Рішення

від 27.06.2023 по справі 911/954/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа № 911/954/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай полімер груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластінвест-ЛТД"

про стягнення 221 779,55 гривень

за участю представника позивача: Зубенко Ю.Р. (самопредставництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай полімер груп" (далі - ТОВ "Скай полімер груп"/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластінвест-ЛТД" (далі - ТОВ "Укрпластінвест-ЛТД"/відповідач) про стягнення 223 253,34 гривень, з яких: 144 500,01 грн основного боргу, 38 693,84 грн пені, 27 859,56 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 12 199,93 грн інфляційних втрат.

Заявлені вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпластінвест-ЛТД" грошового зобов`язання по оплаті отриманого товару згідно договору поставки №518-21.10.2021 від 21.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі №911/954/23 прийнято позовну заяву ТОВ "Скай полімер груп" до розгляду та відкрито провадження у справі №911/954/23, призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01.05.2023, а також викликано у судове засідання представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2023 у справі №911/954/23 відкладено судове засідання на 30.05.2023.

10.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Скай полімер груп" надійшла заява про уточнення позовних вимог (вих. №09/05/2023 від 09.05.2023), згідно якої позивач здійснив перерахунок заявлених до стягнення коштів та, відповідно, заявив до стягнення з відповідача: 221 779,55 гривень, з яких: 144 500,01 грн основного боргу, 37 628,77 грн пені, 27 729,37 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 11 921,40 грн інфляційних втрат.

Разом із вказаними уточненнями позивачем подано копію довіреності на отримання товару №29 від 14.09.2022, примірник якої долучено до позовної заяви.

Пунктами 1, 2 частини 2, частиною 3 статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на вказане, оскільки процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв/клопотань про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, виходячи зі змісту поданого позивачем уточнення, яке є зменшенням розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про прийняття такого уточнення і здійснення подальшого розгляду справи за вимогами у відповідно зменшеному розмірі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 30.05.2023, у справі №911/954/23 відкладено судове засідання на 06.06.2023.

06.06.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від ТОВ "Укрпластінвест-ЛТД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю надання відповідачу достатнього строку для підготовки відзиву та отримання останнього іншими учасниками справи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 06.06.2023 у справі №911/954/23 відклав судове засідання на 20.06.2023.

20.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Укрпластінвест-ЛТД» надійшов відзив на позовну заяву.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.06.2023 у справі №911/954/23 залишив відзив ТОВ «Укрпластінвест-ЛТД» без розгляду та відклав судове засідання на 27.06.2023.

В розрізі зазначеного та можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права, у тому числі і на подання відзиву на позов судом враховано, що поштова кореспонденція надсилалась судом як на адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням товариства згідно даних ЄДР, так і на адресу електронної пошти товариства - ІНФОРМАЦІЯ_1, вказану як засіб зв`язку в укладеному між сторонами договорі поставки №518-21.10.2021 від 21.10.2021, стосовно виконання умов якого і виник спір у даній справі.

Водночас іншої адреси місцезнаходження ТОВ «Укрпластінвест-ЛТД» суду під час розгляду даної справи не повідомлено, а вказаного присутній у судовому засіданні 30.05.2023 представник відповідача, адвокат Огієнко О.Ф. не спростувала, як і не зазначила представниця про неможливість/утруднення отримання ТОВ «Укрпластінвест-ЛТД» кореспонденції за адресою згідно даних ЄДР та на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1

Також судом взято до уваги, що:

- під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата і/чи завершена та або інша стадія судочинства, а з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків;

- заявник має обґрунтувати поважність причин пропуску строку, зокрема щодо наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Підсумовуючи вказане, суд висновує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому обставини надіслання відповідачу ухвал суду у даній справі як засобами поштового зв`язку, так і засобами електронної комунікації свідчать про можливість ТОВ "Укрпластінвест-ЛТД" бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та подати у передбачені процесуальним законом заяви та/або письмові пояснення стосовно власної позиції по суті спору з дотриманням строків та порядку їх заявлення.

У судовому засіданні 27.06.2023, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2021 між ТОВ "Скай полімер груп" як постачальником та ТОВ "Укрпластінвест-ЛТД" як покупцем укладено договір поставки №518-21.10.2021 (далі - договір поставки), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору поставити і передати у власність покупця товар виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (за наявності у специфікаціях), які є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пп. 1.4., 2.3., 5.1., 5.1.1. та 10.1. договору поставки право власності на товар, що поставляється за даним договором, переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару, що підтверджується підписом уповноваженого покупцем представника у відповідній видатковій накладній і товаро-транспортній накладній.

Підтвердженням факту поставки товару є підписана сторонами видаткова накладна, товаро-транспортна накладна та інші товаросупровідні документи.

Розрахунок за товар здійснюється шляхом передоплати 100% вартості товару у безготівковому порядку на банківський рахунок постачальника.

Шляхом підписання окремої специфікації сторони можуть узгодити умову щодо відстрочки оплати товару стосовно окремою конкретної поставки партії товару.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Надалі 26.08.2022, 02.09.2022 та 07.09.2022 до договору поставки сторонами підписано специфікації №№1, 2, 3, якими, зокрема, погоджено найменування товару, його кількість та ціну, у тому числі строк оплати, що визначено:

- згідно специфікацій №№1, 2 - 100% вартості товару на банківський рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з моменту самовивозу товару зі складу постачальника;

- згідно специфікації №3 - 100% вартості товару на банківський рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з моменту самовивозу товару зі складу постачальника.

Копія зазначеного вище договору поставки та специфікацій до нього наявна в матеріалах справи.

Мотивуючи звернення із позовом у даній справі, позивач зазначив, що поставив відповідачу товар загальною вартістю 1 929 912,49 грн згідно підписаних сторонами видаткових накладних:

- №1680 від 30.11.2021 на суму 202 950,00 грн;

- №1803 від 16.12.2021 на суму 118 999,99 грн;

- №1804 від 16.12.2021 на суму 58 000,00 грн;

- №1859 від 23.12.2021 на суму 135 125,00 грн;

- №41 від 13.01.2022 на суму 282 499,98 грн;

- №184 від 04.02.2022 на суму 79 337,50 грн;

- №549 від 27.07.2022 на суму 390 000,00 грн;

- №705 від 26.08.2022 на суму 199 500,01 грн;

- №759 від 02.09.2022 на суму 199 500,01 грн;

- №789 від 08.09.2022 на суму 198 000,00 грн;

- №840 від 14.09.2022 на суму 66 000,00 грн (далі - видаткові накладні), копії яких наявні в матеріалах справи. До матеріалів справи також додано товарно-транспортні накладні на поставку товару за вказаними накладними.

Водночас, за доводами позивача, отриманий товар відповідачем оплачено з порушенням строків частково на загальну суму 1 785 412,48 грн, внаслідок чого сума неоплаченого товару склала 144 500,01 грн.

В підтвердження обставин часткової оплати до позовної заяви додано банківську виписку вих. №008-01-3/171-БТ від 14.03.2023 за період з 21.10.2021 по 13.03.2023 та бухгалтерську довідку про зарахування сплачених відповідачем коштів.

З огляду на вказані обставини позивач зазначив, що внаслідок зарахування сплачених відповідачем коштів, з наведеним у кожному розрахунковому документі призначенням, сума боргу відповідача склала 144 500,01 грн, з яких:

- 5 500,01 грн за видатковою накладною №705 від 26.08.2022, строк оплати якої, з урахуванням специфікації №1, настав 04.09.2022;

- 73 000,00 грн за видатковою накладною №789 від 08.09.2022, строк оплати якої, з урахуванням специфікації №3, настав 14.09.2022;

- 66 000,00 грн за видатковою накладною №840 від 14.09.2022, строк оплати якої позивач відраховував згідно п. 5.4. договору поставки - протягом 3 робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату №781 від 14.09.2022, направленого на адресу електронної пошти відповідача, який підтвердив отримання такого рахунку шляхом видачі довіреності на отримання товару від 14.09.2022.

До матеріалів позовної заяви долученої копії рахунків на оплату та довіреностей на отримання товару до кожної із вказаних вище трьох накладних.

У судових засіданнях представник позивача усно пояснила, що поставлений згідно видаткових накладних №№705, 789 товар співвідноситься із підписаними сторонами специфікаціями №№1, 3 за ціною та об`ємом товару, а також періодом поставки та датами підписання таких специфікацій, відтак умови специфікацій №№1-3 не поширюють свою дію на товар, поставлений за накладною №840 від 14.09.2022.

Отже, враховуючи наявність заборгованості за поставлений товар, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та вимогою про стягнення з відповідача, зокрема, 144 500,01 грн основного боргу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 9 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити, зокрема, у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки поданий відповідачем з порушенням строку відзив судом залишено без розгляду, суд дійшов висновку вирішувати справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 165 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. ст. 627, 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як слідує з наявних в матеріалах справи товарно-супровідних документів та довіреностей на отримання товару, позивачу передано (шляхом транспортного перевезення):

- за видатковою накладною №705 від 26.08.2022 - товар у кількості 3 тони за ціною 55 416,67 грн загалом на суму 199 500,01 грн, що відповідає умовам підписаної сторонами 26.08.2022 специфікації №1;

- за видатковою накладною №789 від 08.09.2022 - товар у кількості 3 тони за ціною 55 000,00 грн загалом на суму 198 000,00 грн, що відповідає умовам підписаної сторонами 07.09.2022 специфікації №3.

Також з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що надалі, 14.09.2022 позивачу передано (шляхом транспортного перевезення), згідно виписаних рахунка №781 від 14.09.2022 та довіреності на отримання товару №29 від 14.09.2022, за видатковою накладною №840 від 14.09.2022 - товар у кількості 1 тони за ціною 55 000,00 грн загалом на суму 66 000,00 грн, тоді як доказів підписання сторонами договору у відповідну дату та/або період поставки специфікацій з метою погодження інших умов поставки та строку оплати, ніж передбачено договором суду не надано.

З огляду зазначеного вище суд дійшов висновку, що підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару, свідчить про його прийняття відповідачем, що, відповідно, породжує для ТОВ "Укрпластінвест-ЛТД" обов`язок по сплаті вартості такого товару у повному обсязі:

- за накладною №705 від 26.08.2022 - згідно специфікації №1 у строк до 05.09.2022 включно;

- за накладною №789 від 08.09.2022- згідно специфікації №3 у строк до 15.09.2022 включно.

- за накладною №840 від 14.09.2022 - з моменту отримання товару, тобто до 15.09.2022 включно, що відповідає як приписам ст. 692 ЦК України, так і пункту 5.4. договору поставки, який передбачає крайній момент оплати - до моменту поставки/самовивозу товару.

В розрізі обставин настання у відповідача грошового обов`язку за договором суд звертає увагу, що згідно законодавчих приписів та договірних положень виникнення обов`язку оплатити товар кореспондує з обставинами його отримання шляхом самовивозу, що підтверджено наданими позивачем видатковими та товарно-транспортними накладними, а відповідач таких обставин не заперечив та не спростував, як і не спростував відповідач здійснення самовивозу товару у дні, якими датовано видаткові накладні, оскільки у товарно-транспортних накладних інші дати отримання товару відсутні.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однак станом на момент ухвалення рішення у вказаній справі, окрім наданої позивачем виписки по банківському рахунку на загальну суму проведених відповідачем оплат - 1 785 412,48 грн, суду не надано жодних інших, належних доказів на підтвердження обставин оплати решти вартості товару у розмірі 144 500,01 грн, зокрема за накладними:

- 5 500,01 грн за видатковою накладною №705 від 26.08.2022;

- 73 000,00 грн за видатковою накладною №789 від 08.09.2022;

- 66 000,00 грн за видатковою накладною №840 від 14.09.2022.

За таких обставин, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач взяті на себе договором грошові зобов`язання не виконав, вартість отриманого товару у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 144 500,01 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором позивач просить суд стягнути з ТОВ "Укрпластінвест-ЛТД":

- 37 628,77 грн пені, нарахованих:

з 05.09.2022 по 05.03.2023 на 5 500,01 грн боргу за накладною №705 від 26.08.2022;

з 15.09.2022 по 27.09.2022 на 148 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 28.09.2022 по 10.10.2022 на 88 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 11.10.2022 по 15.03.2023 на 73 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 17.09.2022 по 17.03.2023 на 66 000,00 грн боргу за накладною №840 від 14.09.2022;

- 27 729,37 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 11 921,40 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 05.09.2022 по 20.03.2023 на 5 500,01 грн боргу за накладною №705 від 26.08.2022;

з 15.09.2022 по 27.09.2022 на 148 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 28.09.2022 по 10.10.2022 на 88 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 11.10.2022 по 20.03.2023 на 73 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 17.09.2022 по 20.03.2023 на 66 000,00 грн боргу за накладною №840 від 14.09.2022.

Зі змісту позовної заяви та наданих позивачем розрахунків відповідно заявлених до стягнення сум, зокрема відсотків за користування чужими грошовими коштами, слідує, що відповідну вимогу позивачем заявлено з підстав ст. 536 ЦК України та п. 7.2. договору поставки, а самі ж відсотки нараховано за алгоритмом нарахування 3% річних з використанням розміру процентів - 36%.

Приписами ч. ч. 1, 6 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 612, 625 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 7.2. договору поставки в разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобов`язання по оплаті за отриманий товар, згідно умов даного договору, постачальник на власний розсуд може застосувати до покупця відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати за товар, від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати. В разі прострочення сплати постачальник може на власний розсуд застосувати до покупця відповідальність по сплаті постачальнику процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних від вартості неоплаченого в строк товару з дня настання терміну оплати товару до дня його фактичної оплати.

З огляду наведеного та визначеного судом вище моменту виникнення у відповідача обов`язку по оплаті товару, право на нарахування пені, процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат у позивача виникло:

- за видатковою накладною №705 від 26.08.2022 - з 06.09.2022;

- за видатковими накладними №789 від 08.09.2022 та №840 від 14.09.2022 - з 16.09.2022.

Водночас, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та відсутність погодженої договором поставки умови про інший строк нарахування пені, аніж визначено вказаною нормою, суд дійшов висновку, що за накладною №840 від 14.09.2022 право на нарахування пені у позивача припинилось 16.03.2023.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач здійснив нарахування за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання та поза межами 6-місячного строку для обрахунку пені, відповідно: за накладною №705 від 26.08.2022 - 05.09.2022; за накладною №789 від 08.09.2022 - 15.09.2022 та за накладною №840 від 14.09.2022 - 17.03.2023, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи.

Отже, здійснював обрахунок заявлених до стягнення:

- пені: з 06.09.2022 по 05.03.2023 на 5 500,01 грн боргу за накладною №705 від 26.08.2022; з 16.09.2022 по 27.09.2022 на 148 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022; з 28.09.2022 по 10.10.2022 на 88 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022; з 11.10.2022 по 15.03.2023 на 73 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022; з 17.09.2022 по 16.03.2023 на 66 000,00 грн боргу за накладною №840 від 14.09.2022;

- процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат:

з 06.09.2022 по 20.03.2023 на 5 500,01 грн боргу за накладною №705 від 26.08.2022;

з 16.09.2022 по 27.09.2022 на 148 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 28.09.2022 по 10.10.2022 на 88 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 11.10.2022 по 20.03.2023 на 73 000,00 грн боргу за накладною №789 від 08.09.2022;

з 17.09.2022 по 20.03.2023 на 66 000,00 грн боргу за накладною №840 від 14.09.2022.

Оскільки арифметично правильний розмір пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, обрахований судом за вказані вище періоди, складає: 37 328,08 грн, 27 577, 97 грн та 10 353,37 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 37 628,77 грн пені, 27 729,37 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 11 921,40 грн інфляційних втрат. підлягають частковому задоволенню у розмірі 37 328,08 грн, 27 577, 97 грн та 10 353,37 грн відповідно.

В розрізі наведеного судом враховано, що заявлені позивачем проценти за користування чужими грошовими коштами з підстав ст. 536 ЦК України є саме відсотками у розумінні ст. 625 ЦК України, інший розмір яких погоджено сторонами згідно п. 7.2. договору поставки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластінвест-ЛТД" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, місто Бориспіль, вул. Шевченка, будинок 100, ідентифікаційний код 43400320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай полімер груп" (02095, місто Київ, вул. Трускавецька, будинок 2-А, приміщення, 7, ідентифікаційний код 43899257):

- 144 500 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот) грн 01 коп. основного боргу;

- 37 328 (тридцять сім тисяч триста двадцять вісім) грн 08 коп. пені;

- 27 577 (двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн 97 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 10 353 (десять тисяч триста п`ятдесят три) грн. 37 коп. інфляційних втрат;

- 3 296 (три тисячі двісті дев`яносто шість) грн 39 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.07.2023.

Суддя В.А. Ярема