Рішення

від 14.07.2023 по справі 520/10611/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2023 року Справа № 520/10611/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Купріянова Володимира Борисовича в інтересах Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації до Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Купріянов Володимир Борисович в інтересах Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір щодо нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, що належить до об`єкта культурної спадщини та перебуває на державному обліку як пам`ятка культурної спадщини (містобудування та архітектури) місцевого значення «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон») і має охоронний № 7292-Ха згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 за № 1883;

- зобов`язати Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця привести до належного стану нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, що належить до об`єкта культурної спадщини та перебуває на державному обліку як пам`ятка культурної спадщини (містобудування та архітектури) місцевого значення «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон») і має охоронний № 7292-Ха згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 за № 1883, шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та протиаварійних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що адміністрацією Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2005 за № 530, актом прийому-передачі від 03.10.2006 прийнято на баланс університету нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1 (будівлю Харківського машинобудівного коледжу), що перебуває на державному обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон») і має охоронний номер 276 згідно з переліком пам`яток містобудування та архітектури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 за № 334. Згідно з актом технічного стану будівлі-пам`ятки архітектури (додаток до охоронного договору від 03.11.2006 за № 321), паспортом та обліковою карткою на пам`ятку архітектури та місцевого значення за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, складеного в 2008 році ТОВ «УКРСХІДРЕСТАВРАЦІЯ» за погодженням з управлінням містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації, пам`ятка архітектури перебуває в незадовільному стані та потребує проведення ремонтних робіт. З огляду на викладене, а також на те, що правопорушення у вигляді не укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення, допущене ХНЕУ ім. С. Кузнеця, є триваючим, на теперішній час існує обов`язок укласти охоронний договір з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в 2011 році були проведені роботи з ремонту фасаду будівлі, окрім того ХНЕУ ім. Семена Кузнеця постійно проводяться незначні ремонтні роботи для підтримання будівлі в придатному стані. В ніч на 27.08.2022 у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, навчальний корпус - нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв.м., який розташований за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1 було пошкоджено вибуховою хвилею ракети, яка вдарила біля будівлі БТІ на Павлівській площі. За даним фактом за заявою відповідача Відділом поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області було розпочато кримінальне провадження за номером 12023221210000401 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України. Слідчі дії тривають. В 2023 році відповідачем замовлено технічне обстеження стану будівлі у зв`язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації. Спеціалістами TOB "AB КОНЦЕПЦІЯ" складено Звіт №01/01-23/55-70-10 про результати проведення технічного обстеження стану громадської будівлі ХНЕУ ім. Семена КУЗНЕЦЯ, розташованої за адресою вулиця Полтавський Шлях, 1. За результатами обстеження будівлі у Звіті №01/01-23/55-70-10 було сформовано висновки про часткове руйнування конструкції будівлі внаслідок вибухової хвилі, котра подіяла зі сторони Лопанської набережної, сам вибух був на відстані 500 м. від обстежуваної будівлі. На даний час відповідачем здійснюється комплекс робіт, направлених на укладання нового охоронного договору та виготовлення паспорта об`єкта культурної спадщини.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Адміністрацією Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2005 за № 530, актом прийому-передачі від 03.10.2006 прийнято на баланс університету нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1 (будівлю Харківського машинобудівного коледжу), що перебуває на державному обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевогозначення «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон») і має охоронний номер 276 згідно з переліком пам`яток містобудування та архітектури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 за № 334.

Згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 за №1883 зазначена вище пам`ятка культурної спадщини занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, а також присвоєно новий охоронний № 7292-Ха.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Купріянов Володимир звернувся із запитом до Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 30.01.2023 №52-103-529ВИХ-23, в якому просив надати до Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в строк до 06.02.2023 інформацію щодо укладання охоронного договору на об`єкт історичної будівлі за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, відповідальних осіб за його збереження, дотримання власником будівлі вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», вжитих заходів, спрямованих на усунення допущених порушень, дат та обсягу проведених ремонтних робіт об`єкту (навести наявну інформацію за останні 20 років), додавши засвідчену копію охоронного договору та паспорту зазначеного об`єкту, а також інших наявних документів, що підтверджують наявність (відсутність) порушень із зазначених вище обставин.

Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації листом від 06.02.2023 за №01-04/170-1/182В повідомив, що згідно з наявною інформацією вказана пам`ятка належить до державної власності, балансоутримувач - Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця. В архіві Департаменту наявний охоронний договір на вказану пам`ятку від 03.11.2006 №321, термін дії якого скінчився 03.11.2011. Звернень щодо його пролонгації від балансоутримувача не надходило. Відомості про дати та обсяги проведених на пам`ятці робіт в архіві Департаменту відсутні. Водночас, надано копії наявного листування стосовно технічного стану будівлі та оформлення охоронного договору, матеріали фотофіксації, паспорт та облікову картку.

Позивач зазначив, що згідно з актом технічного стану будівлі-пам`ятки архітектури (додаток до охоронного договору від 03.11.2006 за № 321), паспортом та обліковою карткою на пам`ятку архітектури та місцевого значення за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, складеного в 2008 році ТОВ «УКРСХІДРЕСТАВРАЦІЯ» за погодженням з управлінням містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації, пам`ятка архітектури перебуває в незадовільному стані та потребує проведення ремонтних робіт.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави окружною прокуратурою направлено запит від 20.02.2023 за №52-103-963вих23 до ХНЕУ ім. С. Кузнеця, в якому просив надати інформацію щодо пам`ятки, а саме чи укладено на цей час охоронний договір на пам`ятку, якщо ні, то зазначити причини його не укладання після завершення дії попереднього; які вжито заходи для приведення пам`ятки до належного стану з 03.11.2006 по цей час, у разі невжиття, зазначити причини; яким чином забезпечується захист пам`ятки від пошкодження, руйнування; чи проведено з 03.11.2006 по цей час інженерні обстеження будівельних конструкцій з висновками і хіміко-технологічними дослідженнями по зазначеній пам`ятці, якщо так, то ким та коли їх проведено, а також зазначити їх результати; чи розроблено науково-проектну документацію на виконання реабілітаційних робіт, якщо розроблено, то надати її копію та зазначити причини ненадання її на погодження до Департаменту містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації; ким, коли та в якому обсязі виконувались реабілітаційні роботи пам`ятки, пов`язані з реконструкцією її під учбовий заклад, а також роботи по відновленню цінних архітектурно-художніх елементів декоративного вбрання інтер`єрів до їх первісного вигляду; в якому обсязі профінансовано роботи для приведення пам`ятки до належного стану, зазначити джерела фінансування; скільки коштів необхідно на фінансування робіт з консервування пам`ятки з метою недопущення її подальшого руйнування; які вжито заходи щодо отримання фінансування та приведення пам`ятки до належного стану, у тому числі шляхом консервування та реставрації, у разі не вжиття, зазначити причини.

Відповідач листом від 03.03.2023 за №23/83-60-58 повідомив, що на виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини" між Управлінням містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації та Харківським національним економічним університетом був укладений охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 321 від 03.11.2006. Відповідно до п. 14 охоронного договору Харківський національний економічний університет виконав зобов`язання щодо інженерного обстеження будівельних конструкцій з висновками. Відповідно до висновку ХФІ «УкрНІІпроектреставрація», наданого в 2007 р., експлуатація під навчальний корпус можлива тільки після проведення реконструкції будівлі із заміною існуючого перекриття, посилення несучих конструкцій та інших заходів. В 2011 р. були проведені роботи з ремонту фасаду будівлі, окрім того ХНЕУ ім. С. Кузнеця постійно проводяться незначні ремонтні роботи для підтримання будівлі в придатному стані. На даний час розпочато проведення робіт з укладання охоронного договору. В 2023 р. укладено договір про надання послуг з технічного обстеження стану будівлі, у зв`язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації (в результаті вибуху ракети в ніч на 27.08.2022 на Павлівській площі). Планується за результатами технічного обстеження провести реабілітаційні роботи будівлі.

Позивач у позовній заяві зазначив, що на цей час відповідачем не надано доказів проведення реконструкції будівлі із зміною існуючого перекриття, посилення несучих конструкцій та інших заходів, що слугувало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначаються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III (далі Закон № 1805-ІІІ), преамбулою якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1805-ІІІ, об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону № 1805-ІІІ рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Статтею 6 Закону № 1805-ІІІ визначені повноваження інших органів охорони культурної спадщини, за змістом частини першої якої до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них (пункт 14).

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.

Частиною першою статті 13 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Статтею 23 Закону № 1805-ІІІ встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Отже, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

Тобто, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III є адміністративним договором.

Наведений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.

За таких обставин посилання відповідача у відзиві на постанови Верховного Суду по справам №914/528/22, №922/267/20; №904/4442/19 та №922/3824/17 судом не приймаються до уваги, оскільки вони не є релевантними до даної справи, оскільки стосуються укладання інших договорів.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону. (ч. 4 ст. 23 Закону № 1805-ІІІ)

Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1768 (далі Порядок № 1768).

Пунктом 1 Порядку № 1768 передбачено, що охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1768 власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Суд звертає увагу, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.

Як вище встановлено судом, нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, перебуває на державному обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон») і має охоронний номер 276 згідно з переліком пам`яток містобудування та архітектури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 за № 334.Згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 за №1883 зазначена вище пам`ятка культурної спадщини занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, а також присвоєно новий охоронний № 7292-Ха.

Аналіз наведених норм свідчить, що власник пам`ятки повинен був не пізніше місяця після отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір, а у разі закінчення строку дії договору подовжити його строк або укласти новий охоронний договір.

Ухвалою суду від 21.06.2023 у Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації було витребувано документальне та нормативне підтвердження закріплення повноважень за Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини місцевого значення станом на момент розгляду справи.

На виконання ухвали суду Департаментом подано додаткові пояснення та Положення про Департамент містобудування та архітектури ХОДА, затвердженого розпорядженням голови ХОДА від 06.12.2016 № 572, в якому відповідно абз. 2 п. 2 Положення Департамент виконує функції органу культурної спадщини Харківської обласної державної адміністрації по пам`ятках архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтним, науки і техніки.

Відповідно до п.п. 79 п. 5 Положення Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує завдання щодо укладання охоронних договорів на пам`ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних, науки і техніки в установленому законодавством порядку.

Також у п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" зазначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Отже суд приходить до висновку, що позивач, Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, є уповноваженим органом на укладення охоронних договорів щодо об`єкту культурної спадщини місцевого значення.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2005 за №530 та актом прийому-передачі від 03.10.2006 зазначену будівлю прийнято на баланс університету та 03.11.2006 укладено охоронний договір на вказану пам`ятку, термін дії якого скінчився 03.11.2011. Звернень щодо його пролонгації від балансоутримувача до Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації не надходило, що не заперечується відповідачем.

Проте суд зазначає, що і самим Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації допущена триваюча протиправна бездіяльність щодо вищезазначеного об`єкту охорони культурної спадщини, її збереження та захисту, а саме не вжиті заходи щодо своєчасного подовження строку дії охоронного договору, виданні відповідних розпоряджень та приписів відповідно до приписів ст. 27, 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо належного утримання відповідного об`єкта культурної спадщини.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області також почав вчиняти дії щодо з`ясування обставин наявності охоронюваного договору лише після моніторингу електронних медіа, зокрема, сайтів «Vgorode» та « 2day.lch.ua», на яких міститься інформація щодо руйнування історичної будівлі.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації заходи щодо поновлення прав територіальної громади не вживаються та зазначені обставини є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави у суді, відповідно до ст. 53 КАС України. Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом поновлення порушених інтересів держави.

Як встановлено судом, у спірних правовідносинах така бездіяльність порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи щодо збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

При цьому, згідно з нормами міжнародного права, охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування, захист таких пам`яток від руйнації, їх збереження для нинішнього і майбутніх поколінь становить безпосередній державний інтерес.

Саме охоронний договір є першочерговим документом, який встановлює гарантії збереження окремої пам`ятки культурної спадщини, з урахуванням її особливостей, стану, цінності та встановлює конкретні обов`язки власника щодо її збереження.

Враховуючи, що між Департаментом та відповідачем, як власником будівлі «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон»), як пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення не укладено охоронний договір, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача привести до належного стану нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, що належить до об`єкта культурної спадщини та перебуває на державному обліку як пам`ятка культурної спадщини (містобудування та архітектури) місцевого значення «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон») шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та протиаварійних робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Статтею 27 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Також відповідно до п. 5 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768 в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768 встановлено, що до охоронного договору додаються акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни.

Ухвалою суду від 21.06.2023 було витребувано у позивача останній акт технічного стану будівлі - пам`ятки архітектури (нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 1, «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон»)), який складався у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи останній акт технічного стану складався у 2006 році. Доказів поновлення акту технічного стану не рідше ніж на 5 років та внаслідок події, що відбулась 27.08.22 року у м. Харкові, до суду також не подано.

Тобто, та обставина, що пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, не ставиться під сумнів, що є підставою для виникнення у власника (користувача) обов`язку привести пам`ятку до належного стану.

В той же час, щодо визначення способу виконання такого обов`язку, то він має визначатися власником та відповідним органом охорони культурної спадщини, залежно від результатів обстеження та фахових висновків, на підставі погодженої науково-проектної документації.

Оскільки охоронний договір ще не укладено, види та терміни виконання реставраційних та інших робіт не визначено, відповідне розпорядження органом охорони культурної спадщини не видавалось та письмового дозволу органу виконавчої влади обласної державної адміністрації, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації відповідачу надано не було, суд не вважає за можливе визначати конкретні способи виконання рішення в цій частині - шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та протиаварійних робіт, як це просить заявник, отже позовні вимоги в цій частині є передчасними та заявленими на майбутнє, тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин, перевіривши наявні у справі докази, суд вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У позовній заяві керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно із п. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч. 3-5 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

На підтвердження наявності підстав для стягнення заявленої представником відповідача суми в матеріалах справи наявні наступні документи: договір про надання професійної правничої допомоги від 30.05.2023 №173/02, укладений між адвокатським об`єднанням "Мельник та партнери" та відповідачем, згідно з п. 2.2. якого за надання правової допомоги клієнт сплачує працю Об`єднання по наданню адвокатських послуг у розмірі 15000,00 грн; протокол погодження договірної ціни від 30.05.2023; ордер про надання правничої допомоги серії АХ №1133468 від 01.06.2023.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду від позивачів не надходило.

В свою чергу суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Судом з матеріалів справи встановлено, що представником відповідача до суду подано лише відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги, заявлені керівником Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, судом задоволено частково, у задоволенні другої позовної вимоги відмовлено у зв`язку з її передчасністю. Доводи представника позивача, наведені у відзиві, жодним чином не впливають на обґрунтування причини відмови позивачу в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача привести до належного стану об`єкт культурної спадщини.

Отже, клопотання представника відповідача про стягнення правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 14, 132, 134, 139, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Купріянова Володимира Борисовича (вул. Конєва, буд. 20, м. Харків, 61004) в інтересах Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 76, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 02498530) до Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (пр-т Науки, буд. 9-А, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 02071211) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір щодо нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1, що належить до об`єкта культурної спадщини та перебуває на державному обліку як пам`ятка культурної спадщини (містобудування та архітектури) місцевого значення «Кінотеатр ім. К. Маркса» (колишній прибутковий будинок і кінотеатр «Міньйон») і має охоронний №7292-Ха згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 за № 1883.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин