Постанова

від 19.07.2023 по справі 705/2794/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1208/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/2794/23 Категорія: на ухвалу Гудзенко В.Л. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І.

учасники справи:

позивач (скаржник) ОСОБА_1 ,

відповідач Бабанська сільська рада Уманського району,

третя особа ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Прудивус М.А. на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.06.2023 (суддя в суді першої інстанції Гудзенко В.Л.) про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бабанської сільської ради Уманського району, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку та витребування її з комунальної власності,

в с т а н о в и в :

у червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, якою просив витребувати з комунальної власності Бабанської територіальної громади Уманського району земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124385500:02:000:0334, площею 4,1272 га, та визнати за ним в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3 в порядку представлення право власності на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.06.2022 позовну заяву у справі залишено без руху з підстав того, що позивачем не у визначеній законом сумі сплачено судовий збір, а також надано копії документів для направлення відповідачу та третій особі, які належним чином не завірені.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.06.2023 позовну заяву у справі визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки останній не усунув належним чином вказані судом недоліки протягом визначеного строку.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача адвокат Прудивус М.А. подав 26.06.2023 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вказано на те, що не завірення копій документів, долучених до позову, не є підставою для його повернення за приписами ч.3 ст.185 ЦПК України. Також скаржник наголошує на тому, що додатки до позовної заяви, адресованої суду, були належним чином завірені.

За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В даному випадку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви позивачеві, яка зазначена в пункті 6 частини першоїстатті 353 ЦПК України. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу (форма та зміст позовної заяви та документи, що до неї додаються), протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. При цьому підставою для такого рішення може бути недодержання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються.

Одночасно частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України, яка регламентує вимоги до письмових доказів, встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Повертаючи позовнузаяву усправі,суд першоїінстанції виходивз того,що позивачем не долучено до позовної заяви належним чином завірених копій документів для направлення відповідачу, однак за приписами ст. ст. 175, 177 ЦПК України вказаних вимог до позовної заяви та документів, що до неї додаються, процесуальним законодавством не передбачено.

Відтак, недоліки посвідчення додатків до позовної заяви самі по собі не можуть слугувати підставою для її повернення позивачу. У даному випадку суд помилково зазначив про наявність неналежного оформлення доказів, що стосується питання їх оцінки, яке при прийнятті рішення про відкриття провадження у справі судом не вирішується.

Частиною 1,2ст.51 ЦПК Українипередбачено,що судпершої інстанціїмає правоза клопотаннямпозивача дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження-до початкупершого судовогозасідання залучитидо участіу нійспіввідповідача.Якщо позовподано недо тієїособи,яка повиннавідповідати запозовом,суд дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження-до початкупершого судовогозасідання заклопотанням позивачазамінює первісноговідповідача належнимвідповідачем,не закриваючипровадження усправі.

Таким чином питання, що стосується викладу обставин справи, з`ясування предмету позову (що конкретно вимагає позивач) та підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги), змісту вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав), подання доказів, їх належність та допустимість, залучення до розгляду справи сторін та третіх осіб суд міг вирішити в судовому засіданні на стадії підготовчого провадження.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Церква села Сосулівка проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює «право на суд», в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. «Беллет проти Франції», рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36).

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Суд першої інстанції в цій справі помилково та необґрунтовано вказав про наявність таких недоліків у позовній заяві, які б свідчили про неможливість відкриття провадження за нею. Залишення без руху, а тим більше повернення позовної заяви з підстав, викладених судом, є порушенням вимог процесуального законодавства, адже судом першої інстанції фактично надано оцінку доказам, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, при вирішенні питання про відкриття провадження, а не при прийнятті рішення суду по суті спору, чим допущено порушення приписів ст. ст. 185, 187, 263-265 ЦПК України. Таким чином суд першої інстанції формально віднісся до застосування норм процесуального закону та прийшов до помилкового висновку про повернення позову з вищевказаних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та враховуючи фундаментальний принцип безперешкодного доступу до правосуддя, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6), апеляційний суд вважає, що постановлена Уманським міськрайонним судом 19.06.2023 ухвала про повернення позову підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Керуючись ст. ст. 258, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.06.2023 про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бабанської сільської ради Уманського району, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку та витребування її з комунальної власності скасувати.

Матеріали даної цивільної справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття, подальшому провадженню не перешкоджає та касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 19.07.2023.

Суддя-доповідач

Судді