Ухвала

від 11.07.2023 по справі 442/1290/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/1290/19 Головуючий у 1 інстанції Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/811/3143/22 Доповідач в 2-й інстанції Шандра М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Бойко С.М., Крайник Н.П.

секретаря: Назар Х.Б.

за участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позов, посилався на те, що у 2004 році помер його батько ОСОБА_4 , після якого відкрилася спадщина у вигляді квартири та автомобіля.

Спадкоємцем ОСОБА_4 за законом стала його мати ОСОБА_5 , яка належним чином оформила свої спадкові права та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом він є її спадкомцем та отримав у спадщину автомобіль і 1/2 частину квартири.

До складу спадкового майна також входив гараж, придбаний спадкодавцем ОСОБА_4 у 1983 році, на який немає правовстановлювальних документів.

Посилаючись на те, що після смерті батьків він продовжив користуватись гаражем, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлювальних документів на гараж він не може у встановленому законом порядку оформити спадкове право на це нерухоме майно, просив суд визнати за ним право власності на гараж АДРЕСА_1 як на спадкове майно.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року, в якому виправлено описку ухвалою цього суду від 24 червня 2019 року, позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 в першому ряду гаражів, що розташований на АДРЕСА_1 ,у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду оскаржила особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі зазначає, що вказаним рішенням суд вирішив питання про його права, як власника гаража АДРЕСА_1 . Зазначає, що визнання за позивачем права власності відбулося без будь-якої правової підстави. Звертає увагу, що судом не перевірено чи звертався позивач після смерті батька для оформлення спадщини чи відмови від неї, чи не зареєстровано право власності на гараж за іншими особами. Вважає, що визнання права власності на спадкове майно за позивачем після смерті батька є неможливим, оскільки спадщину після його смерті прийняла його дружина - ОСОБА_5 . Спірний гараж ОСОБА_3 придбав у 2018 році у особи, яка його продавала по імені ОСОБА_6 , за 75000 грн. На час купівлі гаража такий знаходився у занедбаному стані: заріс травою, протікав дах, в гаражі впала стеля та він за власні кошти здійснював ремонт гаража. Про оскаржуване рішення суду дізнався під час розгляду справи №442/2179/21 у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в корисуванні гаражем та стягнення матеріальної шкоди. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року скасовано постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі слід закрити, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 вересня 2012 року № 933 ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_5 є власником автомобіля марки АЗЛК, модель 2140, 1983 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 вересня 2012 року № 929 ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_5 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Іншим спадкоємцем на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 вересня 2012 року № 929 є ОСОБА_7 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на гараж № НОМЕР_1 (перший ряд гаражів), що на АДРЕСА_1 , загальною площею 21,8 кв. м, рік побудови 1975 (технічний паспорт, довідка КП ЛОР «ДКМБТІ та ЕО» від 29 січня 2019 року № 145), у зв`язку з відсутністю правовстановлювальних документів на такий.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Такий принцип судочинства, як правова визначеність передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи.

Оскарження судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.

У частині першій статті 352 ЦПК України зазначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17.

Звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 мотивував тим, що спірний гараж він придбав у 2018 році за 75 000,00 грн за простою усною угодою з невідомою особою, а тому гараж є його власністю, і оскаржуваним рішенням суду порушуються його права, при цьому відповідного договору суду не надав, як і не надав доказів того, що його право власності на спірний гараж реєструвалось у встановленому законом порядку.

Колегія суддів враховує, що спір у даній справі є спадковим, а рішенням суду першої інстанції не встановлювались будь-які правові зв`язки між позивачем та особою, яка подала апеляційну скаргу. Колегією суддів також не встановлено відношення ОСОБА_3 до спадщини і спадкових правовідносин позивача і відповідача, як і не встановлено яким чином спір стосується його прав, обов`язків чи інтересів.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином,встановивши,що приухваленні оскаржуваногорішення судпершої інстанціїне вирішувавпитання проправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки ОСОБА_3 ,який звернувсяз апеляційноюскаргою наце судоверішення,колегія суддівприйшла довисновку,що апеляційнепровадження заапеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року слід закрити.

Керуючись ст.ст.362,367,368,374,377,381,382,384 ЦПК України,колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадженняза апеляційноюскаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали.

Повний текст ухвали складено: 21.07.2023

Головуючий

Судді