Рішення

від 17.07.2023 по справі 914/126/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2023 Справа № 914/126/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, при секретарі Марті ПРИШЛЯК, розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/126/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів,

до відповідача: Малого приватного підприємства виробничо комерційна фірма «Гелікон» , м. Львів,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2023 у справі №914/126/23 позовні вимоги задоволено частково.

В порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України представник позивача подав клопотання про стягнення витрат на професійну правову допомогу. Ухвалою від 19.06.2023 розгляд засяви про стягнення витрат на правову допомогу призначено 03.07.2023. В подальшому судове засідання відкладено на 17.07.2023. В судове засідання 17.07.2023 сторони явку уповноважених представників не забезпечили. Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу позивача не надав.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представник позивача надав наступні документи:

-акт приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2023;

-договір про надання правової допомоги №38SLvz3434-17 від 30.11.2017;

-додаткову угодою №43 від 12.12.2023.

З поданої заяви вбачається, що загальна кількість наданих послуг згідно акту приймання - передачі від 13.06.2023 за Додатковою угодою №43 до Договору складає 11 годин/судових засідань на загальну суму 22 000 грн.

Розглянувши вказану заяву та долучені до неї докази, суд вважає що така підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2-4 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до основних видів адвокатської діяльності законодавець відносить, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При оцінці вартості участі адвоката у судових засіданнях Господарський суд Львівської області враховує висновки Верховного Суду, викладені у п. 3.47-3.50 Постанови від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, згідно з якими: «участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами».

Однак, представник позивача був відсутній в судовому засіданні 20.02.2023, що унеможливлює зарахування вказаного засідання до витрат на правову допомогу.

Відповідно до позиції Об`єднана палати Верховного Суду висловленої у Постанові Верховного Суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 - у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

Ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Слід зауважити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у справі №914/126/23 в суді першої інстанції є співмірним за всіма ознаками, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, становить лише близько 8% від суми стягнення, задоволеної судом.

За наведених обставин, суд приходить до обґрунтованого переконання про часткове задоволення заяви в розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у справі №914/126/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства виробничо комерційна фірма «Гелікон» (79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 230, ЄДРПОУ 13840859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 11А, ЄДРПОУ 39594527) 20 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2023.

Суддя Горецька З.В.