Справа № 125/10/23
Провадження № 22-ц/801/1336/2023
Категорія: 20
Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В. М.
Доповідач:Шемета Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 рокуСправа № 125/10/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач),
суддів: Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,
учасники справи:
позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) Керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області,
відповідач ОСОБА_1 ,
відповідач Фермерське господарство «Подільський господар»»,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадженняцивільну справу за апеляційною скаргою керівника Жмеринської окружної прокуратури на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 12 травня 2023 року про зупинення провадження у справі, постановлену у складі судді Хитрука В. М., в м. Бар, дата складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення,-
в с т а н о в и в :
03 січня 2023 року керівник Жмеринської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області до ОСОБА_1 , ФГ «Подільський господар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.
Підставами позову зазначено те, що земельна ділянка, власником якої є відповідач ОСОБА_1 була придбана ним у особи, яка не мала права її відчужувати ОСОБА_2 . Земельна ділянка вибула із володіння власника (держави) поза його волею, так як ОСОБА_2 незаконно повторно скористалася правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки.
Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 12 травня 2023 року зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі 128/1351/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасувати наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06 травня 2017 року № 2-5669/25-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», скасування рішення державного реєстратора.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що на розгляді у Вінницького районного суду Вінницької області перебуває справа № 128/1351/23 і прийняте рішення у ній прямо пов`язано із прийняттям рішення у даній справі, так як повинно бути вирішено питання пор наявність чи відсутність факту подвійної приватизації землі ОСОБА_2 .
Не погодившисьіз зазначеноухвалою керівник Жмеринської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі: Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, не звернув уваги на те, що позивачем надано усі докази на підставі яких можна встановити обставини даної справи. Водночас зазначив, що скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-5669/25-17СГ від 06.05.2017 не спростовує факту повторного безоплатного отримання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання ОСОБА_2 .
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачі та треті особи не скористалися.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Зупиняючи провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі, оскільки розгляд даної цивільної справи є об`єктивно неможливий до набрання законної сили судовим рішенням у справі №128/1351/23, яка перебуває в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області.
Із такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з огляду на таке.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов`язаний зупинити провадження у цій справі.
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Однак, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через об`єктивні обставини.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Підставою для зупинення провадження у цій справі суд першої інстанції зазначив розгляд Вінницьким районним судом Віннцької області цивільної справи № 128/1351/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасувати наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06 травня 2017 року № 2-5669/25-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», скасування рішення державного реєстратора (кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:01:001:0063).
Позовна заява прокурора у справі, яка є наразі предметом апеляційного перегляду, обґрунтована тим, що ОСОБА_2 скористалась правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 052068890:016001:0063, повторно отримала безоплатним шляхом приватизовану у власність земельну ділянку на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10 жовтня 2017 року № 2-13070/15-17-СГ для ведення особистого селянського господарства.
Звертаючись до ГУ Держгеокадастру ОСОБА_2 надала недостовірну інформацію, що не скористалась ще правом безоплатної приватизації, а управління, приймаючи відповідний наказ, в свою чергу не перевірило факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.
В подальшому, 24.03.2018 ОСОБА_2 продала спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу № 524 від 24.03.2018 року.
У позовній заяві ОСОБА_1 (справа № 128/1351/23) до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасувати наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06 травня 2017 року № 2-5669/25-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», скасування рішення державного реєстратора було. Підставами позову є те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області порушено строки прийняття зазначеного вище рішення; ОСОБА_2 не було надано графічних матеріалів;
ОСОБА_2 не мала права на звернення до державного реєстратора, тому що не проживає на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що станом на момент отримання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 0520282000:01:002:02027, яка наразі перебуває у власності ОСОБА_1 та яка є предметом розгляду даної справи, існувало та не було скасовано рішення про державну передання права власності ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 052068890:016001:0063, законність отримання у власність якої є предметом розгляду у справі № 128/1351/23 Вінницького районного суду Вінницької області.
Оскільки правом тієї чи іншої дії ( в даному випадку правом набуття повторно шляхом безоплатної приватизації земельної ділянки з тим самим цільовим призначенням) встановлюється на час її вчинення, то навіть в разі задоволення позову у справі №128/1351/23 це не стане автоматично підставою для того, щоб стверджувати, що ОСОБА_2 законно набула у власність земельну ділянку, яка є предметом розгляду даної справи.
Виходячи з викладеного вище апеляційний суд виснує, що позивачем надано усі необхідні докази, які дозволяють встановити обставини, які є предметом судового розгляду у даній справі, предмет спору у цій справі та справі №128/1351/23 є різними.
Отже, підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, доводи апеляційної скарги є підставними, а суд першої інстанції постановив помилкову ухвалу, чим порушив норми процесуального права, а саме п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 251, 367, 369, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу керівника Жмеринської окружної прокуратури у справі задовольнити.
Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 12 травня 2023 року про зупинення провадження у справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає
Головуюча Т. М. Шемета
Судді О. Ю. Береговий
О. В. Ковальчук
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Помічник секретаря судової палати Вінницького апеляційного суду З. О. Шевченко
20 липня 2023 року
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2023 |
Оприлюднено | 24.07.2023 |
Номер документу | 112330694 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Шемета Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні