Постанова

від 13.07.2023 по справі 444/1304/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/1304/20 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р. Б.

Провадження № 22-ц/811/3131/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області та ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення Лавриківської сільської ради № 19 від 31 травня 2019, яким ОСОБА_5 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 25 га в АДРЕСА_1 та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 4622784800:01:001:0034 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0, 25 га (кадастровий номер 4622784800:01:001:0034) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 25 га в АДРЕСА_1 (а.с. 2-5, том 1).

22 березня 2022 року позивачка свої вимоги уточнила і просила: визнати недійсним та скасувати рішення Лавриківської сільської ради № 19 від 31 травня 2019 року, яким ОСОБА_5 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 25 га в АДРЕСА_1 та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 4622784800:001:0034 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 25 га в АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 25 га в АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4622784800:001:34 (а.с. 215-216, том 1).

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовувала тим, що вона, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.11.2006, є співвласником будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Лавриківської сільської ради № 5 від 14 вересня 2009 року їй, позивачу, передано у спільну сумісну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 : 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,50 га для ОСГ.

На підставі укладеного договору ТОВ «Карпати Гео-Інвест» для виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки було передано топографічні обміри земельної ділянки та складено кадастровий номер та акт погодження меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 .

Зазначала, що з виготовленого кадастрового плану та схеми земельних ділянок їй стало відомо про те, що розмір належної їй земельної ділянки для обслуговування житлового будинку становить лише 0,1667 га, а решта частина приналежної їй земельної ділянки перебуває у власності ОСОБА_5 .

Згідно з рішенням Лавриківської сільської ради № 19 від 31 травня 2019 року ОСОБА_5 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1 та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 4622784800:01:001:0034 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1 .

Вищезазначена земельна ділянка 14 червня 2019р. зареєстрована ОСОБА_5 в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважала, що вищевказаним рішенням № 19 від 31 травня 2019 Лавриківська сільська рада порушила її законні права на володіння та користування земельною ділянкою, що надана для обслуговування житлового будинку, адже конфігурація земельної ділянки, що передана у власність ОСОБА_5 , сформована таким чином, що її частина заходить на земельну ділянку, що є продовженням її земельної ділянки.

Вказувала, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_5 в такій конфігурації не дає їй можливості виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 в розмірі 0,25 га згідно з рішенням Лавриківської сільської ради № 5 від 14 вересня 2009 р та відповідно її приватизувати.

Зазначала, що неправильне визначення конфігурації земельної ділянки ОСОБА_5 також підтверджується викопіюванням з генерального плану села Лавриків, згідно якого всі земельні ділянки є правильної форми, а земельна ділянка отримана ОСОБА_5 у власність в середній частині розширяється і заходить на її земельну ділянку, що не відповідає фактичному користуванню земельними ділянками та генеральному плану села Лавриків.

Вказувала, що виготовлення ОСОБА_5 технічної документації є незаконним, оскільки їй на це не було надано дозволу у вигляді рішення Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Межі земельної ділянки ОСОБА_5 були встановлені без згоди суміжного землекористувача, чим порушено норми Земельного кодексу України.

Таким чином, позивач стверджує, що внаслідок приватизації спірної земельної ділянки, без урахування її прав як суміжного землекористувача, вона на теперішній час позбавлена можливості отримати у власність частину земельної ділянки, що відповідає розміру земельної ділянки, яка закріплена за її будинковолодінням в розмірі 0,25 га згідно рішення Лавриківської сіслької ради № 5 від 14 вересня2009 року.

Просила позов задовольнити.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом не було взято до уваги копія викопіювання з генерального плану села Лавриків, яка затверджена архітектором Жовківського району Львівської області, що спростовує довідку Лавриківської сільської ради № 105 від 14 вересня 2020 р., згідно якої суд першої інстанції прийшов до переконання про відсутність генерального плану села Лавриків та його перебування в стадії розробки.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами - суміжними землекористувачами, виник спір щодо встановлення меж.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення є акт комісії про погодження меж.

Проте, із змісту акту вбачається, що позивач присутніми під час погодження меж не був, а відтак, з ким погоджувались межі, невідомо.

Звертає увагу, що документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Вважає, що Лавриківська сільська рада, прийняла оскаржуване рішення, в супереч генерального плану села Лавриків, фактично змінила конфігурації земельних ділянок сторін, чим порушила права позивачки на володіння та користування земельною ділянкою, наданою для обслуговування житлового будинку та особистого селянського господарства.

Просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2022 року та постановити нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7 судам слід мати на увазі, що спори, пов`язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

За змістом статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, співвласниками будинку АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 листопада 2006р (а.с. 6, том 1).

Рішенням Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 5 від 14 вересня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано безоплато у спільну сумісну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 25 га та ОСГ площею 0, 50 га в АДРЕСА_1 . Таким рішенням зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформити та зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 7, том. 1).

Судом встановлено, що інвентаризація земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на момент прийняття рішення № 5 від 14 вересня 2009, не проводилася, оскільки площа земельної ділянки на момент прийняття рішення не була визначена.

На підставі укладеного договору ТОВ «Карпати Гео-Інвест» для виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки було передано топографічні обміри земельної ділянки та складено кадастровий номер та акт погодження меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 .

З виготовленого кадастрового плану та схеми земельних ділянок, розмір належної ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_2 становить 0,1667 га.

З доданого до матеріалів справи абрису встановлених меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 вбачається, що межа земельної ділянки проходить поблизу господарської будівлі, а не по господарській будівлі, як це стверджує позивач у своїх поясненнях.

Копією довідки № 105 від 14 вересня 2020 року Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області стверджується, що генеральний план с. Лавриків в даний час в стадії розробки (а.с. 58, том 1).

Опоргий та топографічний план села, які є складовою генерального плану, не можуть братися до уваги, оскільки не є затвердженими.

Доказів про затвердження генерального плану с. Лавриків позивачем суду не надано.

Випискою з погосподарської книги від 14 вересня 2020 р. № 262, особовий рахунок № НОМЕР_1 , стверджується, що орієнтовна площа земельної ділянки станом на 30 червня1990 р., яка закріплена за господарським двором ОСОБА_6 становить 0, 40 га (а.с. 52, том 1).

Випискою з погосподарської книги від 14 вересня 2020 р. № 263, особовий рахунок № НОМЕР_2 стверджується, що орієнтовна площа земельної ділянки станом на 28 вересня 2006р., яка закріплена за господарським двором ОСОБА_7 становить 1,97 га з них 0,05 га., ОСГ 0,71 га., для ведення товарного сільськогосподарського господарства -1,21 га (а.с. 53, том 1).

Випискою з погосподарської книги від 14 вересня 2020 р. № 264, особовий рахунок № НОМЕР_2 , стверджується, що орієнтовна площа земельної ділянки станом на 14 вересня 2009 р., яка закріплена за господарським двором ОСОБА_7 становить 2,45 га з них 0,03 га., ОСГ 0,71 га., для ведення товарного сільськогосподарського господарства - 1,21 га., випасання худоби 0,50 га (а.с. 54, том 1).

Випискою з погосподарської книги від 14 вересня 2020р. № 265, особовий рахунок № НОМЕР_3 , стверджується, що орієнтовна площа земельної ділянки станом на 31 травня 2019 р., яка закріплена за господарським двором ОСОБА_1 становить 3,37 га з них 0,13 га., ОСГ 0,71 га., для ведення товарного сільськогосподарського господарства - 2,53 га (а.с. 55, том 1).

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 153 ЗК України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Права власників земельних ділянок закріплені положеннями частини першої статті 90 ЗК України, а в силу частини 2 зазначеної статті порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.

За змістом пункту г) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п. 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права, а також узгоджується із п. 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

З копії спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_5 , яка 20 лютого 2001 року подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 квітня 2019 року спадкоємцем майна ОСОБА_8 , 1915 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сападщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 і складається з чотирьох кімнат житловою площею 66,6 кв.м., веранди, загальною площею 81,1 кв.метри, при будинку є літня кухня, три сараї, споруди

Житловий булинок належав померлій на підставі свідоцтва про право власності виданного виконкомом Лавриківської сільської ради, Жовківського району, Львівської області 10 вересня 1991 року, зареєстрованого в Черволноградському бюро технічної інвентаризації 10 вересня 1991 року за №132 (т.1 а.с.80).

Копією погосподарської книги особовий рахунок № НОМЕР_4 за НОМЕР_5 роки стверджується, що ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_9 .

ОСОБА_5 являлася власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 квітня 2019 року, виданого Жовкіською державною нотаріальної конторою.

Встановлено, що ОСОБА_5 звернулася із заявою у сертифіковану земельну організацію із проханням виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). А саме на підставі укладеного договору ТОВ «Карпати Гео-Інвест» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 25Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини 1 статті 26Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Встановлено, що після виготовлення технічної документації замовником ОСОБА_5 було подано таку документацію на затвердження у Лавриківську сільську раду Жовківського району Львівської області.Відповідно до рішення Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 19 від 31 травня 2019 року ОСОБА_5 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га в АДРЕСА_1 та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 4622784800:01:001:0034 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 4622784800:01:001:0034 площею 0,2500 га в АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_5 здійснити державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку в установленому законом порядку суворо дотримуючись встановлених законом правил землеволодіння та попереджено про необхідність використання переданої у приватну власність земельної ділянки за цільовим призначенням (а.с. 8, том 1).

Судом першої інстанції враховано, що у зв`язку із тим, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 не погоджували межі належної ОСОБА_5 земельної ділянки, остання звернулася до Лавриківської сільської ради, де було складено акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_5 від 24 квітня 2019 р.

Позивачу ОСОБА_1 про такий акт було відомо, що випливає з її пояснень, однак позивач дій органу місцевого самоврядування в цій частині не оскаржувала.

Встановлено, що згідно даних Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 14 травня 2019 року надійшла заява за № ЗВ-9703255062019 про державну реєстрацію земельної діялнки через програмне забезпечення Державного земельного кадастру від імені заявника документації із землеустрою ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 204 Земельного кодексу України, ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 9Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державним кадастровим реєстратором Головного управління держгеокадастру у Львівській області 15 травня 2019року розглянуто заяву та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленою ТОВ "Карпати Гео-Інвест" для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0, 2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_5 14 червня 2019 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, що стверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 10, том 1).

Зважаючи на відсутність передбачених законом підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки, за результатами перевірки, Державним кадастровим реєстратором здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0, 2500 га та присвоєно кадастровий номер 4622784800:01:001:0034.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до ст. 55 ЗУ "Про землеустрій" (в редакції, яка діяла станом на час вигогтовлення технічної документації за заявою ОСОБА_5 ) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Таким чином не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що межа проходить по господарській будівлі позивачки, зважаючи на те, що відповідно до акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки межа земельної ділянки від Г-Д землі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проходить по огорожі з дротяної сітки та кам`яній огорожі у відповідності до абресу.

На підставі частини 6 статті 16Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Цим же законом визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (ч. 1 ст. 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 подала клопотання про призначення по справі земельно-технічнної експертизи наявності земельної ділянки, адреса: АДРЕСА_2 , переданої їй у власність рішенням Лавриківської сільської ради №5 від 14 вересня 2009 року, а також порушень меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів.

Однак, у своєму клопотанні не зазначела питань, які б вона хотіла поставити експертам.

Зазначене клопотання колегією суддів було відхилено, як необгрунтоване.

Таким чином, ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довела як в суді першої так й апеляційної інстанції того, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_5 в такій конфігурації не дає їй можливості виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовоних вимогах ОСОБА_1 у повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови виготовлений 14 липня 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.