Рішення

від 19.05.2008 по справі 2/2-2277/2006

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вишгородський районний суд Київської області

м. Вишгород, вул. Кургузова, 7, 7300, (04596) 2-27-10

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Заріцького С.М.,

при секретарі - Смілянець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, треті особи: державне підприємство «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району, Вишгородська районна державна адміністрація та Димерський завод електромонтажних конструкцій, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виконання зобов`язання та вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у жовтні 2006 року звернулися в суд з позовом про виконання зобов`язань.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 26 лютого 1990 року виконавчим комітетом Димерської селищної ради Вишгородського району було прийнято рішення №20, яким було погоджено рішення спільного засідання профкому та адміністрації Димерського заводу електромонтажних конструкцій від 14 лютого 1990 року про відселення з місця забудови 60-ти квартирного житлового будинку громадянку ОСОБА_1 та членів її сім`ї, які проживали в будинку АДРЕСА_1 .

Позивачам було надано зобов`язання про те, що в рахунок компенсації за будинок, який підлягав знесенню їм буде надана трикімнатна квартира після закінчення будівництва 60-ти квартирного будинку.

У 2002 році недобудований 60-ти квартирний будинок було продано ДП «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району», яке після закінчення будівництва передало Димерській селищній раді трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

У зв`язку із закінченням будівництва житлового будинку позивачі звернулися із заявою до селищної ради з приводу надання їм квартири у зв`язку із даним зобов`язанням.

Однак, рішення про надання квартири селищна рада не прийняла, що на думку позивачів порушує їх законні права.

Посилаючись на викладене, на підставі ст.ст. 317,325,328,346,350,351,373,374 ЦК України, ст. ст. 58.171 ЖК України позивачі просять зобов`язати Димерську селищну раду Вишгородського району видати ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позов.

Димерська селищна рада заперечувала проти задоволення позовних вимог мотивуючи тим, що відповідач по справі повинен бути ДЗЕМК. який був замовником будівництва.

Вишгородська районна державна адміністрація також не заперечуючи проти позову просила розглянути справу за відсутності їх представника.

Представник державного підприємства «Управління капітального будівництва Києво- Святошинського району» вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки трикімнатна квартира, яка згідно акту прийому-передачі була надана селищній раді передавалася саме для надання її сім`ї ОСОБА_1 .

Представник Димерського заводу електромонтажних конструкцій в судове засідання не з`явився.За повідомленням державного реєстратора діяльність Димерського заводу електромонтажних конструкцій припинена.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору вважають, що позов задоволенню не підлягає, оскільки сім`я позивачів на черзі на отримання житла у Димерській селищній раді не перебуває і надання спірної квартири сім`ї позивачів порушить права сім`ї ОСОБА_4 , яка перебуває у пільговій черзі на отримання житла, тому треті особи із самостійними вимогами щодо предмета спору просять визнати право сім`ї ОСОБА_4 на отримання спірної квартири та зобов`язати Димерську селищну раду надати їм спірну квартиру.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає задоволенню, вимоги третіх осіб з самостійними вимогами щодо предмету спору задоволенню не підлягає.

наступних підстав.

Встановлено, що п. II рішення Димерської селищної ради Вишгородського району №20 від 29.02.1990 р. про відселення громадян з п`ятна забудови було вирішено погодити рішення спільного засідання профкому та адміністрації ДЕМЗ від 14.02.1990р. про відселення з місця забудови 60-ти квартирного житлового будинку ДЕМЗ громадянки ОСОБА_1 , що проживала в АДРЕСА_3 , виділивши тимчасово ї' двокімнатну квартиру по АДРЕСА_4 , без зняття її з квартирного обліку з наданням їй трикімнатної квартири після закінчення будівництва 60-ти квартирного будинку.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської районної ради від 14.-0.1990р. №188 затверджено рішення виконавчого комітету Димерської селищної ради про відведення земельної ділянки під будівництво 60-ти квартирного будинку по АДРЕСА_5 за рахунок земельних ділянок громадян та порушено клопотання перед виконавчим комітетом обласної ради про дозвіл на знесення жилих будинків, що належать громадянам на праві особистої власності в зв`язку з вилученням земельних ділянок.

Судом встановлено, що Димерський завод електромонтажних конструкцій зобов`язався власнику будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснити компенсацію за будинок, що зноситься шляхом надання трикімнатної квартири в будинку АДРЕСА_5 .

Як убачається із листа Димерського селищного голови від 23.10.2002р. недобудований 60-ти квартирний будинок по АДРЕСА_5 був проданий «Укрспецюстом» державному підприємству «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району».

Таким чином до ДП «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району» перейшли усі права та обов`язки забудовника, в тому числі і зобов`язання надати сім`ї ОСОБА_1 трикімнатну квартиру, що в судовому засіданні підтвердив керівник ДП «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району» Палеха П.К.

Вишгородська районна державна адміністрація листом за № Ф-19 від 01.03.1997 року повідомила що згідно зобов`язання ДЗЕМК позивачам буде надана 3-х кімнатна квартира в 60-квартирному житловому будинку при закінченні його будівництва при умові звільнення квартири, в якій позивачі проживають в даний час.

Листом Димерської селищної ради за № 318/02-44 від 06.10.2005 року було повідомлено про те, що заява позивачів про виділення квартири була розглянута на виконкомі селищної ради, після чого в вересні 2005 року складено акт прийому-передачі житла ДП «УКБ Києво-Святошинського району» Димерській селищній раді, а саме трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 ; повідомлено, що дана квартира буде надана позивачам після закінчення будівництва при умові звільнення квартири АДРЕСА_4 .

З акту передачі житла та листа Димерської селищної ради від 06.10.2005р. вбачається, що забудовником ДП «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району» Димерській селищній раді була передана трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка має бути надана сім`ї ОСОБА_1 після закінчення будівництва при умові звільнення квартири АДРЕСА_4 .

Зазначені обставини представником Димерської селищної ради та сім`ї ОСОБА_4 не спростовані і стверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 171 ЖК України у разі знесення жилих будинків, що є у приватній власності громадян, у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, постійно проживають в цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду.

Згідно зі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів, обґрунтовані, доведені в судовому засіданні і підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що належний позивачам житловий будинок був знесений та було вилучено земельну ділянку для громадських потреб і при цьому порушені права позивачів, які їм гарантуються Конституцією України та Житловим кодексом України.

У судовому засіданні представник сім`ї ОСОБА_4 не довів, що спірна квартира має бути надана саме сім`ї ОСОБА_4 , оскільки на надав переконливих доказів того, що спірна квартира передана для надання її особам, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов, а також, що сім`я ОСОБА_4 має право на отримання трикімнатної квартири, тому в задоволенні вимог третіх осіб із самостійними вимогами щодо предмету спору слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 47, 64 Конституції України, ст.ст. 58, 171 ЖК України, на підставі ст.ст. 60,213-215 ЦП К України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Зобов`язати Димерську селищну раду Вишгородського району Київської області видати ОСОБА_1 та членам її сім`ї ордер на квартиру АДРЕСА_2 .

У задоволенні вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складання постанови у повному обсязі відповідно ст. 160 ЦПК України. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: