Рішення

від 07.06.2023 по справі 759/15423/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15423/18

пр. № 2/759/14/23

07 червня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Істоміна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий кооператив «Багатоповерховий гараж «Аврора», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова Ольга Леонідівна про витребування майна з чужого незаконного володіння про скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «Багатоповерховий гараж «Аврора», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова Ольга Леонідівна в якому просить: витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» об`єкт нерухомого майна - гаражний бокс загальною площею 245 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Григоровича - Барського, 2-а ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - гаражний бокс загальною площею 245 кв. м. за адресою відповідно до даних державної реєстрації: місто Київ, "Аврора" багатоповерховий гараж" обслуговуючий кооператив, вул. Григоровича - Барського, 2-а (Святошинський р-н), гараж НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта: 1433867780000, номер запису про право власності: 23859930, стягнути з відповідача на користь позивача судові збори, що пов`язані з розглядом справи. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Будівельник» є єдиним власником нерухомого майна - гаражів, які знаходяться за адресою: м. Київ,вул.Григоровича-Барського, 2-А : (літ.Б) - 5407,40 кв.м., (літ.В) - 559,40 кв.м., (літ.Г) - 848,20 кв.м., (літ.Ж) - 135,20 кв.м., (літ.Е) - 523,90 кв.м., (літ.Д) - 426,20 кв.м. Підставою виникнення права власності позивача на майно, яке знаходиться за адресою у місті Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 2-А є рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2012 та ухвала Господарського суду Київської області від 31.05.2012. Ознайомлюючись з даними відкритих державних реєстрів, позивач дізнався про те, що за відповідачем, ОСОБА_1 , було зареєстровано право власності на належний позивачеві об`єкт нерухомого майна загальною площею 245 кв.м. (гаражний бокс), який розташований за адресою: місто Київ, Григоровича - Барського, 2-А та є складовою вищевказаного гаражного комплексу позивача. При цьому, зазначеному об`єкту присвоєно новий реєстраційний номер: 1433867780000. Як зазначається позивачем, 06.12.2017 о 17:00:44 приватним нотаріусом КМНО Зубковою О.Л. було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказане майно, номер запису про право власності: 23859930. Підставою внесення запису вказується рішення приватного нотаріуса КМНО Зубкової О.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38649056 від 11.12.2017 15:16:12. Підставою виникнення права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна вказується ряд документів: довідка про членство в кооперативі та внесення пайового внеску, серія та номер: 06-127/105Д, видана 06.12.2017, видавник: ОК «Багатоповерховий гараж «Аврора»; виписка зі списку членів кооперативу, серія та номер: 06-127/105В, видана 06.12.2017, видавник: ОК «Багатоповерховий гараж «Аврора»; лист-підтвердження, серія та номер: 062/14-14469, виданий 24.11.2017, видавник: КП КМР «Київське міське БТІ»; протокол загальних зборів членів кооперативу, серія та номер: 4, виданий 03.04.2015, видавник: ОК «Багатоповерховий гараж «Аврора». Позивач зазначає, що гараж, який відповідно до даних ІД № 131296884 становить загальну площу 245 кв.м. та був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , у дійсності становить собою складову гаражного комплексу позивача згідно якого має загальну площу 248,90 кв.м., з яких: підвал (літ. Е) - 55,20 кв.м., ІІ рівень (літ. Е)- 100, 60 кв.м., ІІІ рівень (літ. Е) - 93,10 кв.м., та позначений у наданому до суду технічному паспорті під № 115 (літ. Е). Різницю у площі об`єктів пояснив тим, що відповідач незаконно зареєстрував за собою право власності на об`єкт шляхом виготовлення нової документації невідомого походження, а в спірному гаражі облаштував станцію сервісного обслуговування автомобілів (в ході облаштування площа спірного приміщення змінилася з 248, 90 кв.м. до 245 кв.м). Звертаючись до суду з даним позовом, сторона позивача акцентує увагу на тому, що вичерпний перелік підстав виникнення права власності, як і набуття цивільних прав та обов`язків, визначений актами цивільного законодавства. Тому, право власності відповідача на вказаний гараж могло виникнути винятково за умови, що позивач як власник такого майна попередньо вчиняв дії, спрямовані на його відчуження. Попри це, позивач таких дій не вчиняв, - а отже майно вибуло з володіння позивача поза його волею та всупереч визначеним законом підставам. Окремо позивач зазначає, що відповідач та нотаріус припустилися порушень законодавства у сфері державної реєстрації права власності, - що призвело до порушення права позивача. У підсумку, за громадянином ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Будівельник». Більше того, позивачеві невідомі будь-які правові підстави, які б були наявними у третьої особи, - у обслуговуючого кооперативу «Багатоповерховий гараж «Аврора», - для створення та передання будь-якої документації стосовно зазначеного гаражу. Цим самим, на думку позивача, має місце порушення права власності позивача, а звернення до суду спрямоване на захист даного права. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2018 у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2020 судом у справі призначалася будівельно-технічна експертиза за клопотанням позивача у справі. Постановою Київського апеляційного суду від 19.11.2020 апеляційну скаргу Голови Обслуговуючого кооперативу «Багатоповерховий гараж «Автрора» Мормило Л.М. було залишено без задоволення. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року у справі відновлено провадження. Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. В судове засідання відповідач та його представник, а також інші учасники справи не з`явилися з причин, що не є поважними, про дату, місце та час судового засідання повідомлені судом належним чином. Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено, що ТОВ «Будівельник» є власником нерухомого майна - гаражів, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2-А : (літ.Б) - 5407,40 кв.м., (літ.В) - 559,40 кв.м., (літ.Г) - 848,20 кв.м., (літ.Ж0 - 135,20 кв.м., (літ.Е) - 523,90 кв.м., (літ.Д)- 426,20 кв.м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.09.2018 за № 137918524 ("ІД № 137918524") (том 1 а.с. 23-24). Підставою виникнення права власності позивача за вказаною адресою є рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2012 та ухвала Господарського суду Київської області від 31.05.2012. Судом встановлено, що за тією ж адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2-А за відповідачем, ОСОБА_4 , було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 245 кв.м. (гаражний бокс); зазначеному об`єкту присвоєно новий реєстраційний номер: 1433867780000. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.07.2018 № 131296884, державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказане майно було здійснено приватним нотаріусом КМНО Зубковою Ольгою Леонідівною 06.12.2017 о 17:00:44, номер запису про право власності: 23859930. Підставою внесення запису є рішення приватного нотаріуса КМНО Зубкової Ольги Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38649056 від 11.12.2017 15:16:12 (а.с. 25-26). Право власності ОСОБА_1 на вказане майно зареєстроване з підстав: довідка про членство в кооперативі та внесення пайового внеску, серія та номер: 06-127/105Д, видана 06.12.2017, видавник: ОК «Багатоповерховий гараж «Аврора»; виписка зі списку членів кооперативу, серія та номер: 06-127/105В, видана 06.12.2017, видавник: ОК «Багатоповерховий гараж «Аврора»; лист-підтвердження, серія та номер: 062/14-14469, виданий 24.11.2017, видавник: КП КМР «Київське міське БТІ»; протокол загальних зборів членів кооперативу, серія та номер: 4, виданий 03.04.2015, видавник: ОК «Багатоповерховий гараж «Аврора». Таким чином, за однією адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2-А , однак у різний час, було зареєстровано два об`єкти права власності: у 2012 році право власності на вказане нерухоме майно виникло у ТОВ «Будівельник», а у 2017 році за відповідачем зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 245 кв.м. за цією ж адресою. Вирішуючи даний спір щодо витребування майна з чужого незаконного володіння судом, з урахуванням норм процесуального та матеріального права, з`ясовуються правові підстави виникнення та реєстрації права власності на спірне майно, а також перевіряються доводи та заперечення сторін щодо належності спірного об`єкта площею 245 кв.м. до нерухомого майна позивача, гаражного комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2-А : (літ.Б) - 5407,40 кв.м., (літ.В) - 559,40 кв.м., (літ.Г) - 848,20 кв.м., (літ.Ж) - 135,20 кв.м., (літ.Е) - 523,90 кв.м., (літ.Д)- 426,20 кв.м. В узгодження з приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до приписів ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; суд запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Судом враховується, що з метою ідентифікації спірного гаража та на доведення того, що такий об`єкт є складовою об`єкта права власності позивача останнім надано докази у вигляді технічного паспорту № НОМЕР_1 та надано пояснення в судовому засіданні, що гараж, який відповідно до даних ІД № 131296884 становить загальну площу 245 кв.м. та який був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 , у дійсності становить собою складову багатоповерхового гаражу позивача, і що спірний гараж загальною площею 248,90 кв.м., з яких: підвал (літ. Е) - 55,20 кв.м., ІІ рівень (літ. Е) - 100, 60 кв.м., ІІІ рівень (літ. Е) - 93,10 кв.м., - позначений у технічному паспорті під № 115 (літ. Е). З наявного у справі експертного висновку від 25.08.2021 № 35711/20-49/25175/21-4 вбачається, що об`єкти дослідження зареєстровані за однією адресою, а дані щодо загальних площ, які внесені до технічного паспорту нежитлових будівель позивача відповідають даним, внесеним до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно (арк. висновку 7-8). Стосовно спірного гаражу площею 245 кв.м., - за наслідком огляду експертами встановлено фактичне місцезнаходження даного гаражного боксу співвідносно до наданого позивачем технічного паспорту, однак відповіді на запитання експертизи не надано з підстав ненадння відповідачем технічної документації на гараж площею 245 кв.м. та незабезпечення ним доступу до даного об`єкта (арк. висновку 10-11, том 2 арк.42-50). Враховуючи вищевикладене та з метою з`ясування обставин, що стали перепонами у наданні висновків за питаннями судової експертизи, судом у порядку ст. 72 ЦПК забезпечено виклик експертів в судове засідання для надання ними роз`яснень щодо наданого висновку і надання відповідей на питання суду та учасників справи. Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що проводили огляд території багатоповерхового гаражного комплексу, розташованого за адресою у м. Києві, вул. Григоровича - Барського 2а у м. Києві . за сприяння директора ТОВ «Будівельник». Також, констатовали відсутність спроможності надати відповіді на запитання експертизи у зв`язку з ненаданням експертам витребуваної документації на об`єкт площею 245 кв.м та незабезпечення його власником доступу до вказаного об`єкту. Відповідаючи на запитання в частині можливості співставлення даних про фактичне розташування гаражу площею 245 кв.м відносно до даних Технічного паспорту на об`єкт позивача, експертами зазначено, що такий об`єкт площею 245 кв.м розташований у межах гаражного комплексу позивача, а жодних подібних за характеристиками об`єктів у межах гаражного комплексу немає, що виключає можливість їх сплутування. Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що вищевказані дії сторони позивача, спрямовані на доведення правомірності та обгрунтованості своїх вимог були засновані на добросовісності та узгоджувалися з вимогами процесуального закону, а дії відповідача - вимогам добросовісності не відповідають, з засадами цивільного судочинства не узгоджені, адже спрямовані на позбавлення можливості суду встановити обставини у справі, які мають значення для її правильного вирішення. З даного приводу ст. 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Отже, судом надається оцінка вищеказаним діям відповідача та констатується правовий наслідок, а саме, суд визнає факт того, що об`єкт нерухомого майна загальною площею 245 кв.м., який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 є частиною (складовою) та належить до нежитлових будівель, зареєстрованих на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник». В частині аргументів відповідача щодо правомірності набуття ним права власності на спірний об`єкт нерухомого майна з посиланням на договірні відносини, які виникли між ТОВ «Будівельник» (з одного боку) та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (з іншого боку) на підставі Договору № 145 від 30.10.2006, судом зазначені доводи відхиляються з огляду на наступне. Відповідно до приписів ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Цим самим, на підставі Договору № 145 між його сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, учасники яких наділені взаємними правами та обов`язками, такий договір містить порядок його виконання та наслідки його невиконання. Враховуючи приписи ст. ст. 6, 509-545 ЦК України, за наслідком невиконання зобов`язання та за наявності для цього підстав, його сторона вправі вимагати у іншої сторони виконання прийнятого на себе зобов`язання у порядку, що встановлений законом або договором. За змістом Договору № 145 від 30.10.2006 його сторонами врегульовано порядок виконання зобов`язань та, включно, щодо будівництва об`єкту, його передачі на користь Замовників такого будівництва, а отже вирішення спорів, з цим у разі порушення зобов`язання з передачі об`єкта нерухомого майна на користь Замовників, останні, за наявності для цього підстав, вправі звернутися до суду за захистом порушеного права; Зобов`язальні правовідносини за Договором № 145 виникли ТОВ «Будівельник» та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , саме такі особи вправі реалізувати їх права та обов`язки за вказаним договором. Таким чином, як встановлено, відповідач у справі, ОСОБА_1 , не є стороною Договору № 145 з приводу будівництва спірного об`єкта нерухомого майна ТОВ «Будівельник», а окрім того, за наявності спорів з приводу виконання зазначеного договірного зобов`язання, його сторони чи інші зацікавлені особи вправі звертатися до ТОВ «Будівельник» з відповідними вимогами у досудовому або судовому порядку. Разом з тим, наявність вищевказаних зобов`язальних правовідносин з приводу будівництва спірного об`єкта нерухомості ТОВ «Будівельник» за замовленням тих чи інших осіб суперечить правовій позиції відповідача, яка зводиться до пояснення правомірності реєстрації права власності на зазначений об`єкт нерухомості за собою на підставі документів, які входять в суперечність з встановленими у справі обставинами. У частині щодо правових підстав для реєстрації права власності на спірних гараж на своє ім`я відповідач повідомив у відзиві про те, що таким об`єктом він користується впродовж тривалого часу, що стало підставою подання ним 06.12.2017 року документів на реєстрацію права власності до нотаріуса з доповненням такої заяви: довідкою Обслуговуючого кооперативу «Багатоповерховий гараж Аврора» про належність ОСОБА_1 гаража № НОМЕР_2 загальною площею 245,0 кв.м. за адресою Григоровича - Барського 2-А та про внесення пайового внеску, випискою зі списку членів кооперативу № 06-127/105Д від 06.12.2017; протоколом № 4 від 05.04.2015 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Багатоповерховий гараж Аврора» про прийняття до складу членів кооперавтиву власників гаражів; технічним паспортом, виготовленим 27.11.2017 ТОВ «Укртехексперт»; листом-підтвердженням КП «Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації від 24.11.2017 №062/14-14469 (И-2017). Зазначені правочини (документи), що стали підставою для реєстрації права власності за відповідачем критично оцінюються судом, оскільки, як було встановлено судом, за фактичних обставин будівництво спірного об`єкта здійснювалося ТОВ «Будівельник», право власності на спірний об`єкт, реєстрація права власності може здійснюватися винятково у порядку, який встановлений законом або договором. Відповідачем впродовж тривалого часу розгляду справи не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин будівництва ним спірного об`єкту нерухомого майна. У вказаній частині суд додатково виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. При цьому, згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Натомість, суд приймає до уваги, що третьою особою у справі - Обслуговуючим кооперативом «Багатоповерховий гараж Аврора» визнано, що кооператив не здійснював будівництво спірного об`єкту за вказаною адресою, у кооперативну відсутніми були права на здійснення такого будівництво, а майно на користь ОСОБА_1 з боку кооперативу не передавалося. Крім того, звертається увага на тому, що членом кооперативу Обслуговуючим кооперативом «Багатоповерховий гараж Аврора» ОСОБА_1 став у 2015 році, а за його ж поясненнями користування спірним гаражем здійснюється з 2008 року, за наслідком його будівництва саме ТОВ «Будівельник» на підставі Договору № 145, що в цілому виключає можливість сприйняття аргументів на користь того, що такий об`єкт будувався іншими особами, які є учасниками даної справи. З огляду на викладене, правочини (документи), що стали підставою для реєстрації права власності за відповідачем суперечать приписам ст. 228 ЦК України та є нікчемними, оскільки були спрямовані на порушення охоронюваного законом права власності, а у спосіб їх вчинення відбулося незаконне позбавлення позивача права власності. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. Згідно ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна. Відповідно до приписів ч. ч. 1 - 3 ст. 1212 ЦК України, якщо особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. У частині порушення вимог законодавства у ході проведення реєстраційних дій, суд погоджується з доводами позивача на користь порушення нотаріусом приписів ст. 19 Конституції України, ст. ст. 10, 27 Закону № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. п. 12, 40, 41, 42, 71 - 81 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 ("Порядок"). Так, чинними на момент вчинення реєстраційних дій актами передбачено наступні вимоги, які повинні бути дотримані в ході реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 12 Порядку передбачається, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів). Тим самим, такі дії з боку нотаріуса могли запобігти настанню негативних наслідків у вигляді порушення права позивача. Відповідно до п. 77 Порядку, державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності гаражного кооперативу проводиться за заявою власника такого майна, а у прийнятті заяви відмовляється якщо у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна. Відповідно до п. 41 Порядку, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна реєстратору подається: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Відповідно до п. 80 Порядку, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подаються: довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, у разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов`язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та подаються завірені відповідним кооперативом копії: документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна. Як передбачено у п. 80 Порядку, у такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. Позовом про витребування майна (віндикаційним позовом) є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа ним, про витребування цього майна з чужого незаконного володіння. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), вказано, що: «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. З огляду на викладене вище, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Будівельник». Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий кооператив «Багатоповерховий гараж «Аврора», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубкова Ольга Леонідівна про витребування майна з чужого незаконного володіння про скасування державної реєстрації- задовольнити. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» (ЄДРПОУ 14290237, адреса: 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2а) об`єкт нерухомого майна - гаражний бокс загальною площею 245 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2а , шляхом його вилучення у ОСОБА_2 та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник». Скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна- гаражний бокс загальною площею 245 кв.м. за адресою відповідно до даних державної реєстрації: місто Київ, «Аврора» багатоповерховий гараж» обслуговуючий кооператив, вул. Григоровича-Барського, 2а (Святошинський район) (код ЄДРПОУ 39072994), гараж НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта: 1433867780000, номер запису про право власності: 23859930. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» (ЄДРПОУ 14290237) судовий збір в розмірі 3524 грн. 00 коп. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда