Рішення

від 22.06.2021 по справі 520/6315/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22 червня 2021 р. (17:30) справа № 520/6315/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з викликом (повідомленням) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХ-ІМПОРТ" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківська міська рада, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання дій протиправними та скасування витягу,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТЕХ-ІМПОРТ" (далі за текстом - заявник, платник, Товариство, ТОВ) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,48 при формуванні витягу №5473 від 09.09.2020р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,5493, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310137900:12:013:0005 та скасування витягу №5473 від 09.09.2020 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 6310137900:12:013:0005.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що відповідачем було протиправно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта (Км3) при безпідставному застосуванні гранично встановленого максимуму показників локальних факторів.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок здійснено із застосуванням програмного забезпечення у автоматичному режимів в межах, визначених відповідно до порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 та рішенням Харківської міської ради, з використанням ГІС-технологій. Наполягав на дотриманні компетенції та неналежності обраного заявником способу захисту.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалась, хоча про відкриття провадження по справі повідомлялась судом належним чином в розумінні ч. 11 ст. 126 КАС України.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, подано письмові пояснення, в яких зазначено про те, що заявник на податковому обліку як платник за землю не лічиться, плата за землю ним не нараховувалась та не сплачувалась.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківська міська рада, правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалась, хоча про відкриття провадження по справі повідомлялась судом належним чином та завчасно шляхом надсиланням копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку.

Заявником надано відповідь на відзив стосовно того, що формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які безпідставно визначено на рівні максимуму.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже доходить висновку, що учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Період відпустки з 07.06.2021р. по 21.06.2021р. зумовив розгляд справи по суті - 22.06.2021р.

Суд, вивчивши доводи позову, відзиву на позов, пояснень третьої особи та відповіді на відзив, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник на підставі договору купівлі - продажу від 23.12.2014р. №2374 набув речові права приватної власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 : з 28.12.2017р. - літ. «Е-1» загальною площею 185,3 кв.м., літ. «Р-1» , загальною площею 133,9 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 1759,0 кв.м, літ. «Б-1» загальною площа 1392,1 кв.м., літ. «И-1» загальною площею 12,9 кв.м., літ. «У-1» загальною площею 36,6 кв.м., літ. «Л-1» загальною площею 19,6 кв.м., літ. «Ф-1» загальною площею 19,6 кв.м., літ. «К'-І» загальною площею 47,1 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 22,0 кв.м., літ. «П-1» загальною площею 30,6 кв.м., літ. «Ц-1» загальною площею 129,5 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 76,1 кв.м., нежитлові приміщення напівпідвалу № 3-11, І, 1-го поверху № 1-5 загальною площею 482,8 кв.м. в літ. «С-1» ; з 23.12.2014р. - літ. «Д-4» загальною площею 7124,8 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 563,6 кв.м., нежитлові приміщення підвалу № 1,2; 1-го поверху № 6-14 загальною площею 206,8 кв.м. в літ. «С-1» , літ. «Х-2» загальною площею 258,9 кв.м.

Ці обставини підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2021р. №248368929.

Також, власником об`єкту нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 979,1 кв.м. за цією ж самою адресою є фізична особа - громадянин ОСОБА_1 .

Ці обставини підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2021р. №248368929.

Власником земельної ділянки площею 2,5493 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0005; далі за текстом - Земельна ділянка) під переліченими вище об`єктами є Харківська міська рада Харківської області.

Ці обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.04.2021 № НВ-0006737882021 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2021 № 248368929.

Датою формування Земельної ділянки як окремого об»єкта цивільних прав є 15.12.2014р. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02.). Форма власності - комунальна.

За викладеним у позові твердженням заявника, Харківською міською радою в особі Департаменту територіального контролю було здійснено обстеження Земельної ділянки і 29.10.2020р. органом місцевого самоврядування було ініційовано господарський спір у справі №922/3489/20 про стягнення безпідставно збереженої орендної плати за фактичне користування Земельною ділянкою, що підтверджується копією позовної заяви Харківської міської ради.

З Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. по справі №922/3489/20 позов Харківської міської ради задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантех-Імпорт" (61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, код ЄДРПОУ 38495557) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 613131,95 грн. безпідставно збережених коштів та 9196,98 грн. судового збору.

Наразі, вказане рішення не набрало законної сили, оскільки справи №922/3489/20 за апеляційною скаргою Товариства перебуває на розгляді в Східному апеляційному господарському суді.

Обставини фізичного використання корисних властивостей Земельної ділянки для розміщення власних нежитлових будівель заявником не оскаржуються, не спростовуються, не заперечуються.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5473 від 09.09.2020р. (з урахуванням якого здійснювався розрахунок розміру безпідставно збереженої орендної плати) на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:013:0005 впливають локальні коефіцієнти, в тому числі: - зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,20; - зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; - зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,15; - прирейкова зона (ділянка, розташована або примикає до смуги відведення, має під`їздну залізничну колію) - 1,10; - не забезпеченість централізованим теплопостачанням - 0,95; - зона залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,93; - санітарно-захисна зона - 0,96; та сукупного коефіцієнту Км3 - 1,48. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала - 36.787.916,00 грн.

За попереднім витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №848/0/45-19 від 14.05.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:013:0005, відповідно до якого сукупний коефіцієнт Км3 складав - 0,94358, у тому числі, з локальними коефіцієнтами: - зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,05; - зона пішохідної доступності швидкісного транспорту - 1,04, - зона пішохідної доступності природних об`єктів - 1,04, - прирейкова зона - 1,07; - зона вулиць без твердого покриття - 0,99011; - зона залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,97378; - санітарно-захисна зона - 0,87646, - зона перевищення припустимого рівня шуму - 0,96725; - ареали забруднення ґрунтів - 0,95; - інші зони - 1,00. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала - 18.019.217,00 грн.

Отже, подія зміни сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 0,94358 до 1,48 має місце в умовах об»єктивної дійсності.

За твердженням заявника в оскарженому витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5473 від 09.09.2020р. було неправомірно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта Км3 - 1,48, а збільшення сукупного коефіцієнту (Км3) здійснено за рахунок безпідставного застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів визначених законодавчо.

Стверджуючи про невідповідність закону відомостей витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5473 від 09.09.2020р., а також про протиправність дій ГУ Держгеокадастру в Харківській області під час створення цього письмового документу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суспільні відносини з обігу та використання земель в Україні унормовані низкою актів права, до кола яких входять, зокрема, Земельний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України Про оренду землі , Закон України Про оцінку земель , Закону України "Про землеустрій" тощо.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким законом є або Податковий кодекс України, або Закон України Про оренду землі .

У цілях з»ясування об`єктивної істини у справі за власною ініціативою на виконання приписів ч.4 ст.9 КАС України безвідносно до правових позицій сторін та процесуальної поведінки учасників справи достеменно встановив, що заявник договору про оренду землі не укладав, документів обов`кової податкової звітності з плати за землю до органів системи ДПС України не подавав, хоча обставин фактичного користування землею у спосіб розміщення власних нежитлових будівель не заперечує.

Згідно зі ст.1 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003р. №1378-IV (далі за текстом - Закон №1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 ст.15 Закону №1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 18 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил та інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За змістом ч.ч.1-2 ст.20 Закону №1378-IV за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Окрім того, за змістом ч.4 ст.23 Закону №1378-IV рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до п.п.271.1.1 ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з ч.5 ст.5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 13 Закону №1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій", а ст.15 - визначено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 23 Закону №1378-IV, виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктами 1-3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213), визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель". Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Статтею 21 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

За визначенням ст.1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004р. №1808-IV (далі за текстом - Закон №1808-IV) державна експертиза землевпорядної документації (далі за текстом - Державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Частиною 2 статті 7 Закону №1808-IV встановлено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

За змістом пункту 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації (затверджена Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391) організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1808-IV, обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частини 1, 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Положеннями статті 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено порядок спростування висновків державної експертизи. Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а ст.13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав.

За матеріалами справи заявник не є ані власником Земельної ділянки, ані легітимним землекористувачем.

Отже, заявник не має порушеного суб»єктивного права, коре б підлягало судовому захисту у порядку адміністративного судочинства.

Правовий захист заявника від вимог Харківської міської ради, пов`язаних із оплатністю користування Земельною ділянкою, повинен відбуватись саме у межах справи №922/3489/20 та у порядку господарського судочинства.

Продовжуючи розгляд справи, суд зважає на зміст визначення рішення суб»єкта владних повноважень у розумінні ч.1 ст.4 КАС України, де указано, що рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто, об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Водночас, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки, а об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений і залежно від обставин ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

З цих міркувань суд доходить до переконання про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна правова позиція викладена в останньому у часі правовому висновку Верховного Суду, сформульованому у постанові від 24.03.2021р. по справі №826/7258/18.

Оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Проте, законодавчо запровадженою формою контролю за достовірністю і правильністю відомостей витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є оскарження чи спростування результатів державної експертизи землевпорядної документації або оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у справах №817/1809/17 (постанова від 04.02.2021р.), №817/1783/17 (постанова від 28.07.2020р.), №817/1793/17 (постанова від 10.09.2020р.), №817/1814/17 (постанова від 17.10.2019р.).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки оскаржений заявником письмовий документ є не правовим актом індивідуальної дії суб»єкта владних повноважень, а сам заявник не є ані власником, ані легальним землекористувачем Земельної ділянки, то суд не знаходить підстав для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева