Рішення

від 22.06.2023 по справі 497/1523/22

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.06.2023

Справа № 497/1523/22

Провадження № 2/497/44/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,

за участю: позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом - адвоката Цоєвої В.В.,

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2

представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Сахарової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, третя особа ОСОБА_2 , з зустрічним позовом ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь понесених нею витрат на утримання, лікування, догляд і поховання спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2022 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить визнати за ним, як за спадкоємцем за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, що розташовані в АДРЕСА_1 , - які належали його батькові ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стверджуючи, що нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на це спірне домоволодіння з-за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на нього - договору дарування від 18.02.1998р., яким спадкодавцю будинок подарувала його мати - ОСОБА_4 , який має бути в сестри спадкодавця - ОСОБА_2 , яка зверталася до суду з позовом про визнання заповіту дійсним.

21.02.2023 року третя особа на боці відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь 32952,51грн. в якості витрат за утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_3 , та також просить стягнути з позивача за первісним позовом судові витрати: в розмірі сплаченого судового збору - 1073,60грн. і витрати на правничу допомогу в розмірі 11000грн., мотивуючи свої вимоги тим, що спадкодавець є батьком ОСОБА_1 та її рідним братом, за яким доглядала вона, ОСОБА_2 , несла усі витрати та мала успадкувати домоволодіння спадкодавця за заповітом, але заповіт не був складений належним чином і у судовому порядку своє право на спадщину вона не змогла довести; крім того, вона має встановити брату (спадкодавцю) пам`ятник, оскільки ОСОБА_1 ніколи не переймався долею батька, не спілкувався з ним з самого народження - усі стосунки між ними були обмежені виплатою спадкодавцем ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 , який ніколи не мешкав з батьком, навіть ніколи до нього не заходив. У серпні 2019 року спадкодавець ОСОБА_3 захворів та опинився в лікарні. Він був у дуже тяжкому стані, потребував догляду, який здійснювала вона, - його сестра, - ОСОБА_2 . Вона знаходилася з братом (спадкодавцем) поряд у лікарні, купувала ліки, годувала його, хворого, і коли його стан погіршвся та лікарі вирішили його оперувати, він виявив бажання скласти заповіт. У присутності чергового лікаря спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт. Операція пройшла не вдало і її брат помер. Після смерті брата вона, ОСОБА_2 , звернулася до нотаріуса з заявою про оформлення спадщини, але з`ясувалося, що заповіт оформлений невірно і нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Тому вона звернулася до суду з позовом про визнання права власності на будинок брата за заповітом, але суд відмовив у визнанні права власності через відсутність реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі. Спадкоємцем її брата є його син - позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 , який своєчасно подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. І вона визнає це його право, однак, під час лікування її брата - спадкодавця ОСОБА_3 в лікарні, здійнення йому операції, та на поховання, вона понесла усі витрати на це за власний рахунок. Тому вона, ОСОБА_2 , через свого адвоката та адвоката позивача за первісним позовом - спадкоємця ОСОБА_1 - зверталася до ОСОБА_1 з пропозицією відшкодувати їй витрати, які вона понесла але відповіді не отримала. Тому вона змушена саме у цьому судовому провадженні вимагати відшкодування цих витрат.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надав на зустрічний позов відзив, яким просив відмовити в його задоволенні, стверджуючи, що позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 не підтвердила свої доводи належними і достатніми доказами, а надані нею квитанції не сввідчать про те, що ці ліки були придбані саме ОСОБА_2 і саме на її кошти для спадкодавця. Крім того, не можна стверджувати, що він, ОСОБА_1 , не надавав батькові допомоги, оскільки більше, іж 20 років сплачував йому аліменти. Щодо витрат на поховання - то ОСОБА_2 отримала на поховання кошти з відділу соціального захисту населеня, а також вивезла з будинку спдкодавця усі цінні речі. Оскільки вимоги ОСОБА_2 у зустрічному позові безпідставні, то і її вимога щодо компенсації судових витрат - також є безпідставною.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у відповіді на відзив письмово пояснила, що заперечення ОСОБА_1 проти її доводів в її позові будуються на припущеннях, посилаючись на матеріали справи №497/1519/2020, в ході розгляду якої судом встановлено. на її твердження, що спадкоємець ОСОБА_3 не надавав згоди на операцію, оскільки в нього не було власних вільних коштів. Він, спадкодавець, взагалі жив дуже бідно, про що свідчить занедбаність його, брата, будинку, який обставлений був недорогими речами, які надавала брату вона ж, ОСОБА_2 , оскільки її брат - спадкодавець - не отримував великих доходів, де б не працював - лише невеликі заробітні плати. І саме вона зі свого рахунку, що підтверджується з її виписки по Приват24, - оплачувала усі витрати за лікування брата - спадкодавця ОСОБА_3 . Твердження позивача за первісним позовом ОСОБА_1 у відповіді на її, ОСОБА_2 , зустрічний позов про те, що вона, ОСОБА_2 , вивозила речі з будинку спадкодавця - не базуються на преконливих доказах, оскільки ОСОБА_1 ніколи у будинку спадкодавця не бував і не бачив, як жив його батько - спадкодавець ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не було навіть на похованні його батька - спадкодавця ОСОБА_3 , вона, ОСОБА_2 , навіть має обгрунтовані сумніви в тому, що ОСОБА_1 знає де його батько похований - впевнена, що він навіть не мав наміру і не відвідав його могили, а усі його турботи про пам`ять батька обмежуються хвилюванням за отримання у власність спадкового домоволодіння, яке він розраховував отримати заможним.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Цоєва В.В. - підтримали вимоги первісного позову та свого відзиву на зустрічний позов, просили задовольнити їх в повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову - з підстав, викладених ними письмово. Позивач ОСОБА_1 надав суду пояснення, аналогічні його письмовим поясненням. ОСОБА_5 - мати позивача ОСОБА_1 за первісним позовом, будучи допитана судом в якості свідка, - підтвердила доводи свого сина - позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 .

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник - адвокат Сахарова Н.М. - також підтримали вимоги, викладені у зустрічному позові та відповіді на відзив і просили задовольнити зустрічний позов в повному обсязі. ОСОБА_2 при цьому пояснила, що ОСОБА_1 дійсно виплачував спадкодавцю ОСОБА_3 аліменти - але в розмірі 10-20 грн. на місяць і останній платіж був приблизно за десять років до смерті спадкодавця, в той час як спадкодавець йому сплачував аліменти в достатньому розмірі. Спадкодавець мав інвалідність, оскільки хворів свого часу на туберкульоз, від якого, доречі, вилікувала його вона ж, ОСОБА_2 за власні кошти. Її, ОСОБА_2 , брат - спадкодавець ОСОБА_3 не був одружений, але мав двох дітей від різних жінок, проте батьківство через суд встановила лише мати ОСОБА_1 - позивача за первісним позовом. Останні кілька років зі спадкодавцем ОСОБА_3 в якості не дружини, а більше компаньонки (приготувати їжу, прибратися) -проживала жінка ОСОБА_6 - яка була допитана в якості свідка у справі №497/1519/2020 - коли суд розглядав справу за її, ОСОБА_2 позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності за заповітом на це ж саме спірне спадкове домоволодіння. Ця жінка - ОСОБА_6 після смерті спадкодавця продовжувала проживати у спадковому домоволодінні на умовах, що буде за ним доглядати, але почала спиватися, пустила до себе жити свого сина-наркомана, який й вивіз усі металеві речі з будинку, які й так не були дуже коштовними - радіатори, сантехніку, плиту, тощо, та й ще вони наробили боргів за комунальні послуги. Тому вона, ОСОБА_2 , попросила виїхати з будинку, та виїхала і вже померла. З речей, що були у будинку вона, ОСОБА_2 , врятувала лише газову плиту, яку давала сама колись брату - спадкодавцю і тепер забрала до себе після того, як ОСОБА_6 з будинку виїхала - щоби її, ОСОБА_6 , син, не виніс і цю плитку на металобрухт. Тому цю плитку вона, ОСОБА_2 , готова повернути до будинку, якщо за ним буде хтось доглядати. Крім того, вона, ОСОБА_2 , сподіваючись оформити право спадщини на це спірне домоволодіння весь час будинок навідувала, просила приглядувати за ним сусідів, кормила собак, які жили на подвір`ї. Взагалі, той будинок був придбаний спадкодавцю усією багатодітною її, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 родиною - щоби віділити старшого сина - ОСОБА_3 окремо, бо він по молодості не був ідеальним, не бажав одружуватися, обржав жінок. з якими проживав, але вінє її, ОСОБА_2 , братом і їй його було по людськи жалко - він все ж таки працював все житя - просто йому не щастило. Вна, ОСОБА_2 , як дитина з багатодітної родини також важко з молоду працювала, у тому числі й для придбання цього спірного домоволодіння. Все житя вона допомагала брату, у тому числі за рахунок свого чоловіка і своїх дорослих дітей, які останнім часом теж важко працювали за кордоном. Вона не могла покинути рідну людину - брата - спадкодавця ОСОБА_3 напризволяже, завжди йому допомагала, у тому числі часто їжею. одягом. але в його особисте життя не втручалася. Їй боліло. що він не спілкується з сином - ОСОБА_1 , хоча мав бажання - йому не дозволяла спілкуватися з сином мати сина - свідок ОСОБА_5 . Щгодо витрат на лікування та поховання спадкоємця - вона, ОСОБА_2 , надала усі можливі докази і вважає, що вони підтверджують витрати нею її власних коштів на підтримання і лікування спадкодавця, тим більше, що витрати були набагато більшими. але вона не може підтвердити більшу суму - лише цю, що зазначила у своїй зустрічній позовній заяві. Вона підтверджує, що отримала державну допомогу на поховання брата - спадкодавця ОСОБА_3 - в розмірі двомісячної його пенсії - загалом, - чотири тисячі гривень, але в наш час поховання за нашими традиціями неможна здійснити за ці кошти і тому вона витратила набагато більше. ТОму просить задовольнити хоча би ту суму, що визначила і підтвердила.

Представник відповідача - Болградської міської ради Одеської області - надіслав суду заяву, що вимоги позову визнає, просить розглянути справу без його участі.

Вислухавши у судовому засіданні сторони, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення обох позовів, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обох позовів - первісного та зустрічного - є обгрунтованими та підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- відповідно до технічного паспорту на садибний житловий будинок, спірна нерухомість розташована на АДРЕСА_1 (а.с.8-9);

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - спадкодавець ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , вид. 17.10.2019р. Болградським районним відділом державної РАЦС ГТУЮ в Одеській області, а/з 610, а.с.43);

- згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (серії НОМЕР_2 , що видане повторно 10.03.1988р. Болградським РАЦС Одеської області, а/з№173) та свідоцтва про встановлення батьківства (серії НОМЕР_3 , вид.21.08.1974р. Болградським РАЦС Одеської області, а/з№24) - батьком позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - є спадкодавець ОСОБА_3 ;

- згідго договору дарування (від 18.08.1984р., за р.№279, а.с.6-7) - спадкодавець ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- рішенням Болградського районного суду Одеської області від 07.07.2021р. №497/1519/2020 та постановою Одеського апеляційного суду від 29.03.2022р. ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні її позову про визнання її права власності, як за спадкоємцем за заповітом, - на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, що розташовані в АДРЕСА_1 , - які належали її брату - спадкодавцю ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-17);

- постановою приватного нотаріуса Станєвої В.Б. від 03.08.2022р. за №395/02-31, ОСОБА_1 - позивачу за первісним позовом - відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений спірний житловий будинок у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкову нерухомість (а.с.10);

- згідно звіту про незалежну оцінку, ринкова вартість житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , - становить 95600грн. (а.с.18-23);

- з копії спадкової справи стосовно майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - вбачається, що з заявами до нотаріуса про отримання у спадщину майна ОСОБА_3 звернулися спадкоємці за законом його майна різних черг - син ОСОБА_1 та рідна сестра ОСОБА_2 ; інших спадкоємців не вбачається ( а.с.43-44);

- відповідно до заяви представника відповідача - Болградської міської ради Одеської області - він вимоги позивачів визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ст.ст.1216,1220,1268ч.5 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. А, відповідно до ст.ст.1216, 1220, 1268ч.5 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, розглянувши спір всебічно, повно та об`єктивно на підставі вищевикладених письмових доказів, суд дійшов висновку, що право власності за позивачем ОСОБА_1 на вищезазначений житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані на АДРЕСА_2 , як за спадкоємцем за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - підтверджується вищезазначеними, а також іншими доказами, що були досліджені судом, які містяться в матеріалах справи та ніким й нічим не спростовані.

Щодо стягнення понесених ОСОБА_2 витрат на утримання, лікування, догляд і поховання спадкодавця ОСОБА_3 , судом з`ясовано насткпне.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст.15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Поняття спадкування внормовано статтею 1216 ЦК України, згідно з якою спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. ст.1232 ЦК України, спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним з них або іншою особою на утримання, догляд та лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд та лікування спадкодавця можуть бути стягненні не більше, ніж за три роки до його смерті. Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати мають бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.

У ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни із тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та тримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку із цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов. За ст.10 цього ж Закону, надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого п.2 ч.2 ст.8 цього Кодексу, здійснюється ритуальними службами або за договором - суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється у порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. В силу ст.12 цього ж Закону - надання ритуальних послуг визначається необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах оплати лише тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам.

Згідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються виходячи із їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості пам`ятників і огорожу даній місцевості. Виходячи з визначення поняття поховання відповідно до Закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни із тілом у могилу.

Так, згідно необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України №193 від 19.11.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004р. за №1111/9710, - до необхідних ритуальних послуг входять: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; оформлення свідоцтва про поховання; копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; кремація тіл померлих; поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю; зберігання урн з прахом померлих у крематорії; організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованої труни; замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

Зі змісту вищевказаних норм законодавства також вбачається, що церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними правовими поняттями, а тому поминальні обіди не входять до комплексу заходів щодо поховання спадкодавця. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 р. у справі № 554/1793/15-ц.

Проте, обов`язковою умовою покладення на спадкоємців обов`язку щодо відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця є те, що такі витрати мають бути розумними з точки зору їх розміру і необхідності їх здійснення, зазначається і в правових позиціях Верховного Суду, викладених в постановах від 19.03.2018р. (справа №554/1793/15-ц, пров. №61-6381св18), від 10.10.2018р. (справа №713/1434/16-ц, пров. №61-18884св18), від 21.03.2018р. (справа №753/15444/15-ц, пров.№61-2424св18).

Згідно зі ст.1232 ЦК України обов`язок щодо відшкодування витрат покладається на всіх спадкоємців. Витрати, понесені на утримання, догляд, лікування і поховання спадкодавця підлягають розподілу між усіма спадкоємцями, які прийняли спадщину, пропорційно до розміру спадкових часток кожного з них.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог також і зустрічного позову та еобхідність стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом понесених позивачем ОСОБА_2 витрат на утримання, лікування, догляд і поховання спадкодавця - в розмірі 32952,51грн., оскільки саме ця сума підтверджена наданими суду квитанціями та письмовими доказами, проти яких обгрунтованих заперечень не надійшло, оскільки відповідач ОСОБА_1 за зустрічним позовом не заперечував, що він не витрачав кошти на тримання, догляд, лікування і поховання спадкодавця, і не заперечував, що це здійснювала сестра спадкодавця - позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Що стосується стягнення витрат на користь позивача за професійну правничу допомогу, то суд враховує висновки Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. у Постанові «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», п.47,48 - право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (рішення від 16.11.2000р. №13-рп/2000; від 30.09.2009р. №23-рп/2009; від 11.07.2013р. №6-рп/2013). Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано ст.ст.133,137,141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й в разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних з наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано договір №10 від 16.02.2023р. про надання правової допомоги (а.с.74-77), рощрахунок вартості однієї години ( а.с.78),акт від 20.02.2023р. прийому-передачі послуг про надання юридичної допомоги (а.с.74.), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 003626. У зв`язку з чим, вимоги позову про стягнення судових витрат в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн. - підлягають задоволенню. Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі сплаченого судового збору - 1073,60грн.

Керуючись ст.ст.1-5,9-13,15,16,20, 316-319, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1232,1233-1236, 1268,1270,1296 ЦК України, ст.ст.1,2,12,13,76-84,89,95,133, 141,247ч.2,258-259,263-266, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

1) Задовольнити позов ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності.

2) Задовольнити позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь понесених нею витрат на утримання, лікування, догляд і поховання спадкодавця.

3) Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), як за спадкоємцем за законом, - право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , - що належали його батькові - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4) Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), в якості витрат за утримання, догляд, лікування та поховання ОСОБА_3 - 32952 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 51копійку.

5) Стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), судові витрати: в розмірі сплаченого судового збору - 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60копійок та витрат на правничу допомогу в розмірі 11000 (одинадцять тисяч)гривень, а всього, разом - 12073 (дванадцять тисяч сімдесят три) гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 03.07.2023 року.

Суддя А.В. Кравцова