Рішення

від 12.09.2023 по справі 903/585/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2023 року Справа № 903/585/23

за позовом Фермерського господарства "Перлина Турії", с. Селець

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ", м. Луцьк

про стягнення 602 856 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фермерське господарство "Перлина Турії" звернулось до господарського суду з позовом від 02.06.2023 № 83 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" 602 856 грн. 00 коп. заборгованості по оплаті поставлених у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки № 2301/1 від 23.01.2023 товарно-матеріальних цінностей.

Ухвалою суду від 08.06.2023 (суддя Войціховський В.А.) позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.07.2023 на 10:30 год. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову (при наявності), одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвалу суду від 08.06.2023 відповідач отримав 12.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35).

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 № 01-4/63, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 справу розподілено судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 21.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 26.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 55).

26.06.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позовна заява є необґрунтованою, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами, відповідач ставить під сумнів усі копії документів, що додані до позовної заяви, просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

26.06.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" до Фермерського господарства "Перлина Турії" про зобов`язання відповідача за зустрічним позовом не розголошувати конфіденційну інформацію, зміст якої визначено п. 11.6 договору поставки № 2301/1 від 23.01.2023, який укладено між ФГ "Перлина Турії" (постачальник) та ТОВ "ДС ОІЛ" (покупець).

Ухвалою суду від 30.07.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" до Фермерського господарства "Перлина Турії" про зобов`язання відповідача за зустрічним позовом не розголошувати конфіденційну інформацію, зміст якої визначено п. 11.6 договору поставки № 2301/1 від 23.01.2023, який укладено між ФГ "Перлина Турії" (постачальник) та ТОВ "ДС ОІЛ" (покупець) залишено без руху. Зобов`язано позивача не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.

Ухвалу суду позивач за зустрічним позовом отримав 06.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Строк для усунення недоліків - по 11.07.2023.

10.07.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків зустрічної позовної заяви від 06.07.2023 та звільнення його від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним станом, оскільки усі його рахунки є заблокованими у межах виконавчого провадження № 72154561.

Ухвалою суду від 13.07.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" до Фермерського господарства "Перлина Турії" про зобов`язання відповідача за зустрічним позовом не розголошувати конфіденційну інформацію, зміст якої визначено п. 11.6 договору поставки № 2301/1 від 23.01.2023, який укладено між ФГ "Перлина Турії" (постачальник) та ТОВ "ДС ОІЛ" (покупець), повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити судове рішення, яким змінити ухвалу господарського суду від 03.07.2023 у справі №903/585/23 про повернення заяви про забезпечення доказів в частині необхідності сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.07.2023 у справі № 903/585/23 повернуто заявнику.

Позивач відзив відповідача отримав 27.06.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4300507093858.

Строк для подання відповіді на відзив - по 30.06.2023.

Відповідь позивача на відзив відповідача на адресу суду не надходила.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки (але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі), призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

23 січня 2023 року між Фермерським господарством "Перлина Турії" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" (покупець) укладено договір поставки № 2301/1 (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки № 2301/1 від 23.01.2023.

Згідно умов договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах визначених даним договором. Найменування товару, ціна за одиницю, загальна ціна, порядок оплати та умови постачання наведені у видаткових накладних на кожну партію, які є додатками до цього договору (п.1.1). Кількість товару, що передається у власність покупця в кожній конкретній партії, вказується в накладних, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 2.2). Загальна кількість товару, що передається у власність покупця за даним договором становить суму всіх накладних по кількості та підтверджується ними (п. 2.3). Вартість однієї одиниці товару на кожну конкретну партію товару вказана в накладних та рахунках, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 3.1). Порядок та умови оплати кожної конкретної партії товару визначається сторонами у підписаних видаткових накладних (п. 3.5). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023 чи до його розірвання у випадках та в порядку, передбачених цим договором або чинним законодавством України, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

На виконання умов договору позивач в січні - лютому 2023 року поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 979 024 грн. 00 коп., а саме:

1) 23.01.2023 на суму 566 664 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 43, товарно-транспортною накладною № 73 від 23.01.2023;

2) 24.01.2023 на суму 575 736 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 44, товарно-транспортною накладною № 75 від 24.01.2023;

3) 25.01.2023 на суму 536 592 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 45, товарно-транспортною накладною № 81 від 25.01.2023;

4) 27.01.2023 на суму 550 032 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 46, товарно-транспортною накладною № 84 від 27.01.2023;

5) 02.02.2023 на суму 616 700 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 51, товарно-транспортною накладною № Р51 від 02.02.2023;

6) 03.02.2023 на суму 611 800 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 52, товарно-транспортною накладною № Р52 від 03.02.2023;

7) 10.02.2023 на суму 521 500 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 55, товарно-транспортною накладною № Р55 від 10.02.2023.

Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні підписані сторонами, скріплені їх печатками (а.с. 9-22).

На поставлений товар позивачем були виставлені рахунки відповідачу № 19 від 27.01.2023, № 20 від 02.02.2023.

Свої зобов`язання по оплаті за поставлену продукцію відповідач виконав частково, загальна заборгованість становить 602 856 грн. 00 коп.

Позивач на адресу відповідача направив претензію № 45 від 21.04.2023 з вимогою сплати боргу в сумі 602 856 грн. 66 коп., яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 27-28).

Чинним законодавством України не передбачена заборона звертатись з позовом до суду у випадку порушень договірних зобов`язань контрагентом без попереднього пред`явлення претензії, навіть якщо такий обов`язок прямо передбачений договором. Офіційне тлумачення стосовно питання обов`язковості досудового врегулювання спорів надав Конституційний суд України у справі N 1-2/2002 від 09.07.2002.

Так, обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.

Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інший строк оплати відповідно до п. 3.5 договору в накладних не визначений.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача становить 602 856 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач позовні вимоги та наявність боргу в сумі 602 856 грн. 00 коп. не спростував.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 9 042 грн. 85 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" (пр. Перемоги, буд. 15, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 41390300) на користь Фермерського господарства "Перлина Турії" (вул. Шкільна, буд. 5, с. Селець, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 34918724)

- 602 856 грн. 00 коп. основного боргу, 9 042 грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 611 898 грн. 85 коп. (шістсот одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім грн. 85 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяА. М. Кравчук