Рішення

від 27.06.2023 по справі 278/32/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/32/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Оліївської сільської ради Гур`єва Тетяна Вікторівна, Приватне акціонернетовариство «Українськагенетична компанія» про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через свого представника, звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення дванадцятої сесії Оліївської сільської ради № 405 від 05.11.2021 року у частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Гур`євої Тетяни Вікторівни про реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788 за ОСОБА_2 ;

- припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788, площею 1,5000 га;

- витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788, площею 1,5000 га на користь ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ним було придбано у власність дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2751 та 1822085600:08:001:2750, на які у подальшому замовив розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання даних земельних ділянок у ТОВ «Терра Полісся».

За результатами розроблення технічної документації було створено нову земельну ділянку площею 15000,00 га з присвоєним кадастровим номером 1822085600:08:001:2788.

З метою реєстрації права власності на новостворену земельну ділянку позивач звернувся до державного реєстратора, однак отримав відмову у державній реєстрації права власності, оскільки на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2751 та 1822085600:08:001:2750 накладено арешт.

03.12.2021 року позивачу стало відомо, що спірним рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району № 405 від 05.11.2021 року рада передала новоутворену земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788 у власність ОСОБА_2 . Державним реєстратором Гур`євою Т. В. 24.11.2021 року зареєстровано право власності за останнім.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (т. 1, а.с. 96).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що відсутні правові підстави для визнання незаконним та скасування рішення Оліївської сільської ради (т. 1, а.с. 110-111).

Однак, згодом представником відповідача подано заяву (т. 1, а.с. 117-118), у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі; просить їх задовольнити, а попередньо поданий відзив на позовну заяву та викладену у ньому позицію просить не брати до уваги.

Ухвалою суду від 20.07.2022 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 137).

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву (т. 1, а.с. 159-160), у якому просить відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.12.2022 року залучено ПАТ «Українська генетична компанія» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т. 1, а.с. 218).

ПАТ «Українська генетична компопанія» 06.04.2023 року подано заяву про зупинення проваженння у справі (а.с. 1-23, т.2). У судовому засіданні 06.04.2023 року вказану заяву судом було розглянуто та залишено без задоволення; роз`яснено можливість включення заперечень на ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду (а.с. 38-42, т.2).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Зауважив, що ОСОБА_3 не звертався у визначеному порядку до сільської ради про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку. Така документація щодо поділу та об`єднання земельних ділянок була виготовлена позивачем, який є власником двох ділянок з кадастровими номерами 1822085600:08:001:2751 та 1822085600:08:001:2750. Відтак, дії сільської ради грубо порушують діюче законодавство, яке регулює такі питання.

Представник Оліївської сільської ради позовні вимоги визнав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Повідомив, що було проведено службове розслідування з даного приводу щодо дій посадових осіб сільської ради.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи ПАТ «Українська генетична компанія» просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спірні земельні ділянки входять до складу земельної ділянки, яка належать на праві користування товариству згідно державному акту на право постійного користування, який було видано 10.09.1998 року Житомирському обласному об`єднанню по племенній справі у тваринництві «Облплемоб`єднання», правонаступником якого і є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Державним реєстратором Гур`євою Т. В. подано заяву (т. 1, а.с. 104), у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності; при ухваленні рішення поклалась на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачу на підставі договорів купівлі-продажу від 02.04.2021 року, посвідчених приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л., зареєстрованих в реєстрі за номерами 1852 та 1853, належать земельні ділянки, що розташовані в с. Оліївка Житомирського району Житомирської області:

- площею 0,75 га з кадастровим номером 1822085600:08:001:2751,

- площею 0,75 га з кадастровим номером 1822085600:08:001:2750 (т. 1, а.с. 10-15).

19.04.2021 року ОСОБА_1 складено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я., зареєстрована у реєстрі за № 3811 (т. 1, а.с. 16), з проханням об`єднати належні йому вище вказані земельні ділянки в одну загальною площею 1,5 га.

У 2021 році за зверненням позивача розроблено проект землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 1822085600:08:001:2751 та 1822085600:08:001:2750 у власність для ведення особистого селянського господарства у с. Оліївка Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (т. 1, а.с. 17-71).

26.05.2021 року на підставі зазначеної вище технічної документації зареєстровано земельну ділянку площею 1,5000 га з кадастровим номером 1822085600:08:001:2788; цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; інформація про зареєстроване право в ДЗК відсутня, що вбачається з витягу з ДЗК про земельну ділянку (т. 1, а.с. 72-74).

З метою реєстрації права власності на новостворену земельну ділянку позивач звернувся до державного реєстратора, однак отримав відмову у державній реєстрації права власності, оскільки на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822085600:08:001:2751 та 1822085600:08:001:2750 накладено арешт, що вбачається з рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 58459710 від 31.05.2021 року (т. 1, а.с. 75).

ОСОБА_2 20.10.2021 року подано до Оліївської сільської ради заяву, якою просить передати земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2788 у власність (т.1, а.с. 126), до якої додатно лише: копія паспорту останнього (т. 1, а.с. 127-128), копія довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру (т. 1, а.с. 129) та інформація про розміщення земельної двлянки (т. 1, а.с. 130).

Рішенням Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 405 від 05.11.2021 року передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2788, на яку саме позивачем розроблено раніше згадуваний проект землеустрою (т. 1, а.с. 76).

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2788 зареєстровано 24.11.2021 року за ОСОБА_2 , що вбачається з інформації з ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 03.12.2021 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших майнових реєстрів № 288378978 від 03.12.2021 року (т. 1, а.с. 77, 78)

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізував фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 05 листопада 2021 року за №405 Оліївської сільської ради.

Суд вважає вимогу позивача у даній частині законною та обґрунтованною, отже така вимога підлягає до задоволення судом, оскільки відповідач ОСОБА_2 у порушення норм діючого законодавства про регулювання земельних правовідносин, а саме ст. ст. 116, 118, 122 ЗК України звернувся до органу місцевого самоврядування лише із заявою про визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку, при цьому останнім не було вчинено будь-яких дій щодо виготовлення та затвердження землевпорядної документації на таку земельну ділянку, в той час як саме позивачем була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо об`єднання двох земельних ділянок, які належать йому на праві власності, в одну.

Відтак і відповідачем Оліївською сільскою радою Житомирського району Житомирської області були грубо порушені вимоги зазначених вище норм Земельного кодексу України при ухваленні оскаржуваного рішення №405 від 05.11.2021 рокув частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадасторовим №1822085600:08:001:2788.

Відповідно до частини 10 статті 59Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною першою статті 21ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Гур`євої Т. В. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2788 за ОСОБА_2 , суд вважає, що така також підлягає до задоволення.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до чинної редакції ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.10.2022 року у справі №354/397/17, вимоги частини 2статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовної вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора Гур`євої Т. В. від 29.11.2021 року №61914714 щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,5000 га, кадастровий номер 1822085600:08:001:2788, яке зареєстроване за ОСОБА_2 , оскільки така вимога є похідною від першої позовної вимоги, яка судом була задоволена - визнано незаконним документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Інші вимоги позивача суд вважає такими, які не можуть бути задоволені судом, з огляду на наступне.

Щодо припиненняправа власності ОСОБА_2 на спірнуземельну ділянку.

Так, відповідно до ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону, а згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 378 ЦК України, право власності на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Право приватної власності на земельну ділянку може бути припинено також в порядку ст. 140 ЗК України, якою передбачений вичерпний перелік підстав припинення права власності на землю.

Статтею 125 ЗК України, встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Оскільки позивачем ще не набуто в установленому порядку право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2788, а відповідачем ОСОБА_2 набуто право власності на таку земельну ділянку у порушення норм діючого законодавства, тобто незаконно, суд не знаходить підстав, які встановлені статтею 140 Земельного кодексу України для припинення права власності на згадану земельну ділянку. Відтак у цій частині вимог суд у задоволенні відмовляє.

Щодо витребування у ОСОБА_2 спірної земельної ділянки з кадастровим №1822085600:08:001:2788 площею 1,500 га на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Питання набуття права власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до положень Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно.

Статтею 125 ЗК України, встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Процедура об`єднання двох земельних ділянок в одну позивачем не завершена, оскільки відсутнє відповідне рішення компетентного органу влади, до повноважень якого відноситься ухвалення такого рішення, саме щодо останнього як власника.

Як встановлено під час розгляду справи та вбачається з наданих доказів, речові права щодо спірної земельної ділянки не зареєстровані за позивачем.

Відтак, позивачем не набуто у встановленому законом порядку прово власності на спірну земельну ділянку з кадастровим №1822085600:08:001:2788. Оскільки спочатку маєбути здійсненаналежна державнареєстрація такогоправа власностіза позивачем,суд приходитьдо висновку,що передчаснозаявлена такапозовна вимогащодо витребуванняземельної ділянки.Отже у задоволенні заявленої вимоги суд відмовляє.

За таких обставин задоволенню позовні вимоги підлягають частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Оліївської сільської ради Гур`єва Тетяна Вікторівна, Приватне акціонерне товариство «Українська генетична компанія» про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення дванадцятої сесії Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 405 від 05.11.2021 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788.

Визнати незаконним та скасувати рішення від 24.11.2021 року державного реєстратора Гур`євої Тетяни Вікторівни про реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788 за ОСОБА_2 .

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік