Рішення
від 19.07.2023 по справі 752/7830/23
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7830/23

Провадження № 2/752/4680/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 липня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Машкевич К.В.

при секретарі Гненик К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з утримання підземної автостоянки за період з 01.10.2018 по 31.03.2023 в загальній сумі 15457,11 грн, яка складається із: суми основної заборгованості в розмірі 13910,00 грн, суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 1124,83 грн, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 422,28 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «УК «Венеція» на підставі актів прийому-передачі від забудовника ТОВ «ТМО Ліко-Холдинг» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, комунальні послуги, тощо.

09.11.2021 року ТОВ «УК «Венеція» змінило найменування з попереднього найменування ТОВ «Ліко-Житлосервіс» на поточне найменування.

18.05.2012 року на підставі додатку № 1 до акту прийому-передачі житлового будинку від 01.12.2011 р. ТОВ «ТМО «Ліко-Холдинг» передало, а ТОВ «Ліко-Житлосервіс» прийняло на обслуговування введений в експлуатацію у складі житлового будинку підземний паркінг по АДРЕСА_1 .

Для обслуговування підземної автостоянки, утримання її у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), TOB «Ліко-Житлосервіс» уклало відповідні договори з підрядними організаціям щодо постачання електроенергії, забезпечення цілодобової охорони та організації контрольно-пропускного посту, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки.

Відповідач ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 в підземному паркінгу будинку АДРЕСА_1 .

04.03.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки № В3/7-44, за умовами якого позивач зобов`язався забезпечити надання послуг із утримання підземної автостоянки, зберігання транспортних засобів власника на стоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , машиномісце № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язався оплачувати послуги позивача з обслуговування стоянки і брати участь у витратах на її утримання в строк та на умовах, що передбачені цим договором.

На виконання умов договору, в період з жовтня 2018 року по березень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з обслуговування машиномісця № НОМЕР_1 на підземній стоянці на загальну суму 34 450,00 грн.

Відповідач не належним чином виконує прийняті на себе зобов`язання за договором в частині оплати спожитих послуг. За період з жовтня 2018 року по березень 2023 року відповідач здійснив часткову оплату отриманих послуг в сумі 20540,00 грн. В зв`язку з чим заборгованість відповідача за вказаний період часу становить 13910,00 грн.

В зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання на суму заборгованості позивачем нараховано інфляцію в розмірі 1124,83 грн та 3% річних в розмірі 422,28 грн.

На підставі зазначеного позивач просить про задоволення позову.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2023 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

22.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні, пославшись на те, що визначений позивачем розмір вартості обслуговування підземної автостоянки не відповідає розміру погодженому сторонами договору; при визначенні стану взаєморозрахунків за договором, позивачем не було враховано наявну переплату відповідача за договором за період з березня 2015 року по вересень 2018 року в сумі 2169,80 грн, що призвело до завищення витрат за договором в період з жовтня 2018 року по березень 2023 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «УК «Венеція» на підставі актів прийому-передачі від забудовника ТОВ «ТМО Ліко-Холдинг» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, комунальні послуги, тощо.

09.11.2021 року ТОВ «УК «Венеція» змінило найменування з попереднього найменування ТОВ «Ліко-Житлосервіс» на поточне найменування.

18.05.2012 року на підставі додатку № 1 до акту прийому-передачі житлового будинку від 01.12.2011 р. ТОВ «ТМО «Ліко-Холдинг» передало, а ТОВ «Ліко-Житлосервіс» прийняло на обслуговування введений в експлуатацію у складі житлового будинку підземний паркінг по АДРЕСА_1 .

Для обслуговування підземної автостоянки, утримання її у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), TOB «Ліко-Житлосервіс» уклало відповідні договори з підрядними організаціям щодо постачання електроенергії, забезпечення цілодобової охорони та організації контрольно-пропускного посту, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 в підземному паркінгу будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

04.03.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки № В3/7-44, за умовами якого позивач зобов`язався забезпечити надання послуг із утримання підземної автостоянки, зберігання транспортних засобів власника на стоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , машиномісце № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язався оплачувати послуги позивача з обслуговування стоянки і брати участь у витратах на її утримання в строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Позивач у позові стверджує про те, що відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов`язання за договором з оплати спожитих послуг, в зв`язку з чим за період з жовтня 2018 року по березень 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 13910,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач безперебійно користувався результатами наданих позивачем послуг. Доказів щодо звернення відповідача у встановленому порядку з претензіями щодо надання неякісних послуг з утримання підземної автостоянки матеріали справи не містять, як і не містять доказів належного виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати коштів за надані послуги.

Умовами укладеного між сторонами Договору № В3/7-44 від 04.03.2015 визначено, що утримання підземної автостоянки полягає у забезпеченні у належному санітарному, технічному стані автостоянки (паркінгу), зокрема машиномісця замовника, організації доступу та здійснення пропускного режиму, обслуговуванні системи протипожежної безпеки, технічному огляді, освітлення, електрозабезпечення необхідного устаткування, інших експлуатаційних витратах у відповідності до складових вартості послуг.

Згідно з п. 3.1. Договору №В3/7-44 щомісячний розмір відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки на дату укладення Договору становить 344,00 гривень.

Як вбачається з доданої до позовної заяви довідки №29 від 31.03.2023 про нарахування та сплату коштів за надання послуг та послуг з утримання підземної автостоянки за період з 01.01.2018 по 31.03.2023, вартість послуг, що надаються відповідачу визначена в розмірі 495,00 грн на місяць, а з грудня 2019 року у розмірі 688,00 грн.

Пунктом 2.1.3. Договору №В3/7-44 визначено, що виконавець має право в односторонньому порядку збільшувати розмір витрат на утримання підземної автостоянки у разі збільшення індексу інфляції, збільшення тарифів та цін на комунальні послуги, збільшення вартості матеріалів, робіт та послуг постачальників.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що визначений позивачем розмір вартості обслуговування підземної автостоянки не відповідає розміру погодженому сторонами договору, оскільки положеннями пункту 2.1.3. Договору №В3/7-44 визначено право виконавця одностороннього збільшення розміру витрат на утримання підземної автостоянки.

Пунктом 5.1. Договору №В3/7-44 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 включно.

Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії цього договору письмово не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається щороку продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 5.2. Договору №В3/7-44).

Відповідачем не було надано до суду відомостей про звернення до позивача із відповідною письмовою заявою щодо намірів припинення дії договору, а також відомостей про розірвання договору чи про визнання договору недійсним.

Правовідносини між власником машиномісця в паркінгу з приводу надання послуг на його утримання і обслуговування та особою, яка надає такі послуги (ТОВ «Ліко-житлосервіс»), виникають на підставі укладеного між ними Договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконує зобов`язання по оплаті витрат за обслуговування підземної автостоянки, суд вважає за необхідне стягнути із нього на користь позивача заборгованість в сумі 13910,00 грн, оскільки стороною позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують розмір зазначеного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Крім того, з підстав порушення строків оплати отриманих послуг, позивач також просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 1124,83 грн та 3% річних в сумі 422,28 грн.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості з усіма його складовими, а також розрахунку нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про те, що зазначені розрахунки зроблені вірно та у відповідності до інших наявних у справі доказів, останні підтверджують порушення відповідачем обов`язків щодо своєчасної та повної сплати коштів, та необхідності в зв`язку із цим стягнення із відповідача на користь позивача штрафних санкцій, так як в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт несплати відповідачем, як споживачем, коштів за надані позивачем послуги.

Щодо доводів відповідача про наявність переплати за договором №В3/7-44 від 04.03.2015 за період з березня 2015 року по вересень 2018 року, то в разі наявності такої, відповідач не позбавлений можливості на звернення до позивача із відповідною заявою щодо зарахування суми переплати в рахунок погашення боргу за період з 01.10.2018 по 31.03.2023, або із заявою про повернення надлишково сплачених грошових коштів. Також, в разі наявності для того законних підстав, відповідач не позбавлений можливості на звернення до суду за захистом своїх прав в порядку статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією із засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також приймаючи до уваги те, що стороною відповідача доводи та обґрунтування позову в ході розгляду справи належними та допустимими доказами не спростовані, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості є обґрунтованим та доведеним, в зв`язку з чим підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 526, 611, 625, 626, 627, 629, 903, 905 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» (код ЄДРПОУ 30303467, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 58-А) заборгованість за договором №В3/7-44 від 04.03.2015 про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки, яка утворилась за період з 01.10.2018 по 31.03.2023 в загальній сумі 15457,11 грн, що складається із: суми основної заборгованості в розмірі 13910,00 грн, суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 1124,83 грн, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 422,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» (код ЄДРПОУ 30303467, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 58-А) витрати по оплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція», код ЄДРПОУ 30303467, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 58-А;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:

СудГолосіївський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення19.07.2023
Оприлюднено20.07.2023
Номер документу112277407
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —752/7830/23

Ухвала від 18.02.2025

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Машкевич К. В.

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Машкевич К. В.

Постанова від 28.02.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 16.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 16.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 18.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Рішення від 19.07.2023

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Машкевич К. В.

Ухвала від 25.04.2023

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Машкевич К. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні