Постанова

від 13.03.2024 по справі 917/786/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/786/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" (вх. №1605 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023 у справі №917/786/23,

за позовною заявою ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , Офіційна електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ", вул. Гоголя:, 35, м. Зіньків, Полтавська область, 38100 код ЄДРЦОУ 44746686, Відома електронна пошта: ecopakstandart@gmail.com

про стягнення 109 710,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" про стягнення 109 710,00 грн, у тому числі: пеня у розмірі 42 930,00 грн та штраф у розмірі 66780,00 грн за порушення строків поставки товару, визначеного договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем прострочено поставку товару за договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023, з огляду на що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню та штраф.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023 у справі №917/786/23 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" (вул. Гоголя, 35, м. Зіньків, Полтавська область, 38100 код ЄДРЦОУ 44746686) на користь ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: 25574423) пеню у розмірі 42 930,00 грн, штраф у розмірі 66780,00 грн, а також 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обставину прострочення ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" поставки товару за договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023, як правової підстави для стягнення з постачальника пені та штрафу. Одночасно Господарський суд Полтавської області встановив відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкції.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, або прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені.

В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує, що зобов`язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов`язанням. Та обставина, що умовами договору за порушення постачальником строку поставки, покупець має право нарахувати та стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов`язання. Одночасно апелянт звертає увагу, що на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГУ поставлено товар, визначений умовами договору, в повному обсязі, який прийнятий останньою без жодних заперечень. На думку відповідача, це свідчить про те, що постачальником виконано покладені на нього зобов`язання за договором № 81/В33-2023 від 06.02.2023 в повному обсязі, тим самим забезпечивши позивача необхідною продукцією в повному обсязі, що свідчить про невиправданість та завищення заявленої суми пені.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №917/786/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" (вх. №1605 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023 у справі №917/786/23, постановлено розгляд апеляційної скарги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" (вх. №1605 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023 у справі №917/786/23 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, запропоновано позивачу подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua, витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/786/23 .

13.11.2023 від ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ", в якому позивач зазначає про доведеність матеріалами справи прострочення ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" поставки товару за договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023, як правової підстави для стягнення з постачальника пені та штрафу. Одночасно сторона вказує про можливість стягнення даних сум в порядку ст. 231 Господарського кодексу України та відсутність передумов для задоволення клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій. У зв`язку з цим позивач просить апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023 у справі №917/786/23 залишити без змін.

16.11.2023 від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" надійшли заперечення на відзив ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ, в яких відповідач вказує про законність поданої ним апеляційної скарги.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки товару від 06.02.2023- № 81/В33-2023.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1. Договору "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" відповідач зобов`язується поставити позивачеві якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а позивач - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. розділу 1 договору "ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ" визначено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) трвару зазначена в додатку № 1 до цього договору. Код ДК 021:; 2915,15890000-3 продукти харчування та сушені продукти різні (товар).

Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікації) найменування товару (асортимент), що закупляється добовий , польовий набір продуктів раціон 1-14 у кількості 270 000 компл. та вартістю 138 750 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 договору "ЦІНА ДОГОВОРУ" ціна договору складає: 138 750 000,00 грн , у тому числі ЄП-2% - 2 775 000,00 грн.

Пунктом 6.1. розділу 6 договору "ПОСТАВКА ТОВАРУ" передбачено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці позивача, яка вручається під особистий підпис відповідачу (представникові відповідача).

Не пізніше 3 (третього) числа кожного місяця відповідач (представник відповідача) прибуває до позивача для отриманні письмової заявки у разі неприбуття вищезазначених осіб, надсилається відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 14 Договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна для поставки товару.

У випадку корегування інформації, яка зазначена в заявці, позивач має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Також, пунктом 6.2. розділу 6 договору "ПОСТАВКА ТОВАРУ" визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункту відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою позивача.

Відповідно до пункту 6.7. розділу 6 договору "ПОСТАВКА ТОВАРУ" право власності на товар переходить від відповідача до позивача (товароодержувача) після прийняття товару на склад позивача (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб відповідача та позивача (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару позивачем (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою позивача (товароодержувача) на видатковій накладній.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. розділу 7 договору "ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН" визначено, що відповідач, зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 8.1. розділу 8 договору "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН" визначено, що за невиконання, або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим договором.

Пунктом 8.3. договору сторони узгодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.

Згідно з пунктом 11.1 договору "СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ" договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного етану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнною стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору позивачем 03.03.2023 надано уповноваженому представнику відповідача на підставі довіреності Сороці A.A. під підпис, зроблений власноруч/заявку від 03.03,2023 № 78/8/2-5-24 про необхідність доставки товару на склад позивача у кількості 43 000 компл. у відповідні строки постачання з подальшим транспортуванням до пунктів відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), визначених заявкою позивача.

Позивач вказує, що товар визначений заявкою позивача від 03.03.2023 № 78/8/2-524 у кількості 3 000 компл. був поставлений відповідачем з порушенням строку, а саме:

24.04.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 3 000 компл. вартістю 954 000,00 грн (відповідно до видаткової накладної відповідача № ЕК-0000042/3078 від 24.04.2023).

Викладені обставини, стали підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з відповідача 109 710,00 грн, у тому числі: пеня у розмірі 42 930,00 грн та штраф у розмірі 66780,00 грн за порушення строків поставки товару, визначеного договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки товару від 06.02.2023- № 81/В33-2023.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України унормовано обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з п. 6.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу постачальника, зазначену у розділі 14 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке коригування замовами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке коригування вважається не дійсним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору позивачем 03.03.2023 надано уповноваженому представнику відповідача на підставі довіреності Сороці А.А. під підпис, зроблений власноруч, заявку від 03.03.2023 № 78/8/2-524 про необхідність доставки товару на склад позивача у кількості 43 000 компл. у відповідні строки постачання з подальшим транспортуванням до пунктів відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), визначених заявкою позивача.

Поряд з цим, товар визначений заявкою позивача від 03.03.2023 № 78/8/2-524 у кількості 3 000 компл. був поставлений відповідачем 24.04.2023 (відповідно до видаткової накладної № ЕК-0000042/3078 від 24.04.2023).

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з позицією позивача щодо прострочення постачальником поставки товару у кількості 3 000 компл. вартістю 954 000,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як визначено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначалось вище, пунктом 8.3. розділу 8 договору сторони також узгодили між собою, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

Відповідно частини другої статті 231 Господарського кодексу України та пункту 8.3. розділу 8 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 42 930,00 грн та штраф у розмірі 66 780,00 грн за порушення строків поставки товару, на підставі проведеного розрахунку, а саме:

За порушення строку поставки 3 000 компл. товару з 10.03.2023 по 23.04.2023 (45 днів) (згідно до видаткової накладної від 24.04.2023 № ЕК-0000042/3078) - 0,1 % вартості товару в сумі 954 000,00 грн = 954,00 грн Х 45 днів - розмір пені становить 42 930,00 грн.

За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 954 000,00 грн = 66 780,00 грн.

З приводу аргументів апелянта колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 231 Господарського кодексу України.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, викладені позивачем, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позовні вимоги ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" про стягнення 109 710,00 грн, у тому числі: пеня у розмірі 42 930,00 грн та штраф у розмірі 66780,00 грн за порушення строків поставки товару, визначеного договором поставки № 81/B33-2023 від 06.02.2023, підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу аргументів апелянта щодо можливості зменшення суми пені, враховуючи повне виконання відповідачем зазначеного договору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є спонукання до належного виконання зобов`язаннята захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Судом встановлено, що відповідач не вказує, що даний випадок винятковим, не повідомляє причини неналежного виконання зобов`язання, а також про вжиття чи невжиття заходів до належного виконання зобов`язання тощо.

За таких обставин, колегія суддів, всупереч аргументам апелянта, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань з поставки товару у строк, визначений договором, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій є необґрунтованим.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023 у справі №917/786/23 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОПАК СТАНДАРТ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.07.2023 у справі №917/786/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян