Рішення

від 10.07.2023 по справі 159/4954/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4954/21

Провадження № 2/159/93/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

представника позивача Клімук Н.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Волиньнасінтрав», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Ваврищук Валентина Степанівна, про скасування рішення у частині, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, припинення права власності,

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Волиньнасінтрав» (далі - ПрАТ «Волиньнасінтрав»), ОСОБА_1 (арк.спр. 125-133), в якому, із урахуванням збільшення позовних вимог, просить:

- скасувати пункт 14 рішення Виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області № 517 від 14.12.2006 «Про оформлення права власності будівлі та споруди»;

- скасувати запис про реєстрацію права власності за ЗАТ «Волиньнасінтрав» на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , запис №492 у книзі 3 від 09.01.2007 (далі - спірне нерухоме майно);

- визнати недійсним договір купівлі продажу від 27.08.2018 вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення загальною площею 276,2 кв м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , укладений між ЗАТ «Волиньнасінтрав» (правонаступник ПрАТ «Волиньнасінтрав») та відповідачем ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ваврищук В.С., зареєстрований у реєстрі за №1024;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 .

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

1.1. Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням виконкому Ковельської міської ради від 31.07.1993 № 184 «Про затвердження актів державних комісій по прийняттю в експлуатацію новозбудованих об`єктів» затверджено акт державної комісії по прийняттю в експлуатацію 20-ти квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із вбудовано-прибудованими приміщеннями перукарні та фотоательє загальною площею 314,68 кв.м. ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку. Із 01.03.2005 у будинку створено ОСББ «Віктрія-Ковель».

Пунктом 14 рішення виконкому Ковельської міської ради № 517 від 14.12.2006 «Про оформлення права власності будівлі та споруди» передано право власності ЗАТ «Волиньнасінтрав» на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2018, укладеного між ЗАТ «Волиньнасінтрав» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Ваврищук В.С., спірне нежитлове приміщення передане у власність відповідача ОСОБА_1 .

Позивач просить скасувати пункт 14 рішення виконкому Ковельської міської ради від 14.12.2006 № 517, визнати недійсним договір купівлі продажу від 27.08.2018 посилаючись на таке.

Рішення виконкому Ковельської міської ради від 14.12.2006 № 517 в оскарженій частині є таким, що прийняте з перевищенням повноважень, оскільки будинок АДРЕСА_1 не передано ані до комунальної ані до державної власності; міська рада, приймаючи оспорюване рішення, керувалась Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом від 18.02.2002 № 7/5 МЮ України, однак не врахувала внесені у нього зміни у частині виключення відповідних компетенцій органу місцевого самоврядування; у порушення частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», рішення КС України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 питання щодо передачі вбудовано-прибудованого приміщення фотоательє та перукарні вирішувалось без згоди і відома усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку. Також позивач зазначила, що технічна інвентаризація житлового будинку у тому числі вбудовано-прибудованого приміщення перукарні та фотоательє, не проводилася, технічний паспорт на об`єкт не виготовлявся. Згоди ОСББ «Вікторія» при передачі частини житлового будинку орган місцевого самоврядування не отримував.

Оскільки рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області № 517 від 14.12.2006 «Про оформлення права власності будівлі та споруди», яким право власності на спірне приміщення є незаконним, тому ПрАТ «Волиньнасінтрав», як правонаступник ЗАТ «Волиньнасінтрав», без належних правових підстав відчужило на користь ОСОБА_1 спірне приміщення, яке не могло бути об`єктом договору купівлі-продажу від 27.08.2018. Керуючись вказаними обставинами, позивач просить на підставі статей 203, 215, 626, 655, 656 ЦК України договір купівлі-продажу від 27.08.2018 визнати недійсним, що, в свою чергу, тягне за собою припинення за ОСОБА_3 права власності на спірний об`єкт нерухомості.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Клімук Н.А. позовні вимоги підтримала повністю у редакції позовної заяви від 20.03.2023, просила їх задовольнити.

1.2. У письмовій заяві від 10.11.2021 директор ПрАТ «Волиньнасінтрав» зазначив про безпідставність і необґрунтованість позовних вимог (арк. спр. 25).

1.3. Відповідач ОСОБА_1 у клопотанні від 12.11.2021, яке за своїм змістом є відзивом на позовну заяву (арк. спр. 23), заявлених до нього вимог не визнав. Позицію обґрунтував тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27.08.2018, посвідченим приватним нотаріусом Ваврищук В.С., зареєстрованим у реєстрі за №1024, ПрАТ «Волиньнасіньтрав» передало йому у власність вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 276,2 кв. м, розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , законним власником якого він є.

1.4. У письмових поясненнях на заявлений позов від 16.11.2021 (арк.спр. 28) приватний нотаріус Ваврищук Валентина Степанівна висловила позицію, що у даному випадку посвідченням договору купівлі продажу приміщення не порушуються права та обов`язки позивачки, оскільки вона не є стороною договору.

2. Рух справи в суді. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

2.1. Ухвалою від 28.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

2.2. Ухвалою суду від 31.03.2022 за клопотанням позивача провадження в даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №159/405/22 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Волиньнасінтрав», ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

2.3. Ухвалою від 16.09.2022 провадження у справі поновлено.

2.4. Ухвалою суду від 03.10.2022 провадження в даній справі за клопотанням представника позивача повторно зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №159/405/23, яке оскаржено в апеляційному порядку позивачем у справі ОСОБА_2 .

2.5. У зв`язку з набранням рішенням у справі №159/405/22 законної сили, ухвалою від 03.01.2023 провадження у справі поновлено.

2.6. У судовому засіданні 06.04.2023 частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Гарбарчук Н.М. про витребування доказів: у відповідача ОСОБА_1 - належно засвідчену копію договору купівлі-продажу від 27.08.2018, укладеного із ЗАТ «Волиньнасінтрав»; у ПрАТ «Волиньнасінтрав» правовстановлюючий документ про право власності ЗАТ «Волиньнасінтрав» на спірне приміщення станом на 27.08.2018. Цією ж ухвалою відмовлено узадоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Гарбарчук Н.М. про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія Ковель»; про виклик свідка ОСОБА_4 - працівника КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації».

2.7. Ухвалою від 10.07.2023 у даній справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду з урахуванням збільшення позовних вимог (позовна заява у редакції від 20.03.2023).

2.8. Інших заяв, клопотань до початку судового розгляду учасники справи не заявляли, у тому числі про залучення до участі у справі відповідача.

3. Фактичні обставини справи.

3.1.Позивач ОСОБА_5 із 20.03.2007 є співвласницею квартири АДРЕСА_3 . Право приватної власності на 1/3 вказаної вище квартири позивач набула в порядку спадкування згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.08.2000, а останнє видане з врахуванням свідоцтва про право власності від 04.10.1995, виданого спадкодавцю ТЗТ «Волиньнасінтрав», що стверджується копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №13937057, виданого 20.03.2007 КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації». Отже, позивач є співвласницею квартири у тому житловому будинку, у якому знаходиться вбудовано - прибудований спірний майновий об`єкт. Приватизація ж цієї квартири до успадкування її позивачем мала місце 04.10.1995 згідно з положеннями Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

У 1988 році виготовлено будівельний паспорт на забудову забудовником - Волинською обласною міжгосподарською спеціалізованою насіннєвою станцією по багаторічних травах - земельної ділянки для будівництва 20-ти квартирного жилого будинку з вбудовано-прибудованими фотоательє і перукарнею у кв. АДРЕСА_4 . Отже, забудовником 20 - ти квартирного житлового будинку, співвласницею квартири у якому є позивач, та вбудовано - прибудованих приміщень виступала юридична особа - Волинська обласна міжгосподарська спеціалізована насіннєва станція по багаторічних травах.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі № 159/405/22 (арк. спр. 75-79), яке набрало законної сили 14.11.2022, та у силу частини четвертої статті 82 ЦПК доказуванню не підлягають.

3.2. 20 - ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 із вбудовано-прибудованими приміщеннями (приміщення перукарні і фотоательє загальною площею 314,68 кв.м) на замовлення дирекції об`єднання «Волиньнасіньтрави» було прийнято у експлуатацію за рішенням виконкому Ковельської міськради народних депутатів від 31.07.1993 № 184 «Про затвердження актів державних комісій по прийняттю в експлуатацію новозбудованих об`єктів», що стверджується копією архівного витягу від 13.11.2006 № 928/1.14 (арк. спр. 135). У рішенні виокремлено загальну та житлову площу житлового будинку як новозбудованого об`єкта, загальну та робочу площу вбудовано-прибудованих приміщень, що вказує на те, що спірним вбудовано - прибудованим приміщенням не приналежне функціональне призначення допоміжного приміщення житлового будинку.

3.3. Розпорядженням Ковельського міського голови №569 від 07.12.2004 «Про затвердження актів приймання-передачі житлових будинків», керуючись Законами України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності»; Положенням про порядок передачі об`єктів права державної та інших форм власності у комунальну власність м.Ковеля, затвердженим рішенням Ковельської міськради №14/21 від 12.12.2003, зокрема, було затверджено акти приймання-передачі у комунальну власність держмайна, серед якого - житловий будинок по АДРЕСА_1 (арк. спр. 124, зворот).

3.4. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-Ковель» як суб`єкт господарювання створене і зареєстроване 01.03.2005 (місцезнаходження юридичної особи: Волинська обл., м.Ковель, вул. Володимирська, 4-А, далі - ОСББ), що стверджується копією виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА №168452 (арк. спр. 7); із 25.07.2009 головою ОСББ обрано позивача.

3.5. Пунктом 14 рішення Виконавчого комітету Ковельської міської ради № 517 від 14.12.2006 «Про оформлення права власності будівлі та споруди», на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Тимчасове положення), затвердженого наказом МЮ України від 18.02.2002 № 7/5, вирішено оформити право власності за ЗАТ «Волиньнасінтрав» на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв.м на першому поверсі по АДРЕСА_1 (арк. спр. 134).

3.6. Правонаступником ЗАТ «Волиньнасінтрав» у 2010 році стало Приватне акціонерне товариство «Волиньнасінтрав» (довідка № 85 від 21.04.2023, арк. спр. 152).

3.7. Між ПрАТ «Волиньнасінтрав» (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) 27.08.2018 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Ваврищук В.С., зареєстрований у реєстрі за №1024. Відповідно до умов вказаного договору сторони домовились, що продавець передає у власність покупця майно - вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 276,2 кв.м, розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , а покупець приймає вказане майно і оплачує його вартість (арк. спр. 154-157). Відповідно до пункту 1.3. договору відчужуване майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Ковельською міською радою 20.12.2006 на підставі рішення виконкому Ковельської міської ради № 517 від 14.12.2006.

Обставини щодо перебування спірного нерухомого майна у власності відповідача ОСОБА_1 станом на день розгляду справи сторони не заперечили.

3.8. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.07.2022 у цивільній справі № 159/405/22 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія - Ковель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -Приватне акціонерне товариство «Волиньнасінтрав», про визнання незаконним та скасування пункту 14 Рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14.12.2006, у задоволенні позову відмовлено (рішення набрало законної сили 14.11.2022).

4. Застосовані норми права; висновки та мотиви прийнятого рішення.

4.1.Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

4.2.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

4.3.Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

4.4. Щодо позовної вимоги про скасування пункту 14 рішення ВК Ковельської міської ради № 517 від 14.12.2006.

Як встановлено, із позовом до Виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 14 рішення № 517 ВК Ковельської міської ради від 14.12.2006 ОСОБА_2 зверталась у січні 2022 року; судовим рішенням від 12.07.2022 у справі № 159/405/22 у задоволенні позову відмовлено. У справі, що розглядається, ОСОБА_2 звернулась із вимогою про скасування пункту 14 Рішення ВК Ковельської міської ради від 14.12.2006 до відповідачів Приватного акціонерного товариства «Волиньнасінтрав», ОСОБА_1 . Мотиви заявленого позову у цій частині є аналогічними тим, якими ОСОБА_2 обґрунтовувала позовні вимоги у справі № 159/405/22.

На переконання суду жоден із заявлених відповідачів не є належним у справі за позовом про скасування пункту 14 рішення ВК Ковельської міської ради № 517 від 14.12.2006, оскільки ані ПрАТ «Волиньнасінтрав», ані ОСОБА_1 не були суб`єктами прийняття оскарженого рішення, а отже, не можуть вважатись такими, що при прийнятті вказаного рішення порушили, не визнали права (інтереси) позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

З огляду на зазначене позовна вимога є безпідставною.

4.5.У частині позовних вимог про скасування запису про реєстрацію права власності за ЗАТ «Волиньнасінтрав» на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 (запис №492 у книзі 3 від 09.01.2007) суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон)у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

У межах розгляду даної справи судом не встановлено обставин про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; не встановлено підстав для визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав.

Окрім того, суд звертає увагу, що 16.01.2020 законодавець виключив з конструкції статті 26 Закону можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, у зв`язку з чим задоволення позовної вимоги про скасування записів державного реєстратора не призведе до ефективного захисту прав, оскільки нормою воно не передбачене, а реєстратор, у свою чергу, отримуючи судове рішення про скасування запису, не зможе його виконати. Отже, скасування запису про проведену державну реєстрацію права не може привести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі (постанови Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №352/1021/19, від 03.09.2020 р. у справі №914/1201/19).

З огляду на зазначене позовна вимога є безпідставною.

4.6 Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.08.2018.

Позивач, мотивуючи позов у цій частині, вказав, що оскаржений правочин не відповідає вимогам статей 203, 215, 626, 655, 656 ЦК України, що вказує на його недійсність.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 ЦК). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 ЦК). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина шоста статті 203 ЦК).

Відповідно до статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Кодексу.

Стаття 626 ЦК є загальною та визначає поняття, види договору; статті 655, 656 ЦК у свою чергу визначають поняття договору купівлі-продажу і його предмет.

В межах розгляду даної справи позивач ОСОБА_2 не довела, що в момент вчинення договору купівлі-продажу від 27.08.2018 сторони ПрАТ «Волиньнасінтрав» (продавець) і ОСОБА_1 (покупець) недотримались вимог частин першої - третьої, п`ятої, шостої статті 203 ЦК. Зокрема, не надано доказів на підтвердження того, що зміст оскарженого правочину суперечить ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; не спростовано обставин наявності у сторін правочину необхідного обсягу цивільної дієздатності; не підтверджено, що волевиявлення учасників правочину було не вільним і не відповідало їх внутрішній волі; не спростовано обставин щодо реального настання обумовлених правових наслідків за результатами вчинення такого правочину.

З огляду на зазначене позовна вимога є безпідставною.

4.7. Щодо позовної вимоги про припинення за ОСОБА_1 права власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 276,2 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, обґрунтовуючи позов у цій частині, зазначає, що саме недійсність договору купівлі-продажу є підставою для припинення за ОСОБА_3 права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Відповідно до статті 346 ЦК право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

На жодну із визначених статтею 346 ЦК підстав позивач не посилається у позові в обґрунтування заявленої вимоги у цій частині; не надає суду доказів, що підтверджують вказані обставини.

У свою чергу, правові наслідки недійсності правочину визначені статтею 216 ЦК. Так, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

З наведеного слідує, що законодавець не визначає припинення права власності як наслідок недійсності правочину.

З огляду на зазначене позовна вимога є безпідставною.

4.8. Щодо порушеного права позивача

За результатами оцінки доказів, що містяться у даній справі, також з огляду на обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 159/405/22, суд дійшов висновку, що спірне майно не має ознак (функції) допоміжного приміщення житлового будинку, у якому у березні 2005 року створено ОСББ, а є нежилим приміщенням - окремим об`єктом нерухомості, яке передане у комунальну власність розпорядженням Ковельського міського голови №569 від 07.12.2004.

Суд зауважує, що покликання позивача на порушення її майнового права порушенням прав ОСББ оспорюваним рішенням засобом неотримання відповідачем згоди ОСББ на відчуження спірного майна, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки ОСББ як юридична особа має право на захист своїх прав у випадку, якщо вважає їх порушеними, а позивач у справі не виступає представником ОСББ.

У справі, що розглядається, суть позовних вимог зводиться до оскарження рішення виконкому Ковельської міськради Волинської області, яким вирішувалося питання оформлення права власності на спірні приміщення, за результатом якого ЗАТ «Волиньнасінтрав» набуло право власності на ці приміщення; у подальшому, використовуючи правомочності власника нерухомого майна, на власний розсуд у законний спосіб розпорядилось належним йому майном - відчужило його ОСОБА_1 .

Такими діями, на думку позивача, порушено її цивільно - правове майнове право як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку (відтак, спір має приватно правовий характер).

Суд вважає встановленою обставину, що спірне приміщення є нежитловим зі стадії проектування житлового будинку і призначалось для потреб непромислового характеру, використовувалось як самостійний об`єкт нерухомості, а, відтак, не є допоміжним, у 2004 році передане у комунальну власність.

Таким чином при реалізації права на приватизацію державного житлового фонду спадкодавці успадкованої позивачем квартири жодним чином не мали правових підстав приватизувати спірне майно як майно, означене у статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та факт подальшого визнання права власності на останнє за ЗАТ «Волиньнасінтрав» на підставі пункту 14 рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 517 від 14.12.2006, відповідно, не має жодного стосунку до сфери дійсних чи гаданих майнових прав позивача. Тому вимоги позивача є безпідставними і її майнове право оспорюваним рішенням не порушене. Доказів на підтвердження доводів протилежного стороною позивача суду не надано.

4.9. Керуючись наведеним, заявлені позовні вимоги уцілому суд знаходить безпідставними і необґрунтованими, а тому у задоволенні позову відмовляє повністю.

5. Щодо судових витрат.

За правилами статті 141 ЦПК, з огляду на відмову у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Волиньнасінтрав», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Ваврищук Валентина Степанівна, про скасування рішення у частині, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, припинення права власності, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ;

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Волиньнасінтрав», ідентифікаційний код 00721283, адреса: Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимира Кияна, 65;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_5 ;

третя особа - приватний нотаріус Ваврищук Валентина Степанівна; Волинська область, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2023

Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА