Рішення

від 13.11.2024 по справі 133/2150/22

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/2150/22

Провадження № 2-а/132/36/24

Рішення

Іменем України

13 листопада 2024 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Карнауха Н.П.,

за участі:

секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Медвідя Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

До Калинівського районного суду Вінницької області 24.09.2024 з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла адміністративна справа № 133/2150/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 030324 від 15.09.2022 та закриття провадження у справі.

Вказану справу надіслано до Калинівського районного суду Вінницької області згідно із ч. 2 ст. 29 КАС України на підставі розпорядження від 16.09.2024 в.о. голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О. у зв`язку з неможливістю провести повторний авторозподіл справи через нестачу суддів (а.с. 159).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 24.09.2024 головуючим у вказаній адміністративній справі визначено суддю Карнауха Н.П.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Карнауха Н.П. від 26.09.2024 адміністративну справу № 133/2150/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до свого провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 11 год. 07.10.2024 (а.с. 161).

У призначені день та час судовий розгляд справи не відбувся, розгляд справи відкладено на 13 год. 22.10.2024 через неявку представника позивача - адвоката Сушка П.П. та відсутність відомостей про причини його неявки.

У судове засідання, призначене на 13 год. 22.10.2024 представник позивача - адвокат Сушко П.П. не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 15 год. 12.11.2024.

У судове засідання 12.11.2024 з`явилися позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області - провідний фахівець відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у Вінницькій області Медвідь Богдан Васильович.

Представник позивача - адвокат Сушко П.П. у вказане судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. З урахуванням думки сторін, які не заперечували щодо розгляду справи за відсутності представника позивача, та на підставі ч. 3 ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу за відсутності цього учасника.

Частиною 8 ст. 263 КАС України встановлено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 269, ст. 286 КАС України у адміністративних справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Згідно із позовною заявою ОСОБА_1 він просить скасувати постанову № 030324 від 15.09.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 77-1 КУпАП та закрити провадження у справі (а.с. 8-14).

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 15.09.2022 провідним фахівцем відділу ЦЗ ПАС у Хмільницькому районі УЗД ГУДСНС України у Вінницькій області Медвідь Б.В. винесена постанова (ВІ № 030324) про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 3060 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 77-1 КУпАП відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВІ № 030324 від 08.09.2022.

В протоколі, який склав Медвідь Б.В. , зазначено, що ОСОБА_1 спалював природну рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам, зазначеним у статті КУпАП.

Всупереч вимогам законодавства Медвідь Б.В. вказав, що місцем скоєння правопорушення є АДРЕСА_1 . Фактично протокол складений за адресою: АДРЕСА_2 .

Ніякої природної рослинності ОСОБА_1 не спалював, а навпаки, побачивши, що на його земельній ділянці горить компост, який він залишив на городі, щоб використати в якості добрива, він взяв вила та намагався затушити вогонь, і тільки після цього до ділянки приїхали працівники ДСНС. Понятих, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на місці складення протоколу не було, що підтверджується фото, які додано до матеріалів справи.

На земельній ділянці, зазначеній в протоколі, не росла природна рослинність. В диспозиції ст. 77-1 КУпАП визначена відповідальність за випалювання рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення.

Протокол складений з порушенням вимог адміністративного законодавства, його вину в скоєнні правопорушення не доведено, в матеріалах справи відсутні докази скоєння ним адміністративного правопорушення.

Медвідем Б.В. порушено порядок розгляду вказаної адміністративної справи. Так, 15.09.2024 розгляд справи проводився за відсутності ОСОБА_1 . Він, прийшовши на розгляд справи, повідомив, що бажає скористатися послугами адвоката, на що Медвідь Б.В. йому повідомив, що адвоката будеш наймати в суді, якщо будеш оскаржувати постанову, і надав для ознайомлення заповнену постанову, вигнавши його з приміщення і вказав, що вишле постанову поштою.

Медвідем Б.В. грубо порушені його право на захист та процесуальний порядок розгляду справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, просив задовільнити в повному обсязі.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на позовну заяву ОСОБА_1 подано відзив, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив через їх необґрунтованість, в позові просив відмовити з огляду на таке (а.с. 38-47, 61-68).

Протокол щодо ОСОБА_1 складено уповноваженою на це посадовою особою у двох примірниках.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП зафіксовано на фото в присутності свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

При складанні протоколу ОСОБА_1 роз`ясненого його права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд справи відбудеться 15.09.2022 о 11 год. в приміщенні Козятинського відділу ЦЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області.

ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень, від підпису у протоколі та від отримання другого примірника протоколу, про що в протоколі було зроблено відмітку і примірник протоколу з доданими матеріалами було надіслано йому рекомендованим листом від 09.09.2022. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав листа 13.09.2022.

У визначений час 15.09.2022 позивач прибув на розгляд справи, де провідним фахівцем відділу ЗЗ ПНС у Хмільницькому районі УЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Медвідь Б.В. повідомлено про розгляд справи, роз`яснено його права та обов`язки. Під час розгляду справи від ОСОБА_1 ніяких заяв та клопотань не надходило.

За результатами розгляду цієї справи винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВІ № 030324 від 15.09.2022 у виді штрафу в розмірі 3060 грн.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 враховано характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Позивач відмовився отримати цю постанову, тому вона була надіслана йому рекомендованим листом від 15.09.2022 та вручена 19.09.2022.

Представник відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області - провідний фахівець відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у Вінницькій області Медвідь Богдан Васильович в судовому засіданні просив вказану постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 залишити без змін і його позов без задоволення з наведених у відзиві підстав.

Крім того, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на виконання ухвали суду надано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с. 23-36, 71-72).

Вивчивши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши письмові та електронний доказ у справі, заслухавши усні пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 15.09.2022 провідним фахівцем відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у Хмільницькому районі УЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Медвідем Б.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 030324 щодо ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.77-1 КУпАП (а.с. 24-28).

Згідно із цим протоколом 08.09.2022 о 16 год. 15 хв. на приватній земельній ділянці ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , випалював природну рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз`ясненого його права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд справи відбудеться 15.09.2022 о 11 год. в приміщенні Козятинського відділу ЦЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області.

ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень, від підпису у протоколі та від отримання другого примірника протоколу, про що в протоколі було зроблено відмітку і примірник протоколу з доданими матеріалами було надіслано йому рекомендованим листом від 09.09.2022. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав листа 13.09.2022 (а.с. 24-26).

Провідним фахівцем відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у Хмільницькому районі УЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Медвідем Б.В. 15.09.2022 винесено постанову серії ВІ № 030324 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 3060 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

Згідно із цією постановою 08.09.2022 о 16 год. 15 хв. на приватній земельній ділянці ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , випалював природну рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с. 14, 32-33).

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 55 та ч. 3 ст. 62 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, і щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Окрім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Таким чином, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи лише на підставі доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на особу, яка складає відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.

Частиною 1 ст. 77-1 КУпАП передбачено відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, що тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев`ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Отже, диспозиція ч. 1 ст. 77-1 КУпАП є банкетною (відсилочною), а тому при складанні протоколу посадова особа повинна зазначити конкретну норму закону, яку було порушено особою, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Водночас у згаданих вище протоколі серії ВІ № 030324 від 08.09.2022 та постанові серії ВІ № 030324 від 15.09.2022 не вказано, який саме нормативний акт (порядок, встановлений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища) порушено ОСОБА_1 . Через це об`єктивна сторона правопорушення в його діях належним чином не конкретизована, чим порушено право на захист ОСОБА_1 .

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача Медвідь Б.В. вказав, що таким нормативним актом є Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків, затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 541 від 12.08.2021.

Частинами 1-3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно із пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.

Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У постанові від 21 січня 2020 року (справа № 754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем поза розумним сумнівом не доведено, що притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності здійснено з дотриманням вимог закону, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови в діях ОСОБА_1 посадовими особами належним чином не встановлена, чим недотримано його право на захист. Тому, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ВІ №030324 від 15.09.2022, винесена провідним фахівцем відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у Хмільницькому районі УЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Медвідем Б.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП є протиправною і підлягає скасуванню.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з тим, що наведені недоліки протоколу та постанови унеможливлюють притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору в сумі 496,2 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача (а.с. 11).

Відомості про здійснені сторонами інші судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене та на підставі ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 251, 256, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 242-246, 268-271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: по АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (ЄДРПОУ 38635397, вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВІ № 030324 від 15.09.2022 та закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 030324 від 15.09.2022, винесену провідним фахівцем відділу забезпечення заходів попередження надзвичайних ситуацій у Хмільницькому районі УЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Медвідем Богданом Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 496,2 грн. судового збору.

Судове рішення, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: