Постанова

від 11.07.2023 по справі 396/227/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2023 року м. Кропивницький

справа № 396/227/22

провадження № 22-ц/4809/720/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна»,

третя особа ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року у складі судді Русіної А. А. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росія», яке в подальшому змінило свою назву на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна» (далі СТОВ «Нова-Україна») та просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.03.2011, укладений міжнеюта СТОВ «Росія», зареєстрованого управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області 18.10.2011 за № 352400004002796 і зареєстрованого в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно державним реєстратором Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області Феденюк Світланою Петрівною, номер запису про інше речове право 21619038 від 24.07.2017, а також стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,54 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524010000:02:002:1384, розташованої на території Новоукраїнської міської ради.

Між позивачем та СТОВ «Росія» в березні 2011 року був укладений договір оренди земельної ділянки, який закінчує свою дію 15 листопада 2060 року.

ОСОБА_1 з 2012 року не отримувала орендної плати за вказаним договором оренди земельної ділянки та неодноразово зверталася до СТОВ «Росія» з питанням виплати орендної плати з урахуванням індексації, проте, орендна плата не була виплачена.

Оскільки, відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в період з 2012 року та відповідно нехтує змістом зазначеним в п. 9 договору оренди землі, який є його істотною умовою, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року позов задоволено повністю.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 02.03.2011, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія» (нова назва «Нова-України), зареєстрованого управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області 18.10.2011за № 352400004002796 та зареєстрованого в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно державним реєстратором Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області Феденюк С. П., номер запису про інше речове право 21619038 від 24.07.2017.

Стягнуто з СТОВ «Нова-Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами виконання ним умов договору оренди земельної ділянки укладеного 02.03.2011 між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія» щодо сплати орендної плати у спосіб передбачений договором, а тому вимога позивача про дострокове розірвання спірного договору оренди землі в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі СТОВ «Нова-Україна» просить скасувати рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, а судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині оцінки доказів, а також неправильно застосовано норми матеріального права, безпідставно порушено принцип змагальності сторін та необґрунтовано надано перевагу позивачу.

Суд першої інстанції зробив передчасний висновок про порушення відповідачем істотних умов договору оренди земельної ділянки, адже докази своєчасної виплати орендної плати були наведені в запереченнях проти позову, які не були взяті до уваги.

Ухвала суду першої інстанції, якою було відмовлено відповідачу у прийнятті відзиву порушила право останнього на справедливий судовий розгляд і є занадто суворою по відношенню до СТОВ «Нова-Україна» під час військового стану.

Судом першої інстанції не було враховано, що виплата орендної плати не періодично, а наперед не є порушенням вимог цивільного законодавства, а також те, що у зв`язку з наявністю клопотання ОСОБА_1 про авансування виплати орендної плати в значній сумі, комерційним директором СТОВ «Росія» ОСОБА_2 було про авансовано виплату орендної плати в розмірі 30000 грн.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято як доказ виплати орендної плати довідку, видану податковою, яка є належним доказом такої виплати.

Відзиви на апеляційну скаргу

Від адвоката Чеверди О. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Чеверда О. В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Представник СТОВ «Нова-Україна» та ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,5362 га, кадастровий номер 3524010000:02:002:1384, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, датою державної реєстрації є 24.07.2017, підставою для державної реєстрації права власності є державний акт на право приватної власності на землю (копія), серія та номер ІІ-КР № 036919, виданий 24.05.2002.

Між позивачем та СТОВ «Росія» 02.03.2011 було укладено договір оренди землі строком до 15.11.2060, зареєстрований управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області 18.10.2011 за № 3524000040002796, за умовами якого орендодавець надала, а СТОВ «Росія» (орендар) прийняв у оренду земельну ділянку площею 5,54 га ріллі, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з положеннями пунктів 5, 9, 11 договору передбачено, що орендна плата має вноситися орендарем у грошовій формі. У разі бажання Орендодавця отримати орендну плату в натуральній або відробітковій формі, вона здійснюється да згодою сторін за цінами, які діють на час розрахунку або на час надання послуги. Розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня щорічно. Нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 55 925 грн.

Позивач зверталася в 2021-2022 роках до СТОВ «Росія», Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та їй надавалися відповіді, що вона уклала договір оренди зі СТОВ «Росія» строком на 49 років, отримала аванс в розмір 30000 грн, аванс ще не погашений та відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків по ОСОБА_4 .

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 23.02.2011 ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, з боку інших осіб, отримала від ОСОБА_2 орендну плату за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належну їй на підставі державного акту серії ІІ-КР №036919 площею 5,54 га виданого Новоукраїнською райдержадміністрацією Новоукраїнського району Кіровоградської області 24.05.2002, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на парво приватної власності землю за № 933, в сумі 30 000 гривень і будь-яких матеріальних (фінансових) претензій до ОСОБА_2 до 23 лютого 2060 вона не матиме.

Цією ж заявою ОСОБА_3 дозволила ОСОБА_2 , до зняття мораторію на дію Закону України про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отримувати орендну плату від СТОВ «Росія», юридична адреса якого м.Новоукраїнка, вул.40-років України, 1, Новоукраїнського району Кіровоградської області.

В разі зняття мораторію на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, по першій вимозі ОСОБА_2 зобов`язалася переоформити вказану земельну ділянку на нього або на вказану ним особу. Всі платежі, які виникнуть в процесі переоформлення вказаної земельної ділянки у приватну власність, сплачує ОСОБА_2 .

Згідно платіжного доручення № 924 від 08.09.2022 р. СТОВ «Нова Україна» сплатила на рахунок ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за земельний пай 2021 рік в сумі 3387,41 в тому числі пеня - 542,03 грн, інфляційні витрати 346,72, комісія 27,10 грн.

Відповідно до довідки № 104 від 20.12.2021 станом на 01.01.2012 по особовому рахунку позивача обліковуються видані аванси в сумі 864,08 грн. 23.02.2011 їй видано аванс в сумі 30000 грн та в подальшому проводилося нарахування розміру орендної плати з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки та утримання виплачених авансів.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною першоюстатті 526 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зістаттею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом України(далі -ЗК України) та іншими законами України (частина першастатті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущенного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положеньчастинипершоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставіякихможнавстановитидійсніобставинисправи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не маютьдля суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їхсукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12ЦПК України).

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Відповідно дост. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,5362 га, кадастровий номер 3524010000:02:002:1384, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 036919 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с.14-15, 21-22).

Між позивачем та СТОВ «Росія» 02.03.2011 було укладено договір оренди землі (далі Договір), зареєстрований управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області 18.10.2011 за № 3524000040002796, за умовами якого орендодавець надала, а СТОВ «Росія» (орендар) прийняв у оренду земельну ділянку площею 5,54 га ріллі, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 15.11.2060 (а. с. 12-13).

У пункті 5 Договору сторонами зазначено, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 55 925 грн.

Згідно з положенням пункту 9 Договору орендна плата має вноситися орендарем у грошовій формі. У разі бажання Орендодавця отримати орендну плату в натуральній або відробітковій формі, вона здійснюється да згодою сторін за цінами, які діють на час розрахунку або на час надання послуги. Розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За змістом пункту 11 орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня щорічно.

Копією акту приймання-передачі земельної ділянки підтверджується, що згідно державного акта ІІ КР-036919 на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СТОВ «Росія» орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку в розмірі 5,54 га ріллі (а. с. 16).

За змістом нотаріально посвідченої заяви від 23.02.2011 ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, з боку інших осіб, отримала від ОСОБА_2 орендну плату за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належну їй на підставі державного акту серії ІІ-КР №036919 площею 5,54 га виданого Новоукраїнською райдержадмінстрацією Новоукраїнського району Кіровоградської області 24.05.2002, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на парво приватної власності землю за № 933, в сумі 30 000 грн і будь-яких матеріальних (фінансових) претензій до ОСОБА_2 до 23 лютого 2060 вона не матиме (а. с. 87).

Крім того, між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія» 07.06.2008 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 4,4587 га, зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 01.06.2009 за № 040937800093 строком на 10 років (а. с. 72).

Згідно платіжного доручення № 924 від 08.09.2022 СТОВ «Нова-Україна» сплатила на рахунок ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за земельний пай 2021 року в сумі 3 387,41 грн в тому числі пеня - 542,03 грн, інфляційні витрати 346,72, комісія 27,10 грн (а. с.74).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалась на факт систематичної несплати орендної плати згідно договору оренди земльної ділянки починаючи з 2012 року.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, 23.02.2011 позивач отримала в рахунок авансу, тобто наперед від ОСОБА_2 30 000 грн та зобов`язала останнього отримувати замість неї орендну плату.

Згідно із частинами першою, третьоюстатті 237 ЦК Українипредставництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 238 ЦК Українипредставник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють заінтересована особа.

Повноваження, якими позивач уповноважила ОСОБА_2 отримувати замість неї орендну плату за договором оренди від 02.03.2011, укладеного з СТОВ «Росія», відсутні.

Вказана нотаріально посвідчена заява не є довіреністю в розумінніГлави 17 ЦК Українита Розділу 16 Інструкції про порядок вчиненнянотаріальних дій нотаріусами України, від 03 березня 2004 року за N 283/8882 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), а за своєю юридичною природою є заявою, якою нотаріус 23.02.2011 посвідчив справжність підпису ОСОБА_1 , яка підписала заяву, а не є посвідчення нотаріусом довіреності на здійснення дій, зокрема, отримувати кошти за договором оренди.

У вищезазначеній заяві не зазначено за яким договором оренди позивач отримала від ОСОБА_2 орендну плату в розмірі 30 000 грн та за яким договором оренди землі останній має отримувати орендну плату в майбутньому.

Крім того, самим договором оренди не передбачено отримання авансу позивачем від третьої особи та не передбачено, що третя особа буде отримувати замість позивача орендну плату, а сама заява була складена 23.02.2011, тобто до виникнення договірних відносин між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія» за спірним договором.

Аналіз вказаної заяви свідчить про існування зобов`язань, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і її зміст не підтверджує правомірність сплати орендної плати СТОВ «Росія» ОСОБА_2 замість позивача.

За таких обставин, матеріали справи не містять підтверджень, що відповідачем позивачу виплачувалась оренда плата згідно договору оренди за 2012-2020 роки, що, в свою чергу, є систематичною несплатою орендної плати.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, позивач не отримала належні їй на підставі договору оренди кошти, а сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, на підставі всебічно з`ясованих обставин справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договороу оренди земельної ділянки.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, відмовивши відповідачу у прийнятті відзиву порушив право останнього на справедливий судовий розгляд не заслуговують на увагу суду, з огляду на те, що відповідачем було пропущено строк для подачі відзиву на позовну заяву, передбачений ст. 178 ЦПК України, а з клопотанням про поновлення зазначеного строку СТОВ «Нова-Україна» до суду не зверталось.

Крім того, відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, не був позбавлений пава надати свої заперечення проти позовних вимог безпосередньо в судових засіданнях.

Суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що виплата орендної плати не періодично, а наперед не є порушенням вимог цивільного законодавства, разом з тим, нотаріально посвідчена заява від 23.02.2011, на яку посилається СТОВ «Нова-Україна» не підтверджує виплати орендної плати наперед позивачу згідно спірного договору оренди.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято як доказ виплати орендної плати довідку, видану податковою, є помилковими, оскільки судом першої інстанції була надана оцінка наданим відомостям Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків про громадянці ОСОБА_1 , які, в свою чергу, не підтверджують той факт, що позивач безпосередньо отримала від відповідача орендну плату за спірним договором оренди земельної ділянки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд маєвиконатиобов`язокщодообґрунтуваннярішення, може бути різною в залежностівід характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розглядуапеляційноїскарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістомст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року було зупинено дію оскаржуваного рішення, діюрішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року необхідно поновити.

Щодосудовихвитрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Україна» залишити без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року без змін.

Поновити дію рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14.07.2023.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник