Ухвала

від 03.07.2023 по справі 490/5703/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/5703/23 03.07.2023

н\п 1-кс/490/5486/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5703/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора - начальника Великолепетиського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Новокузнецьк Кіровської області, рф, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за наступних обставин.

Так, згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме - віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

-застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

-блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:

-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

-застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається РФ та Україною.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому 15.03.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

21.04.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22.05.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

15.08.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

16.11.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

06.02.2023 Законом України затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 годин 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

22.05.2023 Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2023 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 годин 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, у період з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 по цей час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому Каховський район і м. Нова Каховка, захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами від 13.01.2023 № 14, від 09.02.2023 № 41, від 20.02.2023 № 56, від 06.03.2023 №80, від 09.03.2022 №84, від 25.04.2023 №125).

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України ОСОБА_6 , фактично проживаючий в АДРЕСА_1, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення цього населеного пункту ЗС РФ, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що територія Каховського району Херсонської області є невід`ємною складовою частиною України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше березня 2022 року), вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, за наступних обставин.

У березні 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) представниками держави-агресора з метою впровадження на тимчасово окупованій території України політики та законодавства РФ створено окупаційний орган виконавчої влади - так звану «Новокаховську міську військово-цивільну адміністрацію».

До завдань адміністрації відноситься: встановлення влади окупаційних військ РФ на території м. Нова Каховка та прилеглих населених пунктах; керування процесами створення та діяльності окупаційних органів влади; створення умов неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впровадження обігу грошової одиниці, використання системи оподаткування, реєстрації та діяльності суб`єктів господарської діяльності, органів влади та місцевого самоврядування, надання освітніх та медичних послуг, роботу правоохоронної та судової систем тощо за законами держави-агресора; організація та проведення незаконного референдуму з питання приєднання частини тимчасово окупованої території Херсонської області до РФ.)

Так, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше березня 2022 року, будучи засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Олеся», видами діяльності якого є, зокрема: будівництво житлових і нежитлових приміщень; виготовлення виробів із бетону для будівництва; виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; інші будівельно-монтажні та спеціалізовані будівельні роботи; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно почав співпрацювати з окупаційною владою, а саме представниками так званої «Новокаховської міської військово-цивільної адміністрації», представниками ЗС РФ з метою надання їм послуг в частині будівельно-монтажних та спеціалізованих будівельних робіт на території м. Нова Каховка та прилеглих населених пунктах, а також надав представникам ЗС РФ та окупаційній адміністрації держави-агресора доступ до території та виробничого цеху вищевказаного товариства, а також матеріальні ресурси і обладнання, яке належить підприємству, для виготовлення залізобетонних фортифікаційних споруд (довготривалих оборонних точок - ДОТів).

Вказані споруди виготовлялися військовими ЗС РФ на одному із виробничих цехів підприємства із використанням бетону, який виготовлявся ТОВ «Олеся» в цих цілях. Також, починаючи з березня 2022 року (більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), за добровільної згоди ОСОБА_6 на території підприємства була розташована військова техніка та госпіталь ЗС РФ.

У подальшому, починаючи з липня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), за вказівкою та безпосереднім керівництвом ОСОБА_6 , який погрожував підлеглим працівникам ТОВ «Олеся» невиплатою заробітної плати або звільненням у разі невиконання його вказівок із проведення будівельно-ремонтних робіт в інтересах окупаційної влади та представників ЗС РФ, за допомогою працівників належного йому підприємства, вантажної та спеціалізованої будівельної техніки, яка перебуває на балансі вказаного товариства, здійснювався ремонт дорожнього полотна проїзної частини дороги після його обстрілу Збройними Силами України здовж філії «Каховська ГЕС імені П.С. Непорожнього ПрАТ «Укргідроенерго», розташованої за адресою: Херсонська область, Каховський район, м. Нова Каховка, Новокаховське шосе, 3м, з метою відновлення логістичних шляхів військових сил ЗС РФ між правим та лівим берегом Херсонської області через р. Дніпро. При цьому ОСОБА_6 особисто був присутній під час виконання вказаних робіт, безпосередньо керував діями підлеглих працівників під час проведення ремонту дорожнього полотна та контролював хід вказаних робіт, реалізуючи і підтримуючи таким чином дії та рішення держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.111-2 КК України, як колабораційна діяльність, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 безперешкодно перебуваючи на свободі на території, яка тимчасово перебуває під контролем збройних сил російської федерації продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, а саме здійснювати діяльність у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, приймати активну участь у таких заходах, особисто будучи обізнаним щодо місця проживання свідків у провадженні, а саме тих, які виїхали на підконтрольну територію, але майно яких залишилось в м.Нова Каховка, перебуваючи на свободі зможе вчинити тиск на свідків шляхом погроз пошкодження чи знищення належного їм майна, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні, враховуючи наведені обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, його характер та значну суспільну небезпеку, а також те, що є достатні підстави вважати що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування може впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

30.05.2023 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про що у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» розміщено відповідне повідомлення в порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні.

Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи викликаним до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 05,06,07 червня 2023 р. до слідчого не з`явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також у зв`язку з не встановленням його точного місця перебування, постановою слідчого від 15.06.2023 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук.

В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час перебуває на тимчасово окупованій території України - АДРЕСА_1.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 08.08.2022 р. за № 42022232190000151 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, триває.

Згідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.

Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

В ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває на даний час на непідконтрольній території України.

На виклики слідчого підозрюваний не з`явився, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, підтверджується даними:

- протоколу допиту свідка ОСОБА_8 (водій екскаватору ТОВ Олеся), який повідомив, що з березня 2022 року на території підприємства ТОВ "Олеся" бачив російських військових, транспортні засоби зс рф, а також їх госпіталь, охорону приміщень та територій підприємства здійснювали військові рф. Також свідок бачив, як на території здійснювали ремонт техніки зс рф, та в цеху, де до цього виготовлялися каналізаційні кільця, російські військові виливали бетонні конструкції, схожі ДОТ, круглої форми з дахом, які мали вхідний отвір та отвори у вигляді вікон, на думку свідка, для зброї, при цьому працівники ТОВ "Олеся" до виливання та вивезення вказаних конструкцій не залучалися, але були залучені до робіт в іншому цеху, де замішували бетонний розчин для дотів із піску та бетону, який завозився транспортом підприємства. Також, ОСОБА_6 надавав накази механіку ТОВ "Олеся" відправляти працівників перевозити бетонні плити для укріплення проїзної частини на Каховській ГЕС. Свідок неодноразово бачив ОСОБА_6 на території підприємства, якого охороняли військові рф, він вільно пересувався, надавав працівникам вказівки щодо робочих процесів;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (водій вантажного автомобіля ТОВ Олеся), який повідомив, що з березня 2022 року на території підприємства ТОВ "Олеся" бачив російських військових, транспортні засоби зс рф, а також їх госпіталь, охорону приміщень та територій підприємства здійснювали військові рф. Також свідок бачив, як на території здійснювали ремонт техніки зс рф, та в цеху, де до цього виготовлялися каналізаційні кільця, російські військові виливали бетонні конструкції, схожі ДОТ, круглої форми з дахом, які мали вхідний отвір та отвори у вигляді вікон, на думку свідка, для зброї, при цьому працівники ТОВ "Олеся" до виготовлення та вивезення вказаних конструкцій не залучалися, але були задіяні в іншому цеху, де замішували бетонний розчин для дотів із піску та бетону, який завозився транспортом підприємства. Також, ОСОБА_6 надавав накази механіку ТОВ "Олеся" відправляти працівників перевозити бетонні плити для укріплення проїзної частини на Каховській ГЕС. Свідок неодноразово бачив ОСОБА_6 на території підприємства та в місті, якого постійно охороняли військові рф, він вільно пересувався, надавав працівникам вказівки щодо робочих процесів;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що з березня 2022 року на території підприємства ТОВ "Олеся" російські військові виливали бетонні конструкції, схожі ДОТ, круглої форми з дахом, які мали вхідний отвір та отвори у вигляді вікон, на думку свідка, для зброї, при цьому працівники ТОВ "Олеся" виготовляли бетон в іншому цеху. Влітку ОСОБА_6 надавав накази водіям ТОВ "Олеся" перевозити бетонні плити для укріплення проїзної частини на Каховській ГЕС. Свідок неодноразово бачив ОСОБА_6 на території підприємства та в місті, якого постійно охороняли військові рф, він вільно пересувався, надавав працівникам вказівки щодо робочих процесів. Окрім того свідок зазначив, що ОСОБА_6 у липні - серпні особисто керував роботами по відновленню дорожнього полотна, яке проходить через гідротехнічні споруди, та яке використовувалось для проїзду військової техніки зс рф;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_11 (інженер гідротехнічного цеху " Каховської ГЕС "), який повідомив, що у березні 2022 року російський БТР, проїжджаючи по дорозі, яка проходить вздовж Каховської ГЕС , злетів із проїзної частини та впав у р.Дніпро. В подальшому, для того щоб його витягнути, була задіяна техніка ТОВ "Олеся", а саме будівельні крани та інша техніка, яка мала відповідні написи "Олеся" на бортах. Окрім того, деякі із працівників, які були задіяні під час виконання вказаних робіт, були одягнуті в спец одяг із написом "ТОВ Олеся". Також свідок безпосередньо бачив, як у липні - серпні 2022 року ОСОБА_6 особисто керував роботами по відновленню дорожнього полотна, яке проходить через гідротехнічні споруди, яке використовувалось для проїзду військової техніки зс рф. При цьому використовувалась автотехніка ТОВ "Олеся", та були задіяні працівники вказаного підприємства.;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_12 (головний інженер гідротехнічного цеху "Каховської ГЕС"), який повідомив, що у березні 2022 року російський танк, проїжджаючи по дорозі, яка проходить вздовж Каховської ГЕС, злетів із проїзної частини та впав у р.Дніпро. В подальшому, для того щоб його витягнути, була задіяна техніка ТОВ "Олеся". Окрім того, до свідка особисто підходив ОСОБА_6 та задавав питання щодо ремонту дорожнього полотна, при цьому повідомив, що працівники ТОВ "Олеся" займаються ремонтом огорожі автомобільної дороги, яка проходить через Каховську ГЕС;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що неодноразово бачив біля та на території ТОВ "Олеся" військову техніку рф, автівки із символами Z, та військових рф;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що неодноразово бачив у місті ОСОБА_6 , якого постійно охороняли озброєні військові рф, який вільно спілкувався з окупаційною владою та представниками силових структур рф. Окрім того, свідок особисто бачив, як з території ТОВ "Олеся" виїжджали вантажні автомобілі, на яких вивозилися бетонні вироби округлої форми (фортифікаційні доти), та везли їх у напрямку Каховської ГЕС;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_15 (провідний фахівець відділу реєстрації сільгосптехніки ГУ Держпродспоживслужби у Херсонській області), який повідомив, що ТОВ "Олеся" має велику кількість будівельної техніки, та під час реєстрації та постановки на облік він здійснював огляд цієї техніки, яка знаходилась на території підприємства. У липні 2022 року, на одному із телеграм каналів свідок побачив публікацію з трьома фотознімками, на одному з яких свідок впізнав техніку, яка належить ТОВ "Олеся", а саме вантажний автомобіль-бетономішалку, а на другому фотознімку-працівника ТОВ "Олеся";

- протоколу допиту свідка ОСОБА_16 (контролер відділу технічного контролю ТОВ "Олеся"), який повідомив, що особисто бачив на території підприємства ТОВ "Олеся" військовий госпіталь рф із автономною пекарнею, а у зварювальному цеху виготовлялись каркаси під заливку бетоном з метою виготовлення дотів. Також свідок зазначив, що ОСОБА_6 після погроз в його адресу їздив у супроводі військовослужбовців рф, які його охороняли;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_17 (директор філії "Каховська ГЕС"), який повідомив, що бачив у телеграм каналах публікації із фотознімками ремонту проїзної частини Каховської ГЕС, де на одному із фотознімків побачив техніку, яка перебуває на балансі ТОВ "Олеся", та працівників вказаного підприємства. Окрім того, на одному із фотознімків свідок впізнав автомобіль чорного кольору Ауді, який належить ОСОБА_6 ;

- протоколу допиту свідкаОСОБА_18 , яка повідомила, що зі слів мешканців м.Нова Каховка та із публікацій в соціальних мережах їй відомо, що ОСОБА_6 співпрацює з окупаційною владою, надаючи їм матеріальні ресурси, здійснюючи ремонт дорожнього полотна після обстрілів ЗСУ;

- протоколу допиту свідкаОСОБА_19 , який повідомив, що зі слів мешканців м.Нова Каховка та із публікацій в соціальних мережах йому відомо, що ОСОБА_6 співпрацює з окупаційною владою, надаючи їм матеріальні ресурси, здійснюючи ремонт дорожнього полотна після обстрілів ЗСУ;

- протоколу допиту свідкаОСОБА_20 , який повідомив, що особисто знає ОСОБА_6 . В період окупації міста ОСОБА_21 активно співпрацював з окупаційною владою, надаючи їм матеріальні ресурси, здійснюючи ремонт дорожнього полотна після обстрілів ЗСУ, надавав ресурси та територію підприємства для зс рф з метою вироблення фортифікаційних дотів;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_22 , який повідомив, що знає про факт співпраці ОСОБА_6 з окупаційною владою, який надав свої склади військовим зс рф під шпиталь, дозволив перебувати військовій техніці біля входу та на території підприємства, займався виробництвом плит для ремонту доріг та мосту, розташовано вздовж Каховської ГЕС. Окрім того свідок бачив ОСОБА_6 на дорозі біля Каховської ГЕС, де за допомогою працівників та техніки ТОВ "Олеся" здійснювався ремонт дорожнього полотна, при цьому ОСОБА_6 особисто видавав накази та керував процесом ремонтних робіт.

Так, нормами чинного КПК України не визначене поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.

Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.111-2 КК України.

Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, безперешкодно перебуваючи на свободі на території, яка тимчасово перебуває під контролем збройних сил російської федерації продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, а саме здійснювати діяльність у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, приймати активну участь у таких заходах, особисто будучи обізнаним щодо місця проживання свідків у провадженні, а саме тих, які виїхали на підконтрольну територію, але майно яких залишилось в м.Нова Каховка, перебуваючи на свободі зможе вчинити тиск на свідків шляхом погроз пошкодження чи знищення належного їм майна, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні, враховуючи наведені обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, його характер та значну суспільну небезпеку, а також те, що є достатні підстави вважати що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування може впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово не з`явився за викликами до слідчого.

Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.

Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 , відносно якого необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.

Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , відсутні.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1