Ухвала

від 17.07.2023 по справі 761/1731/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 761/1731/21

номер провадження 22-ц/824/3037/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Суденко Р.В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року /суддя Фролова І.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зобов`язання надати інформацію на адвокатський запит, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зобов`язання надати інформацію на адвокатський запит.

У своїй позовній заяві просив суд визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яка полягає у відмові надати інформацію та копії документів на адвокатський запит ОСОБА_1 від 05.11.2020 року і зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надати інформацію та копії документів у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_1 від 05.11.2020 року, а також стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» судові витрати на користь позивача.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року позов залишено без задоволення. /а.с. 71-76/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не дотримано пункт 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України який імперативно зобов`язує суд цивільної юрисдикції надати в мотивувальній частині судового рішення мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному учасниками справи. Висновок суду першої інстанції про неможливість надання адвокату інформації з причини віднесення її до комерційної таємниці є безпідставним, суперечить нормам матеріального права. Відповідач мав пред`явити цю інформацію суду першої інстанції для її оцінки з точки зору комерційної (вартісної) значимості. Крім того, витребувана інформація підтверджує рух коштів, отже має фінансовий характер та може бути використана для перевірки обчислення і сплати податків, що виключає її віднесення до інформації з обмеженим доступом (комерційної таємниці). Крім того, метою впровадження обмеженого доступу до інформації має бути легітимна мета, а саме - захист від недобросовісної конкуренції, а не приховування інформації. Наголошував, що витребувана ним інформація, зокрема, відомості про рух коштів та зміст відповідного правочину, може бути доказом протиправного розпорядження власністю його клієнта ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс" та свідчити про порушення договору між його клієнтом та ПП "Дніпровський краєвид 07", якій клієнт передав право стягнення коштів з відповідача. Суд першої інстанції не обґрунтував, як надання інформації завдасть шкоди відповідачу із конкретно визначеним розміром цієї шкоди. Крім того, запитувана ним інформація має бути надана з огляду на те, що вона не є банківською таємницею, натомість розкриття інших видів інформації ділового характеру в цих обставинах передбачено законом. Зокрема, витребувана інформація може бути доказом протиправного розпорядження власністю його клієнта та свідчити про порушення договору між клієнтом та третьою особою, якій клієнт передав право стягнення коштів з відповідача. Посилання судом першої інстанції на право відповідача не надавати адвокату запитувану інформацію на підставі Переліку відомостей з обмеженим доступом ПАТ "Промінвестбанк", затвердженого наказом банку від 21.09.2015 р. № 133, є неналежним аргументом, оскільки наказ банку є лише внутрішнім документом, який не має ніякої юридичної сили для інших осіб.

Представник ПАТ "Промінвестбанк" Р.В. Суденко звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував, що у справі, що є предметом апеляційного розгляду не вказано, яке саме позивача (а не його клієнта) порушено та яким саме чином порушено таке невизнане право позивача (а не особи, яку він представляє). Так, у позовній заяві позивач стверджує, що йому така відповідь потрібна «для захисту прав ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс». Тобто, апелянт ОСОБА_1 подав позов обґрунтовуючи його порушенням не власного інтересу, як адвоката, а «можливого порушення інтересу» ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс», порушене право якого ще не встановлено та не доведено. ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс» в особі свого представника брало участь у судових засіданнях в порядку господарського судочинства у справах за участю ПП «Дніпровський краєвид 07», має право знайомитись з усіма матеріалами справи в порядку встановленому господарським процесуальним кодексом України та відтак отримувати інформацію в межах цих справ. Саме ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс» до Банку не зверталось за отриманням такої інформації. При цьому ПАТ «Промінвестбанк» не є стороною у господарських відносинах між ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс» та ПП «Дніпровський краєвид 07», а є особою щодо якої ПП «Дніпровський краєвид 07» отримало від ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс» усі права стягнення за Договором відступлення права вимоги. До позовної заяви у цій справі не було подано жодного доказу наявності спору між сторонами чи то невизнаного права ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс», не зазначено який пункт договору порушено, в чому полягає порушене право очікування такої особи. Усі доводи зводяться до безпідставного звинувачення учасників відносин без наведення аргументації чи порушених пунктів договору відступлення. При цьому неможливо зобов`язати Банк «надати інформацію», якої не існує в матеріальному вигляді, на матеріальних носіях, без зазначення реквізитів, без чітко зазначених даних про такий документ, що свідчить про неефективний та неправильний спосіб захисту, а відтак є самостійною підставою для відмови, як в позові , так і в задоволенні апеляційної скарги. Крім того, скаржник як позивач невірно визначив коло відповідачів, оскільки ПАТ «Промінвестбанк» не перебуває ні з позивачем, ні з ТОВ ВКФ «Екомонтажсервіс» у договірних відносинах, а за твердженням самого позивача саме ПП «Дніпровський краєвид 07» не виконало якісь зобов`язання перед ТОВ ВКФ Екомонтажсервіс. Також наголошував, що адвокатський запит не може використовуватись як абсолютне право на отримання будь-якої інформації, а має бути спрямований на захист порушених прав заінтересованої особи. Крім того, інформував суд апеляційної інстанції, що станом на день розгляду цієї апеляційної скарги розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно. Банківська Діяльність ПАТ «Промінвестбанк» припинена, діяльність ліквідатора спрямована виключно на задоволення акцептованих майнових вимог кредиторів, заявлених у встановлений законодавством строк ліквідаційної процедури банку.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з закриттям провадження у справі, на підставі наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3313 від 24.042008 року, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 24.04.2008 року № 19-37-19.

05 листопада 2020 року адвокат ОСОБА_1 звернувся із адвокатським запитом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», у якому просив надати інформацію і документи про таке:

«1. Чи здійснювало Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» перекази коштів Приватному підприємству "Дніпровський краєвид 07" (адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12-А, код ЄДРПОУ 35130219) у період з 01.01.2019 р. до 31.07.2019 р.? Якщо так, прошу повідомити дати, суми і підстави таких переказів. Також прошу надати належно завірені копії документів (розрахункових документів) на такі перекази.

2. Чи заключало Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» правочини, договори, угоди, меморандуми тощо із Приватним підприємством "Дніпровський краєвид 07" (адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12-А, код ЄДРПОУ 35130219) з 01.01.2019 р. до 31.07.2019 р. ? Якщо так, прошу надати належно завірені копії таких документів».

У відповідь адвокат ОСОБА_1 отримав листа від 12.11.2020 р. № 09-8-6/1050, у якому ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відмовлено надати запитувану інформацію, з огляду на те, що в даному випадку інформація стосовно взаємовідносин банку з ПП «Дніпровський краєвид 07» (код ЄДРПОУ 35130219) є інформацією з обмеженим доступом, яка, при цьому, не входить до виняткового переліку відомостей, що відповідно до закону не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом (в тому числі до комерційної таємниці), зв`язку з чим така інформація не підлягає наданню на адвокатський запит згідно ч.2 ст.24 Закону.

Щодо позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків про відмову у позові з підстав того, що будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин надання неповної відповіді на адвокатський запит, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилається, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання протиправною бездіяльність ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» щодо відмови у наданні відповіді на адвокатський запит.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Закон визначає адвокатський запит - як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI).

За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Отже, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв`язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

Досліджуючи обставини справи, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 діє в інтересах ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс" як представник інтересів товариства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Так, адвокатський запит направлений до юридичної особи - банку, з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту - юридичній особі, ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс".

Отже, запитувана інформація стосується приватноправових відносин, запитана в інтересах ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс".

Таким чином, спір не відноситься до цивільної юрисдикції, а підлягає розгляду господарським судом.

Аналогічні висновки містяться у Постанові ВП ВС від 18 серпня 2022 року у справі № 520/13981/21.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 377 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є:

1. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі.

2. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що справа судом першої інстанції розглянута з порушенням правил юрисдикції, а отже рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 375, 377, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року - скасувати, провадження закрити.

Роз`яснити позивачу право подати заяву на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України про направлення справи за юрисдикцією.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: