Постанова

від 11.07.2023 по справі 440/5224/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 р.Справа № 440/5224/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба) по справі № 440/5224/19

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

до Державного підприємства "Гожулівська дослідна біологічна фабрика"

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- стягнути з ДП "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за липень - вересень 2017 року, липень - грудень 2019 року загалом у розмірі 57297,39 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020, яке набрало законної сили 02.04.2020 позов задоволено.

Стягнуто з ДП "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за липень - вересень 2017 року та липень - грудень 2019 року загалом у розмірі 57 297,39 грн.

07.04.2020 за заявою ГУ ПФУ в Полтавській області Полтавським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 440/5224/19.

01.11.2022 ГУ ПФУ в Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 440/5224/19 та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ним 24.04.2020 направлено до Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області заяву про прийняття до виконавчого провадження виконавчого листа у справі № 440/5224/19, до якої додано оригінал виконавчого листа. Постанова про відкриття виконавчого провадження чи інші документи на адресу пенсійного органу не надходили, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем Полтавського ВДВС. Через запровадження карантину на території України, спричиненого поширенням гострої респіраторної хвороби COVID 19 та, в подальшому через введення воєнного стану в Україні, позивач не мав можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та дізнатись про факт втрати виконавчого листа.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що факт втрати виконавчого листа по справі № 440/5224/19 став відомий пенсійному органу лише 29.09.2022 з листа Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області про не надходження до нього виконавчого листа.

Зауважує, що на момент звернення пенсійного органу до Полтавського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання пропущено не було.

Просить врахувати, що заборгованість ДП "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" перед ГУ ПФУ в Полтавській області не погашена, та в зв`язку з відсутністю виконавчого листа по справі № 440/5224/19 стає неможливим виконання рішення суду.

ДП "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем строку, визначеного КАС України для видачі дубліката виконавчого документа.

Також за висновками суду першої інстанції, пенсійний орган не зазначив обставин, що свідчили б про наявність обґрунтованих перешкод, які не дозволяли стягувачу своєчасно з`ясувати в органі державної виконавчої служби відомості про прийняття виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим, відмовив в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Означені норми кореспондують з приписами ст. 370 КАС України, відповідно до яких, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За правилами ч. 1 ст. 12 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (ч. 4 ст. 12 Закону №1404-VIII).

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно пп. 18.4 п. 18 Розділу VII Перехідні положення КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вказана норма регулює порядок видачі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в адміністративній справі, у разі втрати стягувачем його оригіналу, незалежно від причин такої втрати. Вказана стаття спрямована на забезпечення виконання судового рішення, незважаючи на можливу втрату виконавчого документа. Причини втрати для вирішення цього питання не мають значення - оригінал може бути загублено, викрадено, знищено чи втрачено з інших причин.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 820/1053/16.

В свою чергу, адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено строк, у межах якого особа має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа, а саме якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічний правовий висновок був наведений Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 2а-210/2007.

При цьому, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплинув або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Аналогічний висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі №2-836/11, та відповідно до норм ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішені цієї справи.

Як вбачається з матеріалів справи, строк пред`явлення виконавчого листа у справі № 440/5224/19 завершився 03.07.2020.

Разом з тим, із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, пенсійний орган звернувся лише 01.11.2022, тобто поза межами строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У заяві про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання посилався на своєчасність направлення ним оригіналу виконавчого листа до державного виконавця, запровадження карантину на території України, спричиненого поширенням гострої респіраторної хвороби COVID 19, введення воєнного стану в Україні, що позбавляло його можливості ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та дізнатись про факт втрати виконавчого листа. Про втрату виконавчого документу дізнався лише у вересні 2022, отримавши лист Полтавського районного відділу державної виконавчої служби від 27.09.2022 на своє звернення від 14.06.2022.

Суд першої інстанції визнав вказані обставини не поважними.

Відповідно до ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про прийняття до виконавчого провадження виконавчого листа у справі № 440/5224/19 направлено пенсійним органом 24.04.2020, проте про інформацію про хід виконавчого провадження ним запитано лише 14.06.2022, тобто майже через два роки.

При цьому, заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних причин неможливості звернутись до Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області або причин, які б перешкоджали йому реалізувати такі повноваження протягом зазначеного вище періоду.

Посилання скаржника на запровадження карантину на території України, спричиненого поширенням гострої респіраторної хвороби COVID 19 та, в подальшому, введення воєнного стану через військову агресію РФ проти України не є такими, що унеможливлювали останнього дізнатись про втрату виконавчого листа, зокрема, шляхом листування з Полтавським ВДВС.

Натомість, як вірно зазначив суд першої інстанції невиконання чи неналежне виконання посадовими особами обов`язків щодо контролю за ходом виконавчих проваджень щодо стягнення коштів на користь держави, не може бути визнано об`єктивною причиною пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Колегія суддів наголошує на тому, що саме поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотриманні нею строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Водночас, наведені заявником обставини свідчать про несвоєчасність вчинення заявником дій з метою примусового виконання рішення суду, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем пропущено через власну бездіяльність, матеріали справи та доводи заявника не містять об`єктивних та поважних причин пропуску зазначеного строку.

За таких обставин, колегія суддів констатує відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Зважаючи на те, що умовою видачі дубліката виконавчого листа згідно з пп. 18.4 п. 18 Перехідних положень КАС України є звернення з відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також враховуючи, що цей строк закінчився і колегія суддів не знаходить підстав для його поновлення, правильним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 по справі № 440/5224/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 14.07.2023 року