Рішення

від 20.07.2023 по справі 210/1779/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1779/23

Провадження № 2/210/817/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 липня 2023 року

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за уточним позовом ОСОБА_1 до Криворізького національного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» про визнання незаконними та скасування наказів, нарахування заробітної плати та її стягнення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Криворізького національного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» про визнання незаконними та скасування наказів, нарахування заробітної плати та її стягнення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, уточнивши 03 липня 2023 року заявлені позовні вимоги просила суд визнати незаконними та скасувати наказ Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» від 09.03.2022р. №56-осн/3 «Про відсутність працівника на робочому місці» та наказ Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» від 01.07.2022р. №134-осн «Про відсутність на робочому місці», зобов`язати відповідача донарахувати їй заробітну плату за період з 25.01.2022 року по 15.08.2022 року з урахуванням дії наказу від 24.02.2022 року №50-осн «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи», наказу Міністерства праці та соціальної політики України №44 від 12.02.2007 року №44 «Про встановлення тривалості роботи та педагогічного навантаження для окремих категорій працівників закладів та установ соціального захисту населення, розрахунку не виплаченої заробітної плати позивачу, наведеної в додатках до позовної заяви табелях обліку робочого часу ОСОБА_2 за період з 25.01.2022 року по 15.08.2022 року та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 різницю між нарахованою заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою без врахування відповідних податків та інших обов`язкових платежів за період з 25.01.2022 року по 15.08.2022 року в розмірі 28 965,79грн., стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж шість місяців в розмірі 49 280,40грн. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з наданням правової (правничої) допомоги, у розмірі 10 000,00грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 25 січня 2022 року Відокремленим структурним підрозділом «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного Університету» згідно наказу №5-ос від 24.01.2022 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду культорганізатора за контрактом. 24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідачем було отримано Телефонограму від 24.02.2022 року №90, згідно якої закладам освіти усіх форм власності та підпорядкування, які розташовані на території Дніпропетровської області, необхідно невідкладно забезпечити здійснення освітнього процесу виключно у формі дистанційного навчання. Відповідачем 24 лютого 2022 року було видано наказ №50-осн «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи». В режимі онлайн позивач відповідно до затвердженої посадової інструкції культорганізатора мала працювати із студентами. Вказаним наказом від 24.02.2022 року було змінено умови праці переведено на дистанційну (віддалену) роботу, без зміни інших умов парці ряд працівників, серед яких також зазначено і позивача по справі, копія зазначеного Додатку №1 до наказу від 24.02.2022 року №50-осн «Про організацію дистанційної (відділеної) роботи» позивачу не надавалась, а була розміщена в загальнодоступній групі у за стосунку «Viber».

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та переведення на дистанційну (віддалену) роботи 05 березня 2023 року позивач залишила місто Кривий Ріг та виїхала за кордон, продовжуючи виконувати своє посадові обов`язки. З цього часу позивач фактично перебувала у Федеративній Республіці Німеччина та проживає там. Позивач у позові вказує, що вона готувала всі необхідні заходи відповідно до затвердженого плану, виконувалась робота з підбору т обробки музики до свят тощо. Ряд заходів були скасовані через воєнний стан, однак, на ряді свят були присутні представники адміністрації.

09 березня 2022 року відповідачем було видано наказ від 09.03.2022р. №56-осн/3 «Про відсутність працівника на робочому місці» в якому зазначено, що ОСОБА_2 , культорганізатору, в зв`язку з залишенням працівником міста, неявкою на роботу без попереднього погодження з адміністрацією та не виконання свої посадових обов`язків у дистанційному (надомному) режимі під час воєнного стану, незалежно від м`ясця його фактичного перебування, з 09 березня 2022 року заробітну плату не нараховувати та в табелі обліку робочого часу ставити відмітку НЗ до моменту присутності на робочому місці. Позивач зазначає, що вищевказаний наказ суперечить вимогам наказу №50-осн «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи», у відповідача були відсутні будь-які підстави для видачі наказу від 09.03.2022 року №56-осн/3 «Про відсутність працівника на робочому місці», адже жодним чином відповідачем не було задокументовано відсутність позивача на роботі, і робота постійно виконувалась позивачем. Окрім того, вона не була ознайомлена з вказаним наказом, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вжиття ним заходів, направлених на ознайомлення позивача - направлення копії наказу на електронну пошту позивача та за відомою йому адресою місця проживання позивача.

Наказом відповідача від 01.04.2022 року №67-осн «Про встановлення простою у зв`язку з введенням воєнного стану» оголошено початок простою в коледжі не з вини працівника з 01 квітня 2022 року до можливості відновлення роботи та доручено ОСОБА_3 , головному бухгалтеру, проводити розрахунок заробітної плати на весь період простою для працівників коледжу згідно списку, до якого входить позивач, відповідно до ст.113 КЗпП України в розмірі 2/3 посадового окладу. З вказаним наказом позивач також не була ознайомлена, але продовжували виконувати покладені на неї посадовою інструкцією обов`язки.

Наказом відповідача від 19.05.2022 року №99-осн «Про припинення простою» зазначено, що у зв`язку з виробничою необхідністю припинити простій та приступити до роботи з 23.05.2022 року ОСОБА_2 - культорганізатору. У зв`язку з неможливістю прибуття з-за кордону, позивачем було написано заяву від 20.05.2022 року з проханням надати відпустку без збереження заробітної плати на період військового стану на 39 календарних днів з 23.05.2022 року по 30.06.2022 року. Відповідачем було видано наказ від 20.05.2022 року №60-в «Про відпустку без збереження заробітної плати», згідно якого ОСОБА_2 , надано відпустку без збереження заробітної плати на 39 календарних днів з 23.05.2022 року по 30.06.2022 року. Відповідно до наказу ВСП «ГЕМФК КНУ» від 15.06.2022 року №120-осн «Про організацію роботи в ВСП «ГЕМФК КНУ» у зв`язку з виробничою необхідністю, яка пов`язана з належним закінченням навчального року та Вступною кампанією-2022, а також,враховуючи, що місто Кривий Ріг - регіон, де не ведуться активні бойові дії, було наказано: працівникам коледжу згідно зі списком Додатку 1, які відповідно до наказу «Про роботу за гнучким графіком» від 28.02.2022р. №52-осн/2 в період військового стану виконували роботу за гнучким графіком - з 20.06.2022р. стати до роботи за звичайним графіком роботи коледжу; працівникам коледжу згідно зі списком Додатку 2, які відповідно до наказу «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи» від 24.02.2022р. №50-осн в період військового стану виконували роботу дистанційно - з 20.06.2022р. припинити дистанційну роботу та зобов`язати виконувати посадові обов`язки на робочому місці за місцезнаходженням коледжу; працівникам коледжу згідно зі списком Додатку 3, які відповідно до наказу «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи» від 24.02.2022р. №50-осн в період військового стану виконували роботу віддалено - з 20.06.2022р. продовжити дистанційну роботу та визначити місцем роботи за місцем їх проживання. Позивача не було зазначено в жодному із Додатків до наказу ВСП «ГЕМФК КНУ» від 15.06.2022 року №120-осн «Про організацію роботи в ВСП «ГЕМФК КНУ».

30.06.2022 року Позивачем надіслано на ім`я директора ВСП «ГЕМФК КНУ» звернення з приводу того, що у зв`язку з тим, що з 01.07.2022р. по 31.08.2022р. здобувачі освіти в коледжі відсутні (за графіком навчального процесу канікули), Позивач просила дозволити виконувати їй методичну роботу культорганізатора дистанційно за місцем проживання. Звернення було надіслано Відповідачу 30.06.2022р. електронним листом, що підтверджується роздруківкою листування електронною поштою між Позивачем та Відповідачем. Водночас, не надавши відповіді на заяву Позивача від 30.06.2022р., Відповідачем було видано черговий наказ від 01.07.2022р. №134-осн «Про відсутність на робочому місці», згідно якого ОСОБА_2 , культорганізатору, в зв`язку з нез`явленням на роботу без попереднього погодження з адміністрацією коледжу та невиконанням своїх обов`язків під час воєнного стану, незалежно від місця фактичного перебування з 01 липня 2022 року заробітна плата не нараховується та в табелі обліку робочого часу ставити відмітку НЗ до моменту присутності на робочому місці. Відповідачем не було задокументовано відсутність Позивача на робочому місці, посадові обов`язки Позивачем виконувалися в повному обсязі дистанційно відповідно до поставлених адміністрацією завдань, а тому не було підстав для видачі наказу Відповідача від 01.07.2022р. №134-осн «Про відсутність на робочому місці».

05 липня 2022 року Позивач отримала відповідь на своє звернення - лист Відповідача від 05.07.2022р. №585 «Про розгляд звернення».

У відповіді Відповідача на звернення Позивача було зазначено, що згідно з посадовою інструкцією робота культорганізатора виконується безпосередньо на робочому місці та не передбачає дистанційної роботи, а також про те, що Позивач може скористатися відпусткою без збереження заробітної плати.

06 липня 2022 року на месенджер Позивача (за відсутності згоди на таке її інформування) надійшли електронні повідомлення від працівників ВСП «ГЕМФК КНУ» з проханням надіслати заяву на відпустку без збереження заробітної плати з 01.07.2022 року, проте Позивач просила дочекатися розгляду її звернення.

06 липня 2022 року ОСОБА_2 надіслала Відповідачеві лист «Про незгоду з відповіддю на звернення». Вищезазначена незгода Позивача з відповіддю Відповідача обґрунтована тим, що прохання Позивача виконувати свої трудові обов`язки дистанційно розповсюджується саме на період відсутності студентів - з 01.07.2022р. по 31.08.2022р. Оскільки у ВСП «ГЕМФК КНУ» продовжував діяти наказ №50-осн від 24.02.2022р. «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи», а згідно з Додатком №3 наказу ВСП «ГЕМФК КНУ» від 15.06.2022р. №120-осн «Про організацію роботи в ВСП «ГЕМФК КНУ» дистанційна робота для Позивача скасована не була, і працювати дистанційно продовжили і інші працівники коледжу, Позивач вважає, що також мала право продовжувати дистанційно виконувати свої трудові обов`язки.

Лише 12.07.2022 року Позивачем було отримано лист ВСП «ГЕМФК КНУ» від 12.07.2022р. №624 «Про розгляд незгоди з відповіддю на звернення». У вищевказаному листі зазначено, що в місті Кривий Ріг не ведуться активні бойові дії, що на час написання листа освітній процес завершений, але в умовах воєнного стану в гуртожитку мешкають внутрішньо переміщені особи, в тому числі і діти, тому Позивач потрібна на робочому місці для роботи саме за своїм фахом з цими дітьми, а тому дозволу на дистанційну роботу Позивачеві не надано.

Проте, вищезазначені вимоги Відповідача суперечать положенням Посадової інструкції культорганізатора, де згідно пункту 2 розділу 2 Посадової інструкції до завдань та обов`язків культорганізатора належить організовувати вистави, проводити вечори розваг, святкові масові заходи та інші форми організації дозвілля студентів.

15 серпня 2022 року Позивачем надіслано Відповідачу заяву з проханням виплатити всі недоплачені їй кошти, згідно діючих нормативів за період з 07.03.2022р. по 15.08.2022р. На заяву Позивача Відповідачем була надана відповідь листом від 15.08.2022р. №774 «Про розгляд заяви», де вказано про незгоду Відповідача проводити доплату. Проте, станом на день подання даної позовної заяви, виплати недоплачених коштів так і не були проведені Відповідачем.

15 серпня 2022 року у зв`язку з непрямими погрозами від заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 Позивачем була написана заява про звільнення за власним бажанням, яка стала підставою видачі Відповідачем наказу від 15.08.2022 року №52-ос «Про звільнення». Відповідно до пункту 1 наказу Відповідача від 15.08.2022 року №52-ос «Про звільнення» ОСОБА_2 , яка працювала культорганізатором, звільнено 15 серпня 2022 року за власним бажанням, згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України. Згідно пункту 2 зазначеного наказу бухгалтерії Відповідача доручено зробити повний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку 11 календарних днів за період з 25.01.2022р. по 15.08.2022р., згідно зі статтею 83 КЗпП України, та статті 24 Закону України «Про відпустки». Про неможливість здійснення запису про звільнення в трудовій книжці Позивачем 15.08.2022 року о 15:24 було отримано електронний лист від Відповідача.

Не погоджуючись з розрахунком виплат, Позивач звернулася до Відповідача з Вимогою про виплату невиплаченої в повному обсязі заробітної плати згідно умов контракту, середнього заробітку відповідно до норм чинного законодавства та середнього заробітку за час затримки розрахунку та надання копій документів (вхідний номер №507 від 25.10.2022 року).

Однак вищезазначена вимога Відповідачем не була задоволена, а відповіддю Відповідача на вимогу №1177 від 08.11.2022р. Позивачу відмовлено у наданні копій документів.

Оскільки у Позивача були відсутні локальні акти Відповідача, а Відповідач в добровільному порядку відкоригувати та виплатити помилково не нараховану заробітну плату за період з 24.02.2022 року по 15.08.2022 року за неодноразовими зверненнями та вимогою Позивача відмовився, Позивач була змушена звернутися до до адвоката з проханням, витребувати документи, на підставі яких Позивачу не нараховувалася заробітна плата у вказаний період, та інші, які мали значення для визначення законності дій Відповідача та проведених ним нарахувань та виплат заробітної плати ОСОБА_2 ..

Адвокатським запитом від 06.12.2022 року у зв`язку з наданням правової (правничої) допомоги гр. ОСОБА_2 , керуючись ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» була запитана певна інформація та належним чином засвідчені копії документів. 28.12.2022 року адвокатом було отримано відповідь на адвокатський запит та надано лише частково на власний розсуд Відповідача, з необґрунтованим посиланням на норми ЗУ «Про захист персональних даних», ЗУ «Про інформацію» тощо.

Крім того, позивач зазначила, що згідно п.1.4. наказу Міністерства праці та соціальної політики України №44 від 12.02.2007 року №44 «Про встановлення тривалості роботи та педагогічного навантаження для окремих категорій працівників закладів та установ соціального захисту населення» установлено для педагогічних працівників закладів та установ соціального захисту населення педагогічне навантаження, виходячи із затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин), на ставку заробітної плати (посадовий оклад): 24 години на тиждень для культорганізаторів. Водночас, з табелів обліку використання робочого часу, наданих Відповідачем вбачається, що Відповідач нараховував посадовий оклад Позивачу не з урахуванням 24 робочих години на тиждень, а в більшому розмірі - 40 робочих годин на тиждень, тобто мала місце понаднормова робота Позивача, яка мала б оплачуватися Відповідачем пропорційно, але Відповідач неправомірно ухилився від цього, та нараховував оклад не за 24 робочих години на тиждень, а за 40 робочих годин, з огляду на що додатково відпрацьовані понаднормово години Позивачем залишилися не оплаченими. Відповідно до Довідки про середню заробітну плату ОСОБА_2 від 21.12.2022 року №1356 Відповідачем розраховано та визначено середню заробітну плату, яка складає 8 213,40грн. (вісім тисяч двісті тринадцять грн. 40 коп.).

Позивач, додано до позовної заяви відкориговані табелі обліку використання робочого часу з урахуванням того, яка заробітна плата не була, але мала бути нарахована Позивачу, та була виплачена, норми робочого часу для культорганізатора, визначеної наказом Міністерства праці та соціальної політики України №44 від 12.02.2007 року №44 «Про встановлення тривалості роботи та педагогічного навантаження для окремих категорій працівників закладів та установ соціального захисту населення». Так, не нарахована та не виплачена заробітна плата Позивачу на 15.08.2022 року складає 28965,79грн.

У зв`язку з чим, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь не виплачену заробітну плату в розмірі 28 965,79грн. та посилаючись на вимоги ст.116 КЗпП України просила стягнути середній заробіток за час затримки, але не більше як за 6 місяців, що складає 49 280,40грн.

Ухвалою суду від 05 квітня 2023 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін (а.с.98).

Ухвалою суду від 05 квітня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Колесніченко І.В. про витребування доказів, якою витребувано від Криворізького національного Університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного Університету» інформацію та належним чином засвідчені копії: наказу про прийом на роботу ОСОБА_2 з доказами її ознайомлення з ним; наказу про звільнення ОСОБА_2 з доказами її ознайомлення з ним; журналу реєстрації наказів коледжу з січня 2022 року по серпень 2022 року; інструкції з діловодства, яка визначає порядок ознайомлення працівників коледжу з локальними актами; контракту, укладеного з ОСОБА_2 , та витягу зі штатного розпису, іншого локального акту, з якого б вбачалися оклад ОСОБА_2 та встановлені їй надбавки та доплати за період з січня 2022 року по 15.08.2022 року; всіх наказів по університету, коледжу за період з січня 2022 року по серпень 2022 року, які стосувалися істотних умов праці ОСОБА_2 та впливали на виплату їй заробітної плати (про переведення на дистанційну (віддалену) роботу, на гнучкий графік роботи, простій, надання відпусток, припинення дистанційної роботи, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) з доказами ознайомлення ОСОБА_2 та наданням документів, які стали підставою для їх видання; табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_2 за період з 24 січня 2022 року по 15 серпня 2022 року включно помісячних - по кожному дню місяця окремо з розшифровкою до них по умовним скороченням; табуляграм ОСОБА_2 за період з січня 2022 року по серпень 2022 року включно; платіжних доручень (банківських виписок) про перерахування грошових коштів (заробітної плати) ОСОБА_2 за період з січня 2022 року по серпень 2022 року включно; затверджених графіків виходів ОСОБА_2 на роботу за період з січня 2022 року по серпень 2022 року включно з доказами ознайомлення з ними; правила внутрішнього трудового розпорядку коледжу на 2022 рік в повному обсязі; розрахунок виплат при звільненні ОСОБА_2 та докази ознайомлення її з ним; інформацію щодо того чи була посада культорганізатора вакантною у період з 15.08.2022 року по день отримання ухвали суду про витребування доказів та інформацію, якщо вакансії не було, чи виконував працівник, який займає її, посадові обов`язки у приміщенні коледжу чи працював/працює дистанційно; довідку про середню заробітну плату ОСОБА_2 за два місяці, що передували звільненню, та середньоденну заробітну плату, розраховані відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року; інформацію про завдання, які мала виконувати ОСОБА_2 за період з 24.02.2022 року по 15.08.2022 року, доведені до її відома (а.с.100).

04 травня 2023 року на адресу суду за підписом в.о. директора відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» Горшкова В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, в обґрунтування чого зазначили. 24.02.2022 року ОСОБА_5 не повідомивши керівника свого структурного підрозділу чи відділ кадрів, не з`явилась на робоче місце, місце її перебування було не відоме, факт відсутності відомостей про місце знаходження ОСОБА_5 підтверджується витягом з книги реєстрації приходу на роботу працівників коледжу, відповідним табелем обліку робочого часу та відповідним актом встановлення факту відсутності на робочому місці ОСОБА_5 від 09.03.2022 року. Зі сторони позивача не надходило жодних заяв та повідомлень про місце її перебування. Робота за посадою культорганізатора не виконувалась, на дистанційний режим роботи ОСОБА_5 не переводилась, що підтверджується наказом №50-осн від 24.02.2022 року, робочим місцем працівника був кабінет №202 навчального корпусу №2. Також не виконання позивачем своїх службових обов`язків підтверджується відсутністю відміток про виконання у відповідному плані культурно-масових заходів Коледжу на 2021-2022 навчальний рік, затвердженого керівником структурного підрозділу. На виконання листа Міністерства освіти та науки України «Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти та науки під час дії правового режиму воєнного стану» від 07.03.2022 року №1/3378 працівники закладів освіти та наукових установ, які тимчасово виїхала за кордон, або з об`єктивних причин не можуть виконувати посадові службові обов`язки (утому числі традиційному режимі або дистанційному), мають право подати заяву про відпустку (зі збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати) або про звільнення. У зв`язку з тим, що позивач була відсутня на робочому місці з 24.02.2022 року по період 09.03.2022 року і від неї не надходило жодних заяв чи повідомлень, у зв`язку з виконанням листа Міністерства освіти та науки України «Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти та науки під час дії правового режиму воєнного стану» від 07.03.2022 року №1/3378 та не перебування м. Кривий Ріг у зоні бойових дій чи у списку окупованих територій України, на підставі п.4 ст.40 КЗпП України було видано наказ №56-осн/3 від 09.03.2022 року та була здійснена відповідна позначка НЗ - нез`ясовані обставини, у табелі обліку робочого часу, та книзі реєстрації приходу на роботу працівників коледжу навчального корпусу №2. З вказаним наказом у відповідача не було можливості ознайомити позивача. У зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутні законні підстави для скасування наказу №56-осн/3 від 09.03.2022 року «Про відсутність працівника на робочому місці».

З 01.04.2022 року по 23.05.2022 року на території коледжу для окремих структурних підрозділів та окремих працівників діяв режим простою. За час простою працівникам оплачувалось 2/3 посадового окладу. Розмір виплачених коштів ОСОБА_5 з урахуванням обов`язкових платежів за весь період простою складав 3861,00грн. На підставі заяви позивача їй з 23.05.2022 року по 30.06.2022 року було надано відпустку без збереження заробітної плати. 30.06.2022 року на електронну адресу відповідача надійшло звернення від ОСОБА_5 про переведення її на дистанційну роботу, у якій їй було відмовлено, так як у неї була робота за посадою, та вимагала її безпосередньої присутності на робочому місці, що підтверджується відповідною відповіддю на її звернення. 01.07.2022 року позивач не вийшла на роботу, що підтверджується відповідним актом про встановлення факту відсутності на робочому місці ОСОБА_5 від 01.07.2022 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, про що було видано відповідний наказ №134-осн від 01.07.2022 року та була здійснена відповідна позначка НЗ - нез`ясовані обставини, у табелі обліку робочого часу, та книзі реєстрації приходу на роботу працівників коледжу навчального корпусу №2. З вказаним наказом у відповідача не було можливості ознайомити позивача. У зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутні законні підстави для скасування наказу №134-осн від 01.07.2022 року «Про відсутність працівника на робочому місці».

Стосовно стягнення нарахованої заробітної плати позивачу за період з 24.02.2022 року по 15.08.2022 року, відповідач зазначив, що відсутні підстави для задоволення вказаних позовних вимог, оскільки, 15.08.2022 року ОСОБА_5 була звільнена за власним бажанням, що підтверджується наказом №52-ос від 15.08.2022 року. Нарахування заробітної плати за вказаний позивачем період неможливо зробити, оскільки, позивач роботу за посадою не виконувала, вище вказані вимоги про виплату заробітної плати є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи встановлено, що наказом №5-ос «Про прийняття» від 24 січня 2022 року виданого за підписом директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко, ОСОБА_2 прийнято на посаду культорганізатора за основним місцем роботи, за контрактом, терміном з 25.01.2022 року по 24.01.2023 року, з окладом згідно зі штатним розписом (а.с.21, 120).

Відповідно до запису №11 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_2 , 25.01.2022 року вона була прийнята на посаду культорганізатора за контрактом в Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» (а.с.24-26).

24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Директором департаменту освіти і науки облдержадміністрації О.Полторацьким було направлено керівникам закладів професійної (професійно-технічної) фахової перед вищою та вищою освітою Дніпропетровської області, керівникам органів управління освітою сільських, селищних, міських рад Дніпропетровської області та керівникам закладів освіти Дніпропетровської обласної ради телефонограму від 24.02.2022р. №90, в якій повідомлено, що Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан. Закладам освіти усіх форм власності та підпорядкування, які розташовані на території Дніпропетровської області, необхідно невідкладно забезпечити здійснення освітнього процесу виключно у формі дистанційного навчання (т.1, а.с.32).

Наказом директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко №50-осн від 24.02.2022 року «Про організацію дистанційної (відділеної) роботи», з 24.02.2022р. змінено умови праці, а саме, переведено на дистанційну (віддалену) роботу, без зміни інших умов праці, працівників, зокрема і ОСОБА_2 - культорганізатора. Пунктом 2 вказаного наказу вирішено, визначити місцем роботи працівників, зазначених у п.1 цього наказу місце їх фактичного проживання. Пунктом 3 наказу попереджено працівників коледжу, зазначених у п.1 цього наказу, про обов`язковість у робочі дні з 08.30 до 17.00 годин знаходитись за адресою свого фактичного місця проживання, відповідати на телефонні дзвінки та, у разі термінової виробничої необхідності, невідкладно стати до роботи за викликом керівника структурного підрозділу (т.1, а.с.30-31).

Відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву наказ директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко №50-осн від 24.02.2022 року «Про організацію дистанційної (відділеної) роботи», відповідно до змісту якого, з 24.02.2022р. змінено умови праці, а саме, переведено на дистанційну (віддалену) роботу, без зміни інших умов праці, працівників, у вказаному переліку Дарієнко А.О. відсутня (т.1, а.с.122-124).

Суд приймає до уваги заперечення представника позивача наведені в уточненій позовній заяві, що згідно телефонограми від 24.02.2022 року №90 Директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олексія Полторацького закладам освіти усіх форм власності та підпорядкування, які розташовані на території Дніпропетровської області необхідно невідкладно забезпечити здійснення освітнього процесу виключно у формі дистанційного навчання без жодних виключень.

Відповідно до Журналу реєстрації наказів директора з основної діяльності 24.02.2022 року було винесено наказ №49-осн від 24.02.2022 року «Щодо запровадження дистанційного навчання», а 10.03.2022 року було винесене наказу №57-осн від 10.03.2022 року «Щодо відновлення дистанційного навчання», яким підтверджено, що у Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» у період з 24.02.2022 року по 10.03.2022 року навчання відбувалося в дистанційному режимі (т.1, а.с.178-183).

З вказаного слідує, що у Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» у період з 24.02.2022 року навчання відбувалося в дистанційному режимі, працівників коледжу повинні були бути переведені на дистанційну (віддалену) роботу, без зміни інших умов праці, а тому, долучений до матеріалів справи відповідачем наказ директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко №50-осн від 24.02.2022 року «Про організацію дистанційної (відділеної) роботи», суд не приймає до уваги та ставить під сумнів належність вказаного доказу.

Так на підтвердження факту того, що відповідачем не належним чином проводиться оформлення та реєстрація наказів директора в Журналу реєстрації наказів директора з основної діяльності свідчить долучена до матеріалів справи копія Журналу реєстрації наказів директора з основної роботи, так зокрема наказ №139-осн від 01.07.2022р., №150-осн від 11.07.2022р. не містить короткого змісту наказу. Окрім того, долучений позивачем до матеріалів справи наказ №50-осн віл 24.02.2022 року за змістом зовсім не різниця від долученого відповідачем до матеріалів справи наказ №50-осн від 24.02.2022 року, відмінності вказаних наказів лише в п.1, а саме в прізвище працівників, які з 24.02.2022 року змінено умови праці, а саме, переведено на дистанційну (відділену) роботу. Позивачу не могло бути відомо про зміст вказаного наказу, у разі відсутності її прізвища в ньому.

Крім того, факт перебування позивача на дистанційному режимі праці також підтверджується Наказом №56-осн/3 від 09.03.2022р. «Про відсутність працівника на робочому місці», в якому чітко зазначено, що ОСОБА_2 зокрема, не виконуються її посадові обов`язки у дистанційному (надомному) режимі.

Позивач у позові зазначила, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації та переведенням на дистанційну (віддалену) роботу 05.03.2022 року вона залишила місто Кривий Ріг та виїхала за кордон, продовжуючи виконувати свої посадові обов`язки. З цього часу Позивач фактично перебуває у Федеративній Республіці Німеччина та проживає там.

09 березня 2022 року за підписом директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко було видано наказ №56-осн/3 від 09.03.2022р. «Про відсутність працівника на робочому місці», п.1 якого наказано, ОСОБА_2 , культорганізатору, в зв`язку з залишенням працівником міста, неявкою на роботу без попереднього погодження з адміністрацією та невиконання своїх посадових обов`язків у дистанційному (надомному) режимі під час воєнного стану, незалежно від місця його фактичного перебування, з 09 березня 2022 року заробітна плата не нараховується в табелі обліку робочого часу ставиться відмітка НЗ до моменту присутності на робочому місці (т.1, а.с.35).

Так, 09.03.2022 року директором коледжу В.Горшковим за участі свідків: заступника директора з АГР ОСОБА_6 , старшим інспектором з кадрів О.Клименко, практичним психологом ОСОБА_7 було складено Акт про встановлення факту відсутності на робочому місці, зі змісту якого вбачається, що з 24.02.2022 р. по 09.03.2022 р. культорганізатор ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці. Про це свідчить відсутність підписів ОСОБА_8 в книзі реєстрації приходу на роботу працівників коледжу навчальний корпус №2. На телефонні дзвінки не відповідала, дані про місце перебування встановити не можливо, причини неявки не встановлені, пояснення відсутні, робота за посадою культорганізатора не виконувалась. Станом на 09.03.2022 р. документів та повідомлень від ОСОБА_8 до адміністрації коледжу не надходило (т.1, а.с.130).

Відповідачем долучено до матеріалів справи книгу реєстрації приходу на роботу працівників коледжу навчальний корпус №2, відповідно до якого підписи ОСОБА_2 (т.2, а.с.87-103).

Проте, відповідно до посадової інструкції культорганізатора затвердженої директором коледжу О.П. Мілько 01.04.2015 року, пунктом 2 визначені завдання та обов`язки, відповідно до яких, культорганізатор повинен: проводити масові ігри, забезпечувати колективне ігрове спілкування; організовувати вистави, проводити вечори розваг, святкові масові заходи та інші форми організації дозвілля студентів; брати участь у розроблені та складанні сценаріїв, тематичних програм, ігрових форм колективного дозвілля, художньому оформленні та музичному супроводі заходів; складати кошторис видатків на проведення заходів і подавати його на затвердження в установленому порядку; знати, розуміти і застосовувати діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності; знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримуючись норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт (т.1, а.с.117-118).

З вказаного тексту посадової інструкції судом встановлено, що на культорганізатора не покладається обов`язок проставляти підпис в книзі реєстрації приходу на роботу працівника коледжу навчального корпусу №2. Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів покладення обов`язку на ОСОБА_2 та інших співробітників коледжу проставляти підпис у вказаній книзі реєстрації приходу на роботу працівника коледжу.

Однак, відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів здійснення співробітниками відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» телефонних дзвінків на особистий номер позивача, зокрема номеру телефону з якого здійснювався дзвінок та на який саме номер телефону, дату та час здійснення такого дзвінка, оформлені телефонограмами.

Щодо посилання відповідача в наказі №56-осн/3 від 09.03.2022 «Про відсутність працівника на робочому місці» на невиконання позивачем своїх посадових обов`язків у дистанційному (надомному) режимі під час воєнного стану, суд зазначає. Так, відповідачем долучено до матеріалів справи план культурно-масових закладів Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету», затвердженого директором коледжу В.В. Горшковим, відповідно до якого, в лютому та березні місяці були заплановані наступні заходи: лютий - зустріч з воїнами-інтернаціоналістами, відповідальними не зазначено ОСОБА_2 ; 14.02.2022 року розважальна програма до «Дня закоханих» - відповідальною зазначена ОСОБА_2 ; лютий День Героїв «Небесної сотні», відповідальними не зазначено ОСОБА_2 ; 07.03.2022 року Розважальна програма до Міжнародного жіночого дня, відповідально особою зазначено зокрема і ОСОБА_2 (т.2, а.с.63-64).

Позивачем долучено до матеріалів справи звіт з культурно-масової роботи ВСП «ГЕМФК КНУ» за 2021-2022 навчальний рік та відомості про відкриття патріотичного фестивалю-конкурсу «Народ-герой героїв появляє», участь у міжнародного конкурсу «Скадовськ збирає друзів», участь у конкурсній програмі фестивалю «Зоряний олімп», участь у Всеукраїнському мистецькому конкурсі. (т.2, а.с.122-137).

З вказаного слідує, що позивачем частково виконувались затверджені плани культурно-масових закладів Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету», однак, розважальні програми дійсно не виконувались, проте, зважаючи на введення в країні режиму воєнного стану, переведення студентів на дистанційну форму навчання, позивач не мала можливості проводити будь-які розважальні заходи.

Так, відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Відповідно до ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Згідно з ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни слід з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Суд зазначає, що наказ №56-осн/3 від 09.03.2022 року «Про відсутність працівника на робочому місці» не відповідають вимогам трудового законодавства, зокрема - у них не зазначено жодних даних про те, в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків і коли воно мало місце.

За змістом ст.149 КЗпП України роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення - щоб з`ясувати усі обставини події, чи мали місце дії (бездіяльність) працівника, чи є в них порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; чи мають місце обставини, які виключають вину працівника.

Однак, в порушення вказаних вимог закону відповідач не запропонував надати письмові пояснення позивача та взагалі не повідомив про намір складати вказаний акт, не встановивши підстави відсутності на роботі.

Крім того, суд зазначає, що Листом Міністерством освіти та науки від 15.03.2022р. визначено, що специфіка виконання педагогічної роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Керівникам доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу. Зокрема в разі впровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце, несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному ним робочому місці. Аналіз чинного законодавства не встановлює жодних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи, у тому числі за межами території України.

Тому, винесений відповідачем наказ №56-осн/3 «Про відсутність працівника на робочому місці» є незаконний, прийнятий відповідачем з численними порушеннями законодавства і без наявності законних на те підстав, оскільки, позивач дійсно не перебувала на робочому місці, у зв`язку з веденням режиму воєнного стану вибула за кордон, проте покладені на неї обов`язки виконувала дистанційно.

01 квітня 2022 року за підписом директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко було видано наказ № 67-осн «Про встановлення простою у зв`язку з введенням воєнного стану» оголошено початок простою в коледжі не з вини працівників з 01 квітня 2022 року до можливості відновити роботу та доручено ОСОБА_3 , головному бухгалтеру, проводити розрахунки заробітної плати на весь період простою для працівників коледжу згідно списку, до якого входить і Позивач, відповідно до ст. 113 КЗпП України в розмірі 2/3 посадового окладу (а.с.131-132).

19 травня 2022 року за підписом директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко було видано наказ №99-осн «Про припинення простою», відповідно до якого в зв`язку з виробничою необхідністю припинено простій та зобов`язано повернутися до роботи з 23.05.2022 року ОСОБА_2 культорганізатора (а.с.134).

20 травня 2022 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до директора ВСП «ГЕМФК КНУ» з проханням надати їй відпустку без збереження заробітної плати на період військового стану на 39 календарних днів з 23.05.2022 року по 30.06.2022 року (а.с.135).

Наказом №60-в від 20.05.2022 року «Про відпустку без збереження заробітної плати», ОСОБА_2 , культорганізатору, надати відпустку без збереження заробітної плати на 39 календарних днів з 23.05.2022 по 30.06.2022 року (а.с.136).

Наказом ВСП «ГЕМФК КНУ» від 15.06.2022 року № 120-осн «Про організацію роботи в ВСП «ГЕМФК КНУ» у зв`язку з виробничою необхідністю, яка пов`язана з належним закінченням навчального року та Вступною кампанією-2022, а також,враховуючи, що місто Кривий Ріг регіон, де не ведуться активні бойові дії, було наказано:

- працівникам коледжу згідно зі списком Додатку 1, які відповідно до наказу «Про роботу за гнучким графіком» від 28.02.2022 № 52-осн/2 в період військового стану виконували роботу за гнучким графіком з 20.06.2022 стати до роботи за звичайним графіком роботи коледжу;

- працівникам коледжу згідно зі списком Додатку 2, які відповідно до наказу «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи» від 24.02.2022 № 50-осн в період військового стану виконували роботу дистанційно з 20.06.2022 припинити дистанційну роботу та зобов`язати виконувати посадові обов`язки на робочому місці за місцезнаходженням коледжу;

- працівникам коледжу згідно зі списком Додатку 3, які відповідно до наказу «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи» від 24.02.2022 № 50-осн в період військового стану виконували роботу віддалено з 20.06.2022 продовжити дистанційну роботу та визначити місцем роботи за місцем їх проживання.

Проте, слід зазначити, що Позивача не було зазначено в жодному із Додатків до наказу ВСП «ГЕМФК КНУ» від 15.06.2022 року № 120-осн «Про організацію роботи в ВСП «ГЕМФК КНУ». (а.с. 138-143)

Зважаючи на вищевикладене, фактично по відношенню до Позивача наказ від 24.02.2022 року № 50-осн «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи», продовжив свою дію, оскільки документи, які б свідчили про його скасування, матеріали справи не містять.

30 червня 2022 року ОСОБА_2 надіслано на ім`я директора ВСП «ГЕМФК КНУ» звернення з приводу того, що у зв`язку з тим, що з 01.07.2022 по 31.08.2022 здобувачі освіти в коледжі відсутні (за графіком навчального процесу канікули), просила дозволити виконувати їй методичну роботу культорганізатора дистанційно за місцем проживання. (а.с. 144)

Звернення було надіслано Відповідачу 30.06.2022 електронним листом, що підтверджується роздруківкою листування електронною поштою.(т.2, а.с. 138)

01 липня 2022 року за підписом директора Відокремленому структурному підрозділі «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету» В.Горошко було видано наказ № 134-осн «Про відсутність на робочому місці», згідно якого ОСОБА_2 , культорганізатору, в зв`язку з нез`явленням на роботу без попереднього погодження з адміністрацією коледжу та невиконанням своїх обов`язків під час воєнного стану, незалежно від місця фактичного перебування з 01 липня 2022 року заробітна плата не нараховується та в табелі обліку робочого часу ставити відмітку НЗ (розшифровка не надається) до моменту присутності на робочому місці. (а.с. 145)

Так, 01.07.2022 року директором коледжу В.Горшковим за участі свідків: заступника директора з АГР ОСОБА_6 , старшим інспектором з кадрів О.Клименко, практичним психологом ОСОБА_7 було складено Акт про встановлення факту відсутності на робочому місці, зі змісту якого вбачається, що з 01.07.2022 р. культорганізатор ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці. Про це свідчить відсутність підписів ОСОБА_8 в книзі реєстрації приходу на роботу працівників коледжу навчальний корпус №2. Інформацію щодо свого місця знаходження ОСОБА_9 не надала. (а.с. 147)

Однак, суд повторно зазначає, що відповідно до посадової інструкції культорганізатора затвердженої директором коледжу О.П. Мілько 01.04.2015 року, на них не покладається обов`язок проставляти підпис в книзі реєстрації приходу на роботу працівника коледжу навчального корпусу №2. Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів покладення обов`язку на ОСОБА_2 та інших співробітників коледжу проставляти підпис у вказаній книзі реєстрації приходу на роботу працівника коледжу.

Зважаючи на той факт, що відповідачем не долучено до матеріалів справи документи, які б свідчили про припинення дії наказу від 24.02.2022 року №50-осн по відношенню до ОСОБА_2 , тому наказ від 24.02.2022 року № 50-осн «Про організацію дистанційної (віддаленої) роботи», по відношенню до ОСОБА_2 , продовжив свою дію.

Листом за підписом директора коледжу В.Горошко вих.№585 від 05.07.2022 року «Про розгляд звернення» ОСОБА_2 повідомлено, що згідно з посадовою інструкцією робота культорганізатора виконується безпосередньо на робочому місці та не передбачає дистанційної роботи, а також про те, що Позивач може скористатися відпусткою без збереження заробітної плати. (а.с. 148-149)

06 липня 2022 року ОСОБА_2 надіслала Відповідачеві лист «Про незгоду з відповіддю на звернення». Вищезазначена незгода Позивача з відповіддю Відповідача обґрунтована тим, що прохання Позивача виконувати свої трудові обов`язки дистанційно розповсюджується саме на період відсутності студентів - з 01.07.2022 по 31.08.2022. (а.с. 150-154)

Листом за підписом директора коледжу В.Горошков вих.№624 від 12.07.2022 року «Про розгляд незгоди з відповіддю на звернення» ОСОБА_2 повідомлено, що в місті Кривий Ріг не ведуться активні бойові дії, що на час написання листа освітній процес завершений, але в умовах воєнного стану в гуртожитку мешкають внутрішньо переміщені особи, в тому числі і діти, тому Позивач потрібна на робочому місці для роботи саме за своїм фахом з цими дітьми, а тому дозволу на дистанційну роботу ОСОБА_2 не надано. (а.с. 155-157)

15 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернулась з заявою про звільнення. (а.с. 161)

Наказом за підписом директора коледжу В.Горошков №52-ос від 15.08.2022 року «Про звільнення», ОСОБА_2 , працюючу культорганізатором 15 серпня 2022 року, за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України. Згідно пункту 2 зазначеного наказу бухгалтерії Відповідача доручено зробити повний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку 11 календарних днів за період з 25.01.2022 по 15.08.2022, згідно зі статтею 83 КЗпП України, та статті 24 Закону України «Про відпустки». (а.с. 162)

Листом за підписом директора коледжу В. Горошков вих. №774 від 15.08.2022 «Про розгляд заяви», в якому ОСОБА_2 повідомили, що у зв`язку з невиконанням у період з 07.03.2022 по 15.08.2022 ні якої роботи за посадовою інструкцією, їй було нараховано компенсацію за невикористану відпустку 11 календарних днів за відпрацьований час. (а.с. 164-165)

15 серпня 2022 року помічником директора з кадрової роботи ОСОБА_10 було направлено ОСОБА_2 повідомлення №773 від 15.08.2022 «Про необхідність отримання трудової книжки» (а.с. 166)

Як убачається із матеріалів справи, заробітну плату за період з 09.03.2022 по 15.08.2022 ОСОБА_2 не отримала.

При цьому, факт не виконання ОСОБА_2 її посадових обов`язків передбачених інструкцією, відповідачем належними доказами не доведено.

Згідно з приписами статті 94 КЗпП України та абзацу першого статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом положень статті 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оплату праці", організація оплати праці здійснюється, крім іншого, на підставі законодавчих та інших нормативних актів, колективних договорів.

Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Разом з тим, згідно зі статтею 8 Закону України «Про оплату праці», умови та розміри оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.4. наказу Міністерства праці та соціальної політики України №44 від 12.02.2007 року №44 «Про встановлення тривалості роботи та педагогічного навантаження для окремих категорій працівників закладів та установ соціального захисту населення» установлено для педагогічних працівників закладів та установ соціального захисту населення педагогічне навантаження, виходячи із затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин), на ставку заробітної плати (посадовий оклад): 24 години на тиждень для культорганізаторів.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Так, відповідно до положень ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Згідно зі ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст.ст.52, 53 і 61 КЗпП України).

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в ч.3 ст. 62 КЗпП.

Статтею 64 КЗпП України передбачено, що надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника (ч.2 ст. 65 КЗпП України).

Частиною другою ст. 30 Закону України «Про оплату праці» визначено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно із наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» первинним обліковим документом щодо обліку використання робочого часу на підприємствах є табелі обліку використаного робочого часу.

Згідно із пунктом 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку в Гірничо-електромеханічному коледжі Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет» прийнятого на загальних зборах трудового колективу ГЕМК ДВНЗ «КНУ» 14 травня 2015 року, протоколом №3 та затверджено Директором ГЕМК ДВНЗ «КНУ» О.П. Мілько 14.05.2015 року, для працівників коледжу установлюється: - шестиденний робочий день із одним вихідним, з тривалістю робочого часу 36 годин на тиждень, 6 годин на день для науково-педагогічних та педагогічних працівників коледжу; п`ятиденний робочий день з двома вихідними з тривалістю робочого часу 40 годин на тиждень, 8 годин на день для інших категорій працівників коледжу. Пунктом 5.11 визначено, що надурочна робота та робота у вихідні й святкові дні допускається, Залучення окремих працівників до роботи в установлені дні, допускається у виняткових випадках, за наказом директора або особи, якій делеговані її повноваження, та з дозволу профспілкового комітету. (т.2, а.с. 66-85).

Відповідно до табелю обліку робочого часу ВСП «ГЕМФК КНУ» за січень 2022 року, лютий 2022 року ОСОБА_2 зазначено, що остання в січні 2022 року відпрацювала 40 годин, по 8 годин за день, в лютому 2022 році 160 годин по 8 годин в день. (а.с. 47, 48)

За таких обставин, суд вважає, що матеріали справи не містять даних про перевищення позивачем місячної норми робочого часу під час роботи позивача з урахуванням даних табелів обліку використання робочого часу за період з січня по лютий 2022 року, а тому посилання представника позивача на понаднормову працю позивача не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до витягу із штатного розпису за 2022 рік ВСП «ГЕМФК КНУ» посадовий оклад культорганізатора визначена в розмірі 6746,30 грн., надбавка згідно з постановою КМУ від 23.03.2011 року №372 та від 30.09.2009 №1073 у розмірі 20% становить 1349,26 грн. (т.2, а.с. 34)

Згідно наданих відповідачем табілеграм ОСОБА_2 , в січні 2022 року їй нараховано 1828,89 грн., в лютому 2022 року 6 949,80 грн., в березні 2022 року 1263,00 грн., в квітні 2022 року 3861,00 грн. (т.2, а.с. 35)

Так, погодинна заробітна плата позивача становить 43,44 грн., з розрахунку в лютому 2022 року позивачу нараховану заробітну плату в розмірі 6949,80 грн. та відповідно до табелю обліку робочого часу відпрацьовано 160 годин.

Відповідно не виплачена заробітна плата позивачу в березні 2022 року складає 43,44 грн. *175 годин (22 робочих дні) 7602 грн., в липні 2022 року складає 43,44 грн. *168 годин (21 робочий день) 7297,92 грн., в серпні 2022 року складає 43,44 * 88 годин (11 робочих дні з 01.08.2022 року по 15.08.2022 рік) 3822,72 грн.

З вказаного слідує, що не виплачена позивачу при звільненні заробітна плата складає 18 722,64 грн.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Крім того, у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

З викладеного вбачається, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не було проведено остаточного розрахунку з позивачем у день звільнення, тобто 15 серпня 2022 року, наявні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Розділу II "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана виплата.

Відповідно до п. 8 Розділу IV "Порядку обчислення середньої заробітної плати" нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньо-денного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до Довідки про середню заробітну плату ОСОБА_2 від 21.12.2022 року № 1356 Відповідачем розраховано та визначено середню заробітну плату, яка складає 8 213,40 грн. (вісім тисяч двісті тринадцять грн. 40 коп.). (а.с. 67).

Час затримки, в такому випадку, складає з 16.08.2022 року по 16.02.2023 року.

Розрахунок середньої заробітної плати за час затримки, але не більше як за 6 місяців: 8213,40 грн. *6 місяців складе 49 280, 40 гривень.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача не виплачену заробітної плати за період з 01 березня 2022 року по 15 серпня 2022 року у розмірі 18 722,64 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 49280,40 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 постанови №13від 24.12.1999р.«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч.1 .п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 3220,80 грн. (три вимоги), слід стягнути з відповідача на користь держави.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг ); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Також Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.

16 жовтня 2022 року між адвокатом Колесніченко Інною Володимирівною та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору сторони домовились, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги адвокатом клієнту визначається за додатковим погодженням сторін після визначення точного обсягу робіт, який необхідно виконати для надання правової (правничої) допомоги, передбаченої п. 1.1 даного договору, та витраченого часу шляхом укладення додаткової угоди до договору. (т.2, а.с. 159-161)

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 07.03.2023 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.10.2022 року, відповідно до п.1 вказаної угоди, сторони на виконання п. 2.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.10.2022 року погодили, що гонорар адвоката є фіксованим та складає 10 000,00 грн., які сплачуються протягом 30 календарних днів з моменту підписання даної угоди, за надання консультації і роз`яснення з правових питань та складання процесуальних документів правового характеру по цивільній справі (до моменту винесення рішення судом першої інстанції) за позовною заявою ОСОБА_2 до Криворізького національного університету, яке буде подане до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. (т.2, а.с.162)

Відповідно до Квитанції до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.10.2022 року від 05.04.2023 року, адвокат Колесніченко Інна Володимирівна, отримала від клієнта ОСОБА_2 гонорар по Договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.10.2022 року у сумі 10 000,00 грн. (т.2, а.с. 163).

Зважаючи на те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаний сторонами 01 липня 2023 року, суд вважає, що заявлені представником позивача понесені судові витрати, підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховує, що неспівмірність цих витрат відповідачем не спростовано, а тому вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, які позивач поніс підлягають задоволенню.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст. 3, 51, 116, 117, 233 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 4, 12, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 353, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Уточний позов ОСОБА_1 до Криворізького національного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» про визнання незаконними та скасування наказів, нарахування заробітної плати та її стягнення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» від 09.03.2022р. № 56-осн/3 «Про відсутність працівника на робочому місці».

Визнати незаконним та скасувати наказ Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» від 01.07.2022р. № 134-осн «Про відсутність на робочому місці».

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_2 різницю між нарахованою заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою без врахування відповідних податків та інших обов`язкових платежів за період з 01.03.2022 року по 15.08.2022 року в розмірі 18 722,64 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять дві гривні 64 копійки)

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців в розмірі 49 280,40 грн. (сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят гривень 40 копійок)

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_2 , понесені судові витрати які складаються з вартості професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету» на користь держави судовий збір в розмірі 3220,80 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 80 копійок)

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Відокремлений структурний підрозділ «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету», ЄДРПОУ 37861959, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Федора Караманиця, будинок 37 «Г».

Суддя: Н. Ю. Вікторович