Рішення

від 20.05.2024 по справі 935/758/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/758/23

Провадження № 2/935/310/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

з секретарем судових засідань - Кумечко С.М.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - ОСОБА_3 ,

малолітньої дитини - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Старосілецької сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернувсь до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Старосілецької сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є рідним дідом відносно малолітніх онуків: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.09.2022 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано.

27.12.2022 під час виконання завдань пов`язаних із захистом Держави загинув син позивача ОСОБА_6 . За час проживання разом з сином, неодноразово відповідач залишала дітей самих в квартирі без нагляду дорослих. Протягом останніх двох років діти проживали з батьком (сином позивача), а відповідач самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей. 25.02.2022 позивач з дітьми переїхав до с. Слобідка Житомирського району, оскільки батько дітей став на захист Держави, а мама - відповідач ОСОБА_2 участі у житті дітей не приймала. Позивач разом з дружиною виховує онуків, забезпечують їх всіма необхідними речами для проживання, навчання та харчуванням. Виконують всі рекомендації по обстеженню та лікуванню дітей. Нехтування батьківськими обов`язками з боку матері, на думку позивача, принижує гідність дітей, а наявність матері, яка фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дітей, як з моральної , так і з правової точки зору. Таке ухиляння відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для позбавлення батьківських прав відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Відповідач не піклується про власних дітей, ніде не працює, житло продала, не проявляє до них зацікавленості, не цікавиться їх успіхами, станом здоров`я, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. Матеріально дітей не утримує. Усі обов`язки щодо утримання та виховання онуків позивач разом з дружиною несе самостійно. Відповідач ухиляється від покладених на неї обов`язків у відповідності до ст.180 СК України.

За вказаних обставин позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів та доводів, що викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити. Вказав, що 25.02.2022 з початку війни, відповідач передала дітей разом з документами сину ОСОБА_7 , який передав дітей йому та вони разом з дружиною та дітьми вимушені були виїхати з Києва до с. Слобідка, Житомирського району, де і проживають по даний час. ОСОБА_2 з 25.02.2022 до вересня 2022 не цікавилась життям дітей. У вересні 2022 приїздила до дітей на 5 днів, а також приїздила в січні 2023 на Різдво та в лютому на день народження до дітей. В подальшому з 27.02.2023 до 02.04.2024 дітей не відвідувала, не привітала в 2024 році з днем народження, фінансово їх не забезпечувала, участі у їх вихованні не приймала. До дітей приїхала ще раз в квітні 2024 р.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в їх задоволенні просила відмовити, вказала, що 25.02.2022 р. разом з ОСОБА_8 , як батьки, прийняли рішення відвезти дітей до батьків чоловіка в с. Слобідку Житомирського району. До дітей не приїздила до серпня 2022, так як була в пошуках роботи. 30.08.2022 ОСОБА_8 привозив її на 1-вересня до сина ОСОБА_9 , в січні та лютому 2023 відвідувала ще двічі дітей, купувала їм печиво, йогурт, в подальшому до квітня 2024 року дітей не відвідувала, фінансово їх не утримувала, речі їм не купувала. Протягом цього періоду не приїздила, оскільки здійснювала догляд за дідусем. Вказала, що працевлаштована, розмір заробітної плати становить 15000 -20000 грн. на місяць. Звернулась до органу опіки та піклування з питанням щодо повернення дітей, останні надали перелік документів, однак протягом одного року не зібрала необхідні документи, позивач не перешкоджав бачитись з дітьми, однак в їх присутності. Вказала, що як мама у цей період не виконувала своїх материнських обов`язків, але діти повинні бути з мамою.

Представник третьоїособи Служби у справах дітей Старосілецької сільської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Вказала, що з січня 2023 р. дітей поставлено на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування. Відповідач не піклується про власних дітей. Участі у їх вихованні не приймає, діти проживають з бабусею та дідусем, які забезпечують їх всім необхідним. Відповідач один раз звернулась до органу опіки та піклування щодо повернення дітей, після отримання інформації про перелік документів не з`являлась з будь якими питаннями. На засідання комісії щодо доцільності позбавлення батьківських прав не з`явилась, будь-яких заперечень не висловлювала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , суду показала, що є сусідкою ОСОБА_1 . ОСОБА_11 бачила тричі, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 привіз ОСОБА_13 до дітей, так як їх син йшов до першого класу. Ще була разом з дітьми відповідач коли приїздила на Різдво та в лютому на день народження до дітей. На дні народженні між ОСОБА_14 та дружиною позивача виник конфлікт, оскільки відповідач образила сина позивача. Вихованням дітей відповідач не займається. Свідок часто відвідує будинок позивача, діти всім забезпечені, про маму не згадують.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , суду показала, що родина позивача ОСОБА_16 з дітьми проживає на території села з березня 2022 р. Діти завжди доглянуті, охайні. Хлопчик відвідує школу, а дівчинка ходить до садочку. Відповідач не зверталась до сільської ради щодо повернення їй дітей. Відповідача свідок бачила, коли син Назар йшов до першого класу. А потім ще в січні та лютому 2023 р. відвідала дітей . Вихованням дітей займаються бабуся та дідусь.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

Частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипередбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 151 СК Українибатьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першоюстатті 164 СК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 164 СК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбаченістаттею 166 СК України(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановахвід 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до частини першоїстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява№ 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я.З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантованістаттею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дідусем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 296486.

ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з 03.09.2011 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29.09.2022, яке набрало законної сили, 01.11.2022 відповідно до відомостей з ЄДРСР ( а.с.12).

ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_2 , 296486 ( а.с.8-9).

Відповідно до довідки від 11.04.2022 р. № 18097000570890 та № 1809-7000571491 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Законним представником, що супроводжує малолітню дитину є ОСОБА_17 (а.с.28-29).

ІНФОРМАЦІЯ_5 батько дітей ОСОБА_6 помер, і вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ( а.с.10)

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як вбачається з актів обстеження умов проживання від 03.01.2023 та від 05.07.2023, від 06.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, що діти ОСОБА_4 , 2016 р.н. та ОСОБА_5 , 2018 р.н., залишились без батьківського піклування ( батько- ОСОБА_6 загинув, мати ОСОБА_2 місце перебування невідоме). Діти перебувають під наглядом дідуся та бабусі, які забезпечені всіма необхідними речами для проживання, харчування та навчання. Для дітей в будинку створені всі належні умови для проживання.

Відповідно до наказу № 01 від 03.01.2023 р. Служби у справах дітей Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області «про постановку дітей на первинний облік» - дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 поставлено на первинний облік дітей , які залишились без батьківського піклування ( а.с.15).

Дітей ОСОБА_4 , 2016 р.н. та ОСОБА_5 , 2018 р.н. тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_1 , відповідно до наказу № 02 від 03.01.2023 Служби у справах дітей Старосілецької сільської ради ( а.с. 16).

З копій довідок № 139,138 від 24.01.2023 та № 582, 581 від 03.07.2023 КНП «ЦПМСД Коростишівської міської ради» вбачається, що діти ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) приходять на прийом у супроводі дідуся та бабусі, які виконують всі рекомендації по обстеженню і лікуванні дітей. Мама не цікавиться дітьми, на прийоми з дітьми не з`являлась. Перебігом здоров`я у лікаря не цікавилась ( а.с.17,18, 82,83).

Відповідно до повідомлень № 1622/01-15 від 13.11.2023 та № 93/01-15 від 30.01.2024 КНП «ЦПМСД Коростишівської міської ради» слідує, що ОСОБА_2 жодного разу не зверталась за медичною допомогою, не супроводжувала дітей на планові огляди та огляди у зв`язку з хворобою. Також жодного разу не цікавилась здоров`ям дітей. В телефонному режимі не зверталась за медичною допомогою і консультаціями щодо здоров`я дітей. Діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходяться на обліку як часто хворіючі ГРВІ, гострим рецедивуючим бронхітом. Дітей на прийом до лікаря-педіатра приводить дідусь ОСОБА_1 з бабусею. До рекомендацій лікаря відносяться дуже відповідально. Лікування та обстеження дітей виконують в повному обсязі ( а.с. 127,166).

Як вбачається з характеристики учня 1 класу Старосілецького ліцею Старосілецької сільської ради Житомирської області Щавей Назар навчається у ліцеї з 01.09.2022 р., зарекомендував себе як старанний, дисциплінований працелюбний учень, має високий рівень навчальних досягнень, вихований, користується авторитетом серед однокласників, з повагою ставиться до старших. Мати ОСОБА_19 абсолютно не бере участі у вихованні сина. На зв`язок з вчителем не виходить, жодного разу не відвідувала навчальний заклад , не цікавиться успіхами дитини. Назар проживає з дідусем та бабусею, які приділяють належну увагу по вихованню онука, цікавляться навчанням , підтримують зв`язок з класоводом, беруть активну участь у житті класу ( а.с.25, 79). Аналогічна характеристика міститься і на учня 2 класу ОСОБА_4 ( а.с. 129).

Як вбачається з акту про встановлення фактів від 04.07.2023 ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_17 з лютого 2022 р. проживають за адресою АДРЕСА_1 разом з онуками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Мати діток ОСОБА_2 не виконує своїх материнських обов`язків , участі у вихованні дітей не приймає. Діти перебувають на постійному утриманні та догляді у своїх дідуся ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_17 ( а.с.80).

ОСОБА_20 та ОСОБА_21 відвідують церковно приходську школу, до школи дітей привозять ОСОБА_1 та ОСОБА_17 . Мама дітей жодного разу до школи не приводила, і вказана обставина підтверджується довідкою від 15.06.2023 р., та від 24.11.2023 р. що видана настоятелем храму Святої Трійці ( а.с. 84,131).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує дитячий садочок з 01.09.2023, за цей період мати ОСОБА_2 контакт із садочком не підтримувала, з вихователями не спілкувалась, батьківські збори не відвідувала (а.с.133).

Згідно висновку органу опіки та піклування, що затверджений рішенням виконавчого комітету Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області за №79 від 18.05.2023 року, останні вважають доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.57-59).

За змістомстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

В судовому засіданні була заслухана думка малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що проживали в Києві з мамою, сестрою та татом. Коли почалась війна, мама дала їх з сестрою документи і 25.02.2022 тато їх відвіз до дідуся, який забрав їх до с. Слобідка та з того часу проживає разом з сестричкою ОСОБА_22 з дідусем та бабусею. Мама приїздила до нього 01.09.2022 коли він йшов до першого класу і школу мама більше не відвідувала. До школи ходять дідусь та бабуся, а уроки з ним вчить бабуся. Одяг купує їм з сестрою дідусь з бабусею та дядько ОСОБА_23 , який також купує іграшки та грається з ними частіше як мама. В цьому році мама була в березні чи квітні, ми з нею грались, а потім вона поїхала, після лікарні мама привозила йому кефір. Мама казала, якщо він вибере дідуся, то мама не зможе до них приїжджати і не буде щось купувати, а також що не буде приїжджати, щоб не було сварки з дідусем та бабусею. Дідусь не забороняє мамі їх відвідувати і гратися з ними. Хотів би і далі проживати з дідусем та бабусею, і щоб їх відвідувала мама. У вересні Єва піде до першого класу, і він хоче її підготувати до школи.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дітей є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінністатті 164 СК України. При цьому суд враховує, що відповідач з 25.02.2022 р. не проживає із малолітніми дітьми однією сім`єю та відповідно, з вказаного часу не бере участі у вихованні дітей, не піклується про них, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дітей, як складову частину виховання, а тому несе відповідні ризики порушення нормальних життєвих зв`язків та передбачених законом наслідків невиконання батьківських обов`язків, що в даному випадку і відбулось - малолітні діти фактично залишились без материнського піклування.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач не тільки ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дітей, а й свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, але має реальну можливість виконувати такі обов`язки, а тому є всі підстави про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Особа, яка позбавлена батьківських прав, відповідно до вимогст. 166 Сімейного кодексу України, не звільняється від обов`язку по утриманню дитини. Частиною 3 статті 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. При цьому, згідно частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить стягнути аліменти з відповідача на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх доходів щомісячно до досягнення їх повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

За частинами 1,2 та 3 183 СК України передбачено, що частка заробітку(доходу)матері,батька,яка будестягуватися якаліменти надитину,визначається судом. Якщостягуються аліментина двохі більшедітей,суд визначаєєдину часткувід заробітку(доходу)матері,батька наїх утримання,яка будестягуватися додосягнення найстаршоюдитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином з врахуванням вимог ч. 2 ст. 183 СК України, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в частці від доходу особи, позбавленої батьківських прав у розмірі 1/3 частин її заробітку, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання дітей і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідност.191 СК Українистягнення аліментів потрібно проводити з дня пред`явлення позову, тобто з 14.03.2023 року.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК Українирішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч.2ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн. понесених судових витрат , а також і на користь держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Згідност.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 доводів позивача належними та допустимими доказами не спростувала.

Таким чином перелічені докази, що логічно поєднуються одне з одним, підтверджують характер правовідносин сторін, дають суду всі підстави, що даний позов знайшов своє обґрунтування у судовому засіданні і тому підлягає до задоволення.

Водночас, суд роз`яснює відповідачу, що згідност. 169 СК України, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, в порядку передбаченому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 164,183 СК України,ст.ст. 12, 13, 81, 128, 141,259, 263-265-268, 354-355 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 менти наїх утримання у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь держави судові витрати в розмірі 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 30 травня 2024 р.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_5 .

Третя особа: орган опіки та піклування Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 20а, с. Старосільці, Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ 44026227.

Суддя В.В.Янчук.