Ухвала

від 13.07.2023 по справі 208/2953/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/2953/22

№ провадження 1-кп/208/212/23

УХВАЛА

13 липня 2023 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

у відкритому судовому засіданні по справі кримінального провадження № 12022046160000159, відносно:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середня, не працююча, незаміжня, зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

яка обвинувачується за ч.1 ст. 190 КК України, розглянувши клопотання прокурора про надання тимчасового доступу до документів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває зазначена справа.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що в період з 01.02.2020 року по 31.12.2020 року, вона незаконно отримувала від ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячну грошову допомогу.

По справі допитані представник потерпілої сторони, свідки обвинувачення та оголошені матеріали справи.

Після виконання судом зазначених процесуальних дій, від представника державного обвинувачення надійшло клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів які перебувають у володіння АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме даних про рух грошових коштів по рахунку належному обвинуваченій ОСОБА_8 за період 01.02.2020 року по 31.12.2020 року.

Клопотання аргументовано тим, що на стадії досудового розслідування від АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з незрозумілих причин отримано інформацію про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_8 тільки за період 17.04.202 року по 05.11.2020 року.

Зважаючи на отримані по справі інші докази вини ОСОБА_8 їй пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.1 КК України.

Враховуючи на інші докази вини ОСОБА_8 та повне визнання нею своєї вини, спливаючи процесуально встановлені строки дізнання, стороною обвинувачення прийнято рішення звернутись до суду з обвинувальним актом.

На теперішній час ОСОБА_8 фактично відмовилась від своїх попередніх пояснень щодо повного визнання вини, і таким чином, враховуючи зміну обсягу наявних у справі доказів, відомості які планується отримати з установи банку мають суттєве значення для кримінального провадження, і іншим шляхом ніж ухвалення судом відповідного рішення, отримати їх неможливо.

Представник потерпілого підтримала клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченої заперечував проти задоволення клопотання прокурора обґрунтовуючи свою позицію наступним.

На стадії досудового розслідування як дізнавач так і процесуальний керівник (прокурор) мають право проводити слідчі та процесуальні дії. Дізнавач має право за погодженням з прокурором звертатись до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів кримінального провадження.

Повідомлення особі про підозру здійснюється у випадку наявності на то достатніх доказів.

Підозра ОСОБА_8 містить посилання на отримання нею неправомірної соціальної допомоги на свій поточний рахунок № НОМЕР_1 за період з 01.02.2020 року по 31.12.2020 року.

Під час судового розгляду, саме стороною захисту повідомлено та відкрито стороні обвинувачення самостійно отримані дані про відкриття зазначеного вище рахунку на ім`я ОСОБА_8 тільки 05.03.2020 року.

Саме стороною захисту відкрито стороні обвинувачення відомості про рух грошових коштів по зазначеному вище рахунку, який містить таку інформацію тільки за період з 17.04.2020 року по 05.11.2020 року.

ОСОБА_9 сума допомоги за період з 17.04.2020 року по 05.11.2020 року становить 18 243 гривні, а не 20 270 гривень як зазначено в обвинуваченні ОСОБА_8 .

Посилання на отримання ОСОБА_8 соціальної допомоги по іншим рахункам відкритими на її ім`я, обвинувачення не містить.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження передбачена ст. 333 КПК України згідно якої під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування визнавала свою вину, і свою позицію змінила під час судового розгляду справи, захисник вважає неспроможними, так як кримінальне провадження відносно неї не направлено до суду та не розглядається за правилами спрощеного провадження, згідно якого обвинувачений у присутності захисника надає письмову заяву прокурору про беззаперечне визнання вини та згоди на проведення такого судового розгляду.

Захисник вважає, що на стадії судового розгляду справи недоліки досудового розслідування не повинні усуватись зазначеним чином, так як збір прокурором доказів на підтвердження винуватості особи за допомогою суду, не передбачений та прямо заборонений національним законодавством.

Обвинувачена підтримала позицію свого адвоката.

Розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання та вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Частиною 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з п. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Стаття 91 КПК України передбачає, що у кримінальному провадженні, крім іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Про достатність доказів йдеться річ в ст. 94 КПК України, згідно положень якої слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, для повідомлення особи про підозру має бути склад кримінального правопорушення та достовірні, належні, допустимі, а в сукупності достатні докази для повідомлення особи про підозру, про що зазначається в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.

У рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 інкриміновано неправомірне отримання соціальної допомоги на свій поточний рахунок № НОМЕР_1 за період з 01.02.2020 року по 31.12.2020 року.

Ці обставини не заперечуються сторонами та представником потерпілої сторони.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що встановлено п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, по суті є консистенцією усього обвинувального акта.

Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя.

Під час оголошення матеріалів справи встановлено, що інформація по поточному рахунку № НОМЕР_1 належному ОСОБА_8 , на стадії досудового розслідування запитувалась в установі банку за період 01.02.2020 року по 31.12.2020 року, фактично отримана за період 17.04.2020 року по 05.11.2020 року.

Зазначена інформація підтверджена доказами відкритими стороною захисту, де окрім іншого міститься інформація про відкриття банківського рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_8 05.03.2020 року.

Ці обставини не заперечуються сторонами та представником потерпілої сторони.

Отримавши зазначену інформацію, оглянувши її, роздрукувавши та долучивши до кримінального провадження, сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування вважала її за достатню, ніяким чином не ініціювала встановлення інших банківських рахунків ОСОБА_8 та фактичне отримання нею соціальної допомоги за інші періоди, а пославшись на інші отримані дані про перерахування такої допомоги, повідомила їй про підозру у вчинення кримінального правопорушення та спрямувала обвинувальний акт до суду.

На стадії досудового розслідування ОСОБА_8 дійсно визнавала свою вину та змінила правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення на стадії судового розгляду справи.

Суд погоджується з аргументацією захисника, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 не розглядається судом в порядку спрощеного провадження, і визнання нею своєї вини на стадії досудового розслідування не тягне за собою будь-яких правових наслідків.

Таким чином, визнання вини ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування не є беззаперечним доказом і не звільняло дізнавача, прокурора від всебічного, повного та неупередженого слідства, такої ж перевірки та оцінки показань обвинуваченої.

Стаття 333 КПК України серед іншого передбачає, що під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Клопотання сторони обвинувачення фактично аргументовано тим, що при визнанні ОСОБА_8 вини, інших доказів для її обвинувачення було достатньо, і саме це і є причиною, через який відповідний доступ до банківської інформації не був здійснений під час досудового розслідування.

Без визнання ОСОБА_8 своєї вини, на думку прокурора наявних у справі доказів вже не вистачає, що саме і є підставою для звернення з клопотанням яке на разі розглядається.

На думку суду, саме прокурор при здійсненні процесуального керівництва розслідуванням, мав передбачені КПК України повноваження надавати органу досудового розслідування доручення, прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення, а збір доказів яких не вистачає для доведеності вини обвинуваченої на стадії судового розгляду справи, в даному випадку є недопустимим.

Відповідно до національного законодавства, усталеної правової позиції ЄСПЛ, суд виступає як незалежний та об`єктивний арбітр, дає змогу віднайти справедливий баланс між інтересами держави та особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і не може виступати як представник сторони обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 87, 333, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володіння АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », про рух грошових коштів по рахунку належному обвинуваченій ОСОБА_5 , за період 01.02.2020 року по 31.12.2020 року, заявленого у справі кримінального провадження № 12022046160000159 за обвинуваченням ОСОБА_7 по ч.1 ст. 190 КК України, залишити без задоволення.

Суддя ОСОБА_1