Постанова

від 11.07.2023 по справі 369/11362/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Дубас Т.В.

Єдиний унікальний номер справи № 369/11362/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2996/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Фінагеєва В.А.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У серпні 2021 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На час смерті та поховання чоловіка, як зазначає позивачка їй нічого не було відомо про спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 0, 2480 га , що розташована на території с. Лісники Феодосіївської сільської ради колишнього Києво-Святошинського району нині Обухівського району Київської області, кадастровий номер: 3222484501:01:006:5149 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

До дня смерті чоловіка вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Про те, що у ОСОБА_2 є спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0.2480 га., що розташована на території с. Лісники, Феодосіївської сільської ради колишнього Києво-Святошинського району нині Обухівського району Київської області, кадастровий номер: 3222484501:01:006:5149 призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), позивачці відомо не було так як про це вдома розмови не велося. Лише 20 липня 2021 року, позивачці від знайомого її чоловіка стало відомо, що нібито у ОСОБА_2 наявна у власності земельна ділянка у Київській області. У зв`язку з цим, вона 22 липня 2021 року звернулася до відділу в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, де отримала інформацію з Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку що розташована на території с.Лісники, Києво-Святошинського району нині Обухівського району Київської області, кадастровий номер: 3222484501:01:006:5149 яка належить ОСОБА_2 .

Після роз`яснення їй працівниками вказаного вище відділу прав на спадкове майно, вона одразу звернулася до приватного нотаріуса Коростенського нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук О.М. із заявою про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Коростенського нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук О.М. від 26 липня 2021 року, їй було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з пропущенням позивачкою шестимісячного строку, який починається з дня відкриття спадщини, що передбачено п. 1 ст. 1270 ЦК України, та роз`яснено право про звернення за захистом своїх прав до суду.

У зв`язку з тим, що про наявне спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 0,2480 га, що розташована на території с. Лісники, Феодосіївської сільської ради колишнього Києво-Святошинського району нині Обухівського району Київської області, кадастровий номер: 3222484501:01:006:5149 позивачці ОСОБА_1 стало відомо лише у липні 2021 року і вона не мала можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини у строки встановлені п. 1 ст. 1270 ЦК України, що на думку позивачки є поважною причиною пропуску такого строку вона вимушена звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

У прохальній частині позову просила -

- визначити ОСОБА_1 додатковий тримісячний строк для подачі нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року позов задоволено

Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий тримісячний строк для подачі нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловіка ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач Виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначав ,що суд безпідставно не взяв до уваги докази щодо земельна ділянка була незаконно вилучена з комунальної власності на підставі підроблених документів, і померлий ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки , яку позивачка вважає спадковим майном.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 15 червня 2023 року, 11 липня 223 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи (а.с. 109). Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від апелянта не надходило. Сторони подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка пропустила строк на подання заяви для прийняття спадщин з поважних причин.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, чоловік позивачки - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На час смерті та поховання чоловіка, позивачці нічого не було відомо про спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 0, 2480 га, що розташована на території с.Лісники Феодосіївської сільської ради колишнього Києво-Святошинського району нині Обухівського району Київської області, кадастровий номер: 3222484501:01:006:5149 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

До дня смерті ОСОБА_2 , вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Про те, що у ОСОБА_2 є спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0.2480 га., що розташована на території с. Лісники, Феодосіївської сільської ради колишнього Києво-Святошинського району нині Обухівського району Київської області, кадастровий номер: 3222484501:01:006:5149 призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), позивачці відомо не було так як про це вдома розмови не велося.

Позивачці від знайомого її чоловіка, 20 липня 2021 року стало відомо, що нібито у ОСОБА_2 наявна у власності земельна ділянка у Київській області. У зв`язку з цим, вона 22 липня 2021 року звернулася до відділу в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, де отримала інформацію з Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку що розташована на території с.Лісники, Києво-Святошинського району нині Обухівського району Київської області, кадастровий номер: 3222484501:01:006:5149 яка належить ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Коростенського нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук О.М. від 26 липня 2021 року, їй було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з пропущенням позивачкою шестимісячного строку, який починається з дня відкриття спадщини, що передбачено п. 1 ст. 1270 ЦК України, та роз`яснено право про звернення за захистом своїх прав до суду.

Як вбачається з листа Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, відповідно до інформації наданої відділом №3 Управління у Бучанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 18 жовтня 2021 року №1447/493- 11) реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:006:5149 була проведена 26 лютого 2021 року за заявою про державну реєстрацію земельної ділянки ЗВ-9701899472021 гр. ОСОБА_2 , державним кадастровим реєстратором відділу Мишко М.Д. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ «Землевпорядне Агентство». За даними Державного земельного кадастру дана земельна ділянка приватної форми власності, документ, що посвідчує право - Державний акт ІУ-КВ № 099791 від 20 червня 2000 року, який видано на підставі рішення виконкому Лісниківської сільської ради від 27 травня 2000 року №48/19.

Згідно ст.ст. 1268,1269,1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її і протягом шести місяців з часу відкриття спадщини спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.

За змістом ст. 1272 ЦК України, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, достатнього для подання такої заяви.

Поважними причинами слід вважати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) , а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК) , такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної громади такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК.

Як зазначено у апеляційній скарзі, об`єктом спадкування є земельна ділянка . з кадастровим номером 3222484501:01:006:5149. Підставою виникнення права власності позивачкою зазначено державний акт від 20 червня 2000 року серії 1У -КВ 099791 ,виданий на підставі рішення Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 48/19 від 27 травня 2000 року.

Відповідно до листа від 10 травня 2022року № 05-06\172 Архівного відділу Бучанської райдержадміністрації Київської області, рішення Лісниківської сільради № 48/19 від 27 травня 2000 року не виявлено. Останнім рішенням за вказаної дати є 48/18.

На думку апелянта, суд не врахував вказаної обставини і не дав належної оцінки цьому. Крім того, позивачка не надала суду оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Крім того, суд не звернув увагу на ту обставину, що реєстрація земельної ділянки була проведена 26 лютого 2021 року на підставі заяви ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після більше ніж через два роки після його смерті.

Крім того, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року встановлено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 та інших осіб були сформовані незаконно з використанням завідомо підроблених документів, оскільки в дійсності рішеннями виконкому Лісниківської сільської ради земельні ділянки передано у приватну власність іншим громадянам України з іншими площами та цільовим призначенням.

З огляду на встановлені обставини, суд не врахував ,що ОСОБА_2 не мав у власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:006:5149, а відтак вона не може входити до складу спадкового майна, а тому відсутні підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З урахуванням встановлених обставин та відповідних їм правовідносин, з урахуванням вимог цивільного законодавства, суд прийшов до помилкового висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню,з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,376,381 - 384 ЦПК України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 18 липня 2023 року.

Головуючий:

Судді: