Рішення

від 17.04.2024 по справі 125/10/23

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/10/23

2/125/294/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2024 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

за участі: представника позивача прокурора ОСОБА_1

представника відповідачів адвоката Якименка О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Подільський господар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 року керівник Жмеринської окружної прокуратури Філімонов О.В., який діє в інтересах держави, звернувся до суду з цим позовом в якому просив: Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Копайгородської селищної ради Вінницької області земельну ділянку, площею 2,00 га з кадастровим номером: 0520282000:01:002:0227 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Копайгородської селищної територіальної громади (колишня територія Каришківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області); витребувати у Фермерського господарства «Подільський господар» на користь держави в особі Копайгородської селищної ради Вінницької області земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером: 0520282000:01:002:0227 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Копайгородської селищної територіальної громади (колишня територія Каришківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області); та провести розподіл судових витрат.

Позов мотивований наступним.

Жмеринською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками державної власності на території Копайгородської територіальної громади Вінницької області виявлено порушення вимог ЗК України при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (надалі - Головне управління) у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,00 га з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227, що розташована на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього наказу державним реєстратором Вінницької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» 13.11.2017 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 за ОСОБА_3 .

Прокурор вважає,що вказанийнаказ Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькійобласті №2-13070/15-17-СГвід 10.10.2017підлягає визнаннюнезаконним,а земельнаділянка підлягаєвитребуванню накористь держави,оскільки за ОСОБА_3 на підставінаказу Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькійобласті №2-5669/25-17-СГвід 06.05.2017вже булозареєстровано правовласності наземельну ділянкудля веденняособистого селянськогогосподарства натериторії Якушинецькоїсільської радиВінницького районуВінницької областіплощею 0,9604,кадастровий номер: 0520688900:01:001:0063.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_3 на час отримання у власність спірної земельної ділянки (на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017), використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-5669/25-17-СГ від 06.05.2017.) Тобто, протиправно отримала вдруге безоплатного земельну ділянку того ж виду використання.

Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (на час видання наказу).

У подальшому, 24.03.2018 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу № 524 земельної ділянки з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

При цьому, ОСОБА_2 набув у власність вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її відчужувати, а тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави.

У подальшому, ОСОБА_2 , після отримання у власність спірної земельної ділянки в особи, яка не мала права її відчужувати, передав земельну ділянку в оренду Фермерського господарства «Подільський господар» згідно договору оренди землі № 20 від 12.03.2021. На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 перебуває у фактичному користуванні Фермерського господарства «Подільський господар». При встановленні підстав для витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 , наявні також підстави для їх витребування від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду ФГ ««Подільський господар»», яка є незаконним набувачем.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Якименко О.О. позов не визнав заперечував проти його задоволення.

У судове засідання 17.04.2024 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Якименко О.О. надіслав клопотання, яким просив відкласти розгляд справи на іншу дату в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Враховуючи, що представник відповідача адвокат Якименко О.О. надав до суду відзив на позовну заяву, у якому виклав заперечення проти позову, скористався у підготовчому засіданні правом на клопотання, які судом були повістю розглянуті, надав до суду письмовий виступ у дебатах, додав всі необхідні докази, суд вбачає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. (Постанова КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.)

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Якименко О.О. зазначив, що суб`єктами спірних цивільних та земельних правовідносин у даній справі є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_3 Предмет позову стосується незаконності надання Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області земельної ділянки та незаконності набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку. Вважає, що підписи ОСОБА_3 у відповідних документах щодо видачі наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області є різними. У справі відсутні докази того, що одному і в другому випадку це одна і таж сама особа. ОСОБА_2 законно набув право власності на земельну ділянку, договір купівлі-продажу земельної ділянки не скасований, є чинним. Не скасовано і державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку. Дана справа стосується порушення з боку держави принципу «належного урядування», що полягає в недотриманні встановлених самою державою процедур, що не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_2 прав на майно. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушенням інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник ФГ ««Подільський господар» у судове засідання не з`явився. Про дату та час розгляду справи в суді був належним чином повідомлений. Про причини неявки не повідомив, позову не оспорив.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Михайло Римський надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що дії Управління були законними, позов прокурора просить задовольнити повністю, судові засідання проводити без його участі.

Представник Копайгородської селищної ради Вінницької області Людмила Кушнір надала до суду письмову заяву про підтримання позову та просила провести розгляд справи без її участі.

Третя особа у справі ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 29.08.2016 № 2-11253/15-16-сг ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га на території Каришківської сільської ради Барського району.

Відповідно до клопотання ОСОБА_3 , адресованого начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вона просила надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га на території Каришківської сільської ради Барського району. Вона при цьому повідомила, що правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористалася.

Відповідно до клопотання ОСОБА_3 , адресованого начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вона просила затвердити проект та передати у власність земельну ділянку площею 2,0000 га на території Каришківської сільської ради Барського району. При цьому вона повідомила, що правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористалася.

Наказом Головного управління № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Каришківської сільської ради Барського району та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017 державним реєстратором Вінницької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» 13.11.2017 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 за ОСОБА_3 (номер запису про право власності / довірчої власності: 23426331, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1411045705202).

Відповідно до клопотання ОСОБА_3 від 13.04.2017, адресованого начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вона просила затвердити проект та передати у власність земельну ділянку площею 0,9604 га на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області із земель державної власності. Остання також повідомила, що правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористалася.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-5669/25-17-СГ від 06.05.2017 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9604 з кадастровим номером: 0520688900:01:001:0063.

Тобто, за ОСОБА_3 до прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017 про надання земельної ділянки у власність, вже було зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області кадастровий номер: 0520688900:01:001:0063. Підставою для реєстрації права власності був наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-5669/25-17-СГ від 06.05.2017.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_3 на час отримання у власність спірної земельної ділянки (на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017), використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-5669/25-17-СГ від 06.05.2017).

24.03.2018 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу № 524 земельної ділянки з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У подальшому, ОСОБА_2 передав земельну ділянку в оренду ФГ ««Подільський господар» згідно договору оренди землі № 20 від 12.03.2021. Право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2021 (номер запису про інше речове право: 41036791). На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 перебуває у фактичному користуванні ФГ ««Подільський господар».

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Мотив суду. Норми права, які застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або держави чи суспільних інтересах.

Позов прокурора до суду спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, тобто оспорюються порушені права держави.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року в справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Конституції України, ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ч.1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно положень ст. 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування; держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Згідно ч.1 ст. 83, ч.1 ст. 84, ст. 122 ЗК України земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За своєю правовою природою право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Правом передачі земельної ділянки в оренду наділений лише її власник.

Отже, якщо орендар отримує земельну ділянку від особи, яка не має правомочності на передання її в оренду, то такий орендар є особою, що набула земельну ділянку за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, та зобов`язаний повернути її власнику.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Статтею 121 ЗК України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Так, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додаткові земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц, а також у постановах Верховного суду від 20.05.2020 у справі 3706/1685/16-ц та від 27.10.2020 у справі №381/375/19.

У той же час, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч.2 ст.19 Конституції України).

На Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області покладено серед іншого функцію державного нагляду (контролю), моніторингу та охорони земель відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Суд визнає безпідставними заперечення представника Головного управління про те, що даний орган державної влади не наділений функціями, повноваженнями та обов`язком перевіряти достовірність інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок. Реалізація повноважень Головного управління має здійснюватися з неухильним дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Отже, у даному випадку, ще на стадії погодження розробленого проекту землеустрою, яке здійснювалось Головним управлінням, останнє повинно було перевірити розроблений проект на відповідність вимогам законів, у тому числі положенням ч.4 ст.116, п."б" ч.1 ст.121 ЗК України, та лише в разі встановлення такої відповідності його погоджувати.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України). Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка володіє цим майном, (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України).

Отже, спірні правовідносини, пов`язані з вибуттям земельної ділянки із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес.

В цьому випадку суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати власне право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки вдруге по тому самому виду її цільового призначення, який свідомо порушуючи закон шляхом обману органу державної влади, набув право власності на неї та у подальшому розпорядився нею.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до правових висновків, які викладені у Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №672/386/20, майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсним останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаціного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

На аналогічні норми законодавства посилався і позивач у своєму позові.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на час отримання земельної ділянки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017 з кадастровим номером: 0520282000:01:002:0227 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області, вже використалася своїм правом, набувши у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:01:001:0063.

Тому, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-13070/15-17-СГ від 10.10.2017 є незаконним, а земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею, 2,0000 га з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227, що розташована на території Копайгородської селищної територіальної громади (колишня територія Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області), підлягає витребуванню у ОСОБА_2 та ФГ ««Подільський господар» на користь держави в особі Копайгородської селищної ради.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Якименка О.О. подав клопотання про застосування строків позовної давності, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_2 отримав у власність спірну земельну ділянку 24.03.2018 року, уклавши договір купівлі-продажу, а позов про витребування майна заявлено прокурором в січні 2023 року, тобто через чотири роки, а відтак прокурор пропустив встановлений законом трирічний строк для звернення до суду з позовом. Просив відмовити у задоволенні позову за спливом строку позовної давності.

Суд, вирішуючи питання про застосування до правовідносин сторін строку позовної давності, виходить із наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Жмеринській окружній прокуратурі стало відомо про порушення інтересів держави у листопаді 2021 року після здійснення моніторингу інформації на геопорталі за посиланням https://nsdi.gov.ua/dashboard-list-item/2663841808106129190 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520282000:01:002:0227 та 0520688900:01:001:0063.

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суд має встановити, коли прокурор довідався чи міг довідатися про порушення інтересів держави. Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (пункт 48): позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався чи міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

За таких обставин клопотання про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки позовна заява подана у межах визначеного законодавством строку позовної давності.

Щодо дії заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалою Барського районного суду від 05.01.2023 заяву позивача про забезпечення позову по даній цивільній справі було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Копайгородської селищної територіальної громади (колишня територія Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області) та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати відносно неї реєстраційні дії щодо відчуження, зміни цільового призначення, перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, окрім внесення даних про її належність на праві власності державі.

Таким чином, суд роз`яснює, що у зв`язку із задоволенням позову заходи забезпечення позову по даній справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд покладає на відповідачів обов`язок по відшкодуванню судових витрат в рівних частинах.

Тому, стягненню підлягає з ОСОБА_2 та ФГ «Подільський господар» в рівних частинах на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2481,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 620,25 грн., а загалом 3101,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Копайгородської селищної ради Вінницької області (код ЄДРПОУ: 04326112) земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Копайгородської селищної територіальної громади (колишня територія Каришківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області).

Витребувати у Фермерського господарства «Подільський господар» (код ЄДРПОУ: 41405772) на користь держави в особі Копайгородської селищної ради Вінницької області (код ЄДРПОУ:04326112) земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0520282000:01:002:0227 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Копайгородської селищної територіальної громади (колишня територія Каришківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2481,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі , а загалом 3101,25 грн.

Стягнути з Фермерського господарства «Подільський господар» на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2481,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі , а загалом 3101,25 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Позивач: Жмеринська окружна прокуратура (місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Національна, 6а, ЄДРПОУ 02909909);

Копайгородська селищна рада (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 28, смт Копайгород, Жмеринський район, Вінницька область, 23053, код ЄДРПОУ: 04326112);

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: 21000, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, ЄДРПОУ 39767547);

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідачі:

ОСОБА_2 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Фермерське господарство «Подільський господар» (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 43, с. Грабівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23063, код ЄДРПОУ: 41405772)

Повне судове рішення складено 24 квітня 2024 року.

Суддя: