Постанова

від 04.07.2023 по справі 753/23567/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/424/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року місто Київ

справа №753/23567/19

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання -Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року, ухвалені під головуванням судді Мицик Ю.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний», Голови правління Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» Цененко Оксани Олександрівни про встановлення фактів, визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання видати довідки для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив:

встановити факт того, що він є членом Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний»;

встановити факт того, що він сплатив суму пайового внеску у розмірі 850,00 грн. в Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» за гаражний бокс № НОМЕР_1 в повному обсязі;

встановити факт того, що він сплатив суму пайового внеску у розмірі 850,00 грн. в Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» за гаражний бокс № НОМЕР_2 в повному обсязі;

встановити факт того, що гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» були збудовані ним за власні кошти господарчим способом;

визнати незаконною бездіяльність Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та Голови правління Цененко О.О. щодо невидачі йому довідок обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» про членство ОСОБА_1 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та внесення ним пайових внесків в повному обсязі в обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у зазначеному Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний»;

зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та Голову правління Цененко О.О. видати йому довідку обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» про членство ОСОБА_1 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та внесення ним пайового внеску в повному обсязі в обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» для здійснення державної реєстрації права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 у зазначеному Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний»;

зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та ОСОБА_2 видати йому довідку обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» про членство ОСОБА_1 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив Залізничний» та внесення ним пайового внеску в повному обсязі в обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» для здійснення державної реєстрації права власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 у зазначеному Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний»;

стягнути з Голови правління обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

В обґрунтування вимог посилався на те, що він є членом обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив» «Залізничний», внесений до списку членів кооперативу за №108 з 2012 року.

Вказував, що його членство у кооперативі підтверджується витягом зі списку членів обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» від 10 червня 2015 року, довідкою від 10 червня 2015 року та нотаріально завіреними заявами свідків.

Зазначав, що у2012 році відповiдно до статуту вказаного гаражного кооперативу (в редакції 2009 року) голова кооперативу ОСОБА_3 надав йому та його дружині, яка також є членом кооперативу дозвіл на побудову восьми гаражів на земельній ділянці гаражного кооперативу, сім з яких на одне паркомісце, а один на два паркомісця.

Посилався на те, що протягом 2014-2015 років ним за кошти сімейного бюджету було спроектовано за допомогою ТОВ «Спецпроект», побудовано та введено в експлуатацію вісім гаражів (гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_2 ) в кооперативі за адресою: місто Київ, вул. Тепловозна, 18-Г .

Вказував, що гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 він будував господарським способом, що підтверджується первинними документами (накладними) та нотаріально завіреними заявами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а гаражні бокси №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 будувало ТОВ «Моноліт-С» за зверненням позивача та укладеним договором на будівництво гаражiв.

Зазначав, що його дружиною було сплачено чотири пайові внески за гаражні бокси №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (два паркомісця) та № НОМЕР_8 , які вже нею приватизовані, а позивачем шість пайових внесків за гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_2 , три з яких вже приватизовано (102, 103, 104).

Позивач посилався на те, що за усною домовленістю між ним та колишнім головою кооперативу ОСОБА_3 , гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 були передані особисто ОСОБА_3 в тимчасове користування. Термiн користування визначався на один рік та продовжувався щороку в період перебування ОСОБА_3 на виборній посаді голови ОК «ГБК «Залізничний».

Вказував, що після смерті ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_7 своєю заявою вiд 11 січня 2017 року повернула гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 позивачу в задовільному стані та зазначила, що майнових та інших претензій до позивача не має.

20 листопада 2016 року було обрано нового голову кооперативу - ОСОБА_2 , який 22 березня 2017 року видавпозивачу довідку №17/2203-03 для оформлення права власності на гаражний бокс № НОМЕР_3 , в якій зазначено, що позивач є власником гаражного боксу №НОМЕР_3 , ряд НОМЕР_9 , площею 86,4 кв.м з підвалом та 2 поверхами в ОК «ГБК Залізничний», сума пайового внеску в гаражний кооперативв розмiрi 850 грн. сплачена в повному обсязі 11 жовтня 2013 року. На підставі вказаної довiдки, згідно розробленого технічного паспорту на вказаний гараж, ним було зареєстровано право власності.

Зазначав, що у видачі довідок на гаражні бокси №№ НОМЕР_10 головою кооперативу було відмовлено.

Позивач посилався на те, що гаражні бокси №№ НОМЕР_10 використовуються головою кооперативу в своїх інтересах, у зв`язку з чим, позивач звернувся до Дарницького управління поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням того, що відповідачі не визнають факту, що позивач є членом кооперативу, ним сплачені пайові внески за спірні гаражні бокси №№ НОМЕР_10 , останнійбув вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Вказував, що незаконні дії голови кооперативу ОСОБА_2 призвели до моральних переживань позивача, він втратив душевний спокій, перебував у роздратованому стані, внаслідок чого у нього погіршився сон, апетит, настрій та стан здоров`я.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Обслуговуючий Кооператив «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» видати ОСОБА_1 довідку про членство в Обслуговуючому Кооперативі «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» та внесення ним пайового внеску в повному обсязі для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси №№ НОМЕР_10 у зазначеному Обслуговуючому Кооперативі «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г.

Стягнуто з Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.

В решті вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Обслуговуючий Кооператив «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний»подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив рішення в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що колишнім Головою правління кооперативу ОСОБА_3 не належним чином зберігалася документація з основної діяльності кооперативу та вівся бухгалтерський облік за період з 2009 - 2016 років включно, переважна більшість документації в архівах кооперативу взагалі відсутня, у зв`язку з чим голова кооперативу ОСОБА_2 була змушена отримати копію протоколу №27 від 25 травня 2012 року з реєстраційної справи кооперативу, яка зберігається в Дарницькій РДА. Згідно зазначеного протоколу на повістки дня взагалі відсутні питання щодо прийняття фізичних осіб в члени кооперативу в тому числі і позивача.

Вказував, що копія довідки від 10 червня 2015 року щодо членства позивача у кооперативі згідно рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів гаражно-будівельного кооперативу на підставі протоколу №29 від 25 травня 2015 року ніби-то за підписом колишнього голови правління ОСОБА_9 , яка подана позивачем разом з позовом, взагалі невідомого походження та не може вважатися належним доказом. Крім цього, довідка виконана не на бланку кооперативу та дописано кульковою ручкою, що позивач є власником капітального гаражного боксу (боксів) №№ НОМЕР_11 ряд-4,НОМЕР_2- 5 ряд, що взагалі не відповідає фактичним обставинам справи.

Зазначав, що гаражні бокси №№ НОМЕР_10 , які є предметом позовних вимог, отримали нумерацію НОМЕР_18,НОМЕР_2 після проведення інвентаризації в кінці 2016 року. Гаражні бокси НОМЕР_18,НОМЕР_2 до 2016 року зазначались за номерами № НОМЕР_12 та № НОМЕР_13 .

Посилався на те, що позивачем додано до позову копіїквитанцій про сплату на рахунок кооперативу грошових коштів, кожна квитанція на суму 850 грн. без конкретного призначення платежу. Грошові кошти були сплачені позивачем не в 2012 році, а 18 листопада 2016 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 колишнього голови правління ОСОБА_3 .

Вказував, що у архівах кооперативу за період 2009-2016 року відсутні будь-які рішення загальних зборів членів кооперативу, документів щодо надання дозволу на будівництво гаражних боксів №№ НОМЕР_14 (101,НОМЕР_2) позивачу.

Зазначав, що враховуючи норми законодавства про кооперацію, статуту відповідача, факт відсутності будь-яких документів в архіві кооперативу за період з 2009 по 2016 роки щодо членства позивача у кооперативі, відсутність дозволів, рішень загальних зборів членів кооперативу щодо надання дозволу позивачу будувати гаражні бокси №№ НОМЕР_12 , НОМЕР_15 (нова нумерація 101,НОМЕР_2), вважає, що відсутні правові підстави у видачі довідки позивачу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив рішення в частині незадоволених вимог скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що зазначені ним взаємопов`язані позовні вимоги були судом першої інстанції у ході розгляду справи належним чином досліджені та розглянуті, фактично по суті, виходячи зі змісту мотивувальної частини рішення, дані вимоги визнані обгрунтованими, однак, з незрозумілих причин та без відповідного мотивування судом не були задоволені.

Вважає, що зурахуванням того, що відповідачі не визнавали та не визнають того факту, що він є членом кооперативу та у повному обсязі сплатив членські внески за побудовані особисто ним гаражні бокси за власний кошт, то такі факти необхідно було встановити, що і по суті було зроблено, задля подальшого зобов`язання відповідачів видати передбачені законом довідки для реєстрації у встановленому законом порядку права власності на свої гаражі, передати гаражі для збереження та складення технічних паспортів, що є єдиним можливим, у даному випадку, способом захисту порушеного та невизнаного права апелянта на свою власність.

Звертав увагу на те, що його позов подавався не до фізичної особи ОСОБА_2 , а до голови правління ОК «ГБК «Залізничний» Цененко О.О.

Вказував, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що незаконними діями відповідачів йому було завдано моральної шкоди.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив додаткове рішення скасувати та у задоволенні заяви відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що у даній справі заявлений розмір витрат на правову допомогу, в порушення ч.8 ст.141 ЦПК України жодним чином не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт та наданих послуг; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та надання послуг; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних ним робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення даної справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказував, що сторона позивача була позбавлена належного їй права щодо подання суду клопотання про зменшити розміру витрат на правничу допомогу, оскільки розгляд даного клопотання судом першої інстанції було безпідставно проведено у відсутність позивача та його представника, копії заяви про стягнення витрат на оплату послуг адвоката їм направлено не було.

Зазначав, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат було подано не у межах п`ятиденного строку з моменту ухвалення рішення по суті справи, а лише 18 липня 2022 року, тобто через 13 днів з дня ухвалення рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник доводи своєї апеляційної скарги підтримали, проти доводів апеляційної скарги відповідача ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» заперечували.

Голова ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Мартинович О.В. та представник ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» заперечувала проти задоволення апеляційних скарг позивача та просили задовольнити апеляційну скаргу ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний».

Відповідач Головаправління ОК«Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» Цененко О.О. у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у її відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України від 10 липня 2003 року №1087-IV«Про кооперацію» .

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Вказана норма також дає визначення обслуговуючого кооперативу як кооперативу, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Відповідно до статті 6 Закону №1087-IV кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Стаття 10 вищевказаного Закону визначає, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

За приписами статті 11 цього Закону вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Стаття 12 Закону № 1087-IV визначає перелік основних прав та обов'язків члена кооперативу, серед яких, зокрема, право на участь у господарській діяльності кооперативу та управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, та обов'язки додержуватися статуту кооперативу, виконувати рішення органів управління та органів контролю кооперативу, виконання своїх зобов'язань перед кооперативом, сплата визначених статутом внесків.

Відповідно до статті 19-1 Закону № 1087-IV член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут (стаття 8 Закону № 1087-VI).

ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» є юридичною особою, з копії статуту кооперативу (в редакції чинної у період з 2012 року по 19 листопада 2016 року), який прийнято загальними зборами його членів 25 травня 2012 року, вбачається, що основним напрямком діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу, фізичних та юридичних осіб на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, придбання і будівництво гаражів за рахунок власних і залучених засобів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління і контролю (Розділ 3 п.3.1).

Вiдповiдно до п.п.1.1 Роздiлу 1 Статуту (в редакції чинної у період з 2012 по 19 листопада 2016 року), ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» утворений засновниками і діє внаслідок об'єднання на добровільних засадах фізичних осіб на основі членства, з метою здійснення спільної господарської та іншої діяльності, надання послуг переважно членам Кооперативу, а також іншим особам в придбанні, спорудженні та будівництві гаражів, організованого зберігання транспортних засобів, поліпшення свого економічного стану, задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб частини населення та на задоволення завдань місцевого самоврядування.

Згідно з п.п.7.18., 7.19 Розділу 7 Статуту, кооператив має право здійснювати у встановленому законом порядку інвестування будівництва гаражів, інших об'єктів сучасної соціальної інфраструктури за рахунок власних і привернутих засобів. Привертати фізичних осіб, як інвесторів на взаємовигідних умовах для цілей будівництва i інвестування гаражів, інших об'єктів сучасної соціальної інфраструктури.

Вiдповiдно до п.п.9.1., 9.2 Роздiлу 9 Статуту, членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, юридичні особи України та iноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай в повному обсязі і у розмірах, визначених цим статутом, ухвалені членами правління та додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом Кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16 річного віку.

У п.9.6 Роздiлу 9 Статуту визначено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви про прийом в члени кооперативу на ім'я Голови кооперативу.

Згідно зп.9.8 Роздiлу 9 Статуту, рішення Голови правління кооперативу про прийняття особи до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членiв на наступних загальних зборах.

Вiдповiдно до п.п.24.15, 24.16 Розділу 24 Статуту, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження рiшення голови правління кооперативу про прийняття нових членiв та припинення членства, прийняття рішень щодо володiння, користування та розпорядження майном.

Як вбачається з копій довідок від 10 червня 2015 року, виданих головою ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» ОСОБА_3, ОСОБА_1 є членом вказаного кооперативу згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу (протокол № 29 від 25 травня 2015 року) та є власником капітального гаражного боксу № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 (ряд № НОМЕР_9 ), № НОМЕР_2 (ряд № НОМЕР_16 ), що знаходяться за адресою: вул. Тепловозна, 18-Г у Дарницькому районі міста Києва , сума членських внесків сплачена ОСОБА_1 у повному обсязі.

Позивач як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції пояснював, що ним було сплачено пайові внески та розпочато будівництво спірних гаражних боксів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за власні кошти в 2013 році, господарчим способом. Вказував, що зазначені гаражі він будував сам з двома приятелями, що підтверджується первинними документами (накладними) та нотаріально завіреними заявами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Зазначав, що після смерті колишнього Голови кооперативу ОСОБА_3 з'ясувалося, що більшість документації кооперативу була втрачена, у зв'язку з чим він був вимушений повторно сплачувати пайові внески за спірні гаражні бокси в 2016 році.

Відсутність в архіві кооперативу переважної більшості документації визнається відповідачем ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний».

Згідно копій квитанцій від 18 листопада 2016 року №16732219, №16732250, №16732234, №16732279, №16732264, №16732161 ОСОБА_1 на користь ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» сплачені пайові внески по кожній квитанції в сумі 850 грн.

22березня 2017 року головою ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Цененко О.О. позивачу було видано довідку №17/2203-03 для оформлення права власності на гаражний бокс №НОМЕР_3 , в якій зазначено, що позивач є власником гаражного боксу № НОМЕР_3 , ряд № НОМЕР_9 , площею 86,4 кв.м з підвалом та 2 поверхами в ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» по вул. Тепловозній, 18-Г в Дарницькому районі міста Києва , сума пайового внеску в гаражний кооперативв розмiрi 850 грн. сплачена в повному обсязі 11 жовтня 2013 року.

На підставі вказаної довідки, згідно розробленого технічного паспорту на гараж №НОМЕР_3 , ряд № НОМЕР_9 позивачем було зареєстровано право власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 квітня 2017 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач щодо побудови спірних гаражних боксів за власні кошти посилався на пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які викладені в заявах, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М., рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, товарні накладні на будівельні матеріали, копію акту ревізійної комісії.

Зі змісту письмових заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вбачається, що кожен з вказаних осіб, підтвердили факт побудови ОСОБА_1 гаражних боксів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Суд першої інстанції прийняв до уваги пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які викладені в заявах, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М., та оцінив їх.

Як зазначено судом першої інстанції в рішенні, в судовому засіданні голова правління ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Цененко О.О. визнала, що ОСОБА_1 будував гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за власні кошти, крім воріт та підвальних приміщень та сплатив суми пайових внесків за спірні гаражні бокси у 2016 році. Водночас зауважила, що спірні гаражні бокси позивач будував як інвестор та виключно для потреб кооперативу.

У судовому засіданні апеляційного суду Голова ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Мартинович О.В. та представник ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» визнали обставину, що ОСОБА_1 є членом ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та не заперечували, що останній будував гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за власні кошти, крім воріт та підвальних приміщень для потреб кооперативу.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 на ім'я Голови «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» від 18 січня 2017 року, останній зазначив, що при будівництві гаражів, які належать йому, ним було побудовано для потреб кооперативу гаражні бокси № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 власним коштом за виключенням підвальних приміщень та воріт.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду не заперечував, що він будував гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за власні кошти, крім воріт та підвальних приміщень. Однак з працівниками, які робили ворота та будували підвальні приміщення він розрахувався.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставними є доводи відповідачів, що спірні гаражні бокси ОСОБА_1 будував як інвестор, оскільки останній заперечує вказану обставину, а в матеріалах справи відсутні будь-які інвестиційні договори укладені між ОСОБА_1 та ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний».

Також суд першої інстанції вірно відхилив твердження ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» з приводу недійсності довідки від 10 червня 2015 року, виданої головою ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» ОСОБА_3, про те, що ОСОБА_1 сплатив членські внески в повному обсязі та є власником капітальних гаражних боксів № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 (ряд 4), № НОМЕР_2 (ряд 5), з тих підстав, що до 2017 року спірні гаражні бокси мали іншу нумерацію, зокрема №№ НОМЕР_17 , 208.

З письмових пояснень ОСОБА_6 , як члена ревізійної комісії, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 вбачається, що у 2014 році нумерація спірних гаражів була НОМЕР_18, НОМЕР_2.

Доказів того, що нумерація спірним гаражним боксам №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) була присвоєна лише після проведення інвентаризації в 2017 році матеріали справи не містять, зокрема актів чи протоколів ревізійної комісії із зазначенням дати присвоєння нової нумерації.

На підтвердження доводів про підробку довідки від 10 червня 2015 року, виданої головою ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» ОСОБА_3, стороною відповідача не надано будь-яких належних доказів.

В матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 09 листопада 2018 року №19/17-3/2/8-ЕД/18, згідно якого відбиток печатки «Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» в довідці від 22 березня 2017 року №17/2203-03 та відбиток печатки «Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» в довідці від 10 червня 2015 року, виданої Головою ОК ГБК «Залізничний» ОСОБА_3 були нанесені одним кліше печатки.

А відтак, доводи апеляційної скарги кооперативу про те, що копія довідки від 10 червня 2015 року щодо членства позивача у кооперативі згідно рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів гаражно-будівельного кооперативу на підставі протоколу №29 від 25 травня 2015 року ніби-то за підписом колишнього голови правління ОСОБА_9 , яка подана позивачем разом з позовом, взагалі невідомого походження та не може вважатися належним доказом, спростовуються вищевикладеним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звертався до кооперативу із заявою про видачу довідок, що дають підстави для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , проте йому було відмовлено в цьому, оскільки ним не було надано документів, зокрема доказів сплати ним членського внеску та пайових внесків, а також дозвільних документів на побудову спірних гаражних боксів.

Відповідно до п.80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25грудня 2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подаються: довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Вищезазначені процесуальні норми передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Виходячи з досліджених доказів та пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_1 є членом ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний», ним побудовано господарським способом гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за власні кошти, крім воріт та підвальних приміщень, та сплачено суму пайових внесків за спірні гаражні бокси в повному обсязі.

Доказів на спростування зазначеного стороною відповідача ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» в суді апеляційної інстанції надано не було.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту інтересу позивача єпозовна вимога про зобов`язання ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» видати ОСОБА_1 довідку про членство в ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та внесення ним пайового внеску в повному обсязі для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у зазначеному кооперативі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вказаної вимоги позивача.

Щодо позовних вимог, пред`явлених доГолови правління ОК«Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Цененко О.О., колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.

Відповідно до статті 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду 12 січня 2022 року у справі №592/6904/21, від 14 вересня 2022 року у справі №760/22944/15, від 08 грудня 2022 року у справі №592/4106/22, від 01 березня 2023 року у справі №565/1559/21.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із даним позовом, зазначив відповідачемГолову правління ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Цененко О.О. та просив стягнути з останньої моральну шкоду.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що вони спрямовані до Голови правління ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» ОСОБА_2 як до посадової особи ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та стосуються її професійної діяльності.

Жодних позовних вимог до колишньої Голови правління ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Цененко О.О. як фізичної особи, позовна заява ОСОБА_1 не містить.

Таким чином, колишня Голова правління ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Цененко О.О. не може бути відповідачем у цій справі, оскільки у відносинах з позивачем діяла як посадова особа ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» та від її імені. Тому спір у позивача виник саме з ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний», яке є юридичною особою, самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах та має відповідати за цим позовом.

Судпершої інстанціїна вказане уваги не звернув.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16).

За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог до Голови правління Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» Цененко О.О. підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що:

рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голови правління ОК «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» Цененко О.О. підлягаєскасуванню, а провадження у справі в цій частині закриттю;

в решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року слід залишити без змін.

Ухвалюючи додаткове рішення про часткове задоволення заяви ОК «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» про стягнення з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., суд першої інстанції виходив з пропорційності задоволених вимог позивача.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічнийправовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2022 року відповідач ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача понесених відповідачем ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування відповідачем ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» надано копії: договору про надання правової допомоги №5/2020 від 16 жовтня 2020; акту прийому-передачі робіт (послуг) від 06 липня 2022 року; рахунку-фактури №26 від 22 грудня 2020 року на суму 9800 грн.; рахунку-фактури від 06 липня 2022 року на суму 11200 грн.; меморіального ордеру від 07 липня 2022 року на суму 11200 грн.; платіжного доручення від 22 грудня 2020 року на суму 9800 грн.

З акту прийому-передачі робіт (послуг) від 06 липня 2022 року до договору про надання правової допомоги №5/2020 від 16 жовтня 2020 року вбачається, що адвокат виконав, а ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» прийняв роботи (послуги) загальна вартість яких склала 21000 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» суми витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з розміром, стягнутою судом першої інстанції з ОСОБА_1 суми правової допомоги у розмірі 15000 грн.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було повідомлено позивача про надходження від відповідача ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» заяви про ухвалення додаткового рішення, чим було порушено право останнього надати свої заперечення проти вказаної заяви.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року, позивач вказував на те, що у даній справі заявлений розмір витрат на правову допомогу, в порушення ч.8 ст.141 ЦПК України жодним чином не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт та наданих послуг. Зазначав, що сторона позивача була позбавлена належного їй права щодо подання суду клопотання про зменшити розміру витрат на правничу допомогу, оскільки розгляд даного клопотання судом першої інстанції було безпідставно проведено у відсутність позивача та його представника, копії заяви про стягнення витрат на оплату послуг адвоката їм направлено не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи заперечення позивача, загальні засади цивільного законодавства, критерії відшкодування правової допомоги, приходить до висновку, що зазначені ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. є завищеними, неспівмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Беручи до уваги пропорційність задоволених вимог позивача, складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу відповідачу ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» в суді першої інстанції, необхідність процесуальних дій сторони відповідача ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний», обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених відповідачем ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., які понесені у суді першої інстанції, суд вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року підлягає зміні, шляхом зменшення стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОК «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» суми витрат на професійну правничу допомогу з 15000 грн. до 5000 грн.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 377, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року - задовольнити частково.

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року та на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голови правління Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» Цененко Оксани Олександрівнискасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року - залишити без змін.

Додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» суму витрат на професійну правничу допомогу з 15000 грн. до 5000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 липня 2023 року.

Головуючий:

Судді: