Рішення

від 18.07.2023 по справі 917/786/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2023 Справа № 917/786/23

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , Офіційна електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОПАК СТАНДАРТ», вул. Гоголя:, 35, м. Зіньків, Полтавська область, 38100 код ЄДРЦОУ 44746686, Відома електронна пошта: ecopakstandart@gmail.com

про стягнення 109 710,00 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОПАК СТАНДАРТ» про стягнення 109 710,00 грн, у тому числі: пеня у розмірі 42 930,00 грн. та штраф у розмірі 66780,00 грн. за порушення строків Поставки Товару, визначеного Договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем було прострочено поставку товару за Договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023, з огляду на що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню та штраф.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.05.2023 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/786/23. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у спорі суд постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача та отримана ним, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

31.05.2023 року від відповідача до суду надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.06.2023 р. в задоволенні клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОПАК СТАНДАРТ» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

01.06.23 від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечив.

19.06.23 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Позивачем як замовником та Відповідачем як постачальником укладено договір поставки товару від 06.02.2023- № 81/В33-2023.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1. Договору «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» Відповідач зобов`язується поставити Позивачеві якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Позивач - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. розділу 1 Договору «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» визначено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) трвару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:; 2915И,15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні (далі - Товар).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (специфікації) найменування товару (асортимент), що закупляється Добовий , польовий набір продуктів раціон 1-14 у кількості 270 000 компл. та вартістю 138 750 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 Договору «ЦІНА ДОГОВОРУ» ціна Договору складає: 138 750 000 грн 00 коп., у тому числі ЄП-2% - 2 775 000,00 грн.

Пунктом 6.1. розділу 6 Договору «ПОСТАВКА ТОВАРУ» передбачено, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці Позивача, яка вручається під особистий підпис Відповідачу (представнику Відповідача).

Не пізніше 3 (третього) числа кожного місяця відповідач (представник Відповідача) Прибуває до Позивача Для отриманні письмової заявки у разі неприбуття вищезазначених осіб, надсилається відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу Постачальника, зазначену в розділі 14 Договору.

У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна для поставки Товару.

У випадку корегування інформації, яка зазначена в заявці, Позивач має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Також, пунктом 6.2. розділу 6 Договору «ПОСТАВКА ТОВАРУ» визначено, що передача (приймання-здача) Товару здійснюється в пункту відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та/або в Пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою Позивача.

Відповідно до пункту 6.7. розділу 6 Договору «ПОСТАВКА ТОВАРУ» право власності на Товар переходить від Відповідача до Позивача (товароодержувача) після прийняття Товару на склад Позивача (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Відповідача та Позивача (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття Товару Позивачем (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою Позивача (товароодержувача) на видатковій накладній.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. розділу 7 Договору «ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН» визначено, що Відповідач, зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 8.1. розділу 8 Договору «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» визначено, що за невиконання, або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим Договором.

Пунктом 8.3. договору сторони узгодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.

Згідно з пунктом 11.1 Договору «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ» договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного етану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнною стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору Позивачем 03.03.2023 надано уповноваженому представнику Відповідача на підставі довіреності Сороці A.A. під підпис, зроблений власноруч/заявку від 03.03,2023 № 78/8/2-5-24 про необхідність доставки Товару На склад Позивача у кількості 43 000 компл. у відповідні строки постачання з подальшим транспортуванням до пунктів відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), визначених заявкою Позивача.

Позивач вказує, що Товар визначений заявкою Позивача від 03.03.2023 № 78/8/2-524 у кількості 3 000 компл. був поставлений Відповідачем з порушенням строку, а саме:

24.04.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 3 000 компл. вартістю 954 .000,00 грн. (відповідно до видаткової накладної Відповідача № ЕК-0000042/3078 від 24.04.2023).

Викладені обставини, стали підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з відповідача 109 710,00 грн, у тому числі: пеня у розмірі 42 930,00 грн. та штраф у розмірі 66780,00 грн. за порушення строків Поставки Товару, визначеного Договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023

Відповідач у відзиві проти позову зазначив, що вимоги позивача ним не визнаються повністю з наступних причин:

- в межах розглянутої справи, між сторонами виникли правовідносини з поставки, в межах яких Відповідач повинен був поставити товар. Зобов`язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов`язанням. Та обставина, що умовами договору за порушення постачальником строку поставки, покупець має право нарахувати та стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов`язання, так само, як і обов`язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов`язанням.

- Оскільки зобов`язання Відповідача носять майновий характер, що виражається у вигляді поставки Позивачу товару, тобто відповідач не несе перед позивачем будь-яких грошових зобов`язань за договором, то стягнення з Відповідача пені за прострочення поставки товару є безпідставним.

- Відсутні будь-які законні підстави для нарахування пені за порушення строку поставки товару, в тому числі і за Договором № 81/B33-2023 від 06.02.2023. Такого самого висновку дійшов і Верховний Суд, зокрема у своїй Постанові від 24.09.2019 у справі №922/1151/18.

- Оскільки викладеним спростовуються обставини щодо порушення Відповідачем строку поставки товару, відсутні підстави для нарахування та стягнення з Відповідача штрафних санкцій згідно з пунктом 8.3. Договору №81/В33-2023 від 06.02.2023, що вказує на безпідставність позовних вимог.

Крім того, відповідач звернув увагу суду, що ТОВ «Екопак Стандарт» на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГУ поставлено товар, визначений умовами Договору, в повному обсязі, який прийнятий останньою без жодних заперечень. Це свідчить про те, що Відповідачем виконано покладені на нього зобов`язання за Договором № 81/В33-2023 від 06.02.2023 в повному обсязі, тим самим забезпечивши Позивача необхідною продукцією в повному обсязі, що свідчить про невиправданість та завищеність заявленої суми пені.

За даних обставин, відповідач просив суд:

- у задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення з ТОВ «Екопак Стандарт» пені в сумі 42 930,00 грн., штрафу в сумі 66 780,00 грн., всього 109 710,00 грн за порушення строків поставки по Договору поставки товарів № 81/В33-2023 від 06.02.2023 відмовити в повному обсязі.

- у разі задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення пені за порушення строків поставки товару згідно з договором № 81/ВЗЭ-2023 від 06.02.2023 вирішити питання про зменшення суми пені, враховуючи повне виконання Відповідачем зазначеного договору.

У відповіді на відзив позивач вказав, що не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки Відповідач не надав суду вірогідних доказів, які спростовували б твердження щодо належного виконання з боку Відповідача його зобов`язань за договором щодо поставки товару в строки, обумовлені договором з урахуванням потреби Позивача.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з п. 6.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу постачальника, зазначену у розділі 14 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке коригування замовами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке коригування вважається не дійсним.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору Позивачем 03.03.2023 надано уповноваженому представнику Відповідача на підставі довіреності Сороці А.А. під підпис, зроблений власноруч, заявку від 03.03.2023 № 78/8/2-524 про необхідність доставки Товару на склад Позивача у кількості 43 000 компл. у відповідні строки постачання з подальшим транспортуванням до пунктів відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), визначених заявкою Позивача.

Товар визначений заявкою Позивача від 03.03.2023 № 78/8/2-524 у кількості 3 000 компл. був поставлений Відповідачем 24.04.2023 (відповідно до видаткової накладної Відповідача № ЕК-0000042/3078 від 24.04.2023).

Суд враховує, що відповідач при розгляді справи не заперечував факт отримання ним 03.03.2023 заявки від 03.03.2023 № 78/8/2-524, а також факт поставки товару саме 24.04.2023.

Отже, відповідачем було прострочено поставку товару у кількості 3 000 компл. вартістю 954 000,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як визначено ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначалось вище, пунктом 8.3. розділу 8 Договору сторони також узгодили між собою, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці, Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

Відповідно частини другої статті 231 Господарського кодексу України та пункту 8.3. розділу 8 Договору, Позивачем нараховано Відповідачу пеню у розмірі 42 930,00 грн. та штраф у розмірі 66 780,00 грн. за порушення строків поставки Товару, на підставі проведеного розрахунку, а саме:

за порушення строку поставки 3 000 компл. Товару з 10.03.2023 по 23.04.2023 (45 днів) (згідно видаткової накладної Відповідача від 24.04.2023 № ЕК-0000042/3078) - 0,1 % вартості товару в сумі 954 000,00 грн. = 954,00 грн. х 45 днів - розмір пені становить 42 930,00 грн.

за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 954 000,00 грн. = 66 780,00 грн.

Суд зазначає, до спірних правовідносин підлягають застосуванню наведені приписи ст. 231 ГК України, згідно яких пеня підлягає стягненню за порушення зобов`язання в частині строків поставки товару, що спростовує заперечення відповідача стосовно безпідставності стягнення пені за прострочення поставки товару, оскільки зобов`язання Відповідача носять майновий характер, що виражається у вигляді поставки Позивачу товару, тобто відповідач не несе перед позивачем будь-яких грошових зобов`язань за договором.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, викладені позивачем, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОПАК СТАНДАРТ» про стягнення 109 710,00 грн, у тому числі: пеня у розмірі 42 930,00 грн. та штраф у розмірі 66780,00 грн. за порушення строків Поставки Товару, визначеного Договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, відповідач у відзиві просив, що у разі задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення пені за порушення строків поставки товару згідно з договором № 81/ВЗЭ-2023 від 06.02.2023 вирішити питання про зменшення суми пені, враховуючи повне виконання Відповідачем зазначеного договору.

Щодо вказаного, суд зазначає наступне.

У відзиві відповідач звертає увагу суду на те, що ТОВ «Екопак Стандарт» на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГУ поставлено товар, визначений умовами Договору, в повному обсязі, який прийнятий останньою без жодних заперечень. На думку відповідача, це свідчить про те, що Відповідачем виконано покладені на нього зобов`язання за Договором № 81/В33-2023 від 06.02.2023 в повному обсязі, тим самим забезпечивши Позивача необхідною продукцією в повному обсязі, що свідчить про невиправданість та завищеність заявленої суми пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Судом встановлено, що відповідач не вказує, що даний випадок винятковим, не повідомляє причини неналежного виконання зобов`язання, а також про вжиття чи невжиття заходів до належного виконання зобов`язання тощо.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань з поставки товару у строк, визначений договором, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд залишає без задоволення.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача, надано можливість обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОПАК СТАНДАРТ» (вул. Гоголя, 35, м. Зіньків, Полтавська область, 38100 код ЄДРЦОУ 44746686) на користь ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2) пеню у розмірі 42 930,00 грн., штраф у розмірі 66780,00 грн., а також 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.07.23 р.

Суддя Киричук О.А.