Рішення

від 17.07.2023 по справі 560/7642/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/7642/23

РІШЕННЯ

іменем України

17 липня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької районної ради Хмельницької області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Ярмолинецької районної ради Хмельницької області, в якому просить:

стягнути з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2020 по 01.05.2023 в розмірі 923113,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року про поновлення позивача на посаді залишається не виконаним відповідачем, на підставі статті 236 КЗпП України на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 17 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №560/446/20 визнано протиправним та скасовано рішення Ярмолинецької районної ради №33 від 23.12.2019 про внесення змін до рішення Ярмолинецької районної ради від 24.11.2015 № 2 «Про лічильну комісію». Визнано протиправним та скасовано рішення Ярмолинецької районної ради Хмельницької області №36 від 23.12.2019 "Про дострокове припинення повноважень заступника голови Ярмолинецької районної ради ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Ярмолинецької районної ради з 23.12.2019. Стягнуто з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 23.12.2019 по 20.05.2020 включно. В частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, рішення допущено до негайного виконання.

Рішення залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №560/7370/20 позов ОСОБА_1 до Ярмолинецької районної ради Хмельницької області про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2020 по 08.12.2020 включно в розмірі 212909 (двісті дванадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 20 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №560/3333/21 визнано протиправною бездіяльність Ярмолинецької районної ради Хмельницької області, яка полягає у невиплаті на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки належних працівникові сум по день фактичного розрахунку з 09.12.2020 по 04.03.2021 включно та компенсацію втрати частини заробітної плати за період з 21.05.2020 по 04.03.2021. Стягнуто з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки належних працівникові сум по день фактичного розрахунку з 09.12.2020 по 04.03.2021 включно в розмірі 89726,02 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати за період з 21.05.2020 по 04.03.2021 в розмірі 7018,37 грн.

Рішення залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021.

Суд констатує, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки станом на дату звернення з відповідною позовною заявою рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/446/20, яке набрало законної сили, залишається невиконаним в частині поновлення на роботі у повному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, позаяк вважає, що має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Також частиною 7 статті 235 КЗпП України встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Добровільне виконання рішення суду боржником є його законодавчо встановленим обов`язком, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Отже, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів особи, що звернулася за захистом цього права.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.04.2021 у справі №813/1271/18.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого застосовується судом як джерело права відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», неодноразово звертав увагу на те, що «право, передбачене частиною першою статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла остаточному та обов`язковому судовому рішенню залишатися без дії на шкоду однієї зі сторін» (рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі Hornsby v. Greece («Хорнсбі проти Греції»), п.40), рішення ЄСПЛ від 20 липня 2004 року у справі Shmalko v. Ukraine («Шмалько проти України»), п. 43).

Положення статті 236 КЗпП України встановлює відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання заробітної плати чи неможливості працевлаштуватись.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №560/446/20 поновлено позивача на посаді з 23.12.2019 та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.12.2019 по 20.05.2020 включно. В частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, рішення допущено до негайного виконання.

У той же час, на виконання судового рішення в частині поновлення позивача на роботі, не виконано.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Суд зауважує, що середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Тобто, відсутність кінцевої дати періоду, упродовж якого відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо виконання судового рішення про поновлення особи на публічній службі, не є підставою для уникнення відповідальності та відмови у задоволенні вимоги про стягнення відповідної компенсації.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.10.2022 у справі №280/5734/21.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення на користь позивача середнього заробітку, але саме за час затримки виконання рішення, а не за час вимушеного прогулу. Суд зауважує, що питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вже вирішено в межах справи №560/446/20.

Водночас суд вважає за доцільно звернути увагу на період за який належить відшкодування.

Позивач у позовних вимогах встановив період, впродовж, якого вважає, що відповідач неправомірно не виконав судове рішення та не поновив його на посаді, а відповідно має право на середній заробіток відповідно до вимог статті 236 КЗпП України з 09.12.2020 по 01.05.2023 в розмірі 923113,46 грн.

Водночас, суд враховує наступні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №560/7370/20 та від 02.08.2021 у справі №560/3333/21. Відповідно до перелічених рішень на користь позивача стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2020 по 08.12.2020 та середній заробіток за час затримки належних працівникові сум по день фактичного розрахунку з 09.12.2020 по 04.03.2021.

Отже період за який підлягає стягненню середній заробіток слід обраховувати з 05.03.2021 по день вирішення справи в даній справі 17.07.2023 включно.

Кількість робочих днів за час вимушеного прогулу 05.03.2021 по 17.07.2023 складає: за березень 2021 - 14, квітень 2021 - 22, травень 2021 - 18, червень 2021 - 20, липень 2021 -22, серпень 2021 - 21, вересень 2021 - 22, жовтень 2021 - 20, листопад 2021 - 22, грудень 2021 - 22, січень 2022 - 19, лютий 2022 - 20, березень 2022 - 22, квітень 2022 - 21, травень 2022 - 22, червень 2022 - 22, липень 2022 - 21, серпень 2022 - 23, вересень 2022 - 22, жовтень 2022 - 21, листопад 2022 - 22, грудень 2022 - 22, січень 2023 - 22, лютий 2023 - 20, березень 2023 - 23, квітень 2023 - 21, травень 2023 - 23, червень 2023 - 22, липень 2023 - 10 разом 612 робочих днів.

З довідки Ярмолинецької районної ради від 27.01.2021 №528/01-27 про заробітну плату за останні два місяці роботи, що передували звільненню вбачається, що за період жовтень 2019 року нарахована заробітної плати 27592,86 грн., кількість робочих днів 22, відпрацьовано 21 день; листопад 2019 року нараховано заробітної плати 36279,69 грн., кількість робочих днів 21.

Середньоденний заробіток становить 27592,86+36279,69=63872,55/42 відпрацьованих робочі дні = 1520,78 грн.

Також цей розмір встановлений вказаними вище судовими рішеннями.

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення за період 05.03.2021 по день вирішення справи в даній справі 14.07.2023 включно складає = 612*1520,78 = 930717,36 грн.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач не сплачував судовий збір при зверненні до суду з цим позовом підстав для вирішення питання про його розподіл немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити частково.

Стягнути з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 05.03.2021 по 17.07.2023 включно в сумі 930717 (дев`ятсот тридцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 36 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Ярмолинецька районна рада Хмельницької області (площа 600-річчя Ярмолинець 1, Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, 32100 , код ЄДРПОУ - 04060683)

Головуючий суддя П.І. Салюк