Рішення

від 10.07.2023 по справі 935/758/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/758/23

Провадження № 2/935/325/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2023 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

з секретарем судових засідань - Кумечко С.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Ящук Г.Л.,

спеціаліста - ОСОБА_2 ,

малолітньої дитини - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Орган опіки та піклування Старосілецької сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувсь до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 , третя особа: Орган опіки та піклування Старосілецької сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є рідним дідом відносно малолітніх онуків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.09.2022 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано.

27.12.2022 під час виконання завдань пов`язаних із захистом Держави загинув син позивача ОСОБА_6 . За час проживання разом з сином, неодноразово відповідач залишала дітей самих в квартирі без нагляду дорослих. Протягом останніх двох років діти проживали з батьком (сином позивача), а відповідач самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей. 25.02.2022 позивач з дітьми переїхав до с. Слобідка Житомирського району, оскільки батько дітей став на захист Держави, а мама - відповідач ОСОБА_5 участі у житті дітей не приймала. Позивач разом з дружиною виховує онуків, забезпечують їх всіма необхідними речами для проживання, навчання та харчування. Виконують всі рекомендації по обстеженню та лікуванню дітей.

Відповідач не піклується про власних дітей, ніде не працює, житло продала, не проявляє до них зацікавленості, не цікавиться їх успіхами, станом здоров`я, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. Матеріально дітей не утримує. Усі обов`язки щодо утримання та виховання онуків позивач разом з дружиною несе самостійно.

За вказаних обставин позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів та доводів, що викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити. Вказав, що ОСОБА_5 покинула дітей та протягом двох років (до лютого 2022) діти проживали з батьком, сином позивача ОСОБА_6 . Відповідач віддала сину дитячі речі та документи. 25.02.2022 з початку війни, син ОСОБА_7 передав дітей позивачу та вони разом з дружиною та дітьми вимушені були виїхати з Києва до с. Слобідка, Житомирського району , де і проживають. ОСОБА_5 не працює, постійно змінює місце проживання. Будь-якої допомоги на утримання дітей не надає, участі у вихованні дітей не приймає, їх життям не цікавиться. З 25.02.2022 дітей відвідала лише двічі, в 2023 р. на Різдво та день народження дітей.

Відповідач ОСОБА_5 всудове засіданняне з`явилась, продату,час тамісце розглядусправи повідомленасвоєчасно таналежним чином,шляхом отримання рекомендованих повідомлень, про що містяться підтвердження в матеріалах справи. Відзив щодо позовних вимог не подавала, будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Згідно вимогст. 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьоїособи Служби у справах дітей Старосілецької сільської ради Ящук Г.Л. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Вказала, що відповідач ОСОБА_5 один раз звернулась до органу опіки та піклування щодо повернення дітей, після отримання інформації про перелік документів не з`являлась з будь якими питаннями. На засідання комісії не з`явилась. З січня 2023 р. дітей поставлено на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування. Відповідач не піклується про власних дітей. Участі у їх вихованні не приймає, діти проживають з бабусею та дідусем, які забезпечують їх всім необхідним.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

Частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипередбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 151 СК Українибатьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першоюстатті 164 СК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 164 СК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбаченістаттею 166 СК України(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановахвід 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до частини першоїстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява№ 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я.З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантованістаттею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дідусем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 03.09.2011 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29.09.2022, яке набрало законної сили, 01.11.2022 відповідно до відомостей з ЄДРСР ( а.с.12).

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ( а.с.8-9).

Відповідно до довідки від 11.04.2022 р. № 18097000570890 та № 1809-7000571491 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Законним представником, що супроводжує малолітню дитину є ОСОБА_8 (а.с.28-29).

ІНФОРМАЦІЯ_4 батько дітей ОСОБА_6 помер, і вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ( а.с.10)

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як вбачається з актів обстеження умов проживання від 03.01.2023 та від 05.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, що діти ОСОБА_3 , 2016 р.н. та ОСОБА_4 , 2018 р.н., залишились без батьківського піклування ( батько- ОСОБА_6 загинув, мати ОСОБА_5 місце перебування невідоме). Діти перебувають під наглядом дідуся та бабусі, які забезпечені всіма необхідними речами для проживання, харчування та навчання. Для дітей в будинку створені всі належні умови для проживання.

Відповідно до наказу № 01 від 03.01.2023 р. Служби у справах дітей Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області «про постановку дітей на первинний облік» - дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 поставлено на первинний облік дітей які залишились без батьківського піклування ( а.с.15).

Дітей ОСОБА_3 , 2016 р.н. та ОСОБА_4 , 2018 р.н. тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_1 , відповідно до наказу № 02 від 03.01.2023 Служби у справах дітей Старосілецької сільської ради ( а.с. 16).

З довідок № 139,138 від 24.01.2023 та № 582, 581 від 03.07.2023 КНП «ЦПМСД» Коростишівської міської ради слідує, що діти приходять на прийом у супроводі дідуся та бабусі, які виконують всі рекомендації по обстеженню та лікуванню дітей. Мама не цікавиться дітьми, на прийом з дітьми не з`являлась, перебігом захворювань не цікавилась.

Малолітній ОСОБА_3 , є учнем Старосілецького ліцею з першого класу, має високий рівень навчальних досягнень, вихований, користується авторитетом серед однокласників, з повагою ставиться до старших. Мати ОСОБА_9 абсолютно не бере участі у вихованні сина. На зв`язок з вчителем не виходить, жодного разу не відвідувала навчальний заклад , не цікавиться успіхами дитини. ОСОБА_10 проживає з дідусем та бабусею, які приділяють належну увагу по вихованню онука, цікавляться навчанням , підтримують зв`язок з класоводом.

Як вбачається з акту про встановлення фактів від 04.07.2023 ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_8 з лютого 2022 р. проживають за адресою АДРЕСА_1 разом з онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Мати діток ОСОБА_5 не виконує своїх материнських обов`язків , участі у вихованні дітей не приймає. Діти перебувають на постійному утриманні та догляді у своїх дідуся ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_8 .

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відвідують церковно приходську школу, до школи дітей привозять ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Мама дітей жодного разу до школи не приводила, і вказана обставина підтверджується довідкою від 15.06.2023 р., що видана настоятелем храму ОСОБА_13 .

Згідно висновку органу опіки та піклування, що затверджений рішенням виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області за №79 від 18.05.2023 року, останні вважають доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.57-59).

За змістомстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

В судовому засіданні була заслухана думка малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що проживає разом з сестричкою ОСОБА_14 з дідусем та бабусею. Мама з ними не проживає, бачив її давно, привозила печиво, Єві ляльку, а йому машинку. Один раз зателефонувала та попросила, щоб їй відправили фото, як він з Євою виросли. З мамою він поки не хоче жити, а хоче жити з бабусею та дідусем.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дітей є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінністатті 164 СК України. При цьому суд враховує, що відповідач з 25.02.2022 р. не проживає із малолітніми дітьми однією сім`єю та відповідно, з вказаного часу не бере участі у вихованні дітей, не піклується про них, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дітей, як складову частину виховання, а тому несе відповідні ризики порушення нормальних життєвих зв`язків та передбачених законом наслідків невиконання батьківських обов`язків, що в даному випадку і відбулось - малолітні діти фактично залишились без батьківського піклування.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач не тільки ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дітей, а й свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, але має реальну можливість виконувати такі обов`язки, а тому є всі підстави про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Особа, яка позбавлена батьківських прав, відповідно до вимогст. 166 Сімейного кодексу України, не звільняється від обов`язку по утриманню дитини. Частиною 3 статті 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. При цьому, згідно частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить стягнути аліменти з відповідача на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх доходів щомісячно до досягнення їх повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

За частинами 1,2 та 3 183 СК України передбачено, що частка заробітку(доходу)матері,батька,яка будестягуватися якаліменти надитину,визначається судом. Якщостягуються аліментина двохі більшедітей,суд визначаєєдину часткувід заробітку(доходу)матері,батька наїх утримання,яка будестягуватися додосягнення найстаршоюдитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином з врахуванням вимог ч. 2 ст. 183 СК України, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в частці від доходу особи, позбавленої батьківських прав у розмірі 1/3 частин її заробітку, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання дітей і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідност.191 СК Українистягнення аліментів потрібно проводити з дня пред`явлення позову, тобто з 14.03.2023 року.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК Українирішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч.2ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн. понесених судових витрат , а також і на користь держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Згідност.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_5 відзиву відносно позовних вимог не подала, доводів позивача належними та допустимими доказами не спростувала.

Таким чином перелічені докази, що логічно поєднуються одне з одним, підтверджують характер правовідносин сторін, дають суду всі підстави, що даний позов знайшов своє обґрунтування у судовому засіданні і тому підлягає до задоволення.

Водночас, суд роз`яснює відповідачу, що згідност. 169 СК України, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, в порядку передбаченому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 164,183 СК України,ст.ст. 12, 13, 81, 128, 141,259, 263-265-268, 354-355 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 менти наїх утримання у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судові витрати в розмірі 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення суду складено: 19 липня 2023 р.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_6 .

Третя особа: орган опіки та піклування Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 20а, с. Старосільці, Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ 44026227.

Суддя В.В.Янчук.