Ухвала

від 19.07.2023 по справі 320/23902/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2023 року м. Київ № 320/23902/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СКАЛА" до Ради адвокатів міста Києва , Національної асоціації адвокатів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприєство "Науково-виробнича фірма "СКАЛА" з позовом до Ради адвокатів міста Києва , Національної асоціації адвокатів України , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Ради адвокатів міста Києва та Національної асоціацій адвокатів України які полягають у прийнятті протокольних рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 Протокол №10, від 18.01.2018 Протокол №6, від 27.12.2018 Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва серії КВ№6055 від 08.02.2018, на ім`я ОСОБА_2 , свідоцтва серії НОМЕР_1 від 24.01.2019 на ім`я ОСОБА_3 та внесенні відомостей в Єдиний реєстрі адвокатів України;

- зобов`язати Раду адвокатів міста Києва та Національну асоціацію адвокатів України скасувати протокольні рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 Протокол №10, від 18.01.2018 Протокол №6, від 27.12.2018 Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва серії НОМЕР_2 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_2 , свідоцтва серії НОМЕР_1 від 24.01.2019 на ім`я ОСОБА_3 та внести відповідні відомості в Єдиний реєстр адвокатів України про скасування свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю виданих на підставі протокольних рішень Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 Протокол №10, від 18.01.2018 Протокол №6, від 27.12.2018 Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_2 , серії КВ№6313 від 24.01.2019 на ім`я ОСОБА_3 ;

- захистити порушене право позивача у спосіб який вважатиме суд найбільш ефективним;

- розглянутизаяву позивача про вихід за межі позовних вимог та встановлення (у разі необхідності) судового контролю для прийняття рішення стосовно застосування найефективнішого способу захисту прав та законних інтересів позивача, стягнути з Ради адвокатів міста Києва сплачений судовий збір та судові витрати у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

За змістом позовних вимог позивачем оскаржуються дії Ради адвокатів міста Києва та Національної асоціацій адвокатів України, які полягають у прийнятті протокольних рішень Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 Протокол №10, від 18.01.2018 Протокол №6, від 27.12.2018 Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№6055 від 08.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва серії НОМЕР_2 від 08.02.2018, на ім`я ОСОБА_2 , свідоцтва серії НОМЕР_1 від 24.01.2019 на ім`я ОСОБА_3 та внесенні відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Суд зазначає, що з моменту прийняття відповідачами спірних рішень минуло більше п`яти років.

У своїй позовній заяві позивач пов`язує підставу звернення з цим позовом з початком примусового виконання у липні 2023 року виконавчого листа, виданого Господарським судом м.Києва 09.06.2023 у справі №910/11002/21 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якій адвокати Рудник А.С., Рибченко Н.М. та Калько Д.О. приймали участь.

Позивач стверджує, що після отримання 03.07.2023 листа старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) Мельника К.М. від 23.06.2023 він дізнався про те, що його права порушені відповідачами незаконним та протиправним прийняттям протокольних рішень від 12.04.2018, 18.01.2018, 27.12.2018 та незаконну видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю Кальку Д.О., Рибченко Н.М. та Рудник А.С., та про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

На цих підставах позивач клопоче про поновлення йому процесуального строку звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення йому строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

З відомостей, наявних у ЄДРСР, вбачається, що у серпні 2021 року Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Скала" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: стягнення 28 000, 00 грн. - збитків, 3204, 73 грн. - інфляційних втрат та 1428, 27 грн. - 3 % річних; визнання недійсним договору № 30/08-1 від 30.08.2019 (справа №910/11002/21).

За наслідком розгляду цієї справи рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 залишено без змін.

Під час розгляду цієї справи судами було встановлено, що сторонами у справі 30.08.2019 укладено договір №30/08-01, за яким відповідач зобов`язався надавати позивачу комплекс юридичних послуг, а позивач - приймати та оплачувати їх вартість.

В абзаці другому сторінки другої позовної заяви зазначено, що відповідачем було підготовлено та направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва 5 позовних заяв, за якими були відкриті провадження у справах №640/5575/20, №640/21639/19, №640/23016/19, №640/17028/19.

Позивач за надання вказаних вище послуг протягом періоду часу з 03.09.2019 по 25.02.2020 перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №197 від 03.09.2019, №216 від 17.10.2019, №224 від 10.11.2019, №225 від 11.11.2019, №18 від 25.02.2020.

У договорі №30/08-1 від 30.08.2019 відповідач зазначений як адвокат Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №6075 від 26.04.2018, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва №10 від 12.04.2018, та посвідчення адвоката України від 26.04.2018.

На момент вчинення оспорюваного у справі договору №30/08-1 від 30.08.2019 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6075 від 26.04.2018, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва №10 від 12.04.2018, та посвідчення адвоката України від 26.04.2018 у передбаченому законом порядку не було визнано недійсним і право відповідача на заняття адвокатською діяльністю не було зупиненим чи припиненим.

Оспорюваний позивачем у справі договір про надання правничої допомоги від 30.08.2019 №30/08-1 укладено відповідачем за наявності відповідного обсягу повноважень, а посилання позивача на неподання відповідачем заяви відповідним контролюючим органам для реєстрації особою, яка проводить незалежну професійну адвокатську діяльність, не свідчить про відсутність у відповідача статусу адвоката на момент укладення оскаржуваного договору.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, а також скаржником не доведено, яку саме норму чинного законодавства України порушено відповідачем під час укладання оспорюваного правочину та яким чином зазначення у договорі №30/08-1 від 30.08.2019 відповідача у статусі адвоката фізичної особи-підприємця зумовлює порушення цим договором вимог статті 203 Цивільного кодексу України.

Оспорюваний договір про надання правничої допомоги від 30.08.2019 №30/08-1 укладено у письмовій формі, сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір підписаний уповноваженими представниками обох сторін, що підтверджує відповідність договору внутрішній волі сторін та вимогам законодавства, що звичайно ставляться до них.

Також, оскаржуючи до апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва, позивач посилався на те, що 26.04.2018 відповідачеві видане посвідчення «адвоката» та Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6055 на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 12.04.2018 № 10, яке Національною асоціацією адвокатів м. Києва вважається незаконним з огляду на що позивачем поданий відповідний позов в Окружний адміністративний суд м. Києва у справі № 640/22264/21 про визнання недійсним свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю КВ № 6055 видане гр. ОСОБА_1 .

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається, що позивачеві щонайменше у червні 2022 року було відомо про прийняття відповідачами спірних рішень та вчинення спірних дій , що спростовує його твердження про те, що про протиправність дій та рішень відповідачів він дізнався лише у липні 2023 року.

А тому, суд не приймає до уваги доводи ПП "Науково-виробничої фірми "СКАЛА", зазначені у клопотанні про поновлення йому строку звернення до суду з цим позовом.

Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а зазначив, що «незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами».

За практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фогарді проти Сполученого Королівства", право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

До заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не надано будь-яких належних доказів поважності причин його пропуску, що є порушення вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, згідно із частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, викладені в заяві про поновлення строку підстави поновлення строку є неповажними, таким чином позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, разом із належними доказами в їх обґрунтування.

Крім того, частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду позовної заяви не майнового характеру необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2684,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 2684,00 грн (за кожну немайнову вимогу).

Отже, позивачем фактично заявлено шість основних позовних вимог немайнового характеру (по три вимоги до кожного відповідачі) та шість похідних від них вимоги зобов`язального характеру.

Тобто при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 16104,00 грн (2684,00 х 6).

Натомість згідно з доданою до позовної заяви квитанцією позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Відтак, сума недоплати судового збору становить - 13 420,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, визначених в мотивувальний частині ухвали суду.

Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно:

- надати суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку та з наданням доказів поважності причин його пропуску;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 13 420,00 грн.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення Приватному підприємству "Науково-виробнича фірма "СКАЛА" строку звернення до суду з цим позовом, викладені у його клопотанні про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СКАЛА" до Ради адвокатів міста Києва , Національної асоціації адвокатів України про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.