Постанова

від 13.07.2023 по справі 18/30

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 18/30(917/1453/16)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 (колегія суддів у складі: Шутенко І.А - головуючий, Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.)

у справі №18/30(917/1453/16)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ"

до ОСОБА_1

за участю третіх осіб: 1) Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради; 2) Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи № 18/30

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ",

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позову та хід розгляду справи

1. У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №18/30 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ".

2. Постановою Господарського суду Полтавської області від 26.07.2011 ТОВ "Полтава-Бетон СМ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

3. У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд Еліт" про:

- припинення права власності ТОВ "Енергобуд Еліт" на 19/50 часток об`єкту нерухомості (завод по виробництву бетону): будівля літ. А-1 площею 16,6 м2, в буд. літ. Б-3: 1 приміщення для підготовки матеріалів площею 115,6 м2, 2 приміщення для підготовки матеріалів площею 46,4 м2, 6 склад хімічних домішок площею 9,8 м2, 3 щитова площею 5,1 м2, загальною площею 176,9 м2, склади для зберігання інертних матеріалів №1, силос для зберігання цементу №2, силос для зберігання цементу №3, нежитлові будівлі і споруди, розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Ковпака, буд. 37б (далі - Майно);

- витребування (вилучення) Майна у ТОВ "Енергобуд Еліт" та передання (повернення) його Позивачу;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Енергобуд Еліт" на Майно;

- визнання права власності Позивача на Майно.

4. Позов мотивований посиланням на приписи статті 387 Цивільного кодексу України та те, що Майно належить Позивачу на праві власності, тому підлягає включенню до складу ліквідаційної маси банкрута у справі №18/30 про банкрутство Позивача. Водночас Позивач зазначив про наявність передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України підстав для витребування Майна як такого, що вибуло з володіння Позивача поза його волею, адже судове рішення, на підставі якого право власності на Майно було визнано за іншою особою, скасовано.

5. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.12.2016 у справі №917/1453/16 відмовлено у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі №917/1453/16 зазначене рішення господарського суду першої інстанції змінено, викладено резолютивну частину рішення в новій редакції, згідно з якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2017 у справі №917/1453/16 зазначені рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

8. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2017 у справі №917/1453/16 у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

9. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №917/1453/16 рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано до Господарського суду Полтавської області для розгляду по суті в межах справи №18/30 про банкрутство Позивача.

10. У ході нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.02.2018 об`єднано справу №917/1453/16 за позовом Позивача до ТОВ "Енергобуд Еліт", за участю третьої особи Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння та справу №18/30 про банкрутство Позивача в одну справу, присвоєно об`єднаній справі №18/30.

11. 21.08.2019 Позивач звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі співвідповідача та про зміну предмету позову, заявивши вимоги про:

- витребування (вилучення) у ОСОБА_1 19/50 часток об`єкту нерухомості - Майна;

- передання (повернення) вилученого Майна Позивачу;

- припинення права власності ОСОБА_1 на 19/50 часток об`єкту нерухомості - Майна;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на 19/50 часток об`єкту нерухомості - Майна;

- визнати права власності Позивача на 19/50 часток об`єкту нерухомості - Майна, що належали ТОВ "Енергобуд Еліт".

12. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.08.2019, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019, зокрема, замінено неналежного відповідача - ТОВ "Енергобуд Еліт" на належного відповідача - ОСОБА_1 (далі - Відповідач).

13. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.06.2020, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020, у задоволенні позову відмовлено.

14. Постановою Верховного Суду від 27.04.2021 зазначені постанову та рішення судів попередніх інстанції скасовано, справу у скасованій частині направлено на новий розгляд.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

15. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.07.2022 позов задоволено в повному обсязі.

16. Рішення мотивовано тим, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009, укладений між Позивачем та ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" є нікчемним з моменту його вчинення, тому власником Майна є Позивач (право власності поновлено з 12.08.2014).

17. За висновком суду першої інстанції, оскільки відчуження спірного майна на користь ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" було здійснено на підставі нотаріально незасвідченого договору, а відповідне судове рішення про визнання договору дійсним скасовано, майно вибуло з володіння Позивача поза його волею, а отже має бути повернуто Позивачеві.

18. Також місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення інших позовних вимог (про припинення права власності Відповідача на спірне майно, скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права власності Відповідача на спірне майно, визнання права власності Позивача на спірне майно) як таких, що витікають із вимоги про витребування (вилучення) у Відповідача спірного майна.

19. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

20. Постанова мотивована відсутністю підстав для витребування спірної частини Майна у Відповідача з огляду на те, що Відповідач сплатив грошові кошти за придбане майно за процедурою, яка мала гарантувати для нього законність та правомірність реалізації цього майна, свідчити про повноту перевірки законності та правомірності володіння цим майном з боку ТОВ "Енергобуд Еліт", яку повинні були провести особи, що здійснювали примусове стягнення та реалізацію спірного майна на торгах.

21. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що Майно було продано Позивачем за відплатним договором, а не вибуло з його володіння. ТОВ "Енергобуд Еліт" є добросовісним набувачем, придбавши спірне майно за відплатним договором з продавцем, який не знав та не міг знати про рішення у справі №2-3742/2009, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про права інших осіб на Майно.

22. Інші позовні вимоги, за висновком суду апеляційної інстанції, є похідними від вимоги про витребування Майна та передачу його Позивачу, тому також не підлягають задоволенню.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

23. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

24. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України не виконав вказівки Верховного Суду, які містяться у постанові від 27.04.2021; невірно застосував норми матеріального права, передбачені статтями 11, 388, 650, 656 Цивільного кодексу України; неповно дослідив всі обставини справи в їх сукупності; не врахував правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №907/544/14 і від 24.06.2015 у справі №6-251цс15, а також у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

25. Позивач зазначає про неналежне дослідження судом апеляційної інстанції обставин щодо наявності чи відсутності волі Позивача на первісне відчуження Майна, невстановлення особи, яка є поточним власником Майна.

26. Позивач наголошує, що вибуття Майна з його володіння на підставі нікчемного договору купівлі-продажу від 03.02.2009 та судового рішення, ухваленого щодо Майна, але в подальшому скасованого, відбулося поза його волею.

27. Стосовно висновків апеляційного господарського суду щодо придбання Відповідачем Майна за процедурою виконання судового рішення, Позивач посилається на неврахування того, що стягувачем у відповідному судовому провадженні є ОСОБА_2 , яка була засновником ТОВ "Енергобуд Еліт" тощо, а отже наявні ознаки того, що Майно вибуло з власності Позивача з метою недопущення його стягнення на користь кредиторів Позивача.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

28. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

29. Зокрема, посилаючись на положення частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України та правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 21.04.2022 у справі №752/3394/19, від 27.05.2020 у справі №641/9904/16-ц, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, Відповідач наголошує, що він придбав Майна саме в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, тобто за процедурою, яка мала гарантувати для нього законність та правомірність реалізації Майна, свідчити про повну перевірку законності володіння цим майном з боку ТОВ "Енергобуд Еліт", яку повинні були провести особи, які здійснювали примусове стягнення Майна та його реалізацію на торгах.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

30. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2008 у справі №2-4121/2008 за позовом ТОВ "Полтава-бетон CM" та ОСОБА_3 до ТОВ "КУА та АПФ "АРУНА-Капітал", ТОВ "Полтавський завод ЗБК" та ОСОБА_4 , третя особа - Колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", про визнання права власності на самовільно перебудовані приміщення позов було задоволено повністю, визнано за ТОВ "Полтава-бетон CM" (Позивач) право власності на будівлю заводу по виробництву бетону та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: операторська А-1 площею 76,1 м2, РБВ площею 193,9 м2, склади для зберігання інертних матеріалів №1, площею 761,3 м2, силос для зберігання цементу № 2 - металева ємкість об`ємом 100 т, силос для зберігання цементу №3 - металева ємкість об`ємом 100 т, визнано будівлю заводу по виробництву бетону закінченим будівництвом та прийнятим в експлуатацію.

31. Між Позивачем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" 03.02.2009 укладено договір купівлі-продажу Майна за ціною 2283556,34 грн (у тому числі ПДВ). На виконання зазначеного договору між сторонами підписано акт прийому-передачі нерухомого майна від 04.02.2009.

32. У подальшому ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" та ОСОБА_5 як один із його учасників звернулись до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ТОВ "Полтава-Бетон СМ" (Позивач) про визнання зазначеного договору купівлі-продажу від 03.02.2009 дійсним та визнання за ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" права власності на 19/25 частин Майна, посилаючись на укладення та виконання спірного договору, але ухилення ТОВ "Полтава-Бетон СМ" від його нотаріального посвідчення.

33. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.08.2009 у справі №2-3742/2009 зазначений позов було задоволено повністю: визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009, укладений між ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" та ТОВ "Полтава-бетон CM", визнано за ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" право власності на 19/25 частин нерухомого Майна; зобов`язано Колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" зареєструвати за ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" право власності на 19/25 частин Майна.

34. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.05.2016, 19/50 часток Майна було зареєстровано за ТОВ "Енергобуд Еліт" на підставі договору купівлі-продажу, серія та №3527 від 10.12.2013.

35. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12.08.2014 у справі №2-3742/2009 (провадження №22-Ц/786/2515/14), яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.11.2014, рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.08.2009 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

36. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.04.2021 у справі №18/667/11 про банкрутство ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, товариство ліквідовано, провадження у справі закрито.

37. Зазначеною ухвалою, зокрема, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Полтава-Бетон СМ" в особі арбітражного керуючого Рибаченка М.П. від 16.12.2014 про виключення з ліквідаційної маси ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" 19/50 частин Майна.

38. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 14.08.2019 за наступними особами зареєстроване право власності на такі частини Майна:

- 19/50 часток з 12.01.2018 за ОСОБА_1 (Відповідач) на підставі свідоцтва від 12.01.2018, реєстр. №56, виданого 12.01.2018 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М. (на момент подання позову було зареєстровано за ТОВ "Енергобуд Еліт" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 3527 від 10.12.2013);

- 11/50 часток з 27.09.2017 за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва від 27.09.2017, реєстр. №1150, виданого 27.09.2017 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М. (на момент подання позову було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія, реєстр №4143, від 08.12.2014);

- 8/50 часток з 08.12.2014 за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі- продажу від 08.12.2014, реєстр. №4140, посвідченого 08.12.2014 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В.

39. Відповідач придбав 19/50 часток Майна 02.01.2018 на електронних торгах, проведених ДП "Сетам".

40. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №308987 від 02.01.2018 Відповідач визнаний переможцем електронних торгів з реалізації лоту №254212, а саме: 19/50 часток Майна, адже запропонував ціну в розмірі 286482,00 грн.

41. За квитанцією №132 від 26.12.2017 Відповідач сплатив 14324,00 грн гарантійного внеску за участь у торгах, а за платіжним дорученням №1 від 03.01.2018 перерахував на рахунок Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 272157,90 грн згідно з протоколом №308987 від 02.01.2018 за лот N9254212.

42. Відповідно до акту ВП №55278288 про проведені електронні торги від 12.01.2018 державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області при примусовому виконанні виконавчого провадження №55278288 з виконання виконавчого листа №552/4710/17, виданого 24.11.2017 Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ТОВ "Енергобуд Еліт" на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 300000,00 грн встановив, що нерухоме майно придбав ОСОБА_1 ; покупець сплатив 03.01.2018 кошти за придбане на електронних торгах майно в сумі 272157,90 грн та 26.12.2017 гарантійний внесок у розмірі 14324,10 грн. Всього переможцем торгів за лот №254212 сплачено 286482,00 грн. Реалізація арештованого майна відбулася з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна. Акт видано на підставі протоколу проведення електронних торгів від 02.01.2018 №308987, виданого ДП "Сетам" Міністерства юстиції України.

43. 12.01.2018 приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Денисенко Л.М. відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акту ВП №5527828 державного виконавця про проведенні електронні торги посвідчив, що Відповідачу належить на праві власності майно, що складається з: 19/50 часток Майна, що раніше належало ТОВ "Енергобуд Еліт" на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2013, про що видано свідоцтво ННА №061777.

Позиція Верховного Суду

44. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

45. У силу статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

46. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

47. Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

48. Вказаному праву кореспондує встановлений статтею 400 Цивільного кодексу України обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

49. Водночас статті 330, 346 Цивільного кодексу України передбачають можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності та, водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України. Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

50. Відповідно до вимог статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина 1).

51. Водночас майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина 2).

52. Тобто наявність у власника права на витребування майна залежить передусім від того, на якій підставі чи за її відсутності набувач заволодів спірним майном, відповідно, чи є такий набувач добросовісним, а також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник передав це майно у володіння, адже коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним.

53. Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема у постанові від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, на яку посилається Відповідач) виснувала про важливе значення належної перевірки добросовісності/недобросовісності набувача як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна як такого, що може вважатися відповідним нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція).

54. Зокрема, якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

55. Разом з тим у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб.

56. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а отже, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

57. Подібного за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 у справі №908/976/19, зокрема, виснувавши, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців необхідно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому, що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб. Тому в разі якщо право власності належало не боржнику, а іншій особі, це не може бути протиставлене покупцю (навіть якщо майно вибуло з володіння такої особи поза її волею), але лише за умови добросовісності покупця.

58. Врахувавши наведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду та встановивши обставини добросовісності набуття Відповідачем спірного майна шляхом придбання його на прилюдних торгах у порядку, встановленому для виконання судових рішень, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення віндикаційного позову в цій справі та витребування спірного майна у Відповідача, адже це призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції через безпідставне втручання у право особи мирно володіти майном.

59. Заперечуючи проти такого висновку апеляційного господарського суду, Позивач доводить неправильне застосування положень статей 11, 388, 650, 656 Цивільного кодексу України через невстановлення обставин щодо волі Позивача на відчуження спірного майна згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.02.2009. При цьому Позивач посилається на положення частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України та правові позиції Верховного Суду щодо її застосування.

60. Однак Позивач під час розгляду справи не спростував обставини, які свідчать про врегулювання спірних у справі правовідносин положень саме положеннями абзацу 1 частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України (відчуження спірного майна на електронних торгах в порядку виконання судового рішення та добросовісність Відповідача). Тому наведені аргументи Позивача є безпідставними та не відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у зазначених постановах у справах №925/1351/19 і №908/976/19, про застосування положень зазначеної норми щодо неможливості витребування придбаного за відповідною процедурою майна, зокрема в разі вибуття майна з володіння власника поза його волею, за умови добросовісності покупця.

61. Також Позивач у касаційній скарзі зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції того, що стягувачем у виконавчому провадженні №55278288 є ОСОБА_2 , яка є засновником ТОВ "Енергобуд Еліт" та особою, пов`язаною з ТОВ "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", у зв`язку з чим є ознаки вибуття Майна з власності Позивача з метою недопущення його стягнення на користь кредиторів банкрута.

62. Не вдаючись до встановлення перелічених Позивачем обставин з огляду на закріплені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд вважає, що добросовісність чи недобросовісність ТОВ "Енергобуд Еліт" як набувача Майна не входить до предмету доказування при вирішенні спору в цій справі з огляду на заміну відповідача ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.08.2019.

63. Тобто передчасність висновків апеляційного господарського суду щодо добросовісності ТОВ "Енергобуд Еліт" (яке наразі не є відповідачем у справі) при набутті та подальшому відчуженні Майна, на яку посилається Позивач, не спростовує висновок господарського суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для витребування спірної частки Майна у Відповідача, зважаючи на вимоги абзацу 1 частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України, застосування яких обумовлено фактом добросовісності саме набувача.

64. При цьому Верховний Суд враховує, що судами як першої, так і апеляційної інстанцій не встановлені обставини, які б свідчили про недобросовісність Відповідача при набутті спірної частки Майна, зокрема, внаслідок його обізнаності про порушення порядку реалізації Майна та недобросовісну поведінку продавця (в разі її наявності), пов`язаності Відповідача з Позивачем, ТОВ "Енергобуд Еліт" тощо. У касаційній скарзі також відсутні посилання на певні наявні у справі докази, які б підтверджували такі обставини, але не отримали належної правової оцінки судів.

65. Зважаючи на обґрунтованість висновку апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для витребування спірного майна у Відповідача, Верховний Суд також вважає слушною відмову в задоволенні інших заявлених у справі позовних вимог як таких, що є похідними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. З огляду на викладене, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду апеляційної інстанції, не довів наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

67. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

Розподіл судових витрат

68. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бетон СМ" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №18/30(917/1453/16) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді О. Банасько

В. Погребняк