Постанова

від 17.07.2023 по справі 240/8781/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8781/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

17 липня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 23.02.2023, винесену старшим державним виконавцем Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Островським В.А.;

- зобов`язати Олевський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити з Автоматизованої системи виконавчих проваджень відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), як боржника у виконавчому провадженні № 69099384.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця як окремої категорії адміністративного спору. У частині першій цієї статті зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 відкрито апеляційне провадження та з урахуванням ст.311 КАС України, суд вирішено розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, посилаючись на приписи п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, норми ст. ст. 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від від 05.12.2018 у справі №279/2369/17, від 14.11.201 8 справі №820/4243/17, зазначив, що позивач, як сторона виконавчого провадження боржник, має право оскаржувати рішення чи дії відповідача, вчинені при примусовому виконанні рішення Олевського районного суду Житомирської області у порядку цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує постанову старшого державного виконавця Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Островського В.А. про заміну сторони виконавчого провадження від 23.02.2023.

При цьому виконавче провадження відкрито з виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 03.11.2021 у справі № 287/1440/21 про конфіскацію суми внеску на підтримку політичної партії, наданої з порушенням закону, в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень. Позивача було визначено боржником у цьому виконавчому провадженні.

Позивач стверджує про протиправність постанови державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження №69099384 від 23.02.2023, оскільки 08.07.2022 старшим державним виконавцем Олевського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Островським В.А. було винесено постанову про заміну сторони виконавчого проваження, якою внесено зміни до реєстраційних даних сторони виконавчого провадження, а саме замінено боржника ОСОБА_1 та ТОВ "Металіст ОЗЕФ". Отже, з моменту винесення цієї постанови позивач не вважався боржником виконавчому провадженні №69099384. Також зазначає, що заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише на підставі судового рішення, яким зафіксовано процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва.

Надаючи оцінку доводам позивача та встановленим обставинам, апеляційний суд зазначає таке.

Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Частиною першої статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Так, частиною першою статті 74 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У частині 2 ст. 74 Закону України №1404-VIII закріплено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 Цивільного процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.

Отже спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого судом у цивільній справі, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як слідує з постанови про заміну сторони виконавчого провадження ВП №69099384 позивач має статус боржника у виконавчому провадженні, яке відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Олевським районним судом Житомирської області на підставі рішення Олевського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2021 року у цивільній справі №287/1440/21 про конфіскацію суми внеску на підтримку політичної партії наданої з порушенням закону, в розмірі 400 000 грн.

Вищезазначені обставини свідчать на користь висновку про те, що виконавчий лист видано Олевським районним судом Житомирської області на виконання рішення суду у цивільній справі, яке ухвалено відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Отже саме суд, який вказаний у виконавчому документі, як такий що видав виконавчий документ, має надати оцінку правомірності прийняття державним виконавцем постанови про заміну сторони виконавчого провадження, зокрема і тим обставинам, за яких було видано цим судом такий виконавчий документ, на які посилається позивач, та прийняти відповідне рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач, як сторона виконавчого провадження боржник, має право оскаржувати рішення чи дії відповідача, вчинені при примусовому виконанні рішення Олевського районного суду Житомирської області у порядку цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства.

Доводи скаржника не спростовують висновки суду, які ґрунтуються, серед іншого, й на правозастосуванні, викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №279/236917, від 14.11.2018 у справі №820/4243/17, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні цієї справи.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постановив спірну ухвалу з додержанням норм права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.