Ухвала

від 21.04.2023 по справі 2-2568/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2568/11

Провадження № 6/761/260/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Ткачук Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №2-2568/11 за позовом Відкрито акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми,

в с т а н о в и в :

У травні 2022р. заявник звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про визнання виконавчого листа №2-2568/11 таким, що не підлягає виконанню, оскільки між ОСОБА_3 (стягувачем) та заявницею (боржником) було укладено Договір про новацію боргу у позикове зобов`язання від 09 липня 2021р. за умовами якого з моменту його укладання вимоги кредитора до боржника, що виникли з Первинного договору у розмірі Заборгованості та Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2011р. по справі №2-2568/11 вважаються припиненими.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, заявниця подала до суду клопотання про розгляд заяви у її відсутність, стягувач подала до суду клопотання про визнання вимог заяви та її розгляд без участі останньої, решта учасників поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2011р. задоволено позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2021р. було замінено сторону стягувача у виконавчому листі на ОСОБА_3 .

За положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Заявник, як на підставу для задоволення заяви у даній справі посилався на те, що 26 жовтня 2020 між ним та ОСОБА_3 (стягувачем) укладено Договір про новацію боргу у позикове зобов`язання від 09 липня 2021р. за умовами якого з моменту його укладання вимоги кредитора до боржника, що виникли з Первинного договору у розмірі Заборгованості та Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2011р. по справі №2-2568/11 вважаються припиненими.

Так, обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Згідно з частиною першою, другою, четвертою статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тим ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є: спосіб припинення зобов`язання; вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання); є двостороннім правочином (договором); нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання.

Деякі з вищезазначених ознак новації одночасно є умовами її вчинення.

До умов новації віднесено такі: нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне; сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а «домовленість про новацію», про яку йдеться в частині другій статті 604 ЦК України, - це договір про заміну зобов`язання; вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання; наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати в договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим; дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що випливає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається); зміна змісту зобов`язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі; допустимість заміни первісного зобов`язання новим.

Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації.

Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання.

Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.

Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.

Такий висновок щодо застосування положень статті 604 ЦК України викладено, зокрема в постанові Верховного Суду від 13 березня 2019р. у справі № 609/67/18.

В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Укладеним договором новації стягувач ОСОБА_3 та боржник ОСОБА_1 за домовленістю припинили зобов`язання, що випливають із кредитного договору №205/П/РП/2008-840 від 08 травня 2008р. шляхом заміни первісного зобов`язання, що підтверджується в рішенні суду, новим, а саме позиковим зобов`язанням у строк до 31 січня 2035р. включно. При цьому первісне зобов`язання припинено з моменту укладення цієї угоди і боржник є вільним від його виконання.

Таким чином, суд встановив припинення зобов`язань боржника ОСОБА_1 за кредитним договором, борг за яким стягується на підставі виконавчого листа, який остання просить визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки між сторонами договору новації досягнуто домовленість про заміну первісних забов`язань за цим договором, та у зв`язку з цим фактично обов`язку виконувати рішення, на підставі якого стягнуто борг за такими договорами, новим зобов`язанням.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-2568/11 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 432 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №2-2568/11 за позовом Відкрито акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити.

Визнати виконавчий лист №2-2568/11 від 23 грудня 2013р. щодо боржника ОСОБА_1 , виданий на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 лютого 2011р., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: