Ухвала

від 20.07.2023 по справі 903/585/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"20" липня 2023 р. Справа № 903/585/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І.Ю.

судді Крейбух О.Г.

судді Тимошенко О.М.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ"

на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 03.07.23р. суддею Кравчук А.М. у м.Луцьку, підписану 03.07.23р.

у справі № 903/585/23

за позовом Фермерського господарства "Перлина Турії"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ"

про стягнення 602 856 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.07.2023р. у справі №903/585/23 за позовом Фермерського господарства "Перлина Турії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" про стягнення 602 856,00грн., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" про забезпечення доказів від 23.06.2023р. повернуто заявнику.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити судове рішення, яким змінити ухвалу господарського суду від 03.07.2023р. у справі №903/585/23 про повернення заяви про забезпечення доказів в частині необхідності сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №903/585/23/4562/23 від 12.07.2023р. матеріали справи №903/585/23 витребувано з Господарського суду Волинської області.

19.07.2023р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/585/23.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В силу п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У відповідності ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022р. №2710-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023р. складає 2684,00грн..

У відповідності до приписів підпункту 7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023р. у справі №903/585/23 скаржником повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 2684,00грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість, скаржником у апеляційній скарзі подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023р. у справі №903/585/23.

Зокрема, обґрунтовуючи подане вище клопотання скаржник вказує на те, що не може здійснити оплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги, оскільки усі його рахунки є заблокованими (арештованими) у межах виконавчого провадження №72154561, що підтверджується інформацією веб-сайту Єдиного реєстру боржників. Окрім того, з вказаних підстав, у ТОВ "ДС ОІЛ" відсутні кошти на направлення цінним листом ТОВ "Перлина Турії" копії цієї апеляційної скарги та додатків до неї (оскільки оплата цінної кореспонденції неможлива марками, а лише коштами).

Розглянувши зазначене вище клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023р. у справі №903/585/23, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998р. у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, №32, п.25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть дося-гти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998р. у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с.1660, п.72, та рішення суду від 28.11.2006р. у справі "Апостол проти Грузії", заява №40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007р. у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява №68490/01, п.57).

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Однак, скаржник не підпадає під жодну із зазначених вище умов, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання останнього про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Водночас, слід відмітити, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п.45 постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021р. у справі №940/2276/18).

Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, то підстав для задоволення апеляційним судом клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, також, немає.

Крім того, колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи положення ст.129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте скаржником до клопотання не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

З вищевикладених міркувань суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023р. у справі №903/585/23.

За приписами ст.259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов`язок надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою апеляційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов`язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії апеляційної скарги з метою забезпечення їх права ознайомитись з цією апеляційною скаргою, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.

Відтак, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, що порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст.2 ГПК України.

Однак, матеріали апеляційної скарги не місять відповідних доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Фермерському господарству "Перлина Турії".

З огляду на викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" необхідно залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023р. у справі №903/585/23 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023р. у справі №903/585/23 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів.

4. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків в установлений строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернуто скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.