Рішення

від 19.07.2023 по справі 533/24/23

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.07.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/24/23

Провадження № 2/533/53/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лобач М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Печенізької селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

05 січня 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Пекаренін Андрій Анатолійович звернувся в інтересах позивачки до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до Печенізької селищної ради про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, у якій просив суд визначити ОСОБА_1 три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Печеніги Чугуївського району Харківської області.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 05 січня 2023 року (головуючий суддя Лизенко А.В.) позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення виявлених судом недоліків.

Розпорядженням керівника апарату Козельщинського районного суду від 17.01.2023 №02 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, оскільки відповідно до рішення голови Верховного суду Князєва В. від 10.01.2023 № 8/0/149-23 та наказу в.о. голови Козельщинського районного суду Полтавської області від 13.01.2023 № 02-аг.с суддю Козельщинського районного суду Полтавської області Лизенка А.В. було відряджено до Октябрського районного суду м. Полтави для здійснення правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 цивільну справу розподілено головуючій судді Козир В.П.

Ухвалою від 18 січня 2023 року суддею Козир В.П. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Печенізької селищної ради про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.

Представник позивачки усунув недоліки у строк, встановлений судом (19.01.2023).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 січня 2023 року цивільну справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 28 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 28 лютого 2023 року у зв`язку не явкою учасників справи підготовче судове засідання відкладено на 03 квітня 2023 року.

Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання з розгляду справи на 08 травня 2023 року.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Печенізьку селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області та витребувано від Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області докази по справі.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 травня 2023 року задоволено клопотання позивачки, замінено відповідача по справі - Печенізьку селищну раду на належного відповідача - Печенізьку селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області, та виключено зі складу учасників справи Печенізьку селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Підготовче судове засідання у зв`язку з заміною відповідача відкладено на 27 червня 2023 року.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 липня 2023 року.

У судове засідання 17 липня 2023 року учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Представник позивачки адвокат Пекаренін Андрій Анатолійович подав заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачем Печенізькою селищною військовою адміністрацією Чугуївського району Харківської області подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Справу розглянуто у судовому засіданні 17.07.2023 за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-7)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом.

Позивачка ОСОБА_1 є донько ОСОБА_2 , однак у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріуса не звернулася. Вказане зумовлено тим, що шестимісячний строк на звернення до нотаріуса спливав 01 травня 2022 року, а Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24.02.2022 був введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час. Чугуївський район Харківської області (включаючи Печенізьку селищну територіальну громаду) входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами). У зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківського регіону, виникла реальна загроза життю та здоров`ю людей, була ускладнена робота всіх органів, організацій та установ. Тому, оскільки питання безпеки та здоров`я людей є пріоритетним, ОСОБА_1 обмежила свої пересування та переважно перебувала в укритті.

Після часткового звільнення Харківської області, та коли ситуація у смт. Печеніги та м. Чугуєві стала більш-менш стабільна, з`явилася можливість звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини. Однак, нотаріусом було повідомлено, що внаслідок пропущення шестимісячного строку на даний час прийняти спадщину немає можливості. Крім цього нотаріусом рекомендовано звернутись до суду для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.

За вказаних обставин, відновити свої права іншим чином, ніж через звернення до суду із позовною заявою про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 не може.

При нормативному обґрунтуванні представник позивачки посилався на статті 1220, 1222, 1268-1270, 1272 Цивільного кодексу України, Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102- IX та № 573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, постанову Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, викладені у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 681/203/17-ц (постанова від 17.10.2018).

Позиція відповідача (а.с. 82)

Відповідач Печенізька селищна військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, подав заяву про розгляд справи без участі представника ради, розгляд справи просив здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01.11.2021 Печенізькою селищною радою Печенізького району Харківської області (а.с. 10). Після її смерті відкрилась спадщина.

Спадкодавець ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , інші зареєстровані особи за даною адресою були відсутні, що вбачається з копії довідки виконавчого комітету Печенізької селищної ради від 14.12.2022 № 17-15/1221. (а.с. 11).

Позивачка, ОСОБА_1 , є донько ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 25 лютого 1971 року у селищі Печеніги Чугуївського району Харківської області (а.с. 12).

10 листопада 1990 року між позивачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб у селищі Печеніги Чугуївського району Харківської області, про що зроблено відповідний запис № 62, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 10 листопада 1990 року серії НОМЕР_3 (а.с. 13). Після укладання шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

На звернення позивачки щодо порядку подачі заяви про прийняття спадщини після померлої матері приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко Олена Миколаївна роз`яснила право спадкоємця, у разі пропуску строку для прийняття спадщини, на звернення до суду зі позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та наступному зверненні до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини (а.с. 51).

Аналогічні роз`яснення приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко Олена Миколаївна надала позивачці у листі від 23.03.2023 № 47/01-16 на заяву позивачки про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, фактично відмовивши у видачі свідоцтва про право на спадщину без винесення постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 52-53).

Завідувачем Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Дідік Євгенією також, на заяву позивачки про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , повідомлено позивачку, що термін, передбачений ст. 1270 ЦК України для подачі заяви про прийняття або відмову від спадщини становить шість місяців з дня смерті спадкодавця, у зв`язку з пропущенням позивачкою строку подачі заяви про прийняття спадщини, Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області не має права видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та роз`яснено право на звернення до суду зі позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 72).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про спадщину) від 14.07.2023 № 73203179 (а.с. 89-91) на померлу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Застосовані судом норми права

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Право на спадкування, відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦКУ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався й триває на даний час.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у редакції до 18.06.2023) перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зі п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Верховний Суд неодноразово робив висновки, що визначення додаткового строку для прийняття спадщини залежить від поважності причини пропуску основного (шість місяців) строку (наприклад, у постановах від 02.10.201 у справі № 757/28103/16-ц, від 18.12.2018 у справі №372/2383/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18) вказано, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди дослужуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 127/12911/18.

У постанові від 20.09.2021 у справі № 206/3473/20, що стосувалася пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем через карантинні обмеження, Верховний Суд зробив висновок, що вирішуючи спір, апеляційним судом враховано обмеження, які діяли з 12 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року в Україні у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами, що вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька. Також враховано, що пропуск є незначним (із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся 14 липня 2020 року, тобто через два місця після закінчення шестимісячного терміну, на які, зокрема, припадали карантинні обмеження). Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Отже суд апеляційної інстанції інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, визначив, що обставини, на які посилався позивач, слід визнати поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки ці обставини пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами. Висновки апеляційного суду є обґрунтованими, судом правильно застосовано норми статей 1270, 1272 ЦК України.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , після смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщини, та спадкоємицею першої черги відповідно.

Встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини закінчився 30.04.2022, а з урахуванням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у редакції до 18.06.2023), - 31.08.2022.

Позивачка як спадкоємиця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила. Отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальному порядку не може. Та у січні 2023 року звернулася до суду з позовною заявою про встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Починаючи з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України унаслідок масованих обстрілів з боку країни-агресора на територій Харківської області і безпосередньо Чугуївського району припинили роботу підприємства, установи та організації усіх форм власності, у тому числі призупинена була роботи приватних нотаріусів та державних нотаріальних контор. Такий факт є загальновідомим та не потребує доведенню.

Чугуївський район, у тому числі Печенізька селищна територіальна громада, були та на даний час включені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, від 25.04.2022 № 75, та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, від 22.12.2022 № 309.

Є очевидним той факт, що розташування місця проживання позивачки та місця відкриття спадщини на території проведення воєнних (бойових) дій саме по собі є поважною причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Також суд ураховує, що пропуск строку є незначним (із позовною заявою до суду позивачка звернулася у січні 2023 року, тобто через чотири місці після закінчення, встановленого з урахуванням зупинення на час дії воєнного, строку для прийняття спадщини, на який припадає воєнний стан.

Дослідивши обставини справи та наявні докази у їх сукупності, суд уважає поважною причиною пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачкою, оскільки у зв`язку з проведенням бойових дій на території Чугуївського району Харківської області, існувала реальна загроза життю та здоров`ю людей, була ускладнена робота всіх державних органів, організацій, закладів та установ. Зважаючи, що питання безпеки та здоров`я людей є пріоритетним, ОСОБА_1 могла бути обмежена у свободі пересування та можливості своєчасного звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини після померлої матері. Така поважна причина стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.

Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, та, відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України могли б надати згоду позивачці на подання заяви про прийняття спадщини, судом не встановлені.

Урахувавши принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивачки в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що права позивачки на прийняття спадщини після померлої матері підлягають захисту, оскільки відмова у задоволенні позовної заяви позбавить позивачку права на спадкове майно, що не буде відповідати інтересам суспільства, загальним принципам цивільного законодавства та міжнародного права.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1, 9 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у загальному розмірі 1073,60 грн (992,40+81,20=1073,60): у сумі 992,40 грн (а.с. 2) та 81,20 грн (а.с. 26).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій (бездіяльності) позивачки, а не внаслідок неправомірних дій відповідача, суд, керуючись ч. 9 ст. 141 ЦПК України, покладає судові на позивачку та не стягує судовий збір з відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 14, 19, 76, 77, 81, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та правовими позиціями Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Печенізької селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 місяці з дати набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Печеніги Чугуївського району Харківської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку на апеляційне оскарження на нього не буде подано апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: Печенізька селищна військова адміністрація Чугуївського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 48, селище Печеніги, Чугуївський район, Харківська область, 62801; ідентифікаційний код юридичної особи: 44820633; e-mail: pechenegi-possovet@ukr.net)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19 липня 2023 року.

Суддя В.П. Козир