Постанова

від 06.07.2023 по справі 520/6315/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 р.Справа № 520/6315/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Яковини В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХ-ІМПОРТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Старосєльцева О.В., м. Харків) від 22.06.2021 року (повний текст рішення складено 22.06.2021) по справі № 520/6315/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХ-ІМПОРТ" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; треті особи: ОСОБА_1 , Харківська міська рада, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС про визнання дій протиправними та скасування витягу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТЕХ-ІМПОРТ" (далі за текстом заявник, платник, Товариство, ТОВ) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,48 при формуванні витягу №5473 від 09.09.2020р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,5493, розташованої за адресою: вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові, кадастровий номер: 6310137900:12:013:0005 та скасування витягу №5473 від 09.09.2020 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 6310137900:12:013:0005.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було протиправно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта (Км3) при безпідставному застосуванні гранично встановленого максимуму показників локальних факторів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХ-ІМПОРТ".

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, щодо застосованого коефіцієнту КмЗ, що у витязі про НГО 2019 р. Відповідачем були застосовані значення, які знаходяться у допустимих межах, встановлених у Додатку 7 Порядку, при цьому, за низкою локальних факторів є мінімально допустимими. Натомість у витязі про НГО 2020 р. ті самі критерії (локальні фактори) визначені Відповідачем вже із застосуванням максимально допустимих значень коефіцієнтів, визначених у Додатку 7 Порядку. Апелянт вказує на те, що земельна ділянка, яка використовується Позивачем, не змінила жодних своїх характеристик за один календарний рік. Як і у 2019, так і у 2020 р. вона знаходиться на тій самій відстані від магістралей підвищеного містоформувального значення, у тій самій зоні пішохідної доступності швидкісного транспорту та природніх об`єктів тощо. Нормативне регулювання КмЗ (зміст Додатку 7 до Порядку) також не змінилось. Тобто апелянту незрозуміло з яких підстав Відповідач, застосовуючи у 2019 р. менші (мінімальні) значення коефіцієнтів впливу локальних факторів, у 2020 р. надає витяг про НГО із застосуванням вже максимально допустимих значень майже по кожному фактору. Як наслідок, оцінка Земельної ділянки збільшена вдвічі. Також апелянт зазначає, що відсилка на програмне забезпечення Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, чому кожний з локальних факторів, застосованих до спірної земельної ділянки, за 1 рік (витяг 2019 р. та витяг 2020 р.) змінив своє значення з мінімального на максимальне. Вважає, що витяг є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом та в даному випадку неявне порушене право позивача.

Представником відповідача надано відзив на апеляційну скаргу в якому він виклав свій погляд на обставини справи та просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Просив розглядати без його участі.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку зі знаходженням у відрядженні.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, враховуючи можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником позивача, з метою дотримання строку розгляду справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, та вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що заявник на підставі договору купівлі - продажу від 23.12.2014р. №2374 набув речові права приватної власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 : з 28.12.2017р. - літ. Е-1 загальною площею 185,3 кв.м., літ. Р-1, загальною площею 133,9 кв.м., літ. В-1 загальною площею 1759,0 кв.м, літ. Б-1 загальною площа 1392,1 кв.м., літ. И-1 загальною площею 12,9 кв.м., літ. У-1 загальною площею 36,6 кв.м., літ. Л-1 загальною площею 19,6 кв.м., літ. Ф-1 загальною площею 19,6 кв.м., літ. К'-І загальною площею 47,1 кв.м, літ. Ж-1 загальною площею 22,0 кв.м., літ. П-1 загальною площею 30,6 кв.м., літ. Ц-1 загальною площею 129,5 кв.м., літ. Т-1 загальною площею 76,1 кв.м., нежитлові приміщення напівпідвалу № 3-11, І, 1-го поверху № 1-5 загальною площею 482,8 кв.м. в літ. С-1; з 23.12.2014р. - літ. Д-4 загальною площею 7124,8 кв.м., літ. Е-1 загальною площею 563,6 кв.м., нежитлові приміщення підвалу № 1,2; 1-го поверху № 6-14 загальною площею 206,8 кв.м. в літ. С-1, літ. Х-2 загальною площею 258,9 кв.м.

Ці обставини підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2021р. №248368929.

Також, власником об`єкту нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 979,1 кв.м. за цією ж самою адресою є фізична особа громадянин ОСОБА_1 .

Ці обставини підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2021р. №248368929.

Власником земельної ділянки площею 2,5493 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005; далі за текстом Земельна ділянка) під переліченими вище об`єктами є Харківська міська рада Харківської області.

Ці обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.04.2021 № НВ-0006737882021 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2021 № 248368929.

Датою формування Земельної ділянки як окремого обєкта цивільних прав є 15.12.2014р. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02.). Форма власності - комунальна.

За викладеним у позові твердженням заявника, Харківською міською радою в особі Департаменту територіального контролю було здійснено обстеження Земельної ділянки і 29.10.2020р. органом місцевого самоврядування було ініційовано господарський спір у справі №922/3489/20 про стягнення безпідставно збереженої орендної плати за фактичне користування Земельною ділянкою, що підтверджується копією позовної заяви Харківської міської ради.

З Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. по справі №922/3489/20 позов Харківської міської ради задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" (61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, код ЄДРПОУ 38495557) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 613131,95 грн. безпідставно збережених коштів та 9196,98 грн. судового збору.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5473 від 09.09.2020р. (з урахуванням якого здійснювався розрахунок розміру безпідставно збереженої орендної плати) на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:013:0005 впливають локальні коефіцієнти, в тому числі: - зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,20; - зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; - зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,15; - прирейкова зона (ділянка, розташована або примикає до смуги відведення, має під`їздну залізничну колію) - 1,10; - не забезпеченість централізованим теплопостачанням - 0,95; - зона залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,93; - санітарно-захисна зона - 0,96; та сукупного коефіцієнту Км3 - 1,48. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала - 36.787.916,00 грн.

За попереднім витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №848/0/45-19 від 14.05.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:013:0005, відповідно до якого сукупний коефіцієнт Км3 складав - 0,94358, у тому числі, з локальними коефіцієнтами: - зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,05; - зона пішохідної доступності швидкісного транспорту - 1,04, - зона пішохідної доступності природних об`єктів - 1,04, - прирейкова зона - 1,07; - зона вулиць без твердого покриття - 0,99011; - зона залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,97378; - санітарно-захисна зона - 0,87646, - зона перевищення припустимого рівня шуму - 0,96725; - ареали забруднення ґрунтів - 0,95; - інші зони - 1,00. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала - 18.019.217,00 грн.

За твердженням заявника в оскарженому витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5473 від 09.09.2020р. було неправомірно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта Км3 - 1,48, а збільшення сукупного коефіцієнту (Км3) здійснено за рахунок безпідставного застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів визначених законодавчо.

Стверджуючи про невідповідність закону відомостей витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5473 від 09.09.2020р., а також про протиправність дій ГУ Держгеокадастру в Харківській області під час створення цього письмового документу, заявник ініціював даний спір.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений заявником письмовий документ є не правовим актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, а сам заявник не є ані власником, ані легальним землекористувачем Земельної ділянки, а тому не має порушеного суб`єктивного права, коре б підлягало судовому захисту у порядку адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі ЗК України), Законом України "Про оцінку земель", Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок №489).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 11.12.2003 №1378-ІV «Про оцінку земель» (надалі - Закону №1378-ІV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами, а під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, окрім іншого, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII. глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1378-ІV, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 18 Закону №1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №1378-ІV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону № 1378-ІV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до розділу III «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за відповідною формулою з урахуванням окрім інших величин, величин зазначених коефіцієнтів Км2 і КмЗ.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви (пункт 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів).

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а згідно зі ст. 73 цього Закону акти ради сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (надалі - Порядок № 489).

Відповідно до п. 1 Порядку № 489, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Згідно з п. 10 Порядку № 489, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = ЦНЗ х Кф х КмЗ, де Цнз - середня для економіко-планувальної зони вартість одного квадратного метра земель (у гривнях); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; КмЗ - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Стосовно правомірності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2020 № 5473, судовим розглядом встановлено, що вказаний витяг складений під час дії рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».

Відповідно до вказаного Витягу земельна ділянка кадастровий номер: 6310137900:12:013:0005 знаходиться в зоні дії наступних локальних факторів у межах економіко-планувальної зони, які впливають на її вартість, а саме:

- Місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення: значення, застосоване у Витягу від 09.09.2020, - 1,2; значення Порядку № 489 (Додаток № 7) - 1.05-1.2.

- Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту: значення, застосоване у Витягу від 09.09.2020, - 1,15; значення Порядку № 489 (Додаток № 7) - 1.04-1.15.

- Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних га дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва. ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів: значення, застосоване у Витягу від 09.09.2020, - 1,15; значення Порядку № 489 (Додаток № 7) - 1.04-1.15.

- Місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до смуги відведення, має підїзну залізничну колію): значення, застосоване у Витягу від 09.09.2020, - 1,10; значення Порядку № 489 (Додаток № 7) - 1.04-1.10.

- Земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням: значення, застосоване у Витягу від 09.09.2020, - 0,95; значення Порядку № 489 (Додаток № 7) - 0.90-0.95.

- Місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м: значення, застосоване у Витягу від 03.09.2020, - 0,93; значення Порядку № 489 (Додаток № 7) - 0.90-0.95.

- Місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні: значення, застосоване у Витягу від 09.09.2020, - 0,96; значення Порядку № 489 (Додаток № 7) - 0.80-0.96.

Сукупний коефіцієнт Км3 1,48.

Тобто, з аналізу вказаного витягу вбачається, що показники Км3 не перевищують гранично допустимих показників, визначених Порядком № 489 та Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» (а.с. 71-72).

Норми чинного законодавства визначають, що добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50. Як вбачається з витягу від 09.09.2020 № 5473, сукупний коефіцієнт Км3, зазначений у витягу складає 1,48.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання дій відповідача щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,48 при формуванні витягу №5473 від 09.09.2020р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,5493, розташованої за адресою: вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові, кадастровий номер: 6310137900:12:013:0005 протиправними та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2020 № 5473, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія судів не приймає доводи апелянта про те, що кожний з локальних факторів, застосованих до спірної земельної ділянки, за 1 рік (витяг 2019 р. та витяг 2020 р.) змінив своє значення з мінімального на максимальне, як підставу для скасування витягу №5473 від 09.09.2020 р.

Витяг № 848/0/45-19 від 14.05.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є предметом оскарження в даній справі, а тому суд не може давати оцінку правомірності застування сукупного коефіцієнту Км3 у витязі за 2019 рік в розмірі меншому ніж застосовано у витязі №5473 від 09.09.2020 р., що в свою чергу також не може свідчити про протиправність витягу №5473 від 09.09.2020 р.

Разом з цим, доводи суду першої інстанції про те, що позивач не має порушеного права, та те що оскаржуваний витяг не є правовим актом індивідуальної дії, колегія суддів вважає не обґрунтованим та зазначає.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

У постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, проте з інших мотивів та підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову наведених вище.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів не приймає такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини ( ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХ-ІМПОРТ" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі № 520/6315/21 змінити з мотивів та підстав відмови в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 14.07.2023 року