Постанова

від 14.07.2023 по справі 420/9197/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/9197/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 року у справі №420/9197/22 за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Одеський завод кабельної арматури» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

У С Т А Н О В И В:

04 липня 2022 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі позивач, скаржник, Інспекція) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила застосувати заходи реагування у вигляді зупинення (заборони) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Одеський завод кабельної арматури» в частині використання джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме:

- штампувальні станки у кількості 7 штук, різальний автомат для різки труб, китайського виробництва, модель YЕ-02; автоматичний станок для зняття фаски; гідравлічний прес; автомат токарний 6 - шніпендельний 2 шт., 3 токарних одношніпендельних автомата; електропіч СШЗМ-10/10/10/7; два повітряних компресора; токарний верстат для нарізки різьби; 5 свердлильних станків; 1 токарно-фрезерний станок; гільйотина для різки листів металу; пост гальванічного покриття металевих виробів до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у період з 20.01.2022 року по 07.02.2022 року Інспекцією проведено планову перевірку дотримання ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено відповідний Акт, у якому зафіксовані порушення законодавства України.

Так, в ході проведення перевірки посадовими особами Інспекції установлено, що означене підприємство здійснює свою діяльність з порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, оскільки на території ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» виявлено устаткування від якого в атмосферне повітря находять забруднюючі речовини та суміші таких речовин.

При цьому, як зауважує позивач, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу. Разом з цим, Інспекцією з`ясовано, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел на експлуатацію вказаного вище устаткування у підприємства відсутній, яке у свою чергу свідчить про порушення ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» вимог статей 5, 6, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року за №2707-XII.

За таких обставин, факти здійснення відповідачем господарської діяльності з порушеннями природоохоронного законодавства України підтверджуються належними та допустимими доказами - Актом перевірки, який є підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт та експлуатації об`єктів щодо яких виявлено порушення.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 16 березня 2023 року прийнято рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) відмовлено повністю.

Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з недоведеності суб`єктом владних повноважень обставин того, що обладнання, яке зазначене в Акті перевірки належить позивачеві та використовується ним у виробництві. При цьому, контролюючим органом не надано доказів віднесення, зазначеного в Акті перевірки устаткування, до джерел, що призводять до викидів забруднюючих речовин та розміщення такого обладнання в приміщеннях, які орендуються Товариством.

Окрім іншого, окружним адміністративним судом вказано про те, що пункт 1 припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу за №48 від 08.02.2022 року, яким зобов`язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел визнано протиправним та скасовано судовим рішенням у справі №420/10423/22.

За таких обставин, позивач, звертаючись до суду з позовом про застосування до суб`єкта господарювання заходів державного нагляду (контролю), належним чином не обґрунтував наявність визначених законом підстав для зупинення діяльності відповідача.

Не погоджуючись із означеним рішенням суду першої інстанції, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» провадить свою господарську діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, чим порушує вимоги Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Скаржник наголошує, що нормами чинного законодавства України покладено на суб`єкта господарювання обов`язок щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

При цьому, як зазначає скаржник, під час здійснення перевірки посадовими особами Інспекції зафіксовано факт розташування на території Товариства та експлуатацію (робочий стан) стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, що підтверджується Актом фотофіксації.

Насамкінець, Інспекція звертає увагу, що адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Так, у справі №521/4182/22 не встановлювались факти щодо наявності або відсутності порушень суб`єктом господарювання ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури», у зв`язку з чим, у даному випадку справу слід вирішувати на підставі належних та допустимих доказів, які повинні бути оцінені судом у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» не скористалось своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, яке у відповідності до вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як установлено судом першої інстанції та з`ясовано апеляційним судом, що за результатами проведеної у період з 25.01.2022 року по 07 лютого 2022 року позапланової перевірки дотримання ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі складено Акт №93 від 07 лютого 2022 року.

Означеним Актом, серед іншого, установлено порушення позивачем вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме не забезпечено отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.(а.с.18-34)

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) винесено припис № 48 від 08 лютого 2022 року.

Зокрема, пунктом 1 припису від 08.02.2022 року №48, зобов`язано Товариство до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

Наявність вказаних порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища стали підставою для звернення Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до суду із цим позовом.

За приписами частини 2 статті 10 Закону України від 15 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII) діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

У відповідності із частиною третьою статті 50 Закону № 1264-XII діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

За правилами частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:

в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із пунктом 3 цього Положення про Державну екологічну інспекцію України основними завданнями Держекоінспекції є:

- реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За визначенням понять, наведених у абзаці другому, третьому статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V):

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (частина 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно до частин 6-9 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості, передбачені цією статтею.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Так, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Зі змісту вищенаведених правових норм слідує, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.

Водночас, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про загрозу для життя і здоров`я людей внаслідок забруднення довкілля.

Заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) покликані запобігти поширенню негативного впливу виробництва на навколишнє середовище та здоров`я громадян, а його застосування в найкоротші строки покликане мінімізувати такий вплив і шкоду.

За своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей.

У преамбулі до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі - Закон № 2707-ХІ) зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Закон №2707-XI спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно із статтею 5 Закону № 2707-XI у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:

- нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Зокрема, для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (частина перша статті 6 Закону № 2707-XI).

Також, у відповідності із частиною першою статті 7 Закону № 2707-XI нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

У свою чергу, обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону № 2707-XI.

Відповідно до вимог означеної норми, вказані суб`єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Разом з цим, необхідність отримання суб`єктом господарювання відповідного дозволу виникає за наявності певних умов:

по-перше - це вставання факту, того, що певний об`єкт є джерелом викиду, тобто є об`єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища;

по друге - такий об`єкт має експлуатуватись.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 420/6935/19.

При цьому, положеннями статті 12 Закону № 2707-XI передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Своєю чергою, право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду з наявності порушень виявлених під час перевірки та зафіксованих у відповідному акті складеному за її результатами, які можуть слугувати підставами для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

З урахуванням зазначеного та предмету спору, ключовим питанням при вирішенні справи залишається наявність або відсутність порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення (заборони) діяльності ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» в частині використання джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Як установлено апеляційний судом, в Акті перевірки позивач посилається на наявність у відповідача об`єктів, що здійснюють забруднення атмосферного повітря, без наявності у відповідача відповідного дозволу на викид забруднюючих речовин, а саме:

штампувальні станки у кількості 7 штук; різальний автомат для різки труб, китайського виробництва, модель YE-02; автоматичний станок для зняття фаски; гідравлічний прес; автомат токарний 6 шніпендельний 2шт.; 3 токарних одношніпендельних автомата; електропіч СШЗМ-10.10.10/7; два повітряних компресора; токарний верстат для нарізки різьби; 5 свердлильних станків; 1 токарно-фрезерний станок; гільйотина для різки листів.

Окрім того, зі змісту Акту перевірки слідує, що на території виявлено пост гальванічного покриття металевих виробів, від якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини та суміші таких речовин.

Як зазначає Інспекція, що при роботі вищевказаного обладнання до атмосферного повітря потрапляють забруднюючі речовини. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел у Підприємства відсутній.

Відтак, Державною екологічною інспекції Південно-Західного округу установлено, зокрема, здійснення ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» господарської діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, чим порушено вимоги приписів ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У зв`язку з чим, 08 лютого 2022 року контролюючим органом винесено припис № 48, яким ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури», серед іншого, зобов`язано у строк до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

Разом з цим, судова колегія звертає увагу, що висновки контролюючого органу про допущення підприємством порушень вимог природоохоронного законодавства зроблені за результатом вивчення фахівцями контролюючого органу поданих до перевірки матеріалів.

Водночас, будь-яких даних щодо фактичного здійснення об`єктом перевірки викидів в атмосферне повітря, їх замірів та характеристик тощо, матеріали перевірки не містять.

Тобто, посадові особи контролюючого органу виходили із факту використання Товариством певного устаткування, але без перевірки кожного об`єкту за характеристиками, визначеними законом, у тому числі на предмет можливості їх віднесення до таких, що несуть значний вплив на навколишнє довкілля.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, суб`єктом владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами експлуатації суб`єктом господарювання зазначених в Акті перевірки устаткувань, і розміщення такого обладнання в приміщеннях, які орендуються Товариством.

Більше того, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року у справі №420/10423/22, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2022 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Одеський завод кабельної арматури» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) від 08.02.2022 року №48, яким зобов`язано ТОВ «ТД «Одеський кабельний завод кабельної арматури» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел до 07.03.2022 року.

В межах розгляду означеної справи судом першої та апеляційної інстанцій установлено відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства з боку ТОВ «ТД «Одеський кабельний завод кабельної арматури» та як наслідок необхідності отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

Поряд з цим, апеляційний суд зауважує, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 4 статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини 4 статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене частиною 4 статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Однак, в силу наведених приписів КАС України, у даній справі Інспекцією не надано належних та допустимих доказів для спростування, установлених у справі №420/10423/22 обставин щодо наявності у відповідача обладнання яке є джерелом небезпечних викидів та для експлуатації якого необхідно отримувати відповідні дозволи.

Відтак, зазначені контролюючим органом обставини не можуть достеменно свідчити про вчинення суб`єктом господарювання певних порушень на момент перевірки, а відтак - про обґрунтованість висновків контролюючого органу про наявність правопорушення у сфері природоохоронного законодавства.

Крім того, колегія суддів уважає за доцільне відмітити, що наявний у матеріалах справи Акт перевірки, за відсутності доказів, які підтверджують установлені в ньому порушення, сам по собі не доводить факт використання Товариством джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Беручи до уваги вище наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу про порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства не підтверджено належними доказами, а вимоги про зупинення (заборони) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Одеський завод кабельної арматури» в частині використання джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є необґрунтованими, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Насамкінець, колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно провести перевірку, і у разі доведення факту експлуатації суб`єктом господарювання джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, використання яких вимагає оформлення дозвільних документів, вжити відповідних заходів.

З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 року у справі №420/9197/22 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян