Ухвала

від 17.07.2023 по справі 539/172/23

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/172/23

Провадження № 1-кс/539/551/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м.Лубни

Слідча суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області клопотання прокурора про арешт майна підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023172040000006, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України,

встановив:

Прокурор ОСОБА_3 звернуласядослідчого суддіз клопотанням про арешт майна підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023172040000006, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що упровадженні слідчого відділення Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42023172040000006 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України. ОСОБА_5 будучи директором «Будінвеста», юридична адреса: Полтавська область, м. Лубни, вул. проспект Володимирський, 1/5), вчинив умисні кримінальні правопорушення, а саме перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Будінвеста", являючись службовою особою та здійснюючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересів служби, в умовах воєнного стану, шляхом службового підроблення, ОСОБА_5 заволодів бюджетними коштами в сумі 47765 грн., спричинивши Лубенській територіальній громаді збитків на вищенаведену суму та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

24.06.2023 слідчим СВ Лубенського РВП ГУП в Полтавській області ОСОБА_6 за погодженням із заступником керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 , підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України.

Лубенською окружною прокуратурою в інтересах Лубенської територіальної громади підготовлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, який буде направлено до суду разом з обвинувальним актом. Ціна позову становить 47765 грн. Вказана сума обґрунтовується доказами, зібраними в ході досудового розслідування, у тому числі висновком судової будівельно- технічної експертизи 174 від 07.04.2023 та висновком Держаудитслужби від 11.05.2023.

Тому, з метою забезпечення даного позову, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно та транспортні засоби підозрюваного ОСОБА_5 , а саме накласти заборону на право розпоряджатися даним майном. У відповідності до повідомлення Територіального сервісного центру МВС України № 5343, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 28.06.2023 за підозрюваним ОСОБА_5 зареєстровано транспортні засоби:«Volkswagen Passat B6», днз. НОМЕР_1 , приблизна вартість 237695 грн.90 коп., «Skoda SuperB», днз. НОМЕР_2 , приблизна вартість 182 843 грн., «ИЖ 2715-01», днз. НОМЕР_3 приблизна вартість 43 882 грн. 32 коп.

В своєму клопотанні просив накласти арешт на наступне майно (транспортні засоби): «Volkswagen Passat B6», днз. НОМЕР_1 , «Skoda SuperB», днз. НОМЕР_2 , «ИЖ 2715-01», днз. НОМЕР_3 , які належить підозрюваному на праві приватної власності, із позбавленням його права розпоряджатися ними (продавати, дарувати, передавати в оренду, тощо).

Прокурор просила клопотання задовольнити з підстав зазначених в ньому.

Представник особи в володінні якої знаходяться транспортні засоби адвокат ОСОБА_4 заперечує проти клопотання, оскільки воно є необґрунтованим. Прокурор не наводить жодної обставини, якщо суд не арештує це майно воно буде приховане чи зіпсоване. Вартість майна була визначена орієнтовно на підставі сайту Авторіа, огляд автомобілів не проводився і нам не пропонували надати їх для огляду. Підхід, який пропонує прокурор для визначення вартості майна є недопустимими. Загальна вартість значно більша від ціни позову тому не має співрозмірності. Вартість майна не визначена, тому пропонуємо у задоволенні клопотання відмовити повністю.

Слідча суддя, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що упровадженні слідчого відділення Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42023172040000006 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України.

Також встановлено, що 24.06.2023 слідчим СВ Лубенського РВП ГУП в Полтавській області ОСОБА_6 за погодженням із заступником керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 , підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України.

За матеріалами досудового розслідування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради Лубенського району спричинено матеріальну шкоду у розмірі 47 765грн., що підтверджується поданим цивільним позовом, де вказана сума обґрунтовується доказами, зібраними в ході досудового розслідування, у тому числі висновком судової будівельно- технічної експертизи 174 від 07.04.2023 та висновком Держаудитслужби від 11.05.2023.

Положеннями статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру МВС України № 5343, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 28.06.2023 за ОСОБА_5 зареєстровано транспортні засоби: «Volkswagen Passat B6», днз. НОМЕР_1 , «Skoda SuperB», днз. НОМЕР_2 , «ИЖ 2715-01», днз. НОМЕР_3 , без зазначення датиреєстрації права власності.

Положеннями абзацу другого частини 1 статті 170 КПК України визначено, що слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує також і прецедентну правову позицію ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Враховуючи наведене та наявні матеріали кримінального провадження, слідчасуддя приходить до переконання, що втручання держави в право користування майном в даному конкретному випадку є цілком законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного кримінального процесуального закону, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Також слідча суддя вважає доведеними необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, зокрема перетворення та відчуження.

Водночас, як вбачається з протоколу огляду інтернет ресурсу веб -порталу авторіа та повідомлення про офіційний курс гривні щодо іноземних валют, приблизна вартість майна транспортних засобів: «Volkswagen Passat B6», днз. НОМЕР_1 , «Skoda SuperB», днз. НОМЕР_2 , «ИЖ 2715-01», днз. НОМЕР_3 , становить 464421, 22 гривень, що в свою чергу перевищує розмір цивільного позову та суми завданої державі шкоди - 47765 гривень.

Крім того, відповідно до копії паспорта ОСОБА_5 вбачається, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 з 20.06.1987 року, тобто транспортні засоби набуто у власність у період перебування ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі.

Ураховуючи викладене, приблизна вартість майна значно перевищує розмір цивільного позову та суми завданої державі шкоди, а також є спільною сумісною власністю.

Враховуючи викладене, слідчасуддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, при цьому враховує метуарешту майна-відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов в розмірі 47 765 гривень), перебування підозрюваного в зареєстрованому шлюбі, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до часткового задоволення,а самев накладені арешту в частині на транспортний засіб «Skoda SuperB», днз. НОМЕР_2 , який належить підозрюваному на праві приватної власності, із позбавленням його права розпоряджатися ним (продавати, дарувати, передавати в оренду, тощо) в межах заявленого цивільного позову в розмірі 47765 гривень.

Статтею 175 КПК України передбачено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_4 , а саме на транспортний засіб «Skoda SuperB», днз. НОМЕР_2 , який належить підозрюваному на праві приватної власності, із позбавленням його права розпоряджатися ним (продавати, дарувати, передавати в оренду, тощо) в межах заявленого цивільного позову в розмірі 47765 гривень.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.

Повний текст ухвали суду проголошений 18 липня 2023 року о 15-20 годину.

Слідча суддя ОСОБА_1