Рішення

від 30.06.2023 по справі 631/257/23

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/257/23

провадження № 2/631/303/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2023 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

за участю секретаря судового засідання-Бондаренко І. М,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скубири О. М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» про відшкодування моральної шкоди та стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області із позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» про відшкодування моральної шкоди та стягнення заробітної плати. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

З серпня 2020 року вона працює у ТОВ«НОВОАБРАЗИВ» на посаді формувальник абразивних виробів на бакалітовій, вулканітовій та епоксидних зв`язках.

26 серпня 2021 року з нею стався нещасний випадок на виробництві, про що 06 жовтня 2021 року було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, де зазначено що порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці допущено посадовими особами ТОВ«НОВОАБРАЗИВ», а також потерпілою ОСОБА_2 .

Позивач свою в тому, що сталося з нею 26 серпня 2021 року не визнає.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 отримала травматичну ампутацію П-V пальців правої кінцівки, їй було видано лікарняний лист з 26 серпня 2021 року по 22 лютого 2022 року, з 01 січня 2023 року встановлено 40 % втрати професійної працездатності.

У зв`язку з виробничою травмою позивачці була виплачена одноразова допомога в сумі 16702,09 гривень, а також вона отримує щомісячну страхову виплату в розмірі 5721,74 грн. Окрім того, Фондом соціального страхування їй було виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності 46296,54 грн.

Позивач вважає, що у зв`язку з отриманою нею виробничою травмою, ампутацією чотирьох пальців правої руки, вона має право на компенсацію моральної шкоди в сумі 55000 гривень. Моральна шкода складається з наступного. Вона відчувала нестерпний біль, страх, в неї досі іноді болить права рука. Вона знаходилась у лікарні з 26 серпня 2021 року по 09 вересня 2021 року - 2 тижні, в цей період її діти були самі, вона не могла опікуватися ними. Це додавало їй душевних страждань. Зараз вона не в змозі в повній мірі виконувати хатні справи - їй важко прати, готувати їжу, прибирати. Вона взагалі не може зараз шити та в`язати. Її життя у зв`язку з травмою зазнало негативних змін і її здоров`я в частині втрати пальців вже ніколи не покращиться.

Також позивач вважає що не отримала у повному обсязі заробітну плату у період знаходження на лікарняному.

Згідно з формою ОК-5 її заробітна плата за червень 2021 рік складає 14495,06 грн, за липень 2021 рік - 10597,83 грн., середня заробітна плата - 12546,44 гривні. За 6 місяців роботи вона повинна була отримати 75278,67 гривен, але за цей період з 26 серпня 2021 року по 22 лютого 2021 року вона отримала по лікарняних листах 46296,54 грн. Наполягає на компенсації їй 28982,13 гривен недоотриманої заробітної плати.

Просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 55000 грн, суму заробітку 28982,13 гривен, яка втрачена у зв`язку з травмою, а також витрати по справі в сумі 6000 гривен.

Представник відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» адвокат Скубира О. М. через канцелярію суду 14 березня 2003 року за вхідним № 1433/23-вх. надав відзив на позовну заяву, де вказав що ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» позов не визнає, вважає позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача 55000,00 грн компенсації моральної шкоди, 28982,13 грн суми заробітку, який втрачений у зв`язку з травмою та 6 000,00 грн витрат на правову допомогу такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Зазначив, що наказом від 30 червня 2020 року № 141-К ОСОБА_4 була прийнята у ТОВ «Новоабразив» формувальником абразивних виробів на бакелітовій, вулканітовій та епоксидних зв`язках у цех з виробництва абразивних дисків.

При прийомі на роботу, Позивачка ознайомилася з правилами внутрішнього трудового розпорядку, пройшла інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони, що підтверджується власноручним підписом на наказі від 30 червня 2020 року № 141-К.

26 серпня 2021 року о 19 годині 08 хвилин з ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого Позивачка отримала травматичну ампутацію II - V пальців правої кістки. Для розслідування обставин та причин нещасного випадку Головним управлінням Держпраці у Харківській області 31 серпня 2021 року був прийнятий наказ «Про призначення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві» № 04-04/208-НВ .

Актом спеціального розслідування встановлено обставини та причини нещасного випадку. Відповідно до ст. 8 Акту, особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складання тимчасового акта за формою Н-1) є, зокрема, ОСОБА_4 - формувальник абразивних виробів на бакелітовій, вулканітовій та епоксидній зв`язках Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоабразив», яка не виконала вимоги п. 2.1., п. 3.1. Інструкції з охорони праці № 47-ОП для формувальника абразивних виробів на бакелітовій, вулканітовій та епоксидній зв`язках, затвердженої наказом директора № 4 від 01.07.2020 року.

Посилаючись на висновки про застосування норм права, викладені Верховним Судом у Постанові від 23 січня 2019 року по справі № 674/1666/14-ц, Постанові від 05 грудня 2022 року по справі № 214/7462/20, постанові від 12 жовтня 2020 року по справі № 372/2085/16-ц, Постанові від 25 травня 2022 року по справі № 487/6970/20, зауважив, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювана шкоди. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

На його думку у діях ТОВ«НОВОАБРАЗИВ» відсутні протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди, причинний зв`язок та вина, що в свою чергу звільняє відповідача від компенсації моральної шкоди позивачці.

Щодо стягнення компенсації за недоотриману заробітну плату зазначив, що відповідно до листа Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області від 15 грудня 2022 року № 18-з, позивачці у вересні 2021 року виплачена одноразова допомога у розмірі 16702,09 грн; з 26 серпня 2021pоку по 28 люте 2022 року виплачується щомісячна страхова виплата у сумі 5019,07 грн; з 01 березня 2022 року по теперішній час виплачується щомісячна страхова виплата у сумі 5721,74грн. Зміївським відділенням управління було профінансовано страхувальника-роботодавця ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» згідно з наданими заявами розрахунків на виплату позивачці допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві за рахунок коштів Фонду у сумі 46 296,54 грн, отже позовні вимоги в частині стягнення заробітку у розмірі 28982,13 грн задоволенню не підлягають ( а. с. 40 -47).

03 лютого 2023 року разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів (а. с.18).

Також через систему «Електронний суд» за вхідним 1311/23-вх представник відповідача ОСОБА_5 надав клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції (а. с. 34-36).

Через електронну пошту суду за вхідним ЕП-590/23-вх представник позивача Борисова І. М. також дала клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції (а. с. 70).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження (а. с. 26-27).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківського області від 17 травня 2023 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів(а. с. 85-86).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 16 травня 2023 року розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» про відшкодування моральної шкоди та заробітної плати, постановлено провести в режимі відеоконференції (а. с. 78-79).

Позивач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду до суду не з?явилась, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення судового засідання не надала.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовомузасіданні підтрималапозовні вимоги,надала поясненняаналогічні викладеномуу позовнійзаяві.Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовомузасіданні позовне визнавз підстав,зазначених увідзиві.Просив відмовитиу задоволенні позову.

Дослідивши матеріалисправи,оцінивши наданіучасниками судовогопроцесу доказив їхсукупності,проаналізувавши положеннячинного законодавства,суд дійшовнаступного.

Відповідно до наказу від 30 червня 2020 року № 141-К ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «НОВОАБРАЗИВ», працювала на посаді формувальник абразивних виробів на бакалітовій, вулканітовій та епоксидних зв`язках (а. с. 49, 93).

При виконанні своїх службових обов`язків позивач повинна була керуватися Інструкцією з охорони праці № 47-ОП для формувальника абразивних виробів на бакелітовій, вулканітовій та епоксидній зв`язках, затвердженою наказом директора ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» № 4 від 01.07.2020 року, з якою була ознайомлена при прийомі на роботу, про що свідчить її власноручний підпис (а. с. 51 - 57).

26 серпня 2021 року під час виконання трудових обов`язків з ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві, у результаті якого позивач отримала травматичну ампутацію II - V пальців правої кістки.

Для розслідування обставин та причин нещасного випадку Головним управлінням Держпраці у Харківській області 31 серпня 2021 року був виданий наказ «Про призначення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві» № 04-04/208-НВ (а. с. 50).

06 жовтня 2021 року комісією Головного управління Держпраці у Харківській області було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 26 серпня 2021 року о 19 год. 08 хв. з формувальником абразивних виробів на бакелітовій, вулканітовій та епоксидних зв`язках ОСОБА_2 на ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ». Акт затверджено начальником Головного управління Держпраці у Харківській області 07 жовтня 2021 року (а. с. 5-16).

Зі ст. 3 Акту від 06 жовтня 2021 року вбачається що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався під час роботи за автоматичним роторним пресом для кругів 115-125 мм Модель АР-80 Т- R8, який розташований у зоні пресування, та на якому автоматично блокуються всі функції при відкритті захисних технологічних дверей.

Відповідно до ст. 8 Акту, особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складання тимчасового акта за формою Н-1) є ОСОБА_4 - формувальник абразивних виробів на бакелітовій, вулканітовій та епоксидній зв`язках ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» - не виконала вимоги п. 2.1., п. 3.1. Інструкції з охорони праці № 47-ОП для формувальника абразивних виробів на бакелітовій, вулканітовій та епоксидній зв`язках, затвердженої наказом директора ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» № 4 від 01 липня 2020 року; ОСОБА_6 заступник директора з виробництва ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» не виконав вимоги п. 2.2, п. 2,12, п. 2,17, п. 4.1 Посадової інструкції № 9-ПІ Заступника директора з виробництва, затвердженої наказом директора № 2-П від 20 червня 2020 року; ОСОБА_7 начальник зміни на дільницях основного виробництва ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» - не виконав вимоги п. 2.9, п. 2.10 Посадової інструкції № 15-ПІ Начальника зміни на дільницях основного виробництва, затвердженої наказом директора № 2-П від 20 червня 2020 року; ОСОБА_8 головний механік ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» - не виконав вимоги п. 2.2, п. 2.4 Посадової інструкції Головного механіка № 4-ПІ, затвердженої наказом директора № 2-П від 20 червня 2020 року; ОСОБА_9 бригадир на дільницях основного виробництва ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» - не виконав вимоги п. 2.2 Робочої інструкції № 2-РІ Бригадира на дільницях основного виробництва, затвердженої наказом директора № 2-П від 29 червня 2020 року; ОСОБА_10 бригадир на дільницях основного виробництва ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» - не виконав вимоги п. 2.2 Робочої інструкції № 2-РІ Бригадира на дільницях основного виробництва, затвердженої наказом директора № 2-П від 29 червня 2020 року.

Згідно з протоколом опитування свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння) / аварії), що стався (сталося/сталася) 26.08.2021 року о 19 год. 08 хв., ОСОБА_2 зазначила, що з функціональними обов`язками ознайомлена, вважає подію нещасним випадком, у функціональних обов`язках вона не мала робити видалення суміші і про це знала (а. с. 58 - 59).

З листа першого заступника директора ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» від 21.09.2021року № 51 вбачається, що за Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів та виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» від 26.10.2011року № 1107, роботи на пресі АР80Т-Р8, сер. № 377 - не передбачені переліком видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу «Група А» та переліком видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці «Група Б» (а. с. 60 - 61).

Внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 26 серпня 2021 року по 09 вересня 2021 року с діагнозом: травматичний відрив II-VI пальців на рівні основних фаланг, V пальця на рівні середньої фаланги правої кисті, що вбачається з виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 3754 КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦРЛ» (а. с. 3).

Відповідно до листа УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № 18-з від 15 грудня 2022 року ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує страхові виплати в ЗМІЇВСЬКОМУ ВІДДІЛЕННІ УПРАВЛІННЯ з 26 серпня 2021 року та по теперішній час. У вересні 2021 року ОСОБА_2 виплачена одноразова допомога у сумі 16702,09 грн, також виплачується щомісячна страхова виплата: з 26 серпня 2021 року по 28 лютого 2022 року у сумі 5019,07 грн, за кожний місяць; з 01 березня 2022 року по теперішній час у сумі 5721,74 грн, за кожний місяць. Крім того, ЗМІЇВСЬКИМ ВІДДІЛЕННЯМ УПРАВЛІННЯ було профінансовано страхувальника - роботодавця ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» згідно з наданих заяв-розрахунків на виплату ОСОБА_2 допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві за рахунок коштів Фонду у сумі 46296,54 грн (а. с. 2).

За довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12ААА № 080167, виданою 29 грудня 2022 на підставі акту огляду МСЕК № 1021 ОСОБА_2 має ступінь втрати професійної працездатності 40 % з 01 січня 2023 року по 01 січня 2025 рік (а. с. 30-31).

Виписка сформована УПРАВЛІННЯМ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДЯН УПРАВЛІННЯ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 року, за поясненнями представника позивача ОСОБА_1 , була надана на підтвердження розміру середньої заробітної плати ОСОБА_2 за два місяці до настання нещасного випадку на виробництві.(а. с. 4).

З довідки ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» від 23 травня 2023 року вбачається, що за період втрати працездатності з 26 серпня 2021року ОСОБА_2 було нараховано та сплачено лікарняних за рахунок підприємства 2 030,55 грн та за рахунок ФСС України 46 296,54 грн. Загальна сума допомоги по тимчасовій втраті працездатності складає 48327,09 грн (а. с. 96).

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань охорони праці ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» від 13 січня 2022 року ОСОБА_2 зменшено розмір одноразової допомоги на 1% за порушення нею законодавства про охорону праці, що було однією із причин травмування (а. с. 117).

Частиною 4 ст. 43 Конституції Українивизначено, що Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Основні положеннящодо реалізаціїконституційного правапрацівників наохорону їхжиття іздоров`яу процесітрудової діяльності,на належні,безпечні іздорові умовипраці,відносини міжроботодавцем іпрацівником зпитань безпеки,гігієни праціта виробничогосередовища регулює ЗаконУкраїни «Проохорону праці» від 14жовтня 1992 року

№ 2694-XII, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону № 2694-XII унормовано що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Статтею 9визначеного законуунормовано,що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Одночасно, Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23вересня 1999року №1105-XIV (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

У п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV(уредакції станомна часвиникнення спірнихправовідносин) прописано, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Правилами ч. 7 ст. 36 Закону України № 1105-XIV (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України (ч. 8ст. 36 Закону № 1105-XIV (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відтак, ТОВ«НОВОАБРАЗИВ» є належним відповідачем у справі.

Правиламич.1,2ст.23ЦК Українизакріплено,що особамає правона відшкодуванняморальної шкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода полягає,зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Якщо іншене встановленозаконом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду регламентуються ст. 1167 ЦК України.

За змістомч. 1 зазначенної норми права моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено що моральна шкода, заподіяна Позивачці не внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 стався під час роботи за автоматичним роторним пресом для кругів 115-125 мм Модель АР-80 Т- R8, роботи на якому не передбачені переліком видів робіт підвищеної небезпеки, відтак правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України.

Тобто, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

За вимогамич.1-7ст.13Закону«Про охоронупраці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог

У положеннях ч. 1, 2 ст.153 КЗпП Українизафіксовано, що на всіхпідприємствах,в установах,організаціях створюютьсябезпечні інешкідливі умовипраці. Забезпеченнябезпечних інешкідливих умовпраці покладаєтьсяна роботодавця,крім випадківукладення міжпрацівником тароботодавецем трудовогодоговору продистанційну роботу.Умови праціна робочомумісці,безпека технологічнихпроцесів,машин,механізмів,устаткування таінших засобіввиробництва,стан засобівколективного таіндивідуального захисту,що використовуютьсяпрацівником,а такожсанітарно-побутовіумови повиннівідповідати вимогамнормативних актівпро охоронупраці. Роботодавецьповинен впроваджуватисучасні засобитехніки безпеки,що запобігаютьвиробничому травматизму,і забезпечуватисанітарно-гігієнічніумови,що запобігаютьвиникненню професійнихзахворювань упрацівників. Роботодавецьне вправівимагати відпрацівника виконанняроботи,що становитьявну небезпекудля життяпрацівника,а такожв умовах,що невідповідають законодавствупро охоронупраці.Працівник маєправо відмовитисявід виконаннядорученої роботи,якщо створиласявиробнича ситуація,що становитьнебезпеку дляжиття чиздоров`я такогопрацівника аболюдей,які йогооточують,і навколишньогосередовища. Уразі неможливостіповного усуненнянебезпечних ішкідливих дляздоров`я умовпраці роботодавецьзобов`язаний повідомитипро цецентральний органвиконавчої влади,що реалізуєдержавну політикуу сферіохорони праці,який моженадати тимчасовузгоду нароботу втаких умовах. На роботодавця покладається обов`язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку ( ст. 173 КЗпП України).

За ч. 1 ст. 237-1 КЗпП Українивідшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі №212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правоступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Згідно з пунктом 4.1Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, через травмування внаслідок нещасного випадку на виробництві ТОВ «НОВОАБРАЗИВ», оскільки позивач у зв`язку з отриманою нею виробничою травмою, ампутацією чотирьох пальців правої руки, відчувала нестерпний біль, страх, в неї досі іноді болить права рука. Вона знаходилась у лікарні з 26 серпня 2021 року по 09 вересня 2021 року - 2 тижні, в цей період її діти були самі, вона не могла опікуватися своїми дітьми. Це додавало їй душевних страждань. Зараз вона не в змозі в повній мірі виконувати хатні справи - їй важко прати, готувати їжу, прибирати. Вона взагалі не може зараз шити та в`язати. Її життя у зв`язку з травмою зазнало незворотних негативних наслідків і потребує додаткових фізичних та матеріальних зусиль для налагодження повсякденного побуту. Відтак наявні підстави для відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу через ушкодження здоров`я у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, 12 липня 2007 року зазначив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №210/5258/16-ц зазначено, що суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третійстатті 23 ЦК Україникритеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд ураховує роз`яснення, викладені у п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).

Отже, суд ураховує характер травмування, ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, відсоток втрати позивачем професійної працездатності у розмірі 40%, стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у повсякденному житті, час та зусилля, необхідні для організації побуту, необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, а також неможливість відновлення попереднього стану, і доходить висновку, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 55000 грн буде відповідати засадам розумності, виваженості і справедливості.

В силу вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).

Оскільки ОСОБА_2 надано належні та допустимі докази на обґрунтування позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди, суд доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 55000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_5 на висновки про застосування норм права, викладені Верховним Судом у Постанові від 23 січня 2019 року по справі № 674/1666/14-ц, оскільки вони стосуються інших правовідносин, а саме, відшкодування моральної шкоди за ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Одночасно, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_2 про стягнення недоотриманої заробітної плати за час перебування на лікарняному виходячи з наступного.

За п.2,3ч.3ст.42Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» (уредакції станомна часвиникнення спірнихправовідносин)якщо внаслідокнещасного випадкуабо професійногозахворювання потерпілийтимчасово втративпрацездатність,Фонд фінансуєвсі витратина йоголікування. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п`ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

За інформацією УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № 18-з від 15 грудня 2022 року ЗМІЇВСЬКИМ ВІДДІЛЕННЯМ УПРАВЛІННЯ було профінансовано страхувальника - роботодавця ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» згідно з наданих заяв-розрахунків на виплату ОСОБА_2 допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві за рахунок коштів Фонду у сумі 46296,54 грн

Одночасно, за довідкою ТОВ «НОВОАБРАЗИВ» від 23 травня 2023 року ОСОБА_2 за період втрати працездатності з 26 серпня 2021року було нараховано та сплачено лікарняних за рахунок підприємства 2 030,55 грн та за рахунок ФСС України 46 296,54 грн. Загальна сума допомоги по тимчасовій втраті працездатності складає 48327,09 грн (а. с. 96).

Таким чином, за період з 26 серпня 2021 року по 22 лютого 2022 року позивачці було сплачено допомоги по тимчасовій втраті працездатності у розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу), а саме 48327,09 грн. Зазначене не спростовано ані позичем, ані її представником.

Отже, вимоги про стягнення недоотриманої заробітної плати за час перебування на лікарняному є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, оскільки такий заробіток був повністю виплачений позивачу на підставі листків непрацездатності.

На виконання приписів п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ОСОБА_2 мала б сплатити судовий збір за вимогу позовного характеру не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить1073,6 грн. Отже, за дві вимоги позовного характеру - 2147, 2 грн. Позовні вимоги задоволено на 65,4%, тому стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1404,3 грн ( 2147,2 х 65,4 : 100).

З приводу витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України регламентовано питаннявитрат на професійну правничу допомогу. Так, за ч. 3зазначеної норми права для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року (справа №826/1216/16 ) зазначив, що на обґрунтування витрат, понесених на правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З договору про надання правової допомоги від «08 грудня 202 року», що укладений між ОСОБА_11 та адвокатом Борисовою Іриною Миколаївною, вбачається, що вартість послуг правової допомоги складає 6000,00 грн.

Проте, жодних актів приймання-передачі наданих послуг або документів, що свідчать про оплату гонорару, ані позивачем, ані його представником до суду не надано.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що витрати на правову допомогу стягненню не підлягають, оскільки не доведені стороною позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 4, 9, 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 1, 36,42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 12,13,76-82,95, 133, 141,258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» про відшкодування моральної шкоди та стягнення заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 55000,00 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень з утриманням обов`язкових платежів, згідно з законодавством.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України, віднести на рахунок відповідача, стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ» судовий збір у розмірі 1404,3 (одна тисяча чотириста чотири) грн 30 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 04 липня 2023 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОАБРАЗИВ», місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт Нова Водолага, вул. Харківська, буд. 144-а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43597977.

Суддя І. О. Пархоменко