Ухвала

від 14.07.2023 по справі 640/351/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2023 року 640/351/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження клопотання третьої особи про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Югенергопромтранс" про визнання протиправним та скасування дозволу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Югенергопромтранс", в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати дозвіл №3211000000-84, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.07.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.03.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

09.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/351/20, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/351/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

27.06.2023 до суду надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

В обґрунтування даного клопотання третя особа зазначила, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, має досить важливе значення для ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 буде мати наслідком повне зупинення господарської діяльності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, та відповідно щомісячну недопоставку до енергоринку України в умовах воєнного часу електроенергії, що виробляє ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс", обсягах понад 2,3 мільйона кіловат на годину.

Крім того, третя особа зазначила, що вона має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі, а тому існує необхідність у розгляді справи №640/351/20 в судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку, предметом позову є праворміність чи неправомірність видача Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" дозволу №3211000000-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.07.2019.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, третя особа у клопотанні не зазначила, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що будь-яких вагомих підстав для розгляду справи у судовому засіданні третя особа не зазначила, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Водночас, суд звертає увагу третю особу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Третя особа не позбавлена права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у поясненнях та подавати докази.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши клопотання третьої особи, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Також суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи у судовому засіданні) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи у судовому засіданні.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26 травня 2022 року у справі №640/594/20, від 22 жовтня 2021 року у справі №200/6491/20-а, від 07 жовтня 2021 року у справі №640/23517/20, від 05 жовтня 2021 року у справі №640/23385/20, від 05 серпня 2021 року у справі №200/5490/20-а, від 22 липня 2021 року у справі №460/6542/20, від 23 червня 2021 року у справі №520/13014/2020 тощо.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що лише посилання третьої особи на істотне значення цієї справи для сторін, які належним чином не обґрунтовані та не підтверджені, є непереконливими.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання третьої особи про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, - відмовити.

Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.