Постанова

від 27.06.2023 по справі 910/6790/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 910/6790/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 27.06.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.03.2023 (повний текст складено 03.04.2023)

у справі № 910/6790/22 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

третя особа Філія "Газопромислове управління "Львівгазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 5 770 222, 70 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування», третя особа - Філія «Газопромислове управління «Львівгазвидобування» АТ «Укргазвидобування» про стягнення 5770222,70 грн, з яких: 5325788,18 грн додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу, 332690,52 грн інфляційних втрат та 111744 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не дотримано параметрів якості переданого природного газу, у зв`язку з чим позивач на підставі відомостей, які вказані в паспортах фізико-хімічних показників переданого/прийнятого природного газу, здійснив розрахунок додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу, що був переданий до газорозподільної системи АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від АТ «Укргазвидобування» за період з 01.02.2019 по 31.12.2021.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 у справі №910/6790/22 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості природного газу в розмірі 4 438 156, 82 грн, 3% річних у розмірі 93 120, 00 грн, інфляційні втрати у розмірі 277 242, 10 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 72 127, 77 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що на підставі положень глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем та паспортів фізико-хімічних показників переданого/прийнятого природного газу, позивачем було складено розрахунки (акти) додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вуглеводнями, за вологою та теплоти згорання та направлено ГПУ «Львівгазвидобування» відповідні рахунки на оплату додаткової компенсації на загальну суму 5325788,18 грн з ПДВ. Однак, в даному випадку, включення суми ПДВ (20%) до складу компенсації є неправомірним, оскільки за своєю правовою природою компенсація за неякісний газ не є товаром, роботою чи послугою, на яку б нараховувався такий податок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що:

- підписавши Технічну угоду від 27.08.2012 позивач і відповідач погодились з умовами (пунктами) даної угоди, в тому числі в частині того, що ФХП газу, який подається до газових мереж та періодичність їх визначення повинні відповідати вимогам ГОСТу 5542-87. Тобто сторони добровільно в Технічній угоді №06-24/12 від 27.08.20212 передбачили поширення стандартів якості газу згідно ГОСТу 5542-87 на вимоги щодо якості природного газу, який передається в рамках цієї угоди. При цьому, позивачем не надано доказів невідповідності якості переданого йому відповідачем природного газу в період з лютого 2019 року по 31.12.2021 вимогам ГОСТу5542-87. Крім того, відповідно до пункту 2.5. угоди сторони домовились, що у випадку передачі газу стороною-1 до газопроводів сторони-2, який не відповідає п. 2.1. цієї Технічної угоди, сторна-2 залишає за собою право припинення приймання газу від сторони-1. Разом з тим, у спірному періоді позивач не припиняв приймання газу від відповідача;

- Технічною угодою не передбачено відповідальності за порушення ГОСТу та права на будь-які компенсації, як і чинним законодавством не встановлено відповідальності за недотримання параментів якості природного газу вимогам ГОСТу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її вимог та мотивів, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Так, позивач зазначає, що враховуючи норми чинного законодавства, якими врегульовано господарську діяльність оператора ГРМ (позивача) з газодобувним підприємством як суміжним оператором ГРМ (відповідачем), з набранням чинності Кодексом газорозподільних систем, якість газу, який передається до ГРМ має відповідати параметрам, визначеним вказаним Кодексом незалежно від того, чи внесено сторонами відповідні зміни до технічної угоди. Крім того, позивач звернув увагу на ті обставини, що Технічна угода про умови приймання-передачі газу №06-24/12 від 27.08.2012 була розірвана у зв`язку із прийняттям НКРЕКП постанови №2494 від 30.09.2015, якою затверджено кодекс газорозподільних систем.

Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 27.06.2023 третя особа не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (повідомлення про розгляд справи на 27.06.2023 о 10:30 год. розміщено на офіційному веб-сайті Судова влада України).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, а також мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Як підтверджено матеріалами справи, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» є оператором газорозподільних мереж (далі - оператор ГРМ), який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №201 від 16.02.2017.

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» є суміжним газодобувним підприємством, яке подає газ у газорозподільну систему позивача.

27.08.2012 між ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (після зміни найменування АТ «Укргазвидобування») (сторона-1) та ПАТ «Івано-Франківськгаз» (після зміни найменування - АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз») (сторона-2) укладено Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу №06-24/12 (далі - Технічна угода), яка відповідно до п.1.1 визначає порядок приймання-передачі природного газу (далі - газ) стороною 1 до газопроводів сторони 2. Перелік пунктів приймання-передачі газу ГВС, ПВВГ, ГРС (далі - ПППГ), згідно з якими сторона 1 передає газ стороні 2, наведено в додатку «Перелік пунктів приймання-передачі природного газу», який є невід`ємною частиною цієї технічної угоди.

Згідно з п.2.1. Технічної угоди фізико-хімічні показники (далі - ФКП) газу, що подається до газових мереж, та періодичність їх визначення повинні відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. ТУ».

Сторона 1 до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, письмово надає Стороні 2 місячний паспорт-сертифікат якості газу за всіма погодженими місцями відбору проб за звітний місяць. (п.2.4. Технічної угоди)

Пунктом 6 Технічної угоди визначено, що сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань по цій Технічній угоді несуть відповідальність відповідно до законодавства.

У випадках, не передбачених цією Технічною угодою, сторони керуються чинним законодавством України. (п.9.5. Технічної угоди)

Відповідно до п.17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Згідно з п.35 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний:

1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи;

3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно із статтею 39 цього Закону;

4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності;

5) надавати інформацію, обов`язковість надання якої встановлена законодавством;

6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється, зокрема, розділом VIII Кодексу газорозподільних систем «Якість газу в газорозподільних системах».

Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 р. № 2494, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пунктом 5 постанови НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 передбачено, що газодобувні підприємства, виробники біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які здійснюють передачу природного газу в газорозподільну систему, зобов`язані забезпечити в пунктах приймання-передачі газу до газорозподільної системи (на газорозподільних станціях) організацію та облаштування місць контрольного відбору проб природного газу протягом року з дати набрання чинності цією постановою.

Пунктом 7 глави 3 розділу I Кодексу газорозподільних систем визначено, що якість природного газу, що надходить до ГРМ, та якість природного газу, що передається Оператором ГРМ у пунктах призначення, має відповідати вимогам цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення.

Також, відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, з набранням чинності Кодексом газорозподільних систем, якість газу, яких подається до ГРМ має відповідати параметрам, визначеним вказаним Кодексом незалежно від того, чи внесено сторонами відповідні зміни до технічної угоди. При цьому сторони не були обмежені у можливості привести спірну Технічну угоду у відповідність до вимог Кодексу ГТС.

Так, вищевикладеним спростовуються доводи відповідача про те, що сторони в Технічній угоді визначили, що ФХП газу повинні відповідати вимогам ГОСТ 5542-8 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. ТУ», а не вимогам ФХП газу встановлених Кодексом газорозподільних систем.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи протоколів аналізування газу (паспортів ФХП), останні проведенні представниками вимірювальної хіміко-аналітичної лабораторії ГПУ «Львівгазвидобування» Пасічнянським ЦВНГК відповідно до чинних на момент спірних правовідносин ДСТУ ISO 6974:2007 та МВУ 045/05-2011, які узгоджуються з вимогами п.13 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, що свідчить про приєднання до порядку взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством щодо якості природного газу, який подається до газорозподільної системи та визначення додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу, які регулюються розділом VIII Кодексу газорозподільних систем.

Як встановлено пунктом 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється цією главою та технічною угодою.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки. Якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем визначення ФХП природного газу, чисельні значення яких використовуються при розрахунку об`єму природного газу, який надійшов до ГРМ, проводиться уповноваженими відповідно до законодавства хіміко-аналітичними лабораторіями (далі - хімлабораторії) ГДП, ВБГ чи незалежними хімлабораторіями, для чого ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) з періодичністю та в точках відбору проб газу, узгоджених з Оператором ГРМ, здійснює відповідний відбір проб газу у порядку, встановленому ДСТУ ISO 10715:2009 "Природний газ. Настанови щодо відбирання проб", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 грудня 2009 року № 485 (далі - ДСТУ ISO 10715:2009).

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ, який передає газ) щодня до 12.00 години факсимільним зв`язком (або іншими засобами електронного зв`язку) надає Оператору ГРМ оперативні дані ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками його відбору, які мають містити такі чисельні значення: густину газу; вміст азоту; вміст вуглекислого газу; точку роси; число Воббе; теплотворність.

На підставі доведених до Оператора ГРМ оперативних даних ФХП природного газу ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) щодня з 14.00 години (з урахуванням одночасних дій Оператора ГРМ) забезпечує введення чисельних значень ФХП до баз даних обчислювачів або коректорів об`єму газу, що є складовими комерційних вузлів обліку на ГРС (в пунктах приймання-передачі газу до ГРМ). До 02 числа календарного місяця (включно), наступного за звітним, ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) надає Оператору ГРМ в електронному та паперовому вигляді розгорнутий паспорт ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками відбору газу за звітній місяць (місячний паспорт ФХП), який має бути погоджений Оператором ГРМ.

Глава 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем визначає додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості природного газу.

При цьому, відповідно до абз. 3 п. 2 глави VIII Кодексу газорозподільних систем, якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.

Пунктами 1, 4, 5 глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі подачі в точках надходження в ГРМ або на межі балансової належності об`єкта споживача природного газу з параметром якості теплоти згорання нижчим від значень, визначених главами 1 та 2 цього розділу та який не відповідає параметрам температури точки роси за вологою, вуглеводнями визначеними главами 1 та 2 цього розділу, сторона, яка передає газ, зобов`язана сплатити стороні, яка приймає газ, додаткову компенсацію, яка розраховується за встановленими формулами.

Відповідно до п.6 глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем оплата додаткової компенсації проводиться щомісяця, у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, окремо по кожному параметру якості щодо природного газу. Обсяг природного газу з недотриманим значенням параметру якості Qi визначається: щодо ГДП, ВБГ (суміжного Оператора ГРМ) - починаючи з дати останнього погодженого з Оператором ГРМ місячного паспорта ФХП до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу; щодо споживача - з моменту зареєстрованої Оператором ГРМ заяви споживача щодо невідповідності ФХП газу параметрам, визначеним цим Кодексом, до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу.

Позивачем зазначено, що протягом періодів лютого-грудня 2019 року, січня-грудня 2020 року та січня-грудня 2021 року відповідач, порушивши угоди щодо якості переданого газу установленим державним стандартам, як сторона, що передає природний газ та допустивши недотримання параметрів якості природного газу, який був переданий до газорозподільної системи АТ «Івано-Франківськгаз», як стороні, яка приймає газ, зобов`язаний сплатити позивачу додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості газу.

Враховуючи викладене, визнаються необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що ні технічною угодою, ні чинним законодавством не встановлено відповідальності за недотримання параметрів якості природного газу вимогам ГОСТу, оскільки як вказувалось, газ, який поставлявся позивачу мав відповідати вимогам ФХП газу, встановлених Кодексом газорозподільних систем, а за недотримання яких передбачено обов`язок постачальника (відповідача у даному випадку) сплатити додаткову компенсацію.

Проте, в порушення пункту 6 глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем (у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, окремо по кожному параметру якості щодо природного газу) не було перераховано позивачу суму додаткової компенсації.

Так, з метою врегулювання даного питання, керуючись положеннями глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем та на підставі паспортів фізико-хімічних показників переданого/прийнятого природного газу, позивачем розрахована додаткова компенсація за недотримання параметрів якості природного газу, який був переданий до газорозподільної системи AT "Івано-Франківськгаз" від AT "Укргазвидобування" протягом спірних періодів на загальну суму 5 325 788,18 грн.

Вищевказані вимоги позивача щодо необхідності сплати додаткової компенсації на загальну суму 5 325 788,18 грн, залишені відповідачем без відповіді та виконання, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача додаткову компенсацію на означену суму.

Порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється, зокрема, розділом VIII Кодексу газорозподільних систем "Якість газу в газорозподільних системах".

Згідно з абз.2 п.1 гл.1 Розділу VIII Кодексу газорозподільних систем порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством (також по тексту - ГДП) та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел (також по тексту - ВБГ), що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється цією главою та технічною угодою.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки. Якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.

Глава 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем визначає додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості газу природного газу. Відтак, Відповідач, як сторона, що передає природний газ зобов`язаний сплатити Позивачу, як стороні, яка приймає природний газ, додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості газу, порядок розрахунку та пред`явлення до сплати якої визначено виключно в рамках Кодексу газорозподільних систем.

Відтак, відповідач, як сторона, що передає природний зобов`язаний сплатити позивачу, як стороні, яка приймає газ, додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості газу, порядок розрахунку та пред`явлення до сплати якої визначено виключно в рамках Кодексу газорозподільних систем.

З наявних в матеріалах справи протоколів аналізування газу (паспортів ФХП) проведених представниками вимірювальної хіміко-аналітичної лабораторії ГПУ «Львівгазвидобування» Пасічнянським ЦВНГК за період з лютого 2019 року по грудень 2021 року, вбачається недотримання параметрів якості природного газу, який був переданий до газорозподільної системи AT «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від AT «Укргазвидобування».

На підставі положень глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем та паспортів фізико-хімічних показників переданого/прийнятого природного газу, позивачем було складено Розрахунки (акти) додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вуглеводнями, за вологою та теплоти згорання та направлено ГПУ «Львівгазвидобування» відповідні рахунки на оплату додаткової компенсації на загальну суму 5325788,18 грн з ПДВ.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Податкового кодексу України розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України).

Правила формування бази оподаткування ПДВ визначено статтею 188 розділу V Податкового кодексу України. Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання та роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове держави з пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Однак, у даному випадку, як правильно зазначено судом першої інстанції, включення суми ПДВ (20%) до складу компенсації є неправомірним, оскільки за своєю правовою природою компенсація за неякісний газ не є товаром, роботою чи послугою, на яку б нараховувався такий податок.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює окремі види зобов`язань.

Таким чином, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відтак, суд першої інстанції, здійснивши розрахунок заявлених до стягнення сум, виключив із суми додаткової компенсації, інфляційних втрат та 3% річних складову ПДВ, та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача додаткової компенсації за порушення якості природного газу у розмірі 4438156,82 грн без ПДВ, 3% річних у розмірі 93120 грн без ПДВ та інфляційних втрат у розмірі 277242,10 грн без ПДВ.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та їх часткового задоволення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 у справі №910/6790/22 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 у справі №910/6790/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 у справі №910/6790/22 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6790/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 14.07.2023.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка