УХВАЛА
20 липня 2023 року
м. Київ
справа № 134/541/22
провадження № 51-4319ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2023 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання вимог цієї статті.
Так, п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Проте у поданій скарзі потерпілий не вказав, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваних ним судових рішень, а також підстав для їх зміни або скасування, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Статтею 436 КПК визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Так, скаржник у касаційній скарзі просить, за результатами її розгляду, зокрема скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2023 року, а вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року - змінити у мотивувальній частині, а саме у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, в частині отриманих потерпілим тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також виключити посилання на висновок експерта від 16 листопада 2021 року № 089, в іншій частині вирок залишити без змін. Однак такі вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК у частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду.
По-перше, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу потерпілого, що скасування ухвали Вінницького апеляційного суду є підставою для призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
По-друге, скасування ухвали суду апеляційної інстанції за умови скасування й вироку районного суду є підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції або закриття кримінального провадження.
По-третє, зміна вироку можлива лише у разі зміни й ухвали, а не при скасуванні ухвали та зміні вироку, як про це просить потерпілий.
Відсутність у касаційній скарзі сформульованої вимоги, яка узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
Проте потерпілий не дотримався указаних вимог, оскільки долучив лише дві копії касаційної скарги, що не є достатнім, адже учасниками судового провадження, згідно із копіями судових рішень у цьому кримінальному провадженні, крім касатора, ще є прокурор, засуджений та його захисник, а також представник потерпілого.
Оскільки касаційна скарга потерпілого не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення недоліків скарги, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги та подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2023 |
Оприлюднено | 24.07.2023 |
Номер документу | 112345066 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Ковтунович Микола Іванович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Ковтунович Микола Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні