КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Справа № 133/2150/22
19.07.23
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Драмарецького Є.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сушко П.П.,
представника відповідача Медвідя Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятин заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться вказана справа за адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 28.10.2022 таку позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, в судове засідання викликано осіб, які зазначені в позовній заяві.
19.07.2023 через канцелярію суду позивач подав клопотання про відвід судді у справі, мотивуючи тим, що у нього виникають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Пєтухової Н.О., з підстав необґрунтованого, на його думку, задоволення клопотання представника про долучення доказів у даній справі та виклик свідка. Тому він приходить до висновку, що подальша участь судді Н.О. Пєтухової в розгляді даної справи неможлива з упередженого суб`єктивного підходу при винесенні судових рішень та упередженого ставлення до позивача.
У судовому засіданні позивач та його представник заяву про відвід судді підтримали з наведених у ній підстав.
Представник відповідача не погодився з заявою про відвід судді.
Дослідивши заяву про відвід, заслухавши пояснення сторін у справі, суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О. знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин четвертої та п`ятої цієї статті не застосовуються.
Обставини, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід судді, відносяться до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України - інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України», де було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
В руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції». Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу.
Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.
З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Як було встановлено, справа №133/2150/22 перебуває у провадженні судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О.
Так, з пояснень представника позивача, наданих ним у судовому засіданні та зазначених ним в заяві, з`ясовано, що у нього є припущення щодо упередженості судді, оскільки суддею Пєтуховою Н.О. у справі було постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів та виклик свідків, яке на його думку є не прийнятним. Проте, суду не надано жодних доказів, які б вказували на упередженість судді при розгляді даної справи, а доводи щодо незгоди з діями судді під час розгляду справи не можуть братись до уваги.
На думку суду, не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
У заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, та незгоді з процесуальними рішеннями судді в іншій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 Європейський суд з прав людини визнав порушення, зокрема, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд щодо вимоги безсторонності), прав позивача, тобто якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, факт якого не підтверджений документами по справі, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Таким чином, незадоволення заяви ОСОБА_1 про відвід може сприйматися ним як порушення його прав. А тому, з метою подальшого уникнення сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді, заяву про відвід слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Керуючись ст. ст.36,39,40 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.
Відвести суддю Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухову Н.О. від розгляду справи №133/2150/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Адміністративну справу №133/2150/22 передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 19.07.2023
Суд | Козятинський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 24.07.2023 |
Номер документу | 112328458 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Пєтухова Н. О.
Адміністративне
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Пєтухова Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні