Постанова

від 16.05.2024 по справі 320/23902/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Київ

справа № 320/23902/23

адміністративне провадження № К/990/41671/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/23902/23

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» до Ради адвокатів міста Києва, Національної асоціації адвокатів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року (суддя Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді: Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» (далі також - ПП «НВФ «СКАЛА», позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ради адвокатів міста Києва (далі також - відповідач-1), Національної асоціації адвокатів України (далі також - НААУ), у якому просило:

- визнати протиправними дії Ради адвокатів міста Києва та НААУ, які полягають у прийнятті протокольних рішень Ради адвокатів міста Києва від 12 квітня 2018 року Протокол №10, від 18 січня 2018 року Протокол №6, від 27 грудня 2018 року Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_1 від 08 лютого 2018 року на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва серії НОМЕР_1 від 08 лютого 2018 року на ім`я ОСОБА_2 , свідоцтва серії НОМЕР_2 від 24 січня 2019 року на ім`я ОСОБА_3 , та внесенні відомостей в Єдиний реєстрі адвокатів України;

- зобов`язати Раду адвокатів міста Києва та НААУ скасувати протокольні рішення Ради адвокатів міста Києва від 12 квітня 2018 оку Протокол №10, від 18 січня 2018 року Протокол №6, від 27 грудня 2018 року Протокол №25 засідання Ради адвокатів міста Києва II скликання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_1 від 08 лютого 2018 року на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва серії НОМЕР_1 від 08 лютого 2018 року на ім`я ОСОБА_2 , свідоцтва серії НОМЕР_2 від 24 січня 2019 року на ім`я ОСОБА_3 , та внести відповідні відомості в Єдиний реєстр адвокатів України про скасування вказаних свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю;

- захистити порушене право позивача у спосіб який вважатиме суд найбільш ефективним;

- розглянути заяву позивача про вихід за межі позовних вимог та встановлення (у разі необхідності) судового контролю для прийняття рішення стосовно застосування найефективнішого способу захисту прав та законних інтересів позивача, стягнути з Ради адвокатів міста Києва на користь ПП «НВФ «СКАЛА» сплачений судовий збір та судові витрати у справі.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).

Вказані судові акти мотивовані тим, що спірні протокольні рішення не породжують для позивача жодних прав, обов`язків і не порушують законні інтереси, що, відповідно, не надає позивачу права на захист, а саме права на звернення до суду із цим адміністративним позовом. У зв`язку із цим, суди дійшли висновку, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

У касаційній скарзі зазначено, що ПП «НФВ «СКАЛА» розцінює оскаржувані судові рішення як протиправну відмову в доступі до правосуддя, а висновок судів про те, що спірні протокольні рішення не порушують права та законні інтереси позивача вважає помилковим. Скаржник зазначає, що в позовній заяві детально розписано в чому полягає порушення прав та законність інтересів позивача протокольними рішеннями відповідача-1.

У цілому доводи касатора ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не набули статусу адвокатів у встановленому законом порядку. Проте, Господарським судом міста Києва у справі № 910/11002/21 з ПП «НФВ «СКАЛА» стягнуто витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, надану йому ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Суди першої та апеляційної інстанцій залишити поза увагою ці обставини та дійшли, на думку скаржника, неправильного висновку про відсутність у позивача права на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень відповідача-1, на підставі яких згадані особи отримали свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідачі відзивів на касаційну скаргу не надіслали, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень

Ухвалою від 15 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі обумовлені тим, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/11002/21 за позовом ПП «НВФ «СКАЛА» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 32 633,00 грн та визнання недійсним договору № 30/08-1 від 30 серпня 2019 року про надання правової допомоги. На виконання наказу Господарського суду міста Києва, виданого 09 червня 2023 року у справі № 910/11002/21, стягнуто з ПП «НВФ «СКАЛА» на користь ФОП ОСОБА_1 7443,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану останньому адвокатом ОСОБА_3. на підставі договору № 01/09-1 від 01 вересня 2021 року.

Проте позивач уважав, що стягнення з ПП «НВФ «СКАЛА» витрат на професійну правничу допомогу є незаконним, адже ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (зі слів позивача, також приймала участь у господарській справі № 910/11002/21 на стороні відповідача) є такими, що не набули статусу адвокатів у порядку, встановленому Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон № 5076-VI), оскільки відомості про цих осіб, як адвокатів, відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України, а їхні свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підписані неуповноваженою особою. Вказував, що означені факти підтверджуються листами НААУ.

На тлі цього позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом, оскільки вважав, що через протиправні дії відповідачів, які полягають у прийнятті спірних протокольних рішень Ради адвокатів міста Києва про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підприємство понесло безпідставні витрати в господарській справі № 910/11002/21.

На думку позивача, даний спір є публічно-правовим, оскільки відповідачі здійснюють владні управлінські функції.

Втім, як уже зазначалося, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що вказаний спір не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства, оскільки оспорювані протокольні рішення Ради адвокатів міста Києва не зачіпають його права та законні інтереси, адже є актами індивідуальної дії, а тому можуть бути оскаржені лише тими суб`єктами, яких вони стосуються.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки обґрунтованості доводів касаційної скарги ПП «НВФ «СКАЛА» щодо порушення судами норм процесуального права.

Отже, ключовим у цьому касаційному провадженні є питання, чи підлягають оскарженню у порядку КАС України дії Ради адвокатів міста Києва та НААУ щодо прийняття рішень, оформлених Протоколами № 10 від 12 квітня 2018 року, № 6 від 18 січня 2018 року, № 25 від 27 грудня 2018 року, про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю серії на ім`я ОСОБА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , на ім`я ОСОБА_3 та внесенні відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Перевіривши оскаржувані судові рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон № 5076-VI.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 5076-VI (у редакції на час прийняття оспорюваних протокольних рішень) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом частин сьомої - восьмої статті 10 Закону № 5076-VI (у редакції на час прийняття оспорюваних протокольних рішень) за оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Рішення ради адвокатів регіону про продовження стажування може бути оскаржено стажистом адвоката або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Ради адвокатів України або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати раду адвокатів регіону видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Стаття 12 Закону № 5076-VI (у редакції на час прийняття оспорюваних протокольних рішень) закріплює, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.

Згідно зі статтею 17 Закону № 5076-VI (у редакції на час прийняття оспорюваних протокольних рішень) Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

Підстави припинення права на заняття адвокатською діяльністю визначені статтею 32 Закону №5076-VI (у редакції на час звернення до суду з даним позовом).

Так, право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється: 1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката; 2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 6 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

З аналізу наведених норм Закону № 5076-VI слідує, що учасниками правовідносин щодо набуття права на заняття адвокатською діяльністю є фізична особа, яка виявила бажання стати адвокатом, і органи, уповноважені на прийняття рішень на відповідному етапі процесу набуття такого права, зокрема рада адвокатів регіону. З-поміж іншого, рада адвокатів регіону ухвалює рішення щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, приймає присягу адвоката України та вносить відомості до Єдиного реєстру адвокатів України. Рішення ради адвокатів регіону ухвалюються на її засіданнях і оформлюються протоколом. Водночас Закон №5076-VI не передбачає можливості оскарження рішення ради адвокатів регіону про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у судовому порядку, однак унормовує, що у випадках, передбачених статтею 32 цього Закону право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

За нормами КАС України, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав/законних інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин, а отже, обов`язковою умовою для цього є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цим рішенням чи дією з боку відповідача. Відсутність у позивача прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення з адміністративним позовом.

Так, пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Таким чином, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Одночасно з цим варто зауважити, що стаття 55 Конституції України гарантує право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Втім, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Своєю чергою, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване в законах України право на належний судовий захист прав та інтересів особи передбачає можливість звернення до суду лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру та дій, спрямованих на прийняття такого акта, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю, а також обґрунтувати свою належність до суб`єктів правовідносин, щодо яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Як правильно зауважив апеляційний суд, оспорювані позивачем у цій справі дії та протоколи щодо видачі свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стосуються саме цих осіб і не породжують для ПП «НВФ «СКАЛА» жодних прав і обов`язків та не спричиняють зміну його правового становища. Позивач не є суб`єктом правовідносин щодо набуття цими особами права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно, це не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Доводи, зазначені в обґрунтування позовних вимог, щодо впливу оспорюваних дій і рішень Ради адвокатів міста Києва на права позивача, не спростовують висновків Верховного Суду, оскільки ці дії та рішення передбачають виникнення прав та обов`язків у конкретних (персоніфікованих) суб`єктів, незалежно від того, чи можуть вони потенційно впливати на невизначене коло інших осіб.

Суд уважає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами. Однією із цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів. І така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.

Принагідно зазначити й про те, що ініціювання позивачем даного спору і, власне, його вирішення у запропонований спосіб, не призведе до відновлення прав, які він намагається захистити - незаконне, на думку заявника, стягнення витрат на професійну правничу допомогу в господарській справі. До того ж факти й обставини, які позивач наводить у якості підстав свого позову, знаходяться поза площиною публічно-правових відносин і не можуть бути оцінені крізь призму норм КАС України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів.

Поряд із цим Суд відмічає, що у розглядуваному випадку поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а також спорів, стосовно яких законом встановлені імперативні вимоги щодо суб`єктного складу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені у цій постанові висновки, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

V. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду справи витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 320/23902/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк