Постанова

від 18.07.2023 по справі 916/120/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/120/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від ОСОБА_1 адвокат Хомко С.В. та адвокат Цвігун В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023

по справі №916/120/22

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

суддя суду першої інстанції Найфлейш В.Д.

місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний тест ухвали складено та підписано: 17.04.2023.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2022, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну.

Ухвалою суду від 18.10.2022, серед іншого, в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» (вх.№3-186/22 від 13.06.2022р.) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 на загальну суму 28101198,10 грн. відмовлено, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 ухвалу суду залишено без змін.

10.04.2023 від кредитора ОСОБА_2 надійшло клопотання про продовження дії мораторію.

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2023, зокрема:

- клопотання кредитора ОСОБА_2 про продовження дії мораторію задоволено;

- продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 до закінчення дії карантину в Україні;

- в задоволенні клопотання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

Щодо продовження строку дії мораторію, суд застосував пункт 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, яким установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.Щодо відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна, суд виходив з того, що строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, а отже відносно заявлених вимог про надання дозволу звернення стягнення на заставне майно поширюється дія мораторію, у зв`язку з чим заборонено звернення стягнення на заставне майно в судовому та позасудовому порядку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна.

01.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/120/22, у якій скаржник просить:

- скасувати п. 1 та п. 2 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 у справі №916/120/22 в частині продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення дії карантину в Україні.

В задоволенні клопотання кредитора ОСОБА_2 про продовження дії мораторію відмовити.

-скасувати п. 6 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 у справі №916/120/22 в частині відмови задоволенні клопотання ТОВ «Фінансова компанія Інвест- Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна.

Заяву ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/120/22 про неплатоспроможність ОСОБА_3 , а саме:

-заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 20880978, загальною площею 38,2 кв.м, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року та земельної ділянки, кадастровий №5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Іивест- Кредо» дозвіл на погашення грошових вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку та спосіб передбачений ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме:

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 20880978, загальною площею 38,2 кв.м, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року та земельної ділянки, кадастровий №5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Щодо оскарження ухвали в частині продовження мораторію, скаржник зазначає, що продовження строків є правом суду, виключно за наявності певних умов, викликаних саме обставинами пов`язаними з вжиттям заходів запобігання поширенню коронавірусної хвороби covid-19.

Оскаржувана ухвала не містить жодного обґрунтування, які саме і яким чином заходи запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 зумовлюють продовження дії мораторію в даній справі.

Щодо оскарження в частині надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна, скаржник зазначає наступне.

При розгляді справи про неплатоспроможність судом було встановлено, що до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-кредо» перейшло право вимоги до боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором № 40.3/ІЖ-004.07.1 від 06 грудня 2007 року на загальну суму 960 555 дол. США 08 центів та договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І. та зареєстрований в реєстрі під номером 3390 (ухвала Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 № 916/120/22).

Предметом іпотеки згідно вищевказаного договору є дачний будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,0457 га, кадастровий номер 5110137500:52:022:0032.

Положення Договору іпотеки передбачають можливість задоволення грошових вимог іпотекодержателя за рахунок іпотечного майна шляхом набуття права власності на таке майно в позасудовому порядку.

Отже, з вищевикладених обставин вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» є іпотекодержателем за Договором іпотеки та має право задовольнити свої грошові вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом набуття права власності па таке майно в позасудовому порядку. При цьому, іиотекодержатель мас переважне право перед іншими кредиторами на звернення стягнення на іпотечне майно.

Суд в оскаржуваній ухвалі відмовив в задоволенні вказаної заяви виключно через те, що судом було продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника. Однак суд не врахував наступного:

Продовження мораторію є незаконним з огляду на доводи, викладені вище в апеляційній сказі.

Скаржник подав клопотання про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна 09.11.2022.

При цьому кредитор подав заяву про продовження мораторію лише 10.04.2023, більше ніж 10 місяців після спливу строку мораторій (28.07.2022).

У відповідності до ч. 5 ст. 121 КУзПБ дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, припиняється після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів.

Винятків вказана норма не містить. Тому мораторій після 120 календарних днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів припиняється автоматично.

На момент подання кредитором заяви про продовження дію мораторію, мораторій вже припинив свою дію в силу прямої вказівки закону. Скаржник зазначає, що не можна вважати продовженим те, що вже фактично припинилося.

Позиція інших учасників провадження у справі.

23.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання боржника ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження.

18.07.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» надійшли додаткові пояснення.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Діброва Г.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/120/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/120/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/120/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

15.05.2023 матеріали оскарження ухвали по справі №916/120/22 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/120/22.

Відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 916/120/22 до розгляду на 04.07.2023 о 12:00 год.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 04.07.2023 оголошено перерву до 18.07.2023 о 15:30 год.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи № 916/120/22 відбудеться 18.07.2023 о 15:30 год.

В судовому засіданні 18.07.2023 представники ОСОБА_1 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 залишити без змін.

Інші представники сторін в судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Щодо клопотання боржника ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження, яке обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» не є стороною (кредитором) у даній справі, відтак не має процесуальної дієздатності, а оскаржуваною ухвалою суду не було вирішено питання про права та обов`язки вказаної юридичної особи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню відповідно до наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до 21.10.2019 (Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з 21.10.2019).

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який втратив чинність 21.10.2019 у зв`язку з введенням в дію КУзПБ.

При цьому пунктом 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.

Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, зокрема, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Разом з тим суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.

Так, згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Тобто у справі про банкрутство учасники поділяються на дві групи: визначені учасниками за законом та особи, які стали учасниками справи в процесі провадження; інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ. Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора.

Водночас, окрім учасників справи, правом апеляційного оскарження наділені також особи, які не брали участі у справі, але судові рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. Стосовно зазначених осіб слід звернутися до усталеної правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, ухваленій у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Отже, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, тобто скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 в задоволенні заяви ТО «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (вх.№ 3-186/22 від 13.06.2022) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 на загальну суму 28 101 198,10 грн. відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (вх.№3-186/22 від 13.06.2022) про визнання грошових вимог у справі №916/120/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.05.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі № 916/120/22 (в оскаржуваній частині) залишено без змін.

Верховний суд у постанові зазначив:

« 35. Разом з тим суди встановили, що грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не підлягають внесенню до реєстру вимог кредитора до боржника у зв`язку із спливом позовної давності, що було встановлено Київським районним судом міста Одеси у справі № 522/20/19 і зазначено у рішенні від 01.10.2019.

36. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що інформація про майно, яке є предметом застави, відображена Господарським судом Одеської області у резолютивній частині ухвали попереднього засідання суду від 07.06.2022, зокрема, щодо:

-земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:52:022:0032), площею 0,0457 га, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Аркадіївський, земельна ділянка 15;

-житлового (дачного) будинку (реєстраційний номер майна: 20880978), загальною площею: 38,2 кв.м., розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Аркадіївський, будинок 14/6.

36.1. Зазначена ухвала наявна у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрала законної сили.

36.2. Отже, доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій положень статті 45 КУзПБ щодо включенню до реєстру інформації (відомостей) про майно боржника, яке є предметом застави, спростовується фактичними обставинами справи та наявними у справі судовими рішеннями.

37. При цьому, визнання скаржника забезпеченим кредитором за обставин пропуску ним позовної давності, що встановлено Київським районним судом міста Одеси у судовому рішенні під час розгляду справи № 522/20/19 від 01.10.2019 та в силу положень частини четвертої статті 75 ГПК України не потребує доказування, наділятиме такого кредитора процесуальною дієздатністю у межах провадження у справі про неплатоспроможність, водночас за відсутності майбутньої реалізації в межах судової процедури неплатоспроможності легітимної мети кредитора - задоволення його майнових вимог, що не відповідає загальному спрямуванню Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у цій справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи, які забезпечені заставою майна боржника, за наявності пропуску позовної давності, не підлягають визнанню судом.»

Колегія суддів зазначає, що законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

За приписами частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

Отже, лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

Так, предметом апеляційного провадження є ухвала Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 суду якої вирішено наступні питання у справі про банкрутство:

«Пунктом 1 - клопотання кредитора ОСОБА_2 про продовження дії мораторію задоволено;

Пунктом 2 - продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 до закінчення дії карантину в Україні;

Пунктом 6 - в задоволенні клопотання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна відмовлено.»

Судом апеляційної інстанції враховується наступні обставини:

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» просило визнати кредиторські вимоги:

- у розмірі 16 487 640 грн., які забезпечені вартістю предмета іпотеки за договором іпотеки від 06.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І. (зареєстрованого в реєстрі під номером 3390);

- у розмірі 11 608 586,10 грн., які не забезпечені заставою.

Ухвалою суду від 18.10.2022, серед іншого, в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» (вх.№3-186/22 від 13.06.2022р.) про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 на загальну суму 28101198,10 грн. відмовлено

Пунктом 1 та 2 оскаржуваної ухвали не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника;

-ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не є кредитором/учасником справи про банкрутство.

Відтак, з огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що вирішення процедурного питання в рамках провадження у справі про банкрутство щодо продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 до закінчення дії карантину в Україні, ніяким чином не впливає на права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, зміст положень оскаржуваних пунктів ухвали відсутні прямі вказівки про його права та обов`язки.

А відтак ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не набув права на апеляційне оскарження п. 1- 2 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.14.2022 у справі №916/120/22, у зв`язку з чим апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на п. 1-2 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 у справі №916/120/22 підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 в частині розгляду клопотання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулось до суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна.

Водночас, як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 клопотання кредитора ОСОБА_2 про продовження дії мораторію задоволено та продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 до закінчення дії карантину в Україні, зазначена ухвала є чинною, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на п. 1-2 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 у справі №916/120/22 закрито відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України даною постановою.

Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

За приписами частини 3 вказаної статті Кодексу, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

-забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

-забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

-не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

-зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

-не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Системний аналіз частини першої - третьої статті 41 КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту введення мораторію, боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов`язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.

Таким чином, встановлена вищенаведеними нормами заборона щодо стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання дозволу на погашення грошових вимог за рахунок іпотечного майна.

Крім того колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Закону № 898-IV пунктом 5-2, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Так, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 02.05.2023 №3057-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

Враховуючи викладене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин пункт 6 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, п.3 ч. 1 ст. 264, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження задовольнити частково.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» на п.п. 1-2 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 у справі № 916/120/22 закрити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» на п. 6 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 у справі № 916/120/22 - залишити без задоволення.

Пункт 6 ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 у справі №916/120/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.07.2023.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяГ.І. Діброва