Рішення

від 07.07.2023 по справі 562/781/23

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/781/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2023 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Якобчука П.О.

представника відповідача адвоката Януль-Сидорчук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватне підприємство "Торговий центр-Д", про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому просить суд ухвалити рішення про усунення перешкод у користуванні ним належним йому на праві приватної власності кіоском площею 5 кв.м., що розташований на території ринку у АДРЕСА_1 на торговому місці згідно укладеного з ПП "Торговий центр-Д" договором № 3562 від 01.06.2016 (ряд 1 місце 1) шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 звільнити вказаний кіоск від всього майна, що в ньому знаходиться, та жодним способом не перешкоджати йому в подальшому використовувати вказаний кіоск та торгове місце, на якому він знаходиться, в тому числі шляхом посилання на укладений з ПП «Торговий центр-Д» договір № 3562 від 01.06.2016р., а також стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь 30000 грн. заподіяної йому моральної шкоди. Також просить стягнути з відповідача судові витати, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову покликається на те, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року було проведено поділ майна подружжя та виділено йому у власність 4 (чотири) металеві кіоски (контейнери), розміщені згідно з укладеними з приватним підприємством "Торговий центр-Д" договорами: № 3562 від.01.06.2016 р., площею 5 кв.м., розташований ряд 1, місце 1, вартістю 7040,00 грн.; № 4308 від.01.09.2020 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 26, місце 1, вартістю 11260,00 грн.; № 4309 від.01.09.2020 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 26, місце 2 вартістю 11260,00 грн.; № 4310 від.01.09.2020 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 26, місце 3, вартістю 11260,00 грн., всього на суму 40820,00 грн. При поділі майна суд керувався висновком про вартість, складеним оцінювачем СПД ФО ОСОБА_3 . При цьому проводилася оцінка не просто металевої конструкції, а всіх корисних властивостей майна, і саме сукупність усіх властивостей майна (в тому числі місце його розташування) становило ту вартість, яка визначена оцінювачем. Оскільки відповідач добровільно не виконала рішення суду, то він звернувся до відділу ДВС у м.Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Згідно з актом Головного державного виконавця Карпинської А.Ю. від 29 вересня 2021 року йому було виділено у власність 4 металеві кіоски згідно рішення суду та постановою від 30 червня 2021 року виконавче провадження було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Разом з тим, три з чотирьох кіосків, які були виділені перебувають у його володінні та користуванні, однак одним із кіосків (тим, що розташований на місці 1 в ряду 1) він фактично не може користуватися, оскільки в ньому знаходиться майно відповідачки, яке вона не бажає звідти забрати. Відповідачка зрізала замки у кіоску та проникла до нього, і продовжує незаконно здійснювати там підприємницьку діяльність. Його законні вимоги відповідачка ігнорує, тим самим створюючи перешкоди у користуванні належним йому на праві власності майном. У зв`язку з такими діями відповідачки він змушений був звертатися до поліції, проте за результатами виїзду слідчо-оперативної групи він отримав відповідь, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що відносяться до компетенції суду, а не поліції. Такими неправомірними діями відповідачки йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в зниженні авторитету як батька в очах дітей, серед друзів, партнерів орендарів та працівників ПП «Торговий центр-Д», внаслідок чого були порушені його нормальні життєві зв`язки. Розмір моральної шкоди оцінює в 30000 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов в якому вона вказує, що позов не визнає. Так, жодних перешкод для ОСОБА_1 у користуванні належним йому (металевим кіоском, що розташований на місці 1 в ряду 1) вона не здійснює. Твердження, наведені в позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними. З метою виконання рішення суду, вона 05.10.2021р. надсилала позивачу заяву-пропозицію забрати (перемісити) вказаний металевий кіоск(контейнер). Також пропонувала у інший спосіб виконання рішення суду, а саме: сплатити вартість кіоску - 7040 грн. Її заява-пропозиція позивачем була проігнорована. 12 жовтня 2021 року вона повторно звернулася до позивача з аналогічною пропозицією. Проте, позивач знову не відреагував на пропозицію. Та обставина, що рішення суду виконане підтверджується й тим, що виконавче провадження, відкрите а виконання судового рішення про поділ мана закінчено в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно виконавчого документа. Також безпідставним є твердження позивача про те, що оцінка кіоску проводилася з урахуванням його місцезнаходження, оскільки експертом оцінювався саме металевий кіоск, який є рухомим майном, незалежно від місця розташування. Рішення суду, яким було проведено поділ майна не дає права позивачу користуватися торговим місцем, на якому спірний кіоск тимчасово знаходиться. Оскільки права позивача жодним чином не порушені, то відсутні підстави для стягнення моральної шкоди. Просить в позові відмовити.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали та просять задовільнити його.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав наведених у відзиві на позов, просить в позові відмовити.

Представник третьої особи - ПП «Торговий центр-Д» в судове засідання не з`явився, подав суд заяву в якій вказує на те, що підстав для задоволення позову не має, справу просить розглянути без участі представника.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року, залишеним без змін Постановою Рівненського апеляційного суду від 31 серпня 2021року було проведено поділ майна подружжя та виділено у власність ОСОБА_1 4 (чотири) металеві кіоски (контейнери), розміщені згідно з укладеними з приватним підприємством "Торговий центр-Д" договорами: № 3562 від.01.06.2016 р., площею 5 кв.м., розташований ряд 1, місце 1, вартістю 7040,00 грн.; № 4308 від.01.09.2020 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 26, місце 1, вартістю 11260,00 грн.; № 4309 від.01.09.2020 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 26, місце 2 вартістю 11260,00 грн.; № 4310 від.01.09.2020 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 26, місце 3, вартістю 11260,00 грн., всього на суму 40820,00 грн.

ОСОБА_2 було виділено у власність 4 (чотири) металеві кіоски (контейнери), розміщені згідно з укладеними з приватним підприємством "Торговий центр-Д" договорами: № 3560 від.01.06.2016 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 1, місце 57, вартістю 11260,00 грн., № 3561 від.01.06.2016 р., площею 4 кв.м., розташований ряд 1, місце 58, вартістю 5630,00 грн., № 3563 від.01.06.2016 р., площею 6 кв.м., розташований ряд 1, місце 38, вартістю 8450,00 грн., № 3564 від.01.06.2016 р., площею 8 кв.м., розташований ряд 28, місце 1, вартістю 11260,00 грн., всього на суму 36600,00 грн. Та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відхилені від ідеальних часток в сумі 2110,00 грн.

30 вересня 2021 року головним державним виконавцем Відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Карпинською А.Ю. у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №562/3176/20 виданого 20.09.2021 Здолбунівським районним судом Рівненської області на виконання вказаного вище рішення суду про поділ майна, в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення виконавчого документа.

За таких обставин позивачу ОСОБА_1 було виділено у власність торгівельні кіоски згідно рішення суду в тому числі і спірний кіоск площею 5 кв.м., що розташований на території ринку у АДРЕСА_1 на торговому місці згідно укладеного з ПП "Торговий центр-Д" договором № 3562 від 01.06.2016 (ряд 1 місце 1).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Саме власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з п.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою для подання позову власником майна про захист свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном, у порядку статті 391 ЦК України є вчинення третьою особою перешкод власнику, тобто посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також на факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей.

Так, позивач неодноразово звертався в поліцію з приводу неправомірних дій відповідачки щодо самовільного використання належного йому кіоску. Вказані звернення були розглянуті та на адвокатський запит надано відповідь, що в ході перевірки не було встановлено ознак кримінального правопорушення в діях відповідачки ОСОБА_2 , а вбачалися цивільно-правові відносини.

Як встановлено в судовому засіданні на даний час позивач не має змоги користуватися належним йому кіоском, оскільки відповідачка не звільнила його від своїх речей.

Не надано також відповідачкою і доказів того, що на даний час спірний кіоск звільнений від її речей.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку, що позивач має достатні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог, а саме: зобов`язання ОСОБА_2 звільнити металевий кіоск площею 5 кв.м., що розташований на території ринку у АДРЕСА_1 на торговому місці згідно з укладеним з ПП "Торговий центр-Д" договором № 3562 від 01.06.2016 (ряд 1, місце 1) від всього майна, що в ньому знаходиться та жодним способом не перешкоджати ОСОБА_1 в подальшому використовувати вказаний кіоск.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Згідно з ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Проте, на підтвердження обставин, заподіяння моральної шкоди позивачем не долученого жодного доказу.

До позовної заяви не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру саме з боку відповідача, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки також підлягають стягненню на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належним йому на праві приватної власності металевим кіоском площею 5 кв.м., що розташований на території ринку у АДРЕСА_1 на торговому місці згідно з укладеним з ПП "Торговий центр-Д" договором № 3562 від 01.06.2016 (ряд 1, місце 1) шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити вказаний кіоск від всього майна, що в ньому знаходиться та жодним способом не перешкоджати ОСОБА_1 в подальшому використовувати вказаний кіоск.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Приватне підприємство «Торговий центр - Д»: 33028, м.Рівне, вул.Здолбунівська,17/1, Код ЄДРПОУ 24177281.

Повний текст рішення суду виготовлено 12 липня 2023 року.

Суддя