Постанова

від 17.07.2023 по справі 917/1745/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/1745/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Явланта", м.Полтава, вх. №704 П/2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023, ухвалене суддею Кльоповим І.Г. у приміщенні Господарського суду Полтавської області без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження у справі №917/1745/22

за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017", м.Полтава,

до Приватного підприємства "Явланта", м.Полтава,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 у справі №917/1745/22 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Явланта" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017" заборгованість у розмірі 6161,70 грн та 2481,00 грн судового збору.

В обґрунтування вказаного рішення місцевий господарський суд зазначив наступне: ОСББ "Добробут 2017" здійснено розрахунок за утримання будинку та прибудинкової території ПП "Явланта" (співвласникові багатоквартирного будинку, в якому створене ОСББ "Добробут 2017"), а саме, нараховано заборгованість в сумі 6161,70 грн за період з 2018 по 2022 рік, однак ПП "Явланта", як співвласник майна, в порушення норм чинного законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, не здійснив оплату обов`язкових платежів за утримання будинку та прибудинкових територій, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.

Рішення було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, господарським судом не зазначено дату підписання повного рішення, отже, встановлений ч.1 ст.256 ГПК України двадцятиденний строк його апеляційного оскарження відраховується від 27.02.2023, відповідно, останнім днем вказаного строку є 20.03.2023 (враховуючи, що 19.03.2023 - вихідний день).

08.04.2023, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження, відповідач надіслав поштою до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№704 П/2 від 12.04.2023), в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 у справі №917/1745/22 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування вимог скарги апелянт зазначає наступне: суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не вжив належних заходів щодо повідомлення учасника процесу - апелянта про судовий розгляд, позбавивши його процесуальних прав, в тому числі подачі відзиву, доказів, заяв та особистих пояснень, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження у справі не була надіслана на фактичну адресу місцезнаходження апелянта (м.Полтава, вул.Маршала Бірюзова 36), за якою останній працює щодня. Стосовно суті спору відповідач вказує, що ОСББ не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення ''власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об`єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; Стаття 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, "сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг", для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб`єктами, що надають послуги, з аналізу вищевказаних норм слідує, що позивач не надає та не може надавати послуги з обслуговування, утримання комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, з використанням внутрішньобудинкових систем, газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); докази щодо укладення угод між позивачем та постачальниками житлово-комунальних послуг в матеріалах справи відсутні; відповідно до додатку №2 до протоколу загальних зборів №3 від 26 квітня 2018 року зазначено кошторис ОСББ "Добробут 2017" на 2017 рік, з якого слідує, що власники нежитлових приміщень мають сплачувати за послуги утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1,40 грн за м.кв., які складаються з прибирання підвалу, технічного поверху та покрівлі, технічного обслуговування гарячого водопостачання, технічного обслуговування водопостачання та водовідведення, технічного обслуговування теплопостачання, технічного обслуговування зливної каналізації, аварійно-технічного обслуговування, обслуговування огороджуючи конструкцій, конструктивних елементів, утримання голови, банківського обслуговування, при цьому найбільший відсоток кошторису складає утримання голови (44,786% ), що свідчить про невідповідність отриманих коштів меті створення ОСББ "Добробут 2017"; нежитлове приміщення апелянта, що знаходиться на першому поверсі будинку по вул. Маршала Бірюзова 36 в місті Полтаві, не має фізичного доступу до інших приміщень будинку та відокремлене від теплових, водопостачальних мереж; згідно технічних умов на теплопостачання №811 від 30.01.2008 та робочого проекту від 2009 року система теплопостачання апелянта відокремлена від вертикальних стояків будинку, з березня 2014 року апелянт не використовує послугу теплопостачання, здійснюючи опалювання нежитлового приміщення за рахунок електрики, даний факт, на думку заявника скарги, також свідчить про недоведеність позивачем вимог щодо стягнення заборгованості, аналогічно водопостачання і водовідведення нежитлового приміщення апелянта виконано згідно технічних умов від ПАТ "Полтававодоканал" та робочого проекту водозабезпечення і водовідведення від 2008 року, при цьому з розрахунку КП ПОР "Полтававодоканал" видно, що починаючи з 2008 року по теперішній час витратити становлять всього 321,8 м.куб. холодної води з лімітом 1,3 м.куб. в місяць, та 48,0 м.куб. гарячої води, не використовуючи її з червня 2015 року. Апелянт стверджує, що ані позивач, ані суд не встановили дійсну загальну площу житлових та нежитлових приміщень будинку в місті Полтаві по вул. Маршала Бірюзова 36, що є необхідним для вирішення питання вірності проведених нарахувань та розрахунку заборгованості, також, у виписці з протоколу №4 загальних зборів загальних зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017" відсутні пояснень щодо цільового використання коштів та в якому співвідношенні, що за вимогами ГПК України не є належним доказом, викликає сумніви і дійсність виписки з протоколу № 3 від 26 квітня 2018 року та виписки з протоколу № 4 від 19 липня 2018 року, оскільки кількість присутність є ідентичною (173 присутні співвласника багатоквартирного будинку). Також заявник скарги зазначає, що позивач як на підставу необхідності стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги посилається на завдання, визначені п. 2.1, п. 2.3.Статуту ОСББ "Добробут 2017", а саме "...належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території", однак, судом першої інстанції не враховано, що згідно Правил благоустрою міста Полтави, затверджених рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання, пунктом 7.2. визначено, що всі суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до виготовлення схем меж територій, закріплених за підприємствами, установами та організаціями, повинні прибирати прилеглу територію на відстані до 20 м від межі земельної ділянки наданої у власність або користування, в тому числі на умовах оренди, до проїжджої частини вулиці, аналогічно, Київська районна у місті Полтаві рада зобов`язує апелянта інших власників нежитлових приміщень дотримуватись відповідних Правил благоустрою міста Полтави необхідності прибирання прибудинкової території та вимог чинного законодавства щодо благоустрою прибудинкової території, про що свідчить лист, копію якого додано до скарги; також апелянт надав податкову декларацію на підтвердження сплати земельного податку. Окрім того, заявник скарги посилається на те, що багатоповерховий будинок за адресою вул. Маршала Бірюзова, 36 перебуває у вкрай занедбаному стані, жодних ремонтів, обслуговування, покращень стану будинку позивачем не здійснюється.

Разом з апеляційною скаргою заявник подав клопотання (а.с.105) про витребування доказів, у якому зазначає, що апелянт був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні в суді першої інстанції та клопотати про витребування доказів, що мають значення для вирішення справи та встановлення її обставин. У зв`язку з цим ПП "Явланта" просить суд: витребувати інформацію та копію звіту ОСББ "Добробут 2017" про виконані роботи, проведені заходи, за рахунок внесків на утримання будинку та прибудинкової території за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 36 за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки; детальний перелік послуг, необхідних для утримання будинку та прибудинкової території за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова 36, їх вартість із розрахунку за 1 кв.м. за періоди з 2018 по 2023 роки ОСББ "Добробут 2017"; розрахунок розміру внеску на утримання будинку та прибудинкової території за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова 36 за періоди з 2018 по 2023 роки ОСББ "Добробут 2017"; щорічний план фінансово-господарської діяльності, кошторис витрат і доходів за періоди з 2018 по 2023 роки ОСББ "Добробут 2017"; копію протоколу загальних зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017" від 26.04.2018 (з додатками); копію протоколу загальних зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017" від 19.07.2018 (з додатками).

Також заявник звернувся з клопотанням про долучення доказів (а.с.111), в якому, зазначаючи, що відповідачу не було відомо про розгляд справи та наявність заборгованості, жодних позовних заяв та претензій від позивача апелянт не отримував - із посиланням на ст.74, ст.119 ГПК України просить суд: визнати поважними причин пропуску подачі доказів та поновити строк подачі доказів, долучивши їх до матеріалів справи № 917/1745/22, таких як: копія технічного паспорту на громадський будинок - нежитлові приміщення по вул.М.Бірюзова 36 , копія договору № 1601 "С" від 20.10.2009, копія технічних умов на теплопостачання № 811 від 30.01.2008, копія плану підвалу (водомірний вузол), копія схеми мереж В1, ТЗ,К1, копія схеми теплових мереж нежитлового приміщення ПП "Явланта", копія вузлів обліку тепла (замовник ОСОБА_1 ), копія "Вузол обліку теплової енергії (магазин "Автозапчастини"), копія акту перевірки вузла обліку теплової енергії від 05.02.2020, копія акту перевірки вузла обліку теплової енергії від 23.03.2022, копія акту перевірки вузла обліку теплової енергії від 22.02.2023, копія рахунку № 5525-02 від 21.02.2023, копія листа Київської районної у місті Полтаві ради від 11.05.2022, копія податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, копія квитанції про оплату згідно декларації, фотографії стану будинку по вул. Маршала Бірюзова 36 в м.Полтаві .

Заявник просив суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення представник відповідача отримав на руки під розпис лише 20.03.2023. До скарги додано фотокопію останнього аркуша рішення із відповідною рукописною відміткою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1745/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду. У вказаній ухвалі було зазначено, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити обставини щодо направлення місцевим господарським судом копії рішення на адресу відповідача та дати отримання рішення Приватним підприємством "Явланта", тоді як ці обставини мають значення для вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги, а саме, для розгляду клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

21.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшов лист, у якому Господарський суд Полтавської області, посилаючись на відсутність поштових марок, зазначає, що він позбавлений можливості виконати вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 щодо надіслання матеріалів справи №917/1745/22, та повідомляє, що після усунення обставин, які зумовили припинення надсилання судом поштової кореспонденції у паперовому вигляді, матеріали справи будуть невідкладно надіслані до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 повторно витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1745/22 та зазначено, що вони мають бути надіслані невідкладно.

09.05.2023 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Перевіркою матеріалів справи та апеляційної скарги було встановлено, що копію оскаржуваного рішення представник відповідача дійсно отримав на руки під розпис лише 20.03.2023; водночас було встановлено, що апелянтом не надано належних доказів направлення копії скарги на адресу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017", зазначену в матеріалах справи, у зв`язку з чим ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав недотримання заявником вимог п. 3 ч. 3 статті 258 ГПК України.

Для усунення недоліків апеляційної скарги заявнику було встановлено десятиденний строк з дня вручення йому копії вказаної ухвали.

15.05.2023, тобто в межах установленого судом строку, апелянт надіслав електронною поштою заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№ 5502 ел. 8778), до якої додано докази направлення скарги на належну адресу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017". Отже, після усунення недоліків, заявником дотримано вимог ст.258 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.) поновлено Приватному підприємству "Явланта" строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Явланта" на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 у справі №917/1745/22, зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 у справі №917/1745/22. Попереджено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - до 12.06.2023.

05.06.2023 (тобто в межах установленого судом строку) позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наводить наступні доводи: апелянт до скарги додає договір № 1601 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 20.10.2009 та акти перевірки тепла, що доводить факт наявності та користування тепловою енергією, яка проходить через спільні комунікації будинку, так само водопостачання та енергопостачання; всі мережі водопостачання, водовідведення і теплові мережі апелянта підключені до мереж будинку; в кошторисі ОСББ "Добробут 2017" зазначене технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, а не надання житлово-комунальних послуг. Позивач вказує, що всі рішення ОСББ "Добробут 2017", прийняті у відповідності до законодавства України, на даний момент не оскаржені, за ці рішення відповідач (апелянт) голосував особисто, протоколи зі змінами тарифів і кошторису в додатках підписувались апелянтом, кожний місяць йому вручались квитанції по внесках, і ніколи претензій не виникало. Також позивач не погоджується з твердженнями апелянта про те, що багатоповерховий будинок за адресою вул. Маршала Бірюзова, 36 перебуває у вкрай занедбаному стані, та зазначає про проведення ремонтних робіт у період з 2018 року. ОСББ "Добробут 2017" просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ПП "Явланта" - без задоволення.

12.06.2023 до суду надійшли додаткові пояснення ПП "Явланта", в яких вказаний учасник справи зазначає наступне: діяльність позивача передбачає надання належної якості послуг щодо спільного майна, обґрунтованість таких послуг та необхідність, в свою чергу, використання, утримання спільного майна будинку та прибудинкової території включає в себе відповідно спільне використання і внутрішніх комунікацій, таких як водопостачання, водовідведення та теплопостачання; при визначенні обґрунтованості розміру внесків, а отже, і їх стягнення з відповідача, є необхідність визначення співвідношення використання комунікацій, послуг по їх обслуговуванню, що математично обраховується із розміру спільних комунікацій, також необхідним є визначення довжини комунікацій, що спільно використовуються, тому дані кошторису позивача в якому визначено внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1,55 грн на м.кв.) є вкрай необхідним з метою встановлення даних використання води та водовідведення, визначення основ розрахунку (кількість зареєстрованих осіб, покази лічильника, нормативи; позивач не надав до матеріалів справи документів на підтвердження здійснення ремонтних робіт у будинку; також відповідач наполягає на тому, що ПП "Явланта" не користується послугами з теплопостачання, самостійно утримує спільну територію біля свого нежитлового приміщення, що включає в себе прибирання сміття, прибирання снігу, покіс трави. Із посиланням на вказані обставини, відповідач зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми, обґрунтованості тарифів, на підставі яких визначено вартість послуг, а також належними доказами у справі не підтверджено факту надання відповідачу послуг по утриманню будинку, прибудинкової території, спільному використанню технологічних мереж.

До вищевказаних пояснень відповідач додав клопотання, в якому просить задовольнити подане ним раніше клопотання про витребування доказів.

12.06.2023 до суду також надійшла заява відповідача про застосування позовної давності, в якій ПП "Явланта", стверджуючи про те, що відповідач не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, просить застосувати позовну давність до спірних правовідносин, оскільки позивач не довів, що не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, тоді як повинен був своєчасно цікавитися та перевіряти відомості про заборгованості, стан їх оплати.

04.07.2023 позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином наданий ПП "Явланта" розрахунок витрат холодної та гарячої води відноситься до даного спору - оскільки ОСББ "Добробут 2017" не надає таких послуг і рахунків за них не виставляло; в матеріалах справи знаходяться витяги з протоколів та кошториси на внески, а також розрахунок за утримання будинку та прибудинкової території; згідно зі ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У даній справі, в якій провадження було відкрито 17.05.2023, останнім днем вказаного строку є 17.07.2023 (враховуючи, що 16.07.2023 - вихідний день). Отже, розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється в межах установленого законом строку.

17.07.2023 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Тому, з урахуванням вищенаведених приписів ч.1 ст.273 ГПК України щодо строку апеляційного провадження, а також тих обставин, що правову позицію сторін викладено в апеляційній скарзі, у відзиві на неї, а також у наданих відповідачем додаткових поясненнях - колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги.

Стосовно поданих до суду апеляційної інстанції клопотань відповідача про витребування доказів та про долучення доказів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування тверджень про неможливість звернення до господарського суду із клопотанням про витребування доказів та із заявою про застосування позовної давності, а також про неможливість надання додаткових доказів - відповідач посилається на те, що ПП "Явланта" не було повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу від 01.01.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд першої інстанції направив на адресу місцезнаходження ПП "Явланта", що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 36023, Полтавська обл., місто Полтава, бульвар Боровиковського, будинок 10, квартира 57, проте зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.37).

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.09.2022 у справі № 916/939/15-г).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих правил (пункт 94 правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця). Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм законодавства та практики їх застосування судом касаційної інстанції, колегія суддів зазначає, що ПП "Явланта" було повідомлене про розгляд даної справи господарським судом у відповідності до приписів п.5 ч.6 ст.242 ГПК України.

А відтак, посилання апелянта на неможливість подання до суду першої інстанції клопотань про витребування доказів, про долучення доказів та про застосування позовної давності - суд апеляційної інстанції не визнає причинами, що об`єктивно не залежали від даного учасника справи.

У відповідності до вимог ст. 282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Приватне підприємство "Явланта" є власником нежитлового приміщення за адресою м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 36 загальною площею 90,60 квадратних метрів, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Отже, Приватне підприємство "Явланта" є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створене "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017".

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №36, що розташований за місцезнаходженням: Полтавська область, місто Полтава, вулиця Маршала Бірюзова. (п.1.1 розділу 1 Статуту).

В п. 2.1 п. 2.3 розділу 2 Статуту визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Завданням та предметом діяльності об "єднання (позивача по справі) є:

- забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном;

- забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;

- сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами;

- забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з пп. 3.3.6 статуту ОСББ "Добробут 2017", до виключної компетенції загальних зборів належить: визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 3.11. статуту встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання.

У відповідності до п.п. 5.2.2. п. 5.2 статуту ОСББ "Добробут 2017", співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень.

Підпунктом 5.2.8. п. 5.2 статуту ОСББ "Добробут 2017" визначено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Протоколами рішень загальних зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017" затверджено внески на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень з 01.07.2018 до 01.10.2018 - 6,80 грн за кв.м., а з 01.10.2018 - 5,35 грн за кв.м; для нежитлових приміщень - з 01.07.2018 до 01.10.2018 - 4,07 грн за кв.м., а з 01.10.2018 - 1,55 грн за кв.м.

Як встановлено місцевим господарським судом, вищезазначені рішення зборів ОСББ "Добробут 2017" відповідачем не оскаржені та є чинними на момент розгляду справи по суті.

ОСББ "Добробут 2017" здійснено розрахунок за утримання будинку та прибудинкової території ПП "Явланта". А саме, вказаному підприємству нараховано заборгованість в сумі 6161,70 грн за період з липня 2018 року по листопад 2022 року, із позовними вимогами про стягнення якої ОСББ "Добробут 2017" звернулося до господарського суду.

За результатами розгляду справи місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням приписів ч.1 ст.269 ГПК України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги - колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову в даній справі є вимога об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до одного із співвласників про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Апелянт зазначає, що ОСББ не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення ''власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об`єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; отже, позивач не надає та не може надавати послуги з обслуговування, утримання комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, з використанням внутрішньобудинкових систем, газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Стосовно вказаних аргументів, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з позовної заяви та інших матеріалів справи, позивач і не стверджував про те, що він безпосередньо надає відповідні послуги.

Натомість, згідно зі ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Положення щодо обов`язку співвласників сплачувати належні внески і платежі та щодо права об`єднання вимагати їх сплати містяться також у Статуті ОСББ "Добробут 2017"; рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Загальними зборами співвласників ОСББ "Добробут 2017" від 26.04.2018 затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень - 3,50 грн за кв.м., для нежитлових приміщень - 1,40 грн. за кв.м.; згідно з протоколом загальних зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017" від 19.07.2018 для нежитлових приміщень встановлено діючий внесок на утримання будинку та прибудинкової території з 01.07.2018 по 01.10.2018 в розмірі 4, 07 грн за кв.м., з 01.01.2018 в розмірі 1,55 грн за кв.м. - відповідне підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з протоколів (а.с. 13, 15). Посилання апелянта на сумніви щодо дійсності виписок, на думку колегії суддів, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Доказів оскарження вказаних рішень загальних зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017", у разі незгоди із розміром затверджених ними внесків та напрямками їх використання відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанції. Як уже зазначалося, ці рішення є чинними, їх не визнано недійсними, в тому числі з підстав порушення порядку їх проведення чи відсутності кворуму, відповідно, вони є обов`язковими для всіх співвласників ОСББ. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 02.10.2019 у справі № 754/14566/15-ц.

Тому твердження заявника скарги (із посиланням на зміст кошторису) про те, що окремі витрати об`єднання є зайвими і не відповідають меті створення ОСББ "Добробут 2017", про те, що будинок знаходиться у занедбаному стані і ремонти в ньому не проводяться, а також про те, що його системи теплопостачання та водопостачання відокремлені від теплових, водопостачальних мереж - колегія суддів не визнає обґрунтованими. Суд апеляційної інстанції додатково враховує, що відповідно до пояснень позивача, мережі водопостачання, водовідведення і теплові мережі апелянта підключені до мереж будинку; в кошторисі ОСББ "Добробут 2017" зазначене технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, а не надання житлово-комунальних послуг; відповідні ремонтні роботи у будинку здійснюються.

На думку колегії суддів, за наявності чинних і не скасованих в установленому порядку рішень зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017" щодо розміру відповідних внесків, відсутня необхідність у витребуванні та дослідженні будь-яких інших доказів в обґрунтування або спростування обґрунтованості розміру цих внесків, про необхідність витребування та прийняття до розгляду яких стверджував заявник у поданих до суду апеляційної інстанції клопотаннях.

А відтак, з урахуванням того, що, як було встановлено вище, відповідач не був позбавлений можливості заявити відповідні клопотання про надання та витребування доказів, колегія суддів зазначає, що у задоволенні цих клопотань слід відмовити.

Посилання заявника скарги на те, що згідно Правил благоустрою міста Полтави, всі суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до виготовлення схем меж територій, закріплених за підприємствами, установами та організаціями, повинні прибирати прилеглу територію на відстані до 20 м від межі земельної ділянки наданої у власність або користування, в тому числі на умовах оренди, до проїжджої частини вулиці - колегія суддів також не вважає належними аргументами, оскільки заявником не мотивовано, яким чином вказана обставина звільняє його від сплати відповідних внесків, нарахованих позивачем, а також не надано розрахунків, підтверджених належними доказами, які суми і за які періоди ПП "Явланта" витратило на прибирання прилеглої території (у разі здійснення таких робіт самостійно).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості в сумі 6161,70 грн за період з липня 2018 року по листопад 2022 року (а.с.16), колегія суддів дійшла висновку про те, що він узгоджується з чинними рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ "Добробут 2017", зокрема, з рішенням від 19.07.2018, якими затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Апелянт стверджує, що ані позивач, ані суд не встановили дійсну загальну площу житлових та нежитлових приміщень будинку в місті Полтаві по вул. Маршала Бірюзова 36, що є необхідним для вирішення питання правильності проведених нарахувань та розрахунку заборгованості - разом з тим, відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанції жодних доказів, що позивач неправильно визначив площу приміщень, які займає ПП "Явланта", а також не надав відповідних контррозрахунків.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги; висновків суду першої інстанції апелянтом не спростовано.

Як уже зазначалося, відповідач в ході апеляційного провадження подав клопотання про застосування позовної давності (а.с.168), посилаючись на те, що позивач міг дізнатися про наявність спірних правовідносин з 2017 року, отже позов подано 28.12.2022 з пропуском строків позовної давності.

Стосовно вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина п`ята статті 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

В постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Як уже зазначалося, спірну суму заборгованості в даній справі нараховано позивачем за період з липня 2018 року по листопад 2022 року, тобто перебіг позовної давності щодо заборгованості за липень 2018 року (перший платіж) починається у серпні 2018 року та, відповідно, закінчується у серпні 2021 року.

Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX щодо продовження позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02.04.2020.

Отже, з огляду на те, що встановлений Кабінетом Міністрів України карантин тривав з 12.03.2020 по 30.06.2023 (коли його було відмінено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651), колегія суддів зазначає, що звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2017" з даним позовом 28.12.2022 відбулось у межах позовної давності. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 938/632/20.

Окрім того, згідно з ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, до винесення рішення місцевим господарським судом відповідач не звертався до господарського суду із заявою про застосування позовної давності (хоча не був позбавлений такої можливості, оскільки місцевий господарський суд належним чином повідомляв його про розгляд справи - про що зазначалося вище).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна давність у даному випадку не підлягає застосуванню.

Таким чином, в ході апеляційного провадження відповідач не навів аргументів, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови в позові.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Явланта", м.Полтава, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 у справі №917/1745/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.07.2023

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.А. Пуль

Суддя В.О. Фоміна