Постанова

від 15.02.2024 по справі 442/1290/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 442/1290/19

провадження № 61-12813св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Стебницька міська рада Львівської області,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Бойко С. М., Крайник Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що у 2004 році помер його батько ОСОБА_3 , після якого відкрилася спадщина у вигляді квартири та автомобіля. Спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняла дружина та його (позивача) мати ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом він (позивач) є спадкомцем ОСОБА_4 та отримав у спадщину автомобіль і 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

До складу спадкового майна також увійшов гараж АДРЕСА_2 , який ОСОБА_3 придбала у 1983 році, проте за життя не зареєструвала у встановленому законом порядку.

Посилаючись на те, що після смерті батьків він продовжив користуватись гаражем, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлювальних документів не може оформити спадкове право на це нерухоме майно, просив суд у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати за ним право власності на гараж АДРЕСА_2 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року у складі судді Хомик А. П. позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 в першому ряду гаражів, що розташований на АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Рішення суду першої інстанції у цій справі оскаржив ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, посилаючись на те, що вказаним рішенням суд вирішив питання про його права як власника спірного гаража, який він придбав у 2018 році. ОСОБА_2 також вказував, що про існування оскаржуваного судового рішення дізнався під час розгляду Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області справи № 442/2179/21 за позовом ОСОБА_1 до нього про усунення перешкод у користуванні гаражем та відшкодування матеріальної шкоди.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що належним відповідачем у справі про визнання права власності на спадкове майно є спадкоємець, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, або особа, що має чи може мати до майна власний інтерес, і в цій справі іншим спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є сестра позивача ОСОБА_5 , яка до участі у справі не залучена, тоді як відповідачем позивач визначив Стебницьку міську раду, хоча матеріально-правового зв`язку міської ради з позивачем у справі з приводу визнання за ним права власності на спірний гараж немає.

Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд звернув увагу на те, що спір, який розглядається, є спадковим, проте суд апеляційної інстанції не встановив, яке відношення ОСОБА_2 має до спадщини і спадкових правовідносин позивача і відповідача, яким чином спір стосується його прав, обов`язків чи інтересів. Верховний Суд зауважив, що у цій справі рішенням суду першої інстанції не встановлювались будь-які правові зв`язки між позивачем та особою, яка подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскарженої ухвали апеляційної інстанції

При новому апеляційному розгляді справи ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 липня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно закрито.

Враховуючи, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалося, апеляційний суд закрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для продовження її розгляду.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про закриття апеляційного провадження у справі.

Суд не перевірив, чи звертався спадкоємець-позивач до нотаріуса для оформлення спадщини на спірне майно після смерті батька ОСОБА_3 , чи не пропустив, при цьому, строк на її прийняття, чи взагалі прийняв її, чи входить це майно до спадкової маси, не звернув увагу на те, що дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , яка померла у лютому 2012 року, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на спадкове майно (гараж), а також не з`ясував, чи не зареєстроване спадкове майно за іншими спадкоємцями, чи не перебуває воно у власності інших осіб.

Апеляційний суд не звернув увагу на те, що до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 не входив гараж.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області справу № 442/1290/19 за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

У справі, яка переглядається, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 - його мати ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 04 вересня 2012 року ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_4 , є власником автомобіля марки АЗЛК, модель 2140, 1983 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Іншим спадкоємцем на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 вересня 2012 року є ОСОБА_5 .

Посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів на гараж № НОМЕР_1 (перший ряд гаражів) на АДРЕСА_2 та неможливість іншим шляхом узаконити свої спадкові права на нього, позивач просив визнати за ним право власності на це нерухоме майно в порядку спадкування після смерті батька у судовому порядку.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно за статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги неможливістю отримання в нотаріальному порядку свідоцтва про право на гараж № НОМЕР_1 (перший ряд гаражів) на АДРЕСА_2 з огляду на відсутність у нього правовстановлюючих документів на нього. При цьому він вважав, що набув право власності на належний за життя батьку гараж у порядку спадкування за законом.

Суд першої інстанції, встановивши, шо ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та фактично прийняв спадщину, задовольнив його позов.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 зазначав, що вказаним рішенням суд вирішив питання про його права, як власника гаража АДРЕСА_2 , який він придбав у 2018 році у особи, яка його продавала, на ім`я ОСОБА_6 , за 75 000,00 грн за простою усною угодою. На час купівлі гаража майно знаходилося у занедбаному стані і він за власні кошти здійснив його ремонт.

Апеляційний суд, відхиляючи доводи ОСОБА_2 , виходив із того, що оскаржуваним судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося. Суд зазначив, що заявник не надав доказів того, що ним набуте будь-яке право на спірне майно та виниклий спадковий спір стосується його прав, обов`язків чи інтересів.

З огляду на зазначене та з урахуванням змісту спору, вирішеного у цій справі рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року, ОСОБА_2 не може вважатись особою, права чи законні інтереси якого вирішено цим рішенням.

Врахувавши, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу у справі, в якій він не брав участь, на судове рішення, яким не вирішувалось питання про його права та обов`язки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги на правильність висновку суду апеляційної інстанції не впливають, оскільки особа, яка зверталася з апеляційною скаргою, не довела, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі чітко не зазначив, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції та виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду прийнята без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду в оскарженій частині - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун