Рішення

від 17.07.2023 по справі 130/2964/21

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/50/2023

130/2964/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника відповідача Барішевського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кметюк Світлана Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротал» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просив витребувати у ТОВ «Поділля Агропродукт» з чужого незаконного користування земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ВН № 074428, з кадастровим номером 0521084500:04:003:0112, площею 5,6499 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області; скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кметюк Світлани Анатоліївни за індексним номером 27128862 від 15.12.2015; стягнути з відповідача суму судових витрат.

Стислий виклад позицій позивача.

ОСОБА_1 на підставі державного акта серії ЯД №360356 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521084500:04:003:0112, площею 5,6499 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради. В 2015 році позивач уклав договір оренди землі з ТОВ «Агротал» терміном на 7 років. Потім він дізнався, що обробіток земельної ділянки здійснює ТОВ «Поділля Агропродукт», з яким він жодних договорів, щодо передачі земельної ділянки в оренду не підписував, згоди на обробіток його землі не надавав. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що його земельна ділянка знаходиться в оренді у ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі договору б/н від 15.09.2015 та додаткової угоди №1 від 25.06.2018, які він не підписував. Вважає, що її підписи підроблені.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

26.10.2021 ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду. Призначено підготовче засідання на 08.12.2021.

08.12.2021 підготовче засідання відкладено на 08.02.2022.

08.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 22.03.2023.

22.03.2022 клопотання представника позивача було задоволено, розгляд справи відкладено на 13.04.2022.

25.03.2022 від представника Жмеринської РДА щодо витребуваних доказів до суду надійшли письмові пояснення.

13.04.2022 розгляд справи відкладено на 24.05.2022.

24.05.2022 ухвалою суду до ТОВ «Поділля Агропродукт» застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Розгляд справи відкладено на 27.06.2022.

27.06.2022 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

27.06.2022 повторно до ТОВ «Поділля Агропродукт» застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

11.07.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про скасування ухвали про накладення стягнень.

27.07.2022 надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

28.07.2022 провадження у справі поновлено. Справа призначена до розгляду на 08.09.2022.

15.07.2022 представником відповідача подано апеляційну скаргу на ухвали суду про накладення стягнення у вигляді штрафу.

06.09.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про виконання ухвали та долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.

08.09.2022 справа знята з розгляду у зв`язку з не надходженням матеріалів з Вінницького апеляційного суду.

22.09.2022 з Вінницького апеляційного суду повернулись матеріали справи, судове засідання призначено на 18.10.2022.

18.10.2022 клопотання експерта задоволено надано додаткові матеріали для проведення експертизи. Провадження у справі зупинено.

14.03.2023 до суду надійшов висновок експерта.

15.03.2023 провадження у справі поновлено. Справа призначена до розгляду на 02.05.2023.

02.05.2023 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 24.05.2023.

24.05.2023 розгляд справи відкладено на 27.06.2023.

27.06.2023 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Розгляд справи відкладено на 17.07.2023.

17.07.2023 представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Також надав клопотання про долучення доказів про судові витрати.

Представник відповідача Барішевський О.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог та одночасно зменшити витрати на професійну допомогу до 3000 грн. Одночасно надав клопотання, відповідно до якого просив не брати до уваги, доданий представником позивача висновок ТОВ «Експертно - юридична фірма Соломон», з підстав того, що свідоцтво експерта, яка займалась проведенням експертизи ОСОБА_3 було анульоване, тобто почеркознавча експертиза була проведена не уповноваженою на те особою.

Представник ПП «Агротал» та реєстратор Кметюк С.А. належним чином повідомлені про час та місце розгляд справи в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин.

Суд, на підставі ч. 3 ст. 211, п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, за погодженням з представником відповідача розглянув справу у відсутність представника позивача та третіх осіб.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 074428 ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521084500:04:003:0112, площею 5,6499 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (в теперішній час територія Гніванської міської територіальної громади Вінницької області), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т.1 а.с.10,10 зворот).

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 13.08.2021, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521084500:04:003:0112- 15.12.2015 зареєстровано за ОСОБА_1 , державний реєстратор приватний нотаріус Кметюк С.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27128862 від 15.12.2015, зареєструвала право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 15.09.2015, додаткова угода, серія та номер 1, видана 25.06.2018; строк дії договору 25.06.2025, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайом (суборенду), орендар ТОВ «Поділля Агропродукт», орендодавець - ОСОБА_1 (Т.1 а.с.11, 11 зворот).

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 0521084500:04:003:0112, власником якої є ОСОБА_1 , 15.12.2015 зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ «Поділля Агропродукт», номер запису про право - 11764622, орган, що здійснив державну реєстрацію права - Вінницький міський нотаріальний округ (Т.1 а.с.12,12 зворот).

Експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Анною Лозінською та Лілією Сімчук проведено судову технічну та почеркознавчу експертизи у даній цивільній справі та 02.03.2023 виготовлено висновок за результатами проведення експертизи №4690/4691/22-21, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді №1 від 25.06.2018, укладений між ОСОБА_1 , ТОВ «Агротал» та ТОВ «Поділля Агропродукт» виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис в додатковій угоді №1 від 25.06.2018, укладений між ОСОБА_1 , ТОВ «Агротал» та ТОВ «Поділля Агропродукт» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (Т.1 а.с.204-206).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Мотиви відхилення доказів.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

За положеннями статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За положеннями ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержав з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 106 ЦПК України визначено порядок проведення експертизи на замовлення учасників справи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Спеціаліст зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз`яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з викликом до суду.

Так, представником позивача було додано до матеріалів справи висновок експерта №021/23 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою адвоката Якименка К.В. від 09.06.2023 (Т.2 а.с.228-242). У висновку відсутнє посилання на свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Проте судом, згідно Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, встановлено, що рішенням експертно-кваліфікаційної комісії Київського НДІСЕ № 2 (1) від 02 лютого 2018 року свідоцтво експерта № 25-11, видане на ім`я ОСОБА_3 , анульовано у зв`язку зі звільненням. Про інше, відомості в реєстрі відсутні (Т.2 а.с.29-30).

З урахуванням наведеного, вищевказаний висновок не може бути визнаний судом допустимим доказом, а тому суд не бере його до уваги при ухваленні рішення (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Мотив суду. Норми права, які застосовані судом.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону № 175/97-ЕР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

В судовому засіданні установлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 074428 є власником земельної ділянки, з кадастровим номером 0521084500:04:003:0112, площею 5,6499 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (в теперішній час територія Гніванської міської територіальної громади Вінницької області), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т.1 а.с.10,10 зворот).

Відповідно до статей 13, 14 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі статтею 17 Закону, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зазначено, що віндикаційний позов про витребування майна із чужого незаконного володіння - це позов власника, позбавленого володіння майном, про витребування майна від його володільця. Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку. Тобто і реєстрація права оренди на земельні ділянки може свідчити про перебування такої ділянки у володінні орендаря. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, зокрема від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Таким чином, положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Тому позивач підставно звертається до суду з позовом про витребування належної йому земельної ділянки з чужого незаконного володіння, що є належним та ефективним способом захисту порушеного його права власності.

На підставі положень статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з преамбулою Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 0521084500:04:003:0112, власником якої є ОСОБА_1 , 15.12.2015 зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ «Поділля Агропродукт», номер запису про право - 11764622, орган, що здійснив державну реєстрацію права - Вінницький міський нотаріальний округ (Т.1 а.с.11-12).

В даному випадку земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею без прийняття нею відповідного рішення, а тому наявні законні підстави для її витребування.

Такий спосіб захисту відповідає речово-правовому характеру позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Таким чином, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

Оскільки судом встановлено, що документ, на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав, власником майна не підписувався, а захистити своє право власності в інший спосіб ніж судовий, позивач не може, тому його звернення з позовною вимогою про скасування державної реєстрації за досліджених в судовому засіданні обставин справи, є належним способом захисту прав та законних інтересів і позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що згідно з абзацом 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Верховний Суд в своїй постанові від 23 червня 2020 року в справі № 922/2589/19 зазначив, що з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, суд вважає необхідним скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кметюк Світлани Анатоліївни за індексним номером 27128862 від 15.12.2015.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Згідно з частинами 5 та 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

За таких обставин, проаналізувавши всі обставини, на які позивач та її представники посилались, як на підставу своїх вимог, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, орендована земельна ділянка підлягає витребуванню у ТОВ «Поділля Агропродукт», а рішення приватного нотаріуса - скасуванню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі по 1816 грн. (Т.1 а.с.4). Також на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення експертизи в сумі 5663,10 грн., які підтверджені документально.

Крім того представник позивача просив стягнути на користь позивача, понесенні нею судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 10 000 грн., на підтвердження чого надав: акт приймання передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 01.10.2021 та договір про надання правничої допомоги (Т.2 а.с.4-8).

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно з правовою позицією викладеною в постанові КЦС ВС від 13.07.2022 у справі № 492/280/21 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України в разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід також стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., яка є обґрунтованою, відповідає складності справи та витраченого на неї часу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт»</a> з чужого незаконного користування земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серія ВН №074428, з кадастровим номером 0521084500:04:003:0112, площею 5,6499 га, яка розташована на території Гніванської міської територіальної громади Вінницької області (колишньої Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області).

Скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кметюк Світлани Анатоліївни за індексним номером 27128862 від 15.12.2015.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 17479,1 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт»</a> ( місцезнаходження: 23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Заводська, 7, ЄДРПОУ 41104967); Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротал» ( місцезнаходження: 23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Заводська, 7, ЄДРПОУ 30468531); Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Кметюк Світлана Анатоліївна ( місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 18.07.2023